Європейські країни ведуть переговори про вилучення танкерів, які перевозять російську нафту через Балтійське море, мотивуючи це необхідністю захисту навколишнього середовища або можливістю піратства, повідомляє видання Politico.
Як відомо, росія використовує так званий тіньовий флот – судна з невідомим власником і страхуванням – для транспортування нафти та ухилення від санкцій Заходу. Флот становить понад 15 відсотків усіх нафтових танкерів у світі та транспортує більшу частину російської сирої нафти в інші країни.
Однак реалізувати такі плани на практиці буде нелегко або взагалі виявиться неможливим. Експерти, яких опитало видання, стверджують, що закони про піратство застосовуються до транспортних засобів, котрі атакують інші кораблі, а факт заподіяння шкоди навколишньому середовищу має бути доведений, наприклад, якщо насправді розливу нафти немає, конфіскацію важко виправдати.
Крім того, компанії, які володіють кораблями, можуть оскаржити цей захід у суді, а країни, які купують нафту, такі як Китай та Індія, також не будуть раді такому кроку. Відповідь Росії також не забариться, і цілком можливо, що Москва відправить військові кораблі для захисту танкерів.
Масштабні операції із затримання кораблів коштують недешево, крім того, слід буде подбати і про забезпечення екіпажу. Важливим аспектом в цій ситуації є неможливість контролювати кожен човен тіньового флоту, хоча низка посадовців ЄС стверджує, що навіть уповільнення деяких кораблів зашкодить Росії.
Також можливо, що війна цього року закінчиться, тож увесь план втратить сенс. Не кажучи вже про те, що в територіальних водах певної країни – 12 морських миль від суші – держава має більше прав, але у відкритому морі важко затримати судна.
Україна готує запуск спільного митного та прикордонного контролю на кордонах з Європейським Союзом.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на засіданні уряду.
За його словами, вже у 2025 році планується запуск пілотного проекту на українсько-польському кордоні
„Третій напрям нашої роботи – це запуск спільного митного та прикордонного контролю на кордонах з ЄС. Розраховуємо, що цьогоріч запуститься пілотний проект на українсько-польському кордоні”, – розповів прем’єр.
Шмигаль уточнив, що наразі триває узгодження відповідної угоди з Єврокомісією. Зазначається, що спільний контроль на кордоні дасть значну економію часу для людей та бізнесу і ще більше наблизить Україну до Євросоюзу.
Reuters зауважує, що Україна почала різко збільшувати імпорт газу минулого тижня після того, як росія завдала низки ракетних ударів по об’єктах українського газового сектору в останні місяці.
«У січні росія запустила десятки ракет і безпілотників у західній частині Львівської області, де розташовані газові сховища, і в Харківській області, головному регіоні видобутку газу в Україні», – додають у повідомленні.
Витрати на оборону європейських членів НАТО і Канади в 2024 році були на 20% вищими, ніж у попередньому році.
Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, повідомляє Радіо Свобода.
„Я з нетерпінням чекаю на зустріч міністрів оборони в НАТО наступного тижня, де ми поговоримо про те, як краще і більше інвестувати в оборону”, – сказав Рютте у відповідь на запит щодо останніх даних про витрати. – „Ми підрахували цифри. Вони зростають. Фактично, витрати Європи і Канади зростуть на 20% у 2024 році, в результаті чого загальний обсяг додаткових інвестицій за останні роки збільшиться з 640 до 700 мільярдів доларів”.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що витрати на оборону, можливо, доведеться збільшити до 3,7 відсотка ВВП. Вище цього показника зараз лише Польща. Поточна ціль щодо витрат на оборону становить 2 відсотки ВВП, яку більшість членів досягли або перевищили у 2024 році. Рютте також закликав Європу більше інвестувати в оборону, нарощувати виробництво озброєнь і брати більшу частку витрат на допомогу Києву.
„Європейська комісія і Республіка Молдова погодили дворічну комплексну стратегію енергетичної незалежності та стійкості Молдови. Вона переслідує подвійну мету: відокремити Молдову від ненадійних поставок російської енергії та повністю інтегрувати її в енергетичний ринок ЄС”, – зазначили у повідомленні.
Згідно зі стратегією, загальна підтримка Республіки Молдова становитиме 250 млн євро на 2025 рік, з яких 100 млн євро буде надано Євросоюзом до середини квітня.
На додаток до загальної підтримки і в межах стратегії жителям Придністров’я пропонують 60 млн євро „на певних умовах”.
„Ця допомога залежить від заходів, що вживаються щодо основних свобод і прав людини в Придністровському регіоні, і виключає енергоємні види діяльності”, – додали у заяві.
У короткостроковій перспективі пакет допомоги підтримає молдовських споживачів, які постають перед різким зростанням цін на енергію. Це, за розрахунками ЄК, дасть змогу компенсувати всі зайві витрати на електроенергію для всіх домогосподарств до 110 кВт.год щомісяця до 31 грудня 2025 року.
Європейський Союз заявив, що «рішуче відреагує», якщо Сполучені Штати запровадять тарифи проти блоку – у відповідь на підписання Донадом Трампом у суботу нового тарифного указу щодо Мексики, Канади та Китаю.
У п’ятницю Трамп заявив, що він «абсолютно точно» запровадить тарифи проти ЄС. Європейська комісія та держави-члени обговорять цю можливість на зустрічі міністрів торгівлі у Варшаві у вівторок.
Представник Єврокомісії заявив, що на цьому етапі блоку з 27 країн-членів нічого не відомо про будь-які додаткові тарифи на продукцію ЄС, і підкреслив, що торговельні та інвестиційні відносини зі США є найбільшими у світі. Застосування тарифів є «образливим з усіх боків», заявив речник, і ЄС висловив жаль із приводу рішення Трампа запровадити їх проти Канади, Мексики та Китаю.
ЄС буде рішуче реагувати на будь-які торговельні дії, які несправедливо або свавільно накладають тарифи на товари з ЄС, заявив речник, згідно з повідомленням Bloomberg. Він додав: «На карту поставлено дуже багато».
Запроваджені Трампом 25-відсоткові мита на товари з Канади і Мексики та 10-відсоткові мита на товари з Китаю набувають чинності у вівторок і зачіпають широкий спектр товарів – від текіли до автомобілів. І Канада, і Мексика заявили, що відповідатимуть на атаку, а прем’єр-міністр Джастін Трюдо запевнив, що Оттава запровадить 25-відсотковий тариф на 155 мільярдів канадських доларів (106 мільярдів доларів США) американського імпорту. Пекін також пообіцяв вжити відповідних контрзаходів.
Напруга між ЄС і новою адміністрацією Трампа вже зросла після того, як президент запропонував купити Гренландію, яка, за словами Данії, не продається. Метте Фредеріксен, прем’єр-міністр країни, закликала союзників по ЄС підтримати дії проти Трампа.
Дональд Трамп заявив , що Канада може уникнути тарифів, приєднавшись до США в якості 51-го штату.
Висока представниця ЄС із закордонних справ і безпекової політики Кая Каллас наголосила, що потенційна „торгова війна” між США та Європою була б на шкоду обом сторонам.
Про це вона сказала у спілкуванні зі ЗМІ перед неформальним самітом лідерів ЄС 3 лютого, повідомляє Європейська правда.
Каллас запитали про слова Дональда Трампа щодо того, що він розглядає запровадження високих мит на товари з Європи.
„Звісно, зі свого боку ми також готуємося… У торгових війнах немає переможців. Якби США і ЄС почали торгову війну, то єдиний, хто зрадів би цьому – це Китай. Ми дуже взаємопов’язані. Нам необхідна Америка, а Америці – Європа”, – зазначила Кая Каллас.
Нагадаємо, Дональд Трамп анонсував 25-відсоткові тарифи на імпорт з Мексики та Канади, починаючи з 1 лютого.
Канада і Мексика відреагували своїми тарифами у відповідь на мита Трампа.
Американський лідер заявив, що європейські країни „жахливо” поводилися зі Штатами, і майже нічого там не купували.
Президент США Дональд Трамп заявив, що має намір запровадити мита на продукцію із країн ЄС. Про це він сказав у п’ятницю, 31 січня, відповідаючи на запитання журналістів у Білому домі.
„Чи запроваджу я мита щодо ЄС? Ви хочете чесну відповідь чи політичну відповідь? Безумовно. ЄС жахливо з нами поводився”, – сказав Трамп.
„Вони не беруть наші автомобілі. Вони не беруть нашу сільськогосподарську продукцію. Вони, по суті, майже нічого не беруть. У нас величезний дефіцит з ЄС. Тож ми зробимо щось дуже суттєве стосовно ЄС”, – додав він.
Трамп пояснив, що це має дозволити США виправити ситуацію із торговельним дефіцитом.
Європейський Союз планує внести ігрові приставки PlayStation та Xbox до нового пакета санкцій проти росії, який готують до третьої річниці повномасштабного вторгнення.
Про це повідомляє Financial Times.
Висока представниця ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас пояснила, що збройні сили росії можуть використовувати ігрові консолі для керування дронами.
Три найбільші виробники ігрових приставок – американська компанія Microsoft та японські Nintendo й Sony – припинили продажі в росії ще на початку березня 2022 року. Заборона ЄС буде спрямована на торговців, які постачають техніку, зокрема вживану, до росії.
Тим часом головним постачальником консолей до рф залишається Китай, який у 2024 році продав туди приставок на понад $120 мільйонів. Як зауважує FT, ця цифра різко зросла в порівнянні з показником 2022 року, коли Китай постачив до росії консолей на $30 млн.
Також видання звертає увагу, що після того, як західні санкції обмежили росії прямий доступ до технологій, там стали шукати потрібні компоненти в побутовій техніці. Так, за даними західної та української розвідок, Москва використовувала основні напівпровідники з холодильників та іншої побутової техніки для своїх ракет і безпілотників.
Крім того, Каллас зазначила, що в новому санкційному списку будуть хімікати, необхідні для російської військової промисловості. Також плануються нові обмеження на імпорт скрапленого газу.
Міністр Чехії у справах Європи Мартін Дворжак у вівторок, 28 січня, представив європейським колегам план інтеграції України та Молдови до внутрішнього ринку ЄС.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє агентство ČTK.
За словами Дворжака, план зосереджений на конкретних пропозиціях щодо поглиблення співпраці ЄС з Україною та Молдовою, зокрема в енергетиці, телекомунікаціях, екології та сільському господарстві.
„Я представив чеську ініціативу, щоб допомогти Молдові та Україні швидше інтегруватися у внутрішній ринок. Ми вважаємо, що це важливий крок, який може прискорити весь процес”, – пояснив чеський міністр.
Наразі чехам вдалося заручитися підтримкою дев’яти інших країн ЄС – Естонії, Фінляндії, Німеччини, Румунії, Латвії, Словенії, Швеції та Данії, додав він.
У документі, який цитує ČTK, вказується, що подальша економічна інтеграція в ЄС через угоди про вільну торгівлю суттєво підтримала б Молдову та Україну „в їхніх зусиллях протистояти згубному впливу Росії”.
Дворжак заявив, що прискорення інтеграції полягатиме у „нашій технічній допомозі, тіснішій співпраці, створенні робочих груп та налагодженні контактів”.
