Високі темпи виробництва балістики в Росії створюють постійну небезпеку для українських міст, заявив президент.
Росія має спроможності виробляти щомісяця близько 120 балістичних ракет. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час звернення учасників засідання Ради Україна – НАТО в Києві в середу, 3 червня.
„Росія має спроможність виробляти близько 120 балістичних ракет щомісяця. І це лише балістичні ракети. Росія також виробляє інші типи ракет. Це означає, що кожного місяця вони можуть здійснювати кілька масштабних масованих атак на додачу до постійного ракетного терору, який вони вже здійснюють”, – сказав глава держави.
За словами Зеленського, очевидно, що це найбільша загроза, з якою Україна зараз стикається.
Президент також акцентував, що 2 червня лише внаслідок однієї масованої атаки Росія вбила 23 людини в Україні.
„Росіяни застосували велику кількість дронів – понад 650 протягом ночі й ще близько 100 протягом дня. Але найнебезпечнішою загрозою, звичайно, є ракети”, – зазначив глава держави.
Заступник міністра оборони України Мстислав Банік під час виступу на Весняній сесії Парламентської асамблеї НАТО заявив про значний потенціал української оборонної промисловості та закликав партнерів посилити фінансування і підтримку ключових військових програм.
idén.
Про це йдеться в публікації Міністерства оборони України.
Українська оборонна промисловість здатна в перспективі виробляти до 20 мільйонів безпілотників щорічно, а також випускати тисячі ракет різного призначення – як для глибоких ударів, так і для систем протиповітряної оборони.
Заклик до партнерів НАТО
Заступник міністра оборони України Мстислав Банік під час онлайн-виступу на Весняній сесії Парламентської асамблеї НАТО, що цьогоріч відбувалася в Литві та зібрала майже 250 парламентаріїв із країн Альянсу та держав-партнерів.
Він наголосив на необхідності посилення міжнародної підтримки та інвестицій в українське оборонне виробництво, а також закликав союзників вийти на рівень допомоги в розмірі 60 млрд доларів у поточному році.
Пріоритетні напрямки підтримки
За словами представника Міноборони, Україні необхідні оперативні рішення, які дадуть змогу посилити обороноздатність уже найближчим часом. Серед ключових напрямів:
системи протиповітряної оборони та ракети для Patriot;
артилерійські боєприпаси калібру 155 мм;
фінансування поставок через механізм PURL;
прямі інвестиції у виробництво українських дронів і ракет.
Банік підкреслив, що за наявності стабільного фінансування українські підприємства здатні швидко масштабувати виробництво і забезпечити фронт необхідним озброєнням уже протягом року.
Технологічний досвід війни
Україна, за словами заступника міністра, вже змінила характер сучасної війни, зробивши її більш технологічною та економічно ефективною.
Зокрема, застосування ударних дронів середньої дальності дає змогу завдавати тисячі ударів щомісяця та порушувати логістику противника в глибині його території.
Також він наголосив на розвитку FPV-дронів і цифрових рішень, які забезпечують розвідку, аналіз даних і оперативне ухвалення рішень у реальному часі.
Партнерство з НАТО
Окремо Банік наголосив, що Україна готова ділитися із союзниками бойовим досвідом, технологіями і даними, отриманими під час війни.
За його словами, це дасть змогу зміцнити обороноздатність країн НАТО і розвивати спільні технологічні рішення.
Він зазначив, що Україна розглядає співпрацю з Альянсом як довгострокову і взаємовигідну, засновану на обміні досвідом та інтеграції оборонних можливостей.
Шведська компанія Saab, яка виробляє винищувачі Gripen, розглядає можливість відкриття заводу для складання цих літаків на території Канади.
Як повідомляє Укрінформ, про це The Canadian Press розповів заступник глави Saab Андрес Карп.
За його словами, такий варіант стане можливим, якщо Канада вирішить закупити десятки Gripen для своїх Збройних сил.
“З Канадою це було обговорено й запропоновано: якщо вони оберуть Gripen та захочуть мати їх виробництво, це може стати однією з локацій, з якої літаки надходитимуть в Україну”, – сказав Карп.
Він уточнив, що виробництво літака Gripen займає до 36 місяців.
Головне завдання – максимально скоротити шлях від ідеї до застосування технологічного рішення на полі бою.
Україна прискорює виробництво та постачання озброєння для бойових літаків. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони у вівторок, 19 травня.
„Для цього зібрали на Industry Day представників оборонних компаній і делегації держав-учасниць Коаліції спроможностей повітряних сил. Українські розробники представили власні напрацювання у сфері авіаційних боєприпасів і засобів ураження”, – йдеться в повідомленні.
У Міноборони зазначили, що головне завдання – разом із міжнародними партнерами максимально скоротити шлях від ідеї до застосування технологічного рішення на полі бою.
„Коаліція спроможностей повітряних сил працює для посилення захисту нашого неба: підготовки українських пілотів і техніків, передання сучасних літаків, розвитку аеродромної інфраструктури та сервісу”, – додали у відомстві.
У блоках керування знайдено компоненти цивільного призначення від провідних брендів. Ці чипи Пхеньян закуповує, вочевидь, в обхід санкцій.
Військові інженери та науковці Міністерства оборони України провели лабораторні дослідження уламків північнокорейських балістичних ракет KN-23 та KN-24, які Росія неодноразово використовувала під час масованих обстрілів українських міст. У нихвиявлено компоненти цивільного призначення від провідних брендів. Про це повідомляє Міноборони.
„Аналіз уламків ракети, що впала у Харкові 2 січня 2024 року, підтвердив параметри, які збігаються з кресленнями з південнокорейських наукових видань. Північнокорейські ракети мають унікальну геометрію. Діаметр KN-23 становить 110 см у задній частині із звуженням до 90 см попереду. Показник у 110 см не зустрічається у жодної іншої країни світу, крім КНДР. Діаметр KN-24 становить близько 100 см, він ще зустрічається у світі”, – йдеться у повідомленні.
Експерти також порівняли уламки з фотографіями з ракетних заводів та виявили сім ключових подібностей: від кількості отворів під болтові кріплення сопла до наявності специфічних ніш під приймачі супутникової навігації.
Було встановлено, що KN-23 vs KN-24 не є прямими копіями радянсько/російських зразків і не виготовлені „за ліцензією” балістичної ракети Іскандер 9М723, але є ознаки, що Північна Корея доопрацювала певний первісний варіант розробок балістичної ракети Іскандер.
Зазначається, що ракети з КНДР використовують менш енергетичне паливо. Північнокорейські двигуни більші та довші за російські аналоги (приблизно в 1,5 раза), щоб забезпечити аналогічну дальність. Водночас під час виробництва використовуються застарілі методи: а якість пайки – приблизно 50-річної давнини.
„У блоках керування знайдено компоненти цивільного призначення від провідних брендів. Ці чипи Пхеньян закуповує, вочевидь, в обхід санкцій”, –заявили в міністерстві.
Для забезпечення термостійкості ракети під час руху в атмосфері, поряд із застосування теплозахисного покриття на головній частині встановлено обтікач із графітових матеріалів. В Міноборони зазначили, що це відносно дешеве рішення застосоване північнокорейськими конструкторами скоріше виходячи з відсутності доступу до більш сучасних теплозахисних матеріалів.
„Усі профільні дослідження, які виконують військові інженери і науковці Міноборони, є складовою частиною судової експертизи, яка здійснюється відповідними органами. Ці дослідження лягають у доказову базу розслідування злочинів війни та впливають на формування санкційної політики”, – заначили в Міноборони.
Катар розпочав підготовку до відновлення роботи найбільшого у світі комплексу з виробництва скрапленого природного газу після досягнення перемир’я на Близькому Сході.
Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на свої джерела.
Йдеться про підприємство в місті Рас-Лаффан, яке простоювало з початку березня. Поліпшення умов безпеки дозволило приступити до обмежених робіт на об’єкті.
За інформацією журналістів, наразі на території комплексу проводиться необхідне технічне обслуговування перед запланованим запуском. Часткове відновлення виробництва можливе вже в найближчі дні, проте темпи виходу на повну потужність залишаються невизначеними.
Ключовим фактором для стабілізації експорту залишається безпечне судноплавство через Ормузьку протоку. Журналісти зазначають, що без цього повернення до значних обсягів постачання буде ускладнене.
[type] => post [excerpt] => Катар розпочав підготовку до відновлення роботи найбільшого у світі комплексу з виробництва скрапленого природного газу після досягнення перемир'я на Близькому Сході. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1775678100 [modified] => 1775672466 ) [title] => Катар готується відновити роботу найбільшого у світі комплексу з виробництва СПГ [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=70004&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 70004 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 70005 [image] => Array ( [id] => 70005 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/234841-1-large.jpg [original_lng] => 152287 [original_w] => 1140 [original_h] => 728 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/234841-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/234841-1-large-300x192.jpg [width] => 300 [height] => 192 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/234841-1-large-768x490.jpg [width] => 768 [height] => 490 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/234841-1-large-1024x654.jpg [width] => 1024 [height] => 654 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/234841-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 728 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/234841-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 728 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/234841-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 728 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1775662183:3 [_thumbnail_id] => 70005 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 352 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 853348799001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 18034 [1] => 90984 [2] => 39894 ) [tags_name] => Array ( [0] => виробництво [1] => Катар [2] => СПГ ) ) [6] => Array ( [id] => 69730 [content] =>
Українські виробники БПЛА цього тижня зустрічаються з представниками румунського Міноборони та армії в Бухаресті для обговорень можливого спільного виробництва дронів, повідомляє Reuters.
Зазначається, що ЄС виділив Румунії 16,6 млрд євро у межах ініціативи переозброєння SAFE, яка розпочнеться пізніше цього року.
Агентство при цьому вказує, що міністр оборони Раду Міруца заявив про бажання країни витратити 200 мільйонів євро на спільне виробництво безпілотників.
„Наразі ми обговорюємо, як сформувати команду, яка займатиметься виключно цим проєктом, при цьому кінцевий термін підписання контракту – кінець травня”, – цитує видання міністра оборони Румунії.
Він додав, що найближчими днями ще 15 українських компаній продовжать обговорення проєкту в Бухаресті.
Також наголошується, що Румунія є членом ЄС і НАТО та має спільний кордон з Україною довжиною 650 км. Від початку російських атак на українські порти на Дунаї країна неодноразово фіксувала порушення свого повітряного простору дронами та падіння їхніх уламків на своїй території.
Раніше цього місяця президенти Румунії та України підписали документ про оборонну співпрацю. Сторони заявляли, що готові працювати в межах загальноєвропейського інструменту SAFE.
SAFE (Security Action for Europe) – це фінансовий механізм ЄС у межах плану „Переозброєння Європи/Готовність 2030”, спрямований на посилення оборонної політики та розвиток оборонної промисловості. Програма передбачає надання державам довгострокових кредитів на вигідних умовах для спільних закупівель і виробництва озброєння, зокрема із залученням країн-партнерів, таких як Україна.
Японія стане головним учасником нової програми, спрямованої на виготовлення твердопаливних ракетних двигунів.
Сполучені Штати разом із союзниками працюють над створенням виробничих потужностей для ракет і безпілотників поблизу гарячих точок в Азії. Про це повідомляє Reuters.
Ця ініціатива реалізується в рамках партнерства з оборонного виробництва, координатором якого виступає Пентагон. Союзники домовилися спільно розвивати виробничі можливості та зменшувати залежність від постачання безпосередньо зі США.
Серед іншого, Японія стане головним учасником нової програми, спрямованої на виготовлення твердопаливних ракетних двигунів, що є ключовим компонентом сучасної зброї.
Також передбачається активний розвиток виробництва безпілотників. Зокрема, планується впровадження уніфікованих стандартів та створення спільних ланцюгів постачання для дронів, їхніх двигунів і акумуляторних батарей.
Окрім цього, обговорюється можливість облаштування нового виробництва боєприпасів на Філіппінах. Йдеться, зокрема, про складання та пакування 30-міліметрових снарядів. У Пентагоні зазначають, що такий підхід має на меті оперативніше постачання військових необхідною технікою у випадку погіршення ситуації в регіоні.
Україна і Нідерланди домовились про збільшення спільного виробництва зброї у майбутньому.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це президент Володимир Зеленський повідомив у неділю на спільній пресконференції з прем’єром Нідерландів Робом Єттеном у Києві.
У своїй заяві до преси Зеленський наголосив на важливості спільного виробництва зброї з Нідерландами.
„Ми почали це й обовʼязково будемо цю спільну роботу продовжувати, ми будемо збільшувати це. Зокрема, це передбачено й спільною заявою, яку ми сьогодні ухвалили між нашими державами. І предметно це обговорили на зустрічі: інвестиції, можливі ліцензії, обсяги виробництва – все, що є сьогодні в пріоритеті”, – сказав Зеленський.
В ухваленій заяві сказано, що обидві сторони підтвердили намір розширювати співпрацю між оборонними індустріями своїх країн, зокрема через спільні виробничі проєкти в межах ініціативи Build with Ukraine. „Обидві сторони підкреслили свою відданість успішній реалізації ініціативи зі спільного виробництва та працюють над досягненням цього результату”, – йдеться у заяві, опублікованій ОПУ.
Також президент повідомив, що передав Робе Єттену запит від військовослужбовців України на радари, які виготовляють Нідерланди. „Саме Нідерланди – одна з країн, які виробляють найкращі такі радари, і сьогодні ми обговорили, зокрема, цей запит”, – зазначив глава держави.
Після перезапуску виробництва знадобиться щонайменше ще два тижні, щоб вийти на повну потужність.
Катар змушений повністю призупинити виробництво скрапленого природного газу (СПГ/LNG). Про це повідомляє Reuters з посиланням на два джерела в середу, 4 березня.
„Джерела повідомили, що після закриття головного заводу Катару в Рас-Лаффані в середу він не зможе відновити перетворення газу на суперохолоджене паливо щонайменше два тижні, згідно з попередніми оцінками. Після перезапуску знадобиться щонайменше ще два тижні, щоб вийти на повну потужність”, – пише агентство.
Тим часом Qatar Energy, яка припинила виробництво газу цього тижня та оголосила сьогодні про форс-мажор на експорт, не відповіла на запит про коментар.
Як відомо, Катар є найбільшим у світі експортером СПГ із часткою на ринку близько 20%.
