Виробництво італійської кондитерської групи Ferrero в Арлоні, Бельгія, яке було закрито на початку квітня через інфекцію сальмонели, може відновити виробництво, повідомляє франкомовна бельгійська щоденна газета La Libre Begique.
Згідно з повідомленням управління охорони здоров’я Бельгії, завод в Арлоні може розпочати виробництво на тримісячний тестовий період під надзвичайно суворим наглядом за гігієною. Протягом цього періоду сировина, а також окремі вироблені партії постійно проходитимуть аналіз. Продукція може бути розміщена на ринку лише за умови, що аналізи покажуть задовільні результати.
Інцидент на заводі в Арлоні виник у квітні, але бактерію, що викликає кишкову інфекцію, виявили ще 15 грудня. Усі виготовлені там шоколадні вироби (Кіндер-сюрприз, Шоко-бон, міні-яйця) були зняті з полиць магазинів. Європейський центр із профілактики та контролю захворювань (ECDC) нещодавно повідомив, що станом на 3 червня в країнах – членах ЄС і Великобританії було виявлено 370 підтверджених випадків і 22 підозр на зараження сальмонельозом.
Італійська компанія, відома своїми брендами Nutella і Kinder, підтвердила, що отримала умовний дозвіл на перезапуск.
Енн Едвардс, виконавчий директор Ferrero Group, повідомила, що відновлення виробництва стало можливим після ретельного очищення та перевірки харчової безпеки. За її словами, було проведено понад 1800 перевірок контролю якості, замінено або очищено близько 10 000 деталей.
«Ми зробили все можливе, щоб цього більше не повторилося», – додала вона.
Директор визнала – «те, що сталося було надзвичайно серйозним», і вчергове вибачилася перед споживачами від імені компанії.
У Бельгії 19 квітня з цього приводу було розпочато розслідування, оскільки за підозрою влади, Ferrero неналежно відреагувало на проблему, виявлену в грудні. Провадження ґрунтується, серед іншого, на недотриманні зобов’язань щодо відстеження в харчовому ланцюгу, порушенні законодавчих положень про безпеку та гігієну харчових продуктів, а також ненаданні допомоги особі, яка перебуває в небезпеці, додає видання.
Чотири птахофабрики припиняють використання протимікробних засобів при вирощуванні продукції.
Про це повідомили під час прес-конференції на тему харчової безпеки та антибіотикорезистентності у птахівництві, організованій Агроіндустріальним холдингом МХП за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО ООН).
“Ініціатива ФАО за підтримки ЄБРР – впорядковано використовувати антимікробні засоби. Застосовувати антибіотики з профілактичною метою буде заборонено, як це прийнято в усьому світі. Антибіотики — для лікування”, – розповів під час заходу національний консультант та координатор проєктів ФАО Віталій Башинський.
За його словами, оператори ринку, які запроваджують процедури добровільного маркування вирощування продукції без антибіотиків, проходитимуть незалежний аудит третьою стороною, яка не має конфлікту інтересів з учасниками цього процесу. Інспектори будуть перевіряти відповідність встановленим вимогам, що вже є доступними на сайті “Союзу птахівників України”, пише Укрінформ
“Вони запроваджуються на базі постійного моніторингу чотирьох основних матриць: вода питна, корми, вода для охолодження, м’ясо (або яйце). Я особисто вітаю цю ініціативу і зроблю все для того, щоб маркування відповідало дійсності”, – заявив Башинський.
Наразі у проєкті вирішили брати участь чотири українські підприємства: “Миронівська птахофабрика”, “Вінницька птахофабрика”, “Володимир-Волинська птахофабрика”, “Ясенсвіт”. Всі дослідження їхньої продукції за планом моніторингу відбуватимуться в акредитованих лабораторіях.
Дані збиратимуть впродовж 3 місяців, далі проводитимуть аудит і за його результатами надаватимуть право наносити маркування на продукт. “Цим проєктом хочемо звести нанівець всі закиди (у використанні шкідливих речовин при виробництві курятини – ред). Продукція птахівництва виробляється екологічно чистою”, – заявив виконавчий директор Асоціації “Союз птахівників України” Сергій Карпенко.
Всі результати контролю підтверджуватимуть інспектори Держпродспоживслужби. “Це покладає на нас додаткові зобов’язання, думаю, це підтягне за собою внесення змін у ряд підзаконних актів”, – повідомив директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби Борис Кобаль.
Установа, за його словами, вже розробила два проєкти нормативних документів щодо застосування протимікробних препаратів і порядок контролю, обидва знаходяться на розгляді Мінекономіки.
Ініціатива відмови від зловживання антибіотиками виникла через збільшення кількості антибіотикорезистентних штамів у навколишньому середовищі і лікарнях. “Перед людством постала проблема: застосовуючи антибіотики з 40-50 років ми настільки в них повірили, що використовували їх в питній воді, розпилювали у повітрі, додавали до кормів, навіть до харчових продуктів як консерванти. Борючись з мікроорганізмами, не встигаємо за процесами їх адаптації”, – пояснив Башинський.
За його словами, з’явилася реальна загроза того, що хвороби, які досі успішно лікувалися антимікробними засобами, стануть небезпечними.
“Пишаємося тим, що запустили лінійку продуктів, вирощених без антибіотиків. Це світовий тренд і у світі активно розвивається ця категорія продуктів. Так, на американському ринку вона займає 30% і її частка зростає на 7% щороку, що досить істотно”, – розповіла директорка Департаменту маркетингу МХП Марина Сергієнко.
Наразі маркована продукція коштує не дорожче позицій попередньої лінійки, птахівники підвищувати ціни поки не збираються, повідомила вона. “Та в Україні багато продукції продається в нефасованому вигляді, фасована в будь-якому випадку коштуватиме дорожче”, – пояснила Марина Сергієнко.
