Україна разом з МВФ формують рамку та напрями нової кредитної програми, яка може прийти на заміну чинної. НБУ знаходиться в середині переговорного процесу.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів голова Національного банку України Андрій Пишний.
Він нагадав, що поточна програма з МВФ завершується у 2027 році. І значна її частина зосереджувалася на повоєнній відбудові.
Потреба України у коштах порахована за двома сценаріями. Базовий передбачає, що війна триватиме певний період часу, і за чотири роки дії програми Україна потребуватиме 153 млрд доларів. За негативним сценарієм – 165 млрд доларів.
„На жаль, дії росіян не свідчать про бажання завершити війну. Україна, її цивільна інфраструктура та населення все частіше та інтенсивніше піддаються обстрілам. Як наслідок, формат діючої програми вже не до кінця відповідає потребам сьогодення”, – пояснив голова НБУ.
Разом з цим, він зазначив, що нинішня програма є успішною і для України, і для самого Міжнародного валютного фонду – наразі проведено вісім успішних переглядів програми.
Пишний не став припускати, як на подальшій співпраці з фондом можуть сказатися нещодавні скандали навколо НАБУ та САП і прострочені урядом терміни з призначенням директора Бюро економічної безпеки.
„Наразі нема підстав, аби ми переглядали наші базові припущення в сценаріях щодо МВФ. Але так, ми повинні працювати на те, щоб усі без винятку зобов’язання, які бере на себе Україна в рамках домовленостей з Європейським Союзом і з МВФ виконувалася”, – підкреслив Пишний.
Станом на 5 серпня в Україні зберігається 10 млрд кубометрів газу, тоді як необхідний обсяг для проходження опалювального сезону — 13 млрд кубів, за даними Міністерства енергетики.
За останні 19 днів до сховищ закачали лише 1 млрд кубометрів. Запаси зменшилися на 9% у порівнянні з минулим роком.
Минулої зими Україна була змушена активно відбирати газ зі сховищ та збільшити імпорт через ракетні атаки на виробничі потужності на сході країни. За словами міністра енергетики, країна має імпортувати щонайменше 4,6 млрд кубометрів газу для сезону 2025/26 років.
У червні 2025 року в Україні зафіксовано різке зростання цін на м’ясо. Протягом місяця вартість основних видів м’яса підвищилася на 20–30%, і експерти прогнозують подальше зростання.
За інформацією аналітиків Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), вартість свинячого ошийка найближчими місяцями залишатиметься у діапазоні 320–350 гривень за кілограм. У червні ціна вже перевищила 330 гривень за кіло. Основними чинниками, що впливають на таку динаміку, є дефіцит живої ваги свиней, стійкий попит та сезонне зростання закупівель у період літніх відпусток.
Яловичина в червні коштувала в середньому 336 гривень за кілограм, що на 22% дорожче порівняно з аналогічним періодом минулого року. Експерти прогнозують, що ціни на цей вид м’яса можуть збільшитися ще на 5–7% уже найближчим часом.
“Особливо в серпні, через обмежену пропозицію та витрати на утримання худоби” – додають в Українському клубі аграрного бізнесу.
Водночас курятина, зокрема стегна, філе чи тушки, також може подорожчати. Експерти пояснюють це підвищенням вартості кормів, що суттєво впливає на собівартість виробництва продукції птахівництва.
Деякі представники продовольчого ринку зазначають, що ситуація може залишатися стабільною при відсутності серйозних економічних чи кліматичних потрясінь. У пресслужбі «ЕКО-маркету» вважають, що ринок м’яса наразі перебуває у фазі відносної рівноваги. На їхню думку, якщо не відбудеться різких стрибків валютного курсу, неврожаю зернових, енергетичних потрясінь чи змін у податковому законодавстві, ціни на м’ясо до кінця осені суттєво не зміняться.
“На поточний момент ринок увійшов у фазу відносної стабільності. Якщо не станеться форс-мажорів – різкого зростання валютного курсу, неврожаю зернових (які формують кормову базу), енергетичної кризи чи змін у податковому середовищі, – ціни залишатимуться стабільними щонайменше до кінця осені”, – каже вона.
Таким чином, споживачам варто бути готовими до збереження високих цін на м’ясо на ринку щонайменше до кінця осені 2025 року, а подальша динаміка залежатиме від ситуації у сільському господарстві, валютному ринку та енергетичному секторі.
„Зокрема, суд дозволив обтяження понад 20 об’єктів нерухомості росії на території Австрії, які будуть продані через аукціон. Загальна вартість цих активів перевищує 120 млн євро”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що зараз аналогічні дії тривають також в інших юрисдикціях.
„Черговий практичний крок на шляху до стягнення з рф понад $5 млрд за незаконно захоплені активи групи Нафтогаз в Криму. Аналогічні дії тривають і в інших юрисдикціях. рф заплатить за все. Рано чи пізно. Обовʼязково”, – зазначив голова правління Нафтогазу Сергій Корецький.
Нагадаємо, у квіті поточного року суд у Парижі дозволив стягнути з росії $5 млрд на користь Нафтогазу. Компанія відразу зареєструвала обтяження на низку активів рф у Франції, загальною вартістю понад 120 млн євро.
Як відомо, ще у жовтні 2016 року Нафтогаз розпочав арбітражне провадження проти росії, вимагаючи компенсацію за незаконне захоплення майна групи в Криму.
Україна розпочала імпорт азербайджанського природного газу через Трансбалканський маршрут. Уперше в історії постачання здійснюються за маршрутом Болгарія – Румунія – український кордон.
Як зазначається, компанія уклала першу угоду на закупівлю газу з представником Групи SOCAR – компанією SOCAR Energy Ukraine.
«Це невеликий за обсягом, але стратегічно важливий крок, який відкриває шлях до довгострокової співпраці. А також ще один приклад диверсифікації джерел постачання та зміцнення енергетичної безпеки України», – наголосив голова правління «Нафтогаз України» Сергій Корецький.
У компанії подякували президенту України, Уряду та Міністерству енергетики за підтримку в укладенні угоди, а також партнерам з Азербайджану за довіру.
Українська компанія Frontline уклала стратегічну угоду з німецьким виробником дронів Quantum Systems. Обидві фірми — учасники оборонного кластера Brave1.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, пише Суспільне.
За його словами, це партнерство передбачає масштабування виробництва в Україні та глибшу інтеграцію в оборонну індустрію Європи.
„Quantum Systems відома своїми дронами зі вбудованим штучним інтелектом та аналітикою в реальному часі, а Frontline — інженерними рішеннями для розвідки й штурму”, — зауважив очільник Мінцифри.
Серед їхніх розробок:
дрон-бомбер „Лінза”;
розвідувальний безпілотник „Зум”;
турель „Буря”.
Міністр каже, що ці продукти вже кодифіковані за стандартами НАТО та використовуються в 41 підрозділі українських Сил оборони.
Верховна Рада ухвалила зміни до держбюджету на 2025 рік в першому читанні. Видатки на оборону зростуть на 412 млрд гривень.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народного депутата Ярослав Желязняка в Telegram.
За його даними, проєкт №13439-3 за основу підтримали 257 народних депутатів.
Остаточне голосування очікується наприкінці серпня через перерву в роботі Ради.
Урядовий проєкт змін до держбюджету на 2025 рік №13439 був поданий до Верховної Ради 30 червня.
Він передбачав, що додаткові 412,4 млрд гривень будуть спрямовані на:
Міноборони – 310,8 млрд гривень;
МВС – 84,1 млрд гривень;
ГУР Міноборони – 4,5 млрд гривень;
Мінстратегпром – 4,5 млрд гривень;
СБУ – 1,6 млрд гривень;
УДО – 0,5 млрд гривень;
Держспецзв’язок – 64,5 млн гривень.
Також передбачено додаткові 20 млрд гривень для резервного фонду на здійснення непередбачених та невідкладних видатків.
Для фінансування низки інших нагальних потреб передбачено додатково 16,5 млрд гривень (для Мінцифри, МОН, МОЗ).
Збільшення дохідної частини 147,5 млрд гривень планується, зокрема, за рахунок перевиконання планових показників доходів до держбюджету:
ПДФО – 56,0 млрд гривень;
податок на прибуток підприємств – 23,8 млрд гривень;
кошти, що перераховуються НБУ – 20,3 млрд гривень;
частина чистого прибутку та дивіденди – 15,0 млрд гривень;
акциз із ввезених на митну територію України тютюнових виробів – 8,8 млрд гривень;
кошти, перераховані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб – 7,9 млрд гривень;
збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих господарських операцій – 4,1 млрд гривень;
адмінштрафи у сфері забезпечення безпеки руху – 2,7 млрд гривень;
інші надходження – 8,9 млрд гривень.
Крім того, запланована економія видатків на 51,3 млрд гривень та збільшення обсягу внутрішніх запозичень – 184,9 млрд гривень та зменшення обсягу платежів з погашення внутрішнього державного боргу – 65,1 млрд гривень.
Середня пенсія в Україні зросла до 6 410 гривень. Водночас більшість з них отримують менше реального прожиткового мінімуму.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева у Facebook.
Депутат від правлячої партії „Слуга народу” повідомив, що середня пенсія є меншою за фактичний прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність
„За останніми даними Мінсоцполітики, фактичний прожитковий мінімум для цієї категорії осіб у цінах лютого 2025 року складав 6 685,5 гривень (а в цінах червня він мав би наближатись до 7 тисяч гривень). Тобто середня пенсія зараз дорівнює близько 92% поточного фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних, що заносить переважну частину пенсіонерів за межу бідності”, – розповів Гетманцев.
Депутат відзначив, що на 1 липня більше половини пенсіонерів отримували пенсію нижче 5 тисяч гривень. Тоді як середня пенсія 5 із 6 пенсіонерів була нижче фактичного прожиткового мінімуму.
Уже завтра уряд представить нові соціальні рішення. Серед них заплановано оновлення виплат після народження немовляти та додаткова підтримка для матерів у перші роки життя дитини.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву президента України Володимира Зеленського.
Зеленський повідомив, що сьогодні провів важливу розмову з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем. Після неї він розповів, що вже завтра, 14 липня, уряд представить нові соціальні рішення, а саме – виплати на підтримку українських мам.
„Це виплати після народження дитини, підтримка також у перші роки після народження. Є відповідні кошти й для українських школярів – для „Пакунку школяра” та для безкоштовного харчування у школах із 1-го по 4-й класи й у прифронтових районах – із 1-го по останній класи”, – пояснив президент.
Він наголосив, що нині триває реалізація ініціативи щодо „Пакунка школяра”, та наголосив, що цього року майже 180 тисяч українських сімей отримають кошти від держави на підготовку дітей до школи.
„Як би не було складно, урядовці знаходять ресурс для соціально значимих рішень”, – підкреслив він.
Зауважимо також, що раніше сьогодні Зеленський розповів, що Кабінет міністрів України навпаки ж чекає суттєве оновлення та скорочення витрат.
Глава України також наголосив, що найближчим часом важливо провести аудит усіх домовленостей із партнерами, а саме в питаннях:
оборонних пакетів,
інвестиційних рішень,
домовленостей на підтримку енергетичної та соціальної стійкості України.
