10 жовтня Верховна Рада України підтримала законопроєкт „Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану”, яким передбачають збільшити надходження до бюджетів цьогоріч на 21,2 млрд грн, а наступного року – на 141,1 млрд грн.
Про це інформує пресслужба Мінфіну у четвер, 10 жовтня.
Так, проєктом закону передбачено залучити кошти до державного бюджету коштом:
підвищення ставки військового збору для фізичних осіб з 1,5% до 5%, окрім грошового забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, для яких залишається ставка збору у розмірі 1,5%;
встановлення військового збору для ФОП 1,2 та 4 груп у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати;
встановлення військового збору у розмірі 1% для платників єдиного податку 3 групи;
підвищення ставки податку на прибуток для фінансових компаній до 25% з 2025 року;
встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток та ПДФО для платників податку, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним (за кожну АЗС);
податок на прибуток від банків за 2024 рік у розмірі 50%;
Окрім цього, ухвалений документ передбачає зміну податкового періоду подання звітності з ПДФО з квартального на місячний.
Ресурс до зведеного бюджету від змін у 2024 році становить 21,6 млрд грн, а у 2025 році – 141,1 млрд грн.
Водночас, як зауважили у відомстві, додаткова потреба у фінансуванні Сил оборони становить майже 500 млрд. Додавши, що саме неподаткові ресурси є основним джерелом для покриття оборонних потреб.
Тоді як усі невійськові видатки, – соцвиплати, програми підтримки економіки, зарплати вчителів, – фінансуються виключно підтримкою міжнародних партнерів.
Війна Росії проти України продовжиться і 2025 року. У зв’язку з цим Україні потрібно більше грошей для фінансування бюджету.
Про це заявив глава місії в Україні Гевін Грей, повідомляє РБК-Україна з посиланням на дискусію Центру економічної стратегії (ЦЕС).
„Ми зараз зосереджені на п’ятому перегляді програми, і я думаю, що контекст дуже зрозумілий. Війна триватиме довше. Війна навряд чи закінчиться цього року. На жаль, вона триватиме і наступного року”, – сказав він.
У зв’язку з цим надія на швидке відновлення економіки України відкладена. „Економіка продовжить зростати, але не швидкими темпами”, – заявив Грей.
За його словами, в уряді України також це розуміють та закладають вищі витрати бюджету на 2025 рік.
Глава місії МВФ заявив, як МВФ розглядає включення до розрахунків програми з Україною частини суми в 50 млрд доларів заморожених російських активів.
При цьому він зазначив, що поки що не було твердих гарантій від G7, що Україна отримає ці гроші. За його словами, ситуація має прояснитися у вересні.
„У 2025 році Україні знадобиться більше зовнішнього фінансування, ніж ми очікували. Я думаю, що значна частина коштів надійде від донорів. Але внутрішня політика України також має бути спрямована на досягнення бажаного результату”, – додав він.
Після того як росія здійснила теракт на Каховській ГЕС уряд виділив кошти для будівництва водогону „Інгулець – Південне водосховище”. Його чотири нитки вже діють і тисячі мешканців Дніпропетровщини вже отримують питну воду.
Про це на засіданні Кабінету міністрів повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Він наголосив, що забезпечення водою Півдня країни після теракту росії на Каховській ГЕС – ще одне ключове завдання уряду. Але так само важливо забезпечити водою жителів інших регіонів.
„Сьогодні схвалюємо Програму комплексного водозабезпечення територій, які постраждали від війни. Ідеться про 9 областей: Дніпропетровську, Кіровоградську, Донецьку, Запорізьку, Луганську, Миколаївську, Одеську, Харківську та Херсонську”, – розповів Шмигаль.
Програма передбачає спорудження систем водозабезпечення, реконструкцію і капітальний ремонт гідротехнічних споруд, розчищення русел річок, будівництво артезіанських свердловин.
За результатами її реалізації вже протягом року Миколаївщина має бути забезпечена водою. А до кінця 2025 року доступ до води мають отримати ще 2 млн українців у Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській, Херсонській і Харківській областях.
Україна разом з МВФ оцінює додаткову фінансову потребу на 2025 рік з боку партнерів у розмірі 12-15 млрд доларів через те, що війна буде продовжена і наступного року.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
Він нагадав, що при підготовці діючої програми з МВФ один з ключових параметрів визначав, що активна фаза війни діятиме до середини 24-го року, але цей прогноз не реалізувався.
„Зараз ми постійно проговорюємо з нашими партнерами, що нам потрібно додаткове фінансове запевнення, тому що війна буде продовжена у 2025 році і нам потрібно мати буфер”, – сказав міністр, оцінивши додаткові потреби на 2025 рік у 12-15 млрд доларів.
За словами Марченка, ці оцінки повністю відповідають дискусіям Мінфіну з МВФ. „Вони також потенційно бачать це саме як додаткову потребу від того, що зараз у нас передбачено в програмі”, – сказав міністр.
Разом з тим, на думку співрозмовника, Україна, підвищуючи податки, теж має дати сигнал партнерам і закрити роти критикам, які говорять, що внесок самої України є недостатнім.
„Ми показуємо, що готові до найбільш непростих рішень, що ми свій внесок також робимо. Ми виходимо до партнерів і говоримо: ось є дефіцит у 500 млрд гривень і ось є рішення як його перекрити. Але ми також чекаємо, що на 2025 рік ви нам дасте достатні фінансові запевнення, щоб ми могли профінансувати бюджет”, – пояснив Марченко.
Зараз, за його словами, відповідно до програми МВФ, запевнень наших партнерів недостатньо, щоб уряд міг подати в Раду збалансований бюджет на наступний рік.
Україна використовує серію приватизацій, щоб залатати бюджетні дірки і покрити витрати армії на продовження війни, включаючи приватизацію київського готелю „Україна”, який височіє над Майданом.
Держава хотіла б отримати близько 25 мільйонів доларів за приватизацію цього свідка важливих подій в українській історії. Багато інших великих державних компаній також можуть бути приватизовані, що, як сподіваються українці, не лише принесе негайний дохід державі, але й сприятиме економічному зростанню завдяки залученню приватного капіталу та створенню робочих місць.
Плаза, шахта також продаються
Серед активів, виставлених на продаж, окрім готелю, є такі компанії, як гігантський торговий центр у Києві або кілька гірничодобувних і хімічних компаній. Заступник міністра економіки Олексій Соболєв заявив в інтерв’ю, що метою приватизації є стабілізація макроекономічної ситуації.
Однак приватизація – це лише крапля в морі для країни з бюджетним дефіцитом у 5 мільярдів доларів, на що вказує мета уряду – принаймні 100 мільйонів доларів.
Однак, як пише The New York Times, багато хто побоюється корупції, яка часто супроводжує таку приватизацію, а ситуація навколо війни може означати, що сума, отримана за державні активи, може бути нижчою, ніж та, що була б отримана до війни.
Євген Бартанов заявив американській газеті, що приватизація може бути успішною лише за наявності державних гарантій та запобіжників. Водночас, джерела в українському уряді стверджують, що робочі місця та податкові надходження, створені в результаті приватизації, можуть зробити доцільним продаж компаній навіть за цінами, зниженими війною.
Багато державних компаній вже фактично не працює
Після розпаду Радянського Союзу Україна також успадкувала низку неефективно керованих державних компаній з боргами, з яких 3100 все ще перебувають у державній власності, лише половина з них продовжує працювати і лише 15% є прибутковими. Минулого року п’ять найбільших збиткових українських державних компаній закрилися зі збитками у розмірі 50 мільйонів доларів.
Віталій Коваль, голова Державного агентства з управління активами, каже, що це неприйнятно в нинішній ситуації, і всі витрати мають бути під контролем. Він також повідомив, що агентство оголосило про можливості приватизації на конференції в Берліні цього тижня. За словами Коваля, державні компанії також є розсадником корупції та інших злочинів, і зараз державний менеджер активів проводить сортування, щоб визначити, які компанії повинні бути приватизовані, ліквідовані або залишитися в руках держави.
Кінцева мета уряду – залишити в державній власності лише 100 компаній.
Коваль також зазначив, що гроші, отримані від приватизації, можуть бути використані для придбання зброї для захисту заводів. Тому продати їх насправді краще, ніж дозволити росіянам зруйнувати чи окупувати їх.
Однак минулі процеси приватизації часто слугували лише збагаченню олігархів або затягувалися на роки через такі питання, як, наприклад, що робити з горами боргів, накопичених компаніями.
Серед компаній, виставлених на продаж, – Об’єднана гірничо-хімічна корпорація, один з найбільших у світі виробників титану, який вже тричі безуспішно намагалися приватизувати.
Якщо четвертий аукціон буде успішним, український уряд зможе виконати свій мінімальний план, оскільки, за оцінками компанії BDO в Україні, яка допомагала в підготовці угоди, торги розпочнуться приблизно зі 100 мільйонів доларів США, і сім учасників вже висловили зацікавленість у купівлі компанії.
За допомогою приватизації Україна також сподівається довести, що можна залучати іноземний капітал в країну навіть у воєнний час, навіть якщо вона визнає, що в нинішній ситуації це є складним завданням.
З початку повномасштабного вторгнення внаслідок російських ракетних ударів Укргідроенерго втратило 45% генерації. Таким обсягом генерації можна було забезпечити електроенергією цілі області.
Про це в ефірі «Суспільного» сказав генеральний директор компанії Ігор Сирота.
«Міжнародне співтовариство так мляво відреагувало на цю ситуацію, що після підриву Каховської ГЕС по наших станціях прилетіло більше 118 ракет. Тобто, ми розуміємо, що ворога ніщо не зупиняє», – розповів Сирота.
Внаслідок цих атак компанія втратила майже половину генерації.
«Ви ж розумієте, що коли по об’єктах прилітає 118 ракет, вони завдають шкоди і чималої. Ми втратили більше ніж 45% генерації. Ми практично втратили Запорізьку станцію, ДніпроГЕС. Тобто ворог б’є по плотині, б’є по станціях», – наголосив директор Укргідроенерго.
Енергетика потрапила під приціл у війні, яку розв’язала РФ і це починає відчувати світ, зазначає Bloomberg.
Війна в Україні переходить у нову фазу й ставить енергетику під приціл: і Росія, і Україна нині націлюються на енергетичні активи, щоб завдати удару по економіці противника. Світ вже відчуває її наслідки, повідомляє Bloomberg.
Міжнародне енергетичне агентство раніше заявило, що атаки українських дронів на російські нафтопереробні заводи можуть підірвати торгівлю нафтопродуктами, зокрема дизельним паливом
Крім того, після того, як цього тижня Росія завдала удару по газовій та енергетичній інфраструктурі України європейські ціни на газ підскочили на 10%.
ЗМІ зазначає, що Україна націлилася на нафтопереробні заводи РФ загальною потужністю близько 3,4 мільйона барелів на день. Однак на деяких із постраждалих об’єктів можуть бути розгорнуті запасні або недостатньо використовувані процесори. Дрони досягли цілей на відстані 1200 кілометрів.
Аналітики вважають, що під загрозою опиняться 19 російських нафтопереробних заводів загальною потужністю 3,8 мільйона барелів на день – або більше половини потужності РФ. Якщо дальність збільшиться до 1500 кілометрів, під загрозою опиняться ще 600 000 барелів
Кабінет міністрів встановив доплату в розмірі 70 тисяч гривень для військовослужбовців і поліцейських.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram в п’ятницю, 12 квітня.
„Продовжуємо підтримувати наші Сили оборони. На виконання спільної ініціативи Верховної Ради й уряду сьогодні встановили доплату в розмірі 70 тисяч гривень для військовослужбовців та поліцейських, які виконують бойові завдання на першій лінії”, – написав він.
За словами Шмигаля, одноразову винагороду нараховуватимуть за кожні 30 днів виконання таких завдань.
Найтриваліша війна в історії країни призвела до значного падіння економіки.Споживання різко скоротилося, а інвестиції з початком бойових дій майже не надходять.
Через шість місяців з часу атаки ХАМАСу та початку війни між Ізраїлем і цією терористичною організацією економіка єврейської держави зазнала значних втрат.
За оцінками «Аль-Джазіри», лише прямі збитки становлять 56 мільярдів доларів, в основному через вартість кампанії та пільги, надані громадянам і солдатам, які беруть у ній участь. За даними статистичного управління Ізраїлю, економічне виробництво країни протягом останніх трьох місяців 2023-го було на 19,4% нижчим, ніж роком раніше. Востаннє подібне падіння спостерігалося під час епідемії коронавірусу.
Що стоїть за падінням економіки
Ключовим фактором приголомшливого падіння стало різке скорочення споживання в приватному секторі, яке знизилося на 26,9%, у той час як рівень інвестицій зменшився на 67% порівняно з попереднім роком, повідомляє Middle East Eye.
Крім того, війна змусила майже 200 000 ізраїльтян покинути свої домівки вздовж ліванського кордону та поблизу Сектору Гази. Ситуацію не покращує й той факт, що близько 300 000 резервістів були призвані в армію, водночас палестинці тепер не можуть працювати в країні, залишаючи сотні тисяч людей без роботи. Більше того, спостерігається значне падіння експорту (на 18,3%).
Однак технологічний сектор – гордість ізраїльської економіки – зумів утриматися на плаву, незважаючи на 58-відсоткове зниження рівня промислових інвестицій. Імовірно, це також причина того, що не зазнав краху й фондовий ринок країни: ізраїльський фондовий індекс TA-125 піднявся з рівня нижче 1600 пунктів наприкінці жовтня до більш ніж 2000 пунктів сьогодні. Деякі гравці галузі вважають, що геополітична напруженість може призвести до сплеску інвестицій у сектор у найближчому майбутньому.
Падіння ізраїльської економіки та витрати на війну, очевидно, не сприяють збільшенню дефіциту бюджету, який, за оцінками рейтингового агентства Fitch, може сягнути цього року 6,8% від ВВП країни, а державний борг може зрости до 65,7% від ВВП. Рейтингове агентство має негативний прогноз для ізраїльської економіки. У лютому Moody’s пішло ще далі, знизивши борговий рейтинг держави з А1 до А2 з негативним прогнозом.
За результатами опитування, проведеного в країні, близько п’ятої частини респондентів повідомили про значне або дуже значне погіршення свого фінансового становища в листопаді минулого року.
Згідно з повідомленням «Аль-Джазіри», будівельна галузь Ізраїлю втрачає 650 мільйонів доларів щотижня, тоді як продажі нерухомості перебувають на найнижчому за останні 30 років рівні.
Водночас обвал споживання продовжує стримувати інфляцію, яка в лютому становила 2,5% у річному обчисленні, а курс шекеля наблизився до довоєнного рівня, відновившись після ослаблення, якого зазнав після початку бойових дій.
Залежність російської економіки від військових витрат досягла такого рівня, що вона не може дозволити собі ні виграти, ні програти війну.
Про це у суботу, 24 лютого, йдеться в матеріалі Тhe Conversation, передає Корреспондент.net.
Вказується, що у росії росте ВВП. Так, за даними російського уряду, у третьому кварталі 2023 той становив 5,5% у річному обчисленні, що значно більше, ніж у Великобританії (0,6%) та ЄС (0,9%). Аналогічно, дефіцит бюджету Росії (сума, яку уряд повинен позичити) залишиться на рівні нижче 1% ВВП, порівняно з 5,1% у Великій Британії та 2,8% в ЄС.
Як вказують експерти у цього явища є просте пояснення. І справа не у новітніх технологіях чи загальному зростанні добробуту росіян, а у гігантських військових витратах.
„Близько 40% державного бюджету РФ витрачається на війну. А цього року Кремль планує витратити на оборону рекордні 36,6 трлн рублів, або 386 млрд дол. При цьому, у разі, якщо росія переможе у війні, витрати на відновлення і підтримку безпеки в завойованій частині України були б занадто великими, а ізоляція росії не дозволило б економіці розвиватись”, – зазначає викладач економіки в Ланкастерському університеті Рено Фукарт.
Він вказує, що затяжна патова ситуація може бути єдиним рішенням для росії, щоб уникнути повного економічного колапсу.
„Російський режим не має жодного стимулу закінчувати війну і мати справу з економічною реальністю. Тому він не може дозволити собі виграти війну, але й не може дозволити собі програти її. Його економіка зараз повністю орієнтована на продовження тривалого і дедалі смертоноснішого конфлікту”, – вважає Рено Фукарт.
