У 2026 році на протипожежний захист закладів загальної середньої освіти Закарпатської області з державного бюджету передбачено 38,4 млн грн.
Це втричі більше, ніж минулого року, коли на ці цілі було передбачено 11,4 млн грн.
Субвенція спрямовується для ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою, навчально-реабілітаційних центрів, спеціальних шкіл та заклади, де навчається понад 200 учнів. Фінансування дозволить забезпечити:
встановлення сучасних систем пожежної сигналізації та оповіщення;
облаштування систем пожежогасіння та протидимного захисту;
монтаж внутрішнього та зовнішнього протипожежного водопроводу;
встановлення систем блискавкозахисту.
На Закарпатті сформовано перелік із 37 закладів освіти, які потребують першочергового оновлення систем безпеки. Для порівняння: у 2025 році за кошти субвенції вдалося посилити захист у 13 школах.
Всі інвестиційні проєкти подаються через систему DREAM. Це гарантує прозорість процесу: МОН проводить ретельну галузеву оцінку кожного об’єкта перед включенням до державного портфеля.
Про це повідомляє Мирослав Білецький, голова Закарпатської ОВА.
Російська економіка завершила лютий падінням. Після зниження на 2,1% у січні ВВП рф скоротився ще на 1,5%, а за підсумками двох місяців на 1,8% порівняно з тією ж датою роком раніше.
Про це повідомляє The Moscow Times з посиланням на дані Росстату і Мінекономрозвитку.
У результаті до березня економіка агресора розгубила все зростання, показане минулого року: його Росстат оцінював у 1%.
«Ризики переохолодження російської економіки посилюються», — констатує аналітик банку Санкт-Петербург Віктор Григор’єв. За підсумками січня-лютого з 28 галузей промисловості, які відстежує Росстат, у мінусі опинилися 22. На 15% обвалився випуск металургійних заводів, на 2% скоротилося виробництво продуктів харчування, на 11,1% – одягу і взуття. Навіть військові галузі скотилися в рецесію: виробництво «готових металевих виробів», до яких держстатистика зараховує бомби і снаряди, впало на 1,9% рік до року за січень-лютий.
Оборот оптової торгівлі в РФ за 2 місяці впав на 7,8%, а роздрібна торгівля майже перестала зростати: 0,3% у лютому і 0,5% з початку року. Це найгірший результат з весни-2023, зазначає економіст Фінаму Ольга Бєлєнькая: «Споживач перейшов у „режим економії“ на тлі сповільненого зростання доходів, усе ще високих відсоткових ставок за кредитами, а також підвищення ПДВ і акцизів».
Разом зі споживачами змушений економити бізнес: згідно з Росстатом, прибутки в економіці на початку року обвалилися на 30%, а великі компанії – Лукойл, ММК, Северстал, Русал, — закінчили минулий рік зі збитками. У результаті 80% великого бізнесу скоротили або заморозили інвестиції, а три чверті переживають кризу неплатежів з боку контрагентів.
На економіку агресора тиснуть санкції, дефіцит кадрів і додалися нові проблеми — зниження попиту і бюджетних витрат.
Як ідеться в матеріалі, збиток Магніту — не виняток, а тренд: висока ставка ЦБ тисне на весь реальний сектор.
[type] => post
[excerpt] => Російська економіка завершила лютий падінням. Після зниження на 2,1% у січні ВВП рф скоротився ще на 1,5%, а за підсумками двох місяців на 1,8% порівняно з тією ж датою роком раніше.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1775395920
[modified] => 1775346009
)
[title] => У Росстаті визнали, що відразу 22 російські галузі пішли в жорсткий мінус
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=69857&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 69790
[uk] => 69857
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 64778
[image] => Array
(
[id] => 64778
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gettyimages-1459009265-bankjegy-hamisitas-orosz-oroszorszag-penz-rubel-szobor-valuta-zaszlo-783086.jpg
[original_lng] => 1083838
[original_w] => 1920
[original_h] => 1080
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gettyimages-1459009265-bankjegy-hamisitas-orosz-oroszorszag-penz-rubel-szobor-valuta-zaszlo-783086-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gettyimages-1459009265-bankjegy-hamisitas-orosz-oroszorszag-penz-rubel-szobor-valuta-zaszlo-783086-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gettyimages-1459009265-bankjegy-hamisitas-orosz-oroszorszag-penz-rubel-szobor-valuta-zaszlo-783086-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gettyimages-1459009265-bankjegy-hamisitas-orosz-oroszorszag-penz-rubel-szobor-valuta-zaszlo-783086-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gettyimages-1459009265-bankjegy-hamisitas-orosz-oroszorszag-penz-rubel-szobor-valuta-zaszlo-783086-1536x864.jpg
[width] => 1536
[height] => 864
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gettyimages-1459009265-bankjegy-hamisitas-orosz-oroszorszag-penz-rubel-szobor-valuta-zaszlo-783086.jpg
[width] => 1920
[height] => 1080
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gettyimages-1459009265-bankjegy-hamisitas-orosz-oroszorszag-penz-rubel-szobor-valuta-zaszlo-783086.jpg
[width] => 1920
[height] => 1080
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 555
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 64778
[_edit_lock] => 1775335209:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 798173501001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 84406
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 172
[1] => 221
)
[tags_name] => Array
(
[0] => росія
[1] => Україна
)
)
[2] => Array
(
[id] => 69853
[content] =>
Оператор поштового зв’язку, компанія „Нова пошта” підвищує тарифи на доставку посилок з 13 квітня.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу „Нової пошти”.
У компанії зазначили, що це рішення обумовлене необхідністю привести вартість послуг у відповідність до актуальних умов роботи.
Йдеться про зростання вартості пального, енергоносіїв, послуг партнерів і загального операційного навантаження.
Тепер вартість доставки по місту документів становитиме 70 гривень, по Україні – 80 гривень. У вартість уже входить фірмовий картонний конверт.
Доставка по місту з 13 квітня становитиме:
до 2 кг – 70 гривень;
до 10 кг – 115 гривень;
до 30 кг – 180 гривень.
Доставка по Україні:
до 2 кг – 90 гривень;
до 10 кг – 135 гривень;
до 30 кг – 200 гривень.
Вантажі понад 30 кг:
між відділеннями по місту 7 грн/кг;
між відділеннями по Україні: від 11 грн/кг залежно від тарифної зони.
При цьому компанія залишає безплатним пакування малих посилок, фірмові конверти для документів, переадресування в дорозі та комісію за оголошену цінність до 500 гривень.
Окрім цього, частина послуг залишається без змін у вартості:
зберігання посилок у відділеннях;
послуга „Пункт передачі”;
доплата за відправку з села або селища;
пакування середніх (до 10 кг) і великих (до 30 кг) посилок.
Москва планує відправити друге судно з паливом на Кубу. Про це повідомив міністр енергетики Російської Федерації Сергій Цивілєв у кулуарах форуму „Енергопром-26”.
„Вчора проходила велика нарада в Санкт-Петербурзі, приїхали представники Куби. Куба в блокаді повністю, її перекрили. Від кого прийшло постачання нафти? Через блокаду прорвалося судно РФ. Зараз друге завантажується, ми не залишимо кубинців у біді”, – заявив Цивілєв.
Раніше російський танкер „Анатолій Колодкін” із вантажем у 100 тисяч тонн нафти прибув на Кубу.
Перед прибуттям танкера президент США Дональд Трамп оголосив про зміну підходу до блокування постачання нафти на Кубу. Американський лідер заявив, що не має заперечень проти того, щоб будь-яка країна постачала сиру нафту до карибської держави.
Адміністрація США в останні місяці прагне блокувати постачання вуглеводнів на Кубу. Раніше Гавана отримувала численні вантажі із нафтою з Венесуели. Ці поставки припинилися, коли венесуельський президент Ніколас Мадуро втратив владу і був затриманий американцями.
В Україні може з’явитися додатковий 1,3 ГВт генерації.
Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль після засідання Ради з питань підтримки підприємництва під головуванням керівника ОПУ Кирила Буданова та за участі прем’єр-міністерки Юлії Свириденко.
«Зокрема, уяд вчора оновив правила конкурсу на будівництво нової генерації й незабаром буде оголошено конкурс. Очікуємо, що це додасть до енергосистеми близько 1,3 ГВт», – зазначив міністр.
Шмигаль додав, що держава розраховує на плідне співробітництво з підприємцями, аби побудувати нову енергосистему.
Завтра, 3 квітня, в усіх регіонах України з 06:00 до 22:00 будуть застосовуватися графіки відключення електроенергії (для промислових споживачів), а з 07:00 до 11:00 – діятимуть графіки погодинних відключень для всіх категорій споживачів.
„Причина застосування обмежень – наслідки російських ракетно-дронових атак на енергооб’єкти. Увага! Ситуація в енергосистемі може змінитися. Стежте за повідомленнями на офіційних сторінках обленерго у вашому регіоні”, – йдеться в повідомленні.
Українців також закликають споживати електроенергію ощадливо.
Імпорт природного газу до України 1 квітня скоротився у понад 30 разів – до 0,8 млн кубометрів на добу, найнижчого значення з січня 2025 року. Про це повідомляє ExPro.
У порівнянні з попереднім днем імпорт газу обвалився у понад 30 разів – з 24 млн куб м.
Як зазначається, скорочення імпорту пов’язано з високими цінами на природний газ у Європі, які протягом усього березня трималися на вищому рівні, ніж в Україні. У середньому газ у Європі (TTF) у березні торгувався на €9/MWh дорожче, ніж на українському ринку.
Європейські ціни на природний газ на початку березня зросли після початку війни на Близькому Сході. Враховуючи, що війна триває, а постачання LNG з Катару та ОАЕ через Ормузьку протоку заблоковані, ціни на газ у Європі залишаються на високому рівні.
У таких умовах, пояснили аналітики, імпортувати газ до України дорого. Водночас Україна може дозволити собі не імпортувати газ у квітні, враховуючи вищі ніж минулого року запаси газу в сховищах.
Наша країна завершила сезон відбору газу зі сховищ 10 березня, котрий став одним із найкоротших в історії. Запаси газу в сховищах становили 9,5 млрд куб м, в 1,6 разів більше, ніж минулого року.
Незначний імпорт газу до України зберігається на початку квітня – 0,8 млн куб м з Польщі. Газ йде на закачування до „митного складу” українських ПСГ. Натомість імпорт з інших напрямків відсутній.
Очікується, що протягом квітня обсяги імпорту газу будуть залишатися на низькому рівні. Водночас Україна має ціль накопичити у сховищах не менше 13 млрд куб м газу в підземних сховищах до 1 листопада, чого можна досягти навіть без імпорту, запевняють аналітики.
Втім, додають, що для кращої підготовки до зими потрібно імпортувати певні обсяги природного газу – близько 0,5 млрд куб м до 1 листопада.
Передбачається, що імпорт газу активізується при сприятливих цінах на європейських хабах.
Йдеться про відсотки, нараховані на кошти, що перебувають під санкціями ЄС і зберігаються в європейських депозитаріях. Самі активи залишаються заблокованими, проте прибуток від них не належить росії і використовується для підтримки України за рішенням Єврокомісії та країн-членів ЄС.
Близько 95% суми будуть спрямовані через механізм Ukraine Loan Cooperation Mechanism (ULCM), який передбачає безповоротну допомогу для обслуговування макрофінансових кредитів. Ще 5% підуть через Європейський фонд миру (EPF) на покриття нагальних військових потреб.
«Ці 1,4 мільярда євро будуть спрямовані туди, де вони найбільш необхідні: на підтримку української держави, збереження найважливіших державних послуг та підтримку доблесних Збройних сил України. Наша відданість перемозі та свободі України непохитна», – заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Україна отримала від уряду Японії майже 1,3 млрд доларів за проєктом Світового банку PEACE in Ukraine.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram прем’єр-міністра України Юлії Свириденко.
За словами прем’єра, кошти зараховані до загального фонду державного бюджету та спрямовуються на соціальні видатки.
Це другий транш від Японії, профінансований за механізмом Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine країн G7. Його загальний обсяг становить 50 млрд доларів США.
З лютого 2022 року бюджетна підтримка від Японії перевищила 10,7 млрд доларів, з яких понад 2,7 млрд доларів надійшли у формі грантів.
„Дякуємо уряду Японії за наданий грант, а також Світовому банку за ефективну координацію міжнародної підтримки. Ця допомога є надзвичайно важливою для забезпечення фінансової стійкості України”, – зазначила Свириденко.
В Україні за доходами котрий рік поспіль лідирує сфера енергетики — 1,04 трлн грн, що становить 23% від загального обсягу доходів компаній в індексі Опендатабот.
Другою за масштабом стала оптова торгівля з доходом понад 697 мільярдів гривень (15%). Майже стільки ж генерує роздрібна торгівля — понад 647 мільярдів гривень, що становить 14%.
До п’ятірки найприбутковіших галузей також увійшли переробна промисловість із доходом понад 477 мільярдів гривень (11%) та добувна промисловість — понад 341 мільярд гривень, або 8%.
За рік склад рейтингу також помітно оновився. Порівняно з попереднім роком з індексу вибули 44 компанії, а їхні місця посіли нові учасники.
Серед представників енергетичної галузі лідерами стали „Д.Трейдінг” (292,4 млрд грн), „Енергоатом” (254,7 млрд грн) та газопостачальна компанія „Нафтогаз трейдинг” (130,3 млрд грн);
Лідерами роздрібної торгівлі у 2025 році стали АТБ (247,3 млрд грн), „Сільпо” (106 млрд грн) та „Аврора” (49,2 млрд грн).
Водночас в оптовій торгівлі лідирують „ДЛ Солюшен” (114,1 млрд грн), „Донпромтранс” (98,1 млрд грн) та OKKO-Експрес (85,2 млрд грн).
Першими серед українських банків стали Приватбанк (122,6 млрд грн), Ощадбанк (41,7 млрд грн) та „Універсал банк”, у межах якого працює monobank — 27,2 млрд грн.
У сфері сільського господарства перші дві позиції посіли дві компанії групи МХП: Вінницька та Миронівська птахофабрики із доходом у 54,2 млрд грн та 27,3 млрд грн відповідно. Трійцю лідерів замикає „Лебединський насіннєвий завод” (17,4 млрд грн)
У категорії транспорту та пошти першість тримають „Укрзалізниця” (89 млрд грн), „Нова пошта” (54,2 млрд грн) та Оператор газотранспортної системи України (28 млрд грн).
У сфері гостинності — ресторанах та готелях — перемогли McDonald’s (21,3 млрд грн), Briscola (2,9 млрд грн) та KFC (1,3 млрд грн).
У добувній промисловості в лідерах „Укрнафта” (99,4 млрд грн), „Укргазвидобування” (83,6 млрд грн) та „ДТЕК Павлоградвугілля” (36,2 млрд грн).
Топ переробної промисловості очолює „Кернел-Трейд” — 105,9 млрд доходу за минулий рік, „Запоріжсталь” (72 млрд грн) та „Арселорміттал Кривий Ріг” (70,6 млрд грн).
В айті ситуація незмінна: на перших позиціях — GlobalLogic Ukraine (10,9 млрд грн) та дві компанії бренду Epam, які за сукупним доходом перегнали лідера: Епам системз (10,2 млрд грн) та Епам діджитал (9,2 млрд грн).
У торгівлі авто місця у трійці перших розділили між собою „Тойота-Україна” (24,6 млрд грн), Winner (16,9 млрд грн) та „Порше Україна” (15,6 млрд грн).
У сфері телекомунікацій лідерство між собою ділять „Київстар” (43,8 млрд грн), Vodafone (25,8 млрд грн) та lifecell (15,9 млрд грн).
Серед представників категорії ТБ+Радіо+Книги лідирують „Київстар ТБ” (1,6 млрд грн), СТБ (1,4 млрд грн) та Multiplex (1,2 млрд грн);
У сфері охорони здоров’я в топі „Добробут” (4,2 млрд грн), „Діла” (3,6 млрд грн) та „Сінево Україна” (3,3 млрд грн).
У категорії дозвілля — спорт та розваги — в лідерах ФК Динамо Київ (1,8 млрд грн), Sport Life Київ (605,7 млн грн) та новачок Індексу — Аквапарк Mavka в Буковелі (407,8 млн грн).
Індекс Опендатаботу — аналітичний інструмент, який дає змогу оцінити реальне становище та географію українського бізнесу. Індекс базується на даних з державних реєстрів, реєстрів Опендатаботу, фінансовій звітності компаній, інформації про зв’язки з РФ, санкційних списках та решті аналітичних інструментів Опендатабот.
При складанні Індексу Опендатаботу-2026 враховані як фінансові показники (річна фінансова звітність компаній за 2025 рік), так й ділова репутація бізнесів.
