Кабінет міністрів України затвердив виплату одноразової грошової допомоги у 6500 гривень для вразливих категорій населення. Виплати будуть здійснювати в рамках „Зимової підтримки” для українців.
Як повідомляє РБК-Україна, про це написала прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
„Програма розрахована на людей, які потребують найбільшої підтримки: діти-сироти, діти під опікою, діти з інвалідністю в прийомних сім’ях, діти-ВПО, ВПО з інвалідністю, самотні пенсіонери”, – написала Свириденко.
За її словами, кошти будуть нараховуватися в автоматичному режимі – через Пенсійний фонд України. Програма стартує на початку грудня та охопить понад 660 тисяч людей.
Витратити кошти, отримані за програмою, можна буде на визначений список товарів. Зокрема в нього входять ліки, одяг та взуття.
Кабінет міністрів в проєкті держбюджету на 2026 рік пропонує підвищити розмір мінімальної пенсії. Вона зросте на 234 гривні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проєкту бюджету на 2026 рік (№14000).
Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію).
Востаннє прожитковий мінімум підвищувався з 1 січня 2024 року і зараз залишається на рівні 2920 гривень. Мінімальна пенсія зараз становить 2361 гривню.Play Video
Документом пропонується Установити з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років – 2817 гривень;
дітей віком від 6 до 18 років – 3512 гривень;
працездатних осіб – 3328 гривень; працездатних осіб,
який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, інших працівників державних органів, а також працівників податкових і митних органів, – на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року;
осіб, які втратили працездатність, – 2595 гривень;
осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду, – 1600 гривень.
Кабінет міністрів України затвердив нові правила виплат для педагогічних працівників. Зміни торкнулися щорічної винагороди, надбавок за стаж та доплат за інклюзивне навчання.
Про це заявила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її публікацію в Telegram.
За її словами, щорічна грошова винагорода за сумлінну працю тепер має виплачуватися усім педагогам у розмірі до одного посадового окладу. Наразі ця сума складає 3195 гривень. Крім того, унормовано право місцевих органів влади встановлювати додаткові види та розміри доплат.
Як повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук, також внесено зміни до порядку виплати надбавок за вислугу років. До стажу педагогічної роботи тепер зараховуватимуться періоди роботи на низці посад, які раніше були виключені з переліку. Це дозволить більше працівникам отримувати відповідні надбавки.Play
Окремо уряд унормував питання доплат за інклюзивне навчання. Вихователям-методистам у дитсадках, де створено три і більше інклюзивних груп, передбачена доплата у розмірі 20% посадового окладу. Також заклади освіти та їхні засновники можуть встановлювати додаткові надбавки за рахунок власних надходжень.
Кабмін усунув правову невизначеність для ввезення ліків як гуманітарної допомоги та дозволив власникам ліцензій самостійно декларувати ціни.
Кабмін прийняв низку рішень для забезпечення безперервного доступу до лікарських засобів, зокрема тих, що надходять в Україну як гуманітарна допомога. Про це інформує пресслужба МОЗ у п’ятницю, 5 вересня.
По-перше, усунено правову невизначеність щодо ліків, які ввозяться до країни як гуманітарна допомога.
Відтепер в нормативній базі чітко закріплено, що на них не поширюється дія порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, а відповідальність за якість і безпеку таких ліків несе отримувач гуманітарної допомоги.
„Це створює чіткі та прозорі правила для організацій, які доставляють такі препарати без мети подальшої реалізації, спрощує і пришвидшує доставку необхідних препаратів людям”, – пояснили у відомстві.
По-друге, врегульовано порядок декларування цін.
Власники реєстраційних посвідчень на препарати, що виробляються за контрактом на потужностях інших компаній, тепер можуть самостійно формувати оптово-відпускні ціни та вносити їх до Національного каталогу.
„Раніше така можливість була лише у безпосередніх виробників. Це рішення забезпечує єдині прозорі правила ціноутворення для всіх учасників ринку”, – додали у МОЗ.
На своєму засіданні в середу уряд Чехії постановив, що в рамках програми відновлення України на період з 2026 по 2030 роки буде щорічно виділятися один мільярд крон (понад 40 млн євро).
Про це повідомив міністр закордонних справ Ян Ліпавський після засідання уряду, передає „Європейська правда” з посиланням на Novinky.
Програма діє з 2023 року, і Чехія має намір і надалі використовувати її для відновлення України. За словами Ліпавського, завдяки програмі Чехія також отримає підтримку від Європейського Союзу. У березні ЄС схвалив для Чехії два проєкти на загальну суму чотири мільярди крон.
Кошти будуть надані через Національний банк розвитку і також будуть спрямовані на гуманітарні та відновлювальні проєкти. За словами міністра, це „флагман доброго імені Чехії у світі”.
З 2023 року і до цього року на програму щорічно виділялося 500 мільйонів крон.
Ліпавський нагадав, що в неділю виповнюється шість місяців відтоді, як Україна прийняла американський план припинення вогню, в той час як Росія не виявляє жодної зацікавленості у припиненні війни.
[type] => post [excerpt] => На своєму засіданні в середу уряд Чехії постановив, що в рамках програми відновлення України на період з 2026 по 2030 роки буде щорічно виділятися один мільярд крон (понад 40 млн євро). [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1756922880 [modified] => 1756920168 ) [title] => Уряд Чехії вирішив щороку виділяти на відновлення України понад 40 млн євро [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=63290&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 63401 [uk] => 63290 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 63291 [image] => Array ( [id] => 63291 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [original_lng] => 9096 [original_w] => 310 [original_h] => 163 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images-300x158.jpeg [width] => 300 [height] => 158 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [width] => 310 [height] => 163 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [width] => 310 [height] => 163 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [width] => 310 [height] => 163 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [width] => 310 [height] => 163 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [width] => 310 [height] => 163 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1756909369:3 [_thumbnail_id] => 63291 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 951 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 370646375002 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 84406 [2] => 9 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Спецтема ) [tags] => Array ( [0] => 266276 [1] => 193 [2] => 2439 ) [tags_name] => Array ( [0] => відновлення [1] => уряд [2] => Чехія ) ) [5] => Array ( [id] => 62864 [content] =>
Кабінет міністрів на позачерговому засіданні 15 серпня ухвалив рішення про виплату 15 млн грн сім’ям захисників, які загинули у полоні.
Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
«Також продовжено до року термін звернення за одноразовою допомогою для поранених або тих, хто втратив працездатність після служби», – заявила вона.
Крім того, Міноборони запропонувало відкласти публікацію декларацій військових на рік після завершення воєнного стану, «щоб ворог не міг використати ці дані».
Особливу увагу приділили фіксації травм, попередженню інфекцій та адаптації людей до мирного життя.
Кабмін оновив порядок надання допомоги Захисникам та Захисницям, котрі повернулися додому з російського полону. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко у середу, 6 серпня.
Прийнята урядом постанова передбачає комплексну медичну, психологічну, соціальну та документальну підтримку, а також розширення мережі закладів для реабілітації
„Сьогодні уряд оновив порядок надання допомоги нашим захисникам, які повернулися додому. Врахували досвід сил безпеки й оборони, щоб зробити процес реінтеграції більш системним і чутливим до потреб людей”, – зазначила Свириденко.
Вона наголосила, що на розширенні первинного медичного огляду після повернення – зокрема, збільшується обсяг медичних послуг і забезпечується фіксація наслідків травм і поранень. Також вводиться більш дієвий механізм для запобігання поширенню інфекцій.
Своєю чергою, глава Міноборони Денис Шмигаль поінформував про деталі відповідної постанови.
Так, за його словами, документ передбачає:
ще більш чіткі вимоги до медогляду колишніх полонених. Завдання – визначити стан здоров’я людини для максимально ефективного лікування;
комплекс лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів, щоб повернути людину до повноцінного життя;
розширення мережі закладів відновлення за рахунок центрів реінтеграції Міноборони, МВС, СБУ, Управління держохорони, Служби зовнішньої розвідки та інших установ;
посилення соціально-адміністративної складової відновлення. Людям обов’язково допомагатимуть в оформленні внутрішніх та закордонних паспортів безпосередньо в тих закладах, де вони лікуються.
Крім того, на рівні міністерства нині готують відповідні зміни до наказів щодо прирівнювання травм, отриманих захисниками в полоні, до травм, отриманих на полі бою.
Уряд затвердив рішення про виділення додаткових 300 млн грн на підтримку університетів у прифронтових і прикордонних регіонах, заявив президент Володимир Зеленський.
„Є урядове рішення на підтримку університетів у прифронтових регіонах, у прикордонних містах: Сумщина, Запоріжжя, Харків. Додаткові кошти – 300 мільйонів гривень – саме для таких складних обставин, для закладів вищої освіти, які бережуть студентські спільноти, наші студентські колективи, які навчають попри все!”, – сказав він у вечірньому відеозверненні в суботу.
Президент підкреслив, що надзвичайно важливо, щоб українські освітні центри збереглися. „Університет Каразіна, багато інших. Ми будемо й надалі підтримувати вас”, – каже він.
На початку липня український уряд схвалив нову Бюджетну декларацію на 2026–2028 роки. У її межах також погодили розширення підстав для позасудового доступу податкових служб до інформації про обсяги коштів, що надходять на банківські рахунки платників податків. А якщо коротко, цим рішенням уряд пообіцяв послабити банківську таємницю в найближчі три роки, вчергове поновлюючи громадську дискусію про доречність такого кроку.
Ці дискусії виникають через кілька причин. З одного боку, це рішення зумовлене необхідністю боротися з ухиленням від податків і тіньовою економікою, а також покращенням прозорості та фіскальних механізмів на шляху до євроінтеграції. З другого — опоненти наголошують на ризиках втрати конфіденційності, можливих зловживаннях з боку держави та низькому рівні захисту персональних даних в Україні.
AIN поговорив з Яною Охріменко, старшою економісткою ЦЕС, і Данилом Гетманцевим, головою податкового Комітету ВРУ, і спробував розібратися, чому це питання викликає суперечки, які аргументи висувають опоненти та прибічники розсекречення банківської таємниці і як це вплине на клієнтів українських банків.
Хто має доступ до банківської таємниці в Україні
Насамперед слід визначити, яка інформація становить банківську таємницю.
Згідно зі статтею 60 Закону «Про банки і банківську діяльність», банківська таємниця — це будь-які непублічні відомості, що стосуються рахунків клієнтів, їхніх фінансових операцій, майнового стану, комерційної діяльності, організаційної структури, кредитоспроможності, а також іншої інформації, отриманої банком у процесі обслуговування клієнтів або виконання функцій, визначених законом.
Наразі, йдеться в законі «Про банки і банківську діяльність», доступ до інформації про банківські операції громадян мають лише:
клієнти банків чи їхні представники, тобто самі громадяни;
треті особи, але тільки за рішенням суду;
правоохоронні органи або державні органи, які мають відповідні повноваження, проте лише у випадках, у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Хоча Нацбанк неодноразово запевняв, що банки й далі захищають таємницю рахунків, операцій і даних клієнтів, починаючи з 2023 року, уряд обрав курс на послаблення обмежень.
Зрештою, узагальнює Яна Охріменко, експертка з Центру економічної стратегії, правоохоронні та наглядові органи мають доступ до банківської таємниці лише за рішенням суду.
«На противагу, новий законопроєкт має скасувати цю норму і надати органам ширший доступ до відомостей щодо власників рахунків», — пояснює експертка.
[type] => post [excerpt] => На початку липня український уряд схвалив нову Бюджетну декларацію на 2026–2028 роки. У її межах також погодили розширення підстав для позасудового доступу податкових служб до інформації про обсяги коштів, що надходять на банківські рахунки платни... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1753434840 [modified] => 1753397258 ) [title] => Чому уряд хоче спростити доступ до рахунків громадян і що це означає для клієнтів банків [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=62243&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 62220 [uk] => 62243 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 62222 [image] => Array ( [id] => 62222 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/privat-bank-scaled.jpg [original_lng] => 475673 [original_w] => 2560 [original_h] => 1707 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/privat-bank-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/privat-bank-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/privat-bank-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/privat-bank-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/privat-bank-1536x1024.jpg [width] => 1536 [height] => 1024 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/privat-bank-2048x1365.jpg [width] => 2048 [height] => 1365 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/privat-bank-scaled.jpg [width] => 2560 [height] => 1707 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [translation_required] => 1 [views_count] => 1063 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 62222 [_edit_lock] => 1753387889:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 330462616000 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 9 [2] => 43 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Спецтема [2] => Статті [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 900176 [1] => 193 ) [tags_name] => Array ( [0] => банківська таємниця [1] => уряд ) ) [9] => Array ( [id] => 62093 [content] =>
Кабінет міністрів змінив правила для виробників та імпортерів ліків – одному дистриб’ютору не можна постачати понад 20% обсягу одного препарату. Виняток – якщо інші не подали заявки.
Taking pills
Про це повідомляє пресслужба Міністерства охорони здоров’я.
«Встановлено вимогу щодо рівних умов для всіх дистриб’юторів у межах аналогічних договорів – з однаковими цінами, умовами оплати та постачання. Окрім того, обсяг постачання одного препарату від виробника або імпортера одному дистриб’ютору не може перевищувати 20% від загального чистого доходу від реалізації цього лікарського засобу за попередній рік», – прокоментували в пресслужбі.
Відомо, що перевищення цієї межі допускається лише в разі, якщо інші дистриб’ютори не подали відповідних заявок на закупівлю.
Таке регулювання, за словами пресслужби, покликане запобігти монополізації фармацевтичного ринку, створити рівні умови для участі середніх і дрібних дистриб’юторів, а також сприяти формуванню конкурентного середовища.
«У підсумку це має позитивно позначитися на доступності та справедливій ціні ліків для українських пацієнтів», – йдеться в повідомленні.
У пресслужбі розповіли, що відповідні зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері обігу лікарських засобів набудуть чинності через два місяці.
