США мають намір укласти нові торговельні угоди з Аргентиною, Гватемалою, Сальвадором та Еквадором, що передбачають зниження тарифів на окремі товари.
Про це повідомляє Politico з посиланням на посадовця адміністрації.
Йдеться про каву, банани та аргентинську яловичину.
За словами співрозмовника видання, „цими угодами президент намагається збалансувати торговельні дефіцити”.
Зазначається, що угода з Аргентиною має звільнити імпортовану у США яловичини від 10-відсоткового мита. Таким чином президент Дональд Трамп намагається підтримати свого союзника – президента Аргентини Хав’єра Мілея.
Очікується також „певне тарифне полегшення щодо окремих товарів”, зокрема бананів і кави з Еквадору, що зумовлено бажанням стримати зростання цін на них на внутрішньому ринку. США також звільнять від мита деякі текстильні та швейні вироби з Гватемали й Сальвадору.
Чинні тарифи залишаються незмінними: товари з Аргентини, Гватемали та Сальвадору й надалі оподатковуватимуться за ставкою 10%, а продукція з Еквадору – 15%.
Як зазначив представник адміністрації, у рамках нових угод чотири латиноамериканські країни не запроваджуватимуть податок на цифрові послуги, також із деякими з них передбачено обговорення постачань критично важливих корисних копалин, що відповідає намірам США переорієнтуватися з китайського імпорту на інші ринки.
Ціни на нафту трохи знизилися, незважаючи на заяву президента США Дональда Трампа про зменшення тарифів на товари з Китаю після зустрічі з президентом Сі Цзіньпіном у Південній Кореї. Експерти залишаються скептичними щодо того, чи справді це означає завершення торговельної війни.
Ф’ючерси на Brent впали на 20 центів (0,31%) до $64,72 за барель, а на американську нафту WTI – до $60,28 за барель.
Як відомо, під час зустрічі з Сі Цзіньпінем Трамп погодився знизити тарифи на китайські товари з 57% до 47% у рамках однорічної угоди в обмін на відновлення закупівель американської сої, забезпечення експорту рідкоземельних елементів та боротьбу з незаконним обігом фентанілу.
«Ринок бачить у цьому лише паузу у конфлікті та невелику деескалацію, яку позиціонують як «торговельну угоду», – зазначила аналітикиня Вандана Харі.
Також економічні перспективи підтримав Федеральний резерв США, який напередодні знизив процентні ставки відповідно до очікувань ринку. Проте регулятор натякнув, що це може бути останнє зниження цього року через загрозу від тимчасового закриття уряду, що ускладнює доступ до даних.
Зростання Brent і WTI днем раніше пояснюються більшим, ніж очікувалося, скороченням запасів нафти та пального у США. За даними Управління енергетичної інформації США, запаси нафти знизилися на 6,86 млн барелів до 416 млн барелів за тиждень, що завершився 24 жовтня, тоді як аналітики очікували падіння лише на 211 тис. барелів.
Інвестори також очікують на засідання ОПЕК+, заплановане на 2 листопада, де, ймовірно, буде оголошено про збільшення поставок на 137 тис. барелів на добу у грудні.
Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження 25% мита на середні та великі вантажівки, яке набуде чинності вже з 1 листопада.
Про це повідомляють агенція Reuters та американський лідер у своїй соцмережі Truth Social.
Зазначається, що нові тарифи охоплюватимуть всі транспортні засоби середньої і важкої вантажності, які ввозяться до США з-за кордону.
«З 1 листопада 2025 року всі середні та важкі вантажівки, що ввозяться до Сполучених Штатів з інших країн, будуть обкладатися митом у розмірі 25%», – написав Трамп.
За даними Reuters, до великих транспортних засобів належать такі види транспортних засобів як вантажні автомобілі, сміттєвози, комунальні автівки, транзитні, маршрутні та шкільні автобуси, тягачі з причепами, а також напівпричепи й важкі спеціальні транспортні засоби.
При цьому США раніше погодили з Японією та ЄС 15% мита на легкові автівки, і наразі залишається невідомим, чи будуть Сполучені Штати застосовувати такі тарифи до більших автомобілів у межах торговельних умов з Брюсселем та Токіо.
Як відомо, нещодавно Трамп заявив, що введе 100% мито на всі фільми, вироблені за кордоном і імпортовані до США, повторивши погрозу, висловлену ще в травні.
Європейський Союз розглядає можливість запровадження вищих тарифів на імпорт російської нафти без необхідності одностайного голосування.
Про це повідомив речник Єврокомісії Олаф Гілл на брифінгу в Брюсселі, передає Укрінформ.
«Це не є частиною 19-го пакету санкцій, оскільки санкції ухвалюються одноголосно. Будь-яка пропозиція щодо тарифів на російську нафту буде ухвалена кваліфікованою більшістю як захід, пов’язаний із торгівлею. Зараз я не можу надати більше деталей, але з часом ми представимо наші наміри», – сказав Гілл.
Він наголосив, що для ЄС припинення залежності від російського викопного палива є геостратегічним пріоритетом. У цьому контексті держави-члени ЄС розглядають пропозиції Єврокомісії щодо 19-го пакету санкцій проти рф, який передбачає, зокрема, обмеження на порти, через які постачається російський скраплений газ.
За словами речника, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом згадала про намір вжити додаткових заходів.
«Вона говорила про санкції проти портів, звідки надходить СПГ. Це частина 19-го пакету. Також вона зазначила, що ми хочемо підвищити тарифи на імпорт нафти з росії», – зaзнaчив Гiлл.
Укрзалізниця є монополістом, тому спілкування з нею „надзвичайно важке”, зазначив Олександр Водовіз.
Підвищення тарифів на перевезення, ініційоване Укрзалізницею, може призвести до зупинки ще одного гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) в Україні. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз, повідомила пресслужба компанії.
Він нагадав, що Метінвест – найбільша приватна компанія в Україні, а її основний контрагент – Укрзалізниця. Ця компанія є монополістом, тому спілкування з нею „надзвичайно важке”.
За словами Олександра Водовоза, „профільне міністерство, на жаль, не виступає арбітром між державним монополістом і бізнесом, фактично підтримуючи позицію Укрзалізниці”.
„Чому не можна підвищувати тарифи? Бо потрібно розуміти наслідки. Ви підвищуєте тарифи – це зупинка роботи ще одного ГЗК. Ви підвищили тариф – ми до одного зі світових ринків вже не можемо постачати через вартість логістики. Доведеться зменшувати виробництво. Все просто”, – сказав Водовіз.
Він зазначив, що в умовах війни для підприємств гірничо-металургійну промисловість (ГМК) мова йде вже не про розвиток, а про виживання, і тому державна політика має бути зваженою та стратегічною.
Нові імпортні мита США дестабілізують світову торгівлю, змушуючи клієнтів відкладати замовлення і знижуючи попит у секторі хімічної промисловості, який намагається оговтатися після енергетичної кризи 2022 року.
Як зазначається, хімічна галузь є четвертою за обсягом експорту в ЄС після машинобудування, автомобілебудування та фармацевтики. Саме це промисловість вже кілька років потерпає від високих витрат на виробництво через різке зростання цін на газ та електроенергію після російського вторгнення в Україну.
Слабкий попит у ключових індустріях змусив частину компаній закривати підприємства. Сектор стикається зі скороченням замовлень і падінням прибутків. За даними LSEG, очікується, що прибутки європейських хімічних компаній у третьому кварталі будуть на 5% нижчими після 22%-го падіння у другому кварталі.
«Після енергетичної кризи ми сподівалися на стабільне відновлення обсягів і маржі в хімічному секторі Європи. Але тарифи, тиск на ціни та жорстка конкуренція з Азії створюють токсичну суміш», – зазначив аналітик Metzler Research Томас Шульте-Форвік.
Повідомляється, що крупні компанії, як BASF, Brenntag і Lanxess, частково захищені завдяки присутності у США, проте навіть вони змушені скорочувати прогнози та відкладати закупівлі через обачну поведінку клієнтів.
Водночас, Євросоюз планує пришвидшити ухвалення законодавства про скасування мит на промислові товари США, що має полегшити умови для експорту та стабілізувати сектор.
Більшість оновлених тарифів на імпорт, запроваджених президентом США Дональдом Трампом, набули чинності.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомляє Reuters.
У четвер 7 серпня набули чинності Трампові підвищені тарифи для товарів, що імпортуються до США з десятків країн світу – після кількох тижнів відтермінувань та квапливих перемовин з торговими партнерами.
Американська митниця почала нараховувати вищі тарифи від початку доби.
Тарифні ставки становлять від мінімальних 10% до 50%, залежно від країн і домовленостей.
Вісім основних торгових партнерів США встигли домовитися про рамкові угоди – зокрема, ЄС, Японія та Південна Корея, яким вдалось знизити базовий тариф до 15%.
Британії вдалось домовитися про 10%.
Під найбільший удар потрапили Індія, Бразилія та Швейцарія. Остання, як повідомляли, під час останніх спроб так і не змогла добитися зниження 39-відсоткового тарифу.
Проти Індії Трамп у середу запровадив додатковий тариф у розмірі 25% через імпорт нею російських енергоносіїв.
В Україні продовжить діяти частковий мораторій на підвищення комунальних тарифів. Крім того, до кінця року не чіпатимуть тарифів на електроенергію для населення.
Про це свідчать дані „Інфляційного звіту” Національного банку України (липень 2025 року).
„НБУ припускає, що до кінця 2025 року чинні тарифи на електроенергію, газ, опалення та постачання гарячої води не переглядатимуться”, – йдеться в документі.
Проте з огляду на складну ситуацію в енергетиці припускається, що у 2026 році розпочнеться поступове приведення цих тарифів до їх економічно обґрунтованих рівнів.
НБУ наголошує на невизначеності із термінами та величиною коригування енергетичних тарифів. Зокрема значне підвищення вартості енергоносіїв для швидкого усунення дисбалансів в енергетичному секторі стане джерелом додаткового інфляційного тиску та зумовить потребу в значному збільшенні субсидій для населення.
Натомість триваліше відтермінування рішень щодо приведення тарифів на послуги ЖКГ у відповідність до економічно обґрунтованих рівнів призведе до нижчого рівня інфляції, але накопичуватиме квазіфіскальні дисбаланси та погіршуватиме фінансовий стан державних енергокомпаній.
„Це посилюватиме ризики нестабільності на енергоринку, погіршуватиме інвестиційний потенціал галузі, а ціновий тиск лише відкладатиметься на майбутнє”, – йдеться в огляді.
У НБУ очікують, що до кінця поточного року адміністративна інфляція знижуватиметься завдяки збереженню мораторію на підвищення тарифів для населення на окремі послуги ЖКГ.
„Однак в умовах подальшої нормалізації функціонування економіки та з огляду на складний стан енергосистеми очікується поступове приведення окремих тарифів на послуги ЖКГ до ринково обґрунтованих рівнів”, – йдеться у звіті.
Запровадження нових митних тарифів на імпортні товари адміністрацією президента США Дональда Трампа призведе до прискорення інфляції в Сполучених Штатах. Зокрема, ціни на окремі види товарів вже почали зростати.
За даними видання, базовий індекс споживчих цін у США розпочав зростання ще в травні 2025 року, а в червні тенденція до підвищення продовжилася. Прогнозується, що інфляція у Штатах сягне рівня 2,9%.
Як зазначається, основною причиною інфляційного тиску стали нові мита на імпортні товари та сировину, які ввела команда Трампа. Американські компанії змушені підвищувати ціни на побутову техніку та меблі, щоб компенсувати зростаючі витрати на сплату митних зборів.
Зростання індексу споживчих цін негативно впливає на купівельну спроможність американців, що в свою чергу гальмує економічне зростання країни.
При цьому, Федеральна резервна система США утримується від підвищення облікової ставки, яка наразі становить 4,5%, побоюючись додаткового розгону інфляції через можливе запровадження нових митних тарифів.
Президент США Дональд Трамп підпише указ про відтермінування запровадження тарифів проти інших країн з 9 липня до 1 серпня, що має дати більше часу для укладення торговельних угод.
Про це на брифінгу оголосила речниця Білого дому Керолайн Левітт, повідомляє „Європейська правда”.
Левітт попросили прокоментувати опубліковані Трампом листи до Японії та Південної Кореї, в яких він оголошує про повернення 25-відсоткових тарифів проти цих країн з 1 серпня.
Речниця Білого дому сказала, що в найближчі дні аналогічні листи від президента США отримає ще близько дюжини країн.
„Сьогодні президент також підпише указ, яким термін (повернення тарифів. – Ред.), встановлений на 9 липня, буде перенесено на 1 серпня”, – оголосила вона.
Як уточнила Левітт, у листах до країн будуть вказані „взаємні тарифні ставки”, які застосовуватимуться до них, якщо не буде укладено торговельної угоди.
В останні дні інтенсивні торговельні перемовини велись між США та Європейським Союзом, для якого наслідки тарифної політики адміністрації Трампа можуть бути болючими.
