На півдні Сербії, у місті Вранє, провалився черговий іноземний інвестиційний проєкт – після п’яти років роботи закрилася данська текстильна фабрика. Шоком для працівників Kentaur Balkans стало те, що в понеділок підприємство просто зачинило свої двері, а про втрату роботи люди дізналися з папірця, приклеєного до воріт.
Уранці в понеділок працівники вирушили на роботу, але до полудня їм уже не було куди йти. Понад 300 людей розгублено стояли біля воріт фабрики Kentaur Balkans у Вранє, адже їх не пустили на робочі місця. На воротах було вивішено оголошення без підпису та печатки, у якому повідомлялося, що данська компанія закриває підприємство, інформує портал Szabad Magyar Szó.
Як ішлося в записці, рішення є «прикрим, але остаточним» – закриття відбувається відповідно до процедури самоліквідації. В оголошенні керівництво висловило «щиру вдячність» працівникам, додавши, що вони отримають усі належні виплати, зокрема жовтневу зарплату та відшкодування за невикористані відпустки. У вівторок можна забрати свої особисті речі, а також одержати в разі потреби рекомендаційні листи, зазначалося в повідомленні.
Kentaur Balkans залишає регіон після п’яти років роботи
Компанія, яка розпочала діяльність у місті Вранє у 2019 році, стала одним із перших великих іноземних інвесторів у вільній економічній зоні міста. Фабрика виробляла медичний одяг та уніформу й давала роботу приблизно 350 місцевим працівникам. Закриття підприємства стало ще одним ударом для економіки регіону: раніше в цій промисловій зоні закрилася також італійська взуттєва фабрика Geox і Top sofu.
Нинішнє скорочення не тільки позбавляє місцевих жителів робочих місць, але й підриває їхню довіру до іноземних інвесторів.
Протягом останнього десятиліття вільна економічна зона Вранє була одним із пілотних проєктів сербського уряду, але поява дедалі більшої кількості порожніх цехів свідчить про те, що ця модель дала збій.
За даними місцевої преси, багато працівників наразі не знають, що робити далі. Хоча, за словами керівництва компанії, вони матимуть право на державну допомогу від Національної служби зайнятості, більшість із них прагнуть якомога швидше знайти нову роботу. Однак питання в тому, чи буде їм куди піти у Вранє.
Дефіцит працівників будівельної, виробничої та технологічної галузей пов’язаний з війною проти України та політикою імпортозаміщення.
Великі та малі промислові підприємства Росії у 2024 році найняли на роботу 47 тисяч робітників з Китаю, Індії, Туреччини та Сербії. Про це повідомляють росЗМІ у понеділок, 23 червня.
Це на 16% більше за початкову урядову квоту, яка становила 40,5 тисячі осіб. У міністерстві соцзахисту РФ пояснили, що обсяг квоти визначається на основі потреб ринку праці та заявок від регіонів. Для офіційного працевлаштування іноземця за квотою підприємства мають отримати відповідний дозвіл.
„Залучення працівників з-за кордону об’єктивно необхідне, якщо потрібні кадри неможливо знайти в Росії”, – додали в мінпраці РФ.
Серед російських роботодавців великий попит мають такі іноземні фахівці, як зварювальники, бетонярі, обробники, а також працівники харчової та сільськогосподарської промисловості, – говорить Дмитро Лапшинов, керуючий директор організації з підбору персоналу Інтруд. За його словами, роботодавці найчастіше звертаються до компанії за допомогою в залученні фахівців з Китаю, Індії, М’янми, Шрі-Ланки, В’єтнаму і Філіппін. Такі співробітники відповідальні, спокійні і не схильні до конфліктів, пояснив Лапшинов.
На думку Віктора Ляшка, старшого наукового співробітника Інституту прикладних економічних досліджень РАНГіДС, дефіцит кадрів у будівельній, виробничій та технологічній галузях пов’язаний із війною проти України та політикою імпортозаміщення.
Директор науково-дослідного центру просторового аналізу й регіональної діагностики ІПЕІ Дмитро Землянський додав, що мова про сектори, де відбувся перетік кадрів на підприємства оборонно-промислового комплексу.
„Будівництво як галузь зберігає найбільший дефіцит працівників, зокрема через зменшення кількості мігрантів. Водночас варто зазначити, що останніми роками реалізація нових проєктів у гірничодобувній сфері відбувається із залученням значної кількості іноземних працівників у трудодефіцитних регіонах, особливо на Далекому Сході”, – зазначив він.
Наразі на базі Baykar у Туреччині проходять навчання 20 студентів Київського авіаційного інституту та 14 співробітників.
У Туреччині компанія Baykar активно готує майбутніх працівників для заводу з виробництва безпілотників, який будується в Україні. Генеральний директор компанії Халюк Байрактар повідомив про це у коментарі Укрінформу.
Наразі на базі Baykar проходять навчання 20 студентів Київського авіаційного інституту та 14 співробітників.
Навчання триватиме мінімум дев’ять місяців, а надалі до групи прибуватимуть нові учасники.
Окрім підготовки кадрів, компанія вже замовила техніку та необхідне обладнання для майбутнього українського підприємства. Байрактар висловив сподівання на мирне врегулювання ситуації та запуск виробництва після відновлення миру в Україні.
„Ми готові і дуже близькі до того, щоб розпочати виробництво, як тільки настане час”, – зазначив генеральний директор.
Працівники компанії не задоволені дедалі більше – їхній страйк не зупинить навіть Чорна п’ятниця. Вони вимагають від Amazon підвищення заробітної плати, дотримання профспілкових прав і кращих умов праці.
Про це робітники вчергове дадуть знати в найбільш напружений день року.
29 листопада, у Чорну п’ятницю, – день, коли трафік традиційно є найбільшим, – Amazon зіткнеться з організованими протестами та страйками в понад 30 країнах.
За демонстраціями стоїть кампанія Make Amazon Pay, яку очолюють UNI Global Union та Progressive International зі штаб-квартирами у Швейцарії. Робітники вимагають кращих умов праці, підвищення заробітної плати, поваги до прав профспілок, більш справедливого оподаткування та екологічності.
Протести відбудуться в багатьох країнах світу, зокрема в США, Німеччині й Великій Британії. Такі акції проводяться вже п’ятий рік поспіль і спрямовані на висвітлення негативних наслідків корпоративної практики Amazon. За словами генерального секретаря UNI Global Union Крісті Хоффмана, працівники усвідомлюють, що незалежно від того, у якій країні вони живуть і яку роботу виконують, їм треба об’єднатися в боротьбі за підвищення зарплат, припинення необґрунтованих квот та право голосу на робочому місці.
Amazon наголошує, що прагне до сталого розвитку відновлюваної енергії, а початкова зарплата у Великобританії становить мінімум 28 тисяч фунтів стерлінгів на рік. Водночас, за даними Amazon Employees for Climate Justice, викиди вуглекислого газу компанії зросли з 2019 року на 34,5%, і вона не має проміжних цілей щодо досягнення свого плану нульових викидів до 2040-го, повідомляє The Independent.
Демонстранти та профспілки протестують проти діяльності Amazon через низькі зарплати, критикують за нестабільні форми зайнятості та перешкоджання прагненням профспілки робітників.
Протести мають на меті змусити Amazon внести зміни у сферу трудових прав, оподаткування та захисту навколишнього середовища. Попередні акції, зокрема страйки й вуличні марші, привернули широку увагу, але Amazon продовжує стверджувати, що надає своїм працівникам конкурентну заробітну плату та безпечне робоче середовище.
Очікується, що цьогорічні протести до Чорної п’ятниці дадуть новий поштовх світовому робітничому руху. Адже Amazon перебуває під тиском громадськості, яка переконана, що компанія має задовольнити вимоги своїх працівників.
Для бронювання на порталі Дія необхідно, щоб підприємство, установа чи організація входили до переліку тих, які мають право на бронювання співробітників.
Трохи більш як за тиждень через електронний портал Дія бронювання від мобілізації отримали вже понад 76 тисяч співробітників критично важливих підприємства та підприємств, що забезпечують Сили оборони. Про це повідомила перша віцепремʼєр-міністерка економіки України Юлія Свириденко у Фейсбук у неділю, 28 липня.
„На сьогодні через платформу Дія забронювали 76 тисяч співробітників критично важливих підприємств і тих підприємств, які працюють на потреби Сил безпеки та оборони. І це лише від минулої середи, коли послуга запрацювала”, – зазначила Свириденко.
Для бронювання на порталі Дія необхідно, щоб підприємство, установа чи організація входили до переліку тих, які мають право на бронювання співробітників. Керівник компанії має подати списки на бронювання та засвідчити заяву електронним підписом. Система автоматично перевіряє, чи працевлаштована людина офіційно та чи є її дані в реєстрі Оберіг. Протягом доби Дія надсилає повідомлення керівнику про результат розгляду.
Система, у разі позитивного рішення, автоматично переводить військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік на термін дії бронювання. З цього моменту він вважається заброньованим, а інформація про бронювання з’являється в Резерв+.
Далі витяг із Реєстру військовозобов’язаних можна буде завантажити на порталі Дія та за потреби роздрукувати. Також за бажанням документи на бронювання можуть бути подані в паперовому форматі. Обидві форми подання документів матимуть однакову вагу.
Процес бронювання повністю автоматизований і передбачає використання інформаційних ресурсів – порталу Дія, Оберегу та Реєстру Пенсійного фонду. Одночасно діють два механізми бронювання через портал Дія та за списками (узгодження списків військовозобов’язаних Міністерством оборони та подальше прийняття наказів Міністерством економіки). Підприємство самостійно визначає механізм бронювання працівників.
У ході інспекційних перевірок за два місяці виявили 8 505 людей, які працюють без трудових договорів, заявило Міністерство економіки 2 вересня.
«За два місяці кампанії з легалізації праці було розпочато 2 463 інспекційних відвідування та виявлено 8 505 працівників, допущених до роботи без укладення трудових договорів. В ході проведених заходів укладено трудові договори із 4 026 працівниками», – заявили у відомстві.
За даними міністерства, найбільше неформальних працівників виявилося в сферах тимчасового розміщування і організації харчування, сільського господарства та торгівлі. Найбільше їх виявилося у Київській (655), Одеській (634) та Запорізькій (561) областях.
«Зокрема, інспекторами праці Головного управління Держпраці у Київській області за результатами інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця, який орендує приміщення хлібопекарні з цехами виробництва у місті Біла Церква Київської області, було виявлено 74 працівники, допущених до роботи без належного оформлення трудових відносин», – наводять приклад у пресслужбі.
Як нагадує Мінекономіки, Державна служба з питань праці разом із Державною податковою службою 1 липня почала інспекції для виявлення роботодавців, які використовують незадекларовану працю, та стимулювання їх до переходу до формальних трудових відносин.
