Кабінет Міністрів розподілить додаткові кошти на укриття в громадах, повідомили міністр освіти і науки Оксен Лісовий та прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
За повідомленнями, урядовці обговорили безпеку учасників освітнього процесу та продовження реформи «Нова українська школа».
Зокрема, повідомив Лісовий, напередодні Кабмін розподілив 2,04 мільярда гривень субвенції для фінансування облаштування укриттів у школах 30 громад.
«1,94 млрд грн буде спрямовано на реалізацію 28 проєктів у громадах, де безпекова ситуація залишається найскладнішою. Питання захисту в цих регіонах потребує першочергових рішень. Окремо передбачено фінансування на будівництво укриттів для двох військових ліцеїв у Львові та Вінницькій області – на це передбачено 100,2 мільйона гривень», – уточнив міністр.
За його словами, насамперед уряд підтримує військові ліцеї та громади з безпековими ризиками, а також проєкти, які вже мають високу готовність і можуть бути швидко завершені.
Лісовий нагадав, що раніше уряд спрямував місцевим бюджетам 231,1 мільйона гривень на реалізацію 22 проєктів минулих років, де роботи завершені більш ніж на 60%.
Паралельно, за словами міністра, триває затвердження фінансування для громад із високим і помірним рівнями ризику.
Свириденко повідомила, що загалом у 2026 році на укриття в закладах загальної середньої освіти передбачено 5 мільярдів гривень.
У четвер, 19 березня, уряд виділив додаткові 7,7 млрд грн на фінансування житлових програм для внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій.
Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Вона зазначила, що 6,6 млрд грн спрямують на програму „єВідновлення” для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій. Очікується, що житло отримають понад 3300 родин, серед яких — учасники бойових дій та люди, які зазнали інвалідності через війну.
Також, за її словами, держава запровадила механізм житлових ваучерів обсягом до 2 млн грн на одну особу або сім’ю, які втратили житло на окупованих територіях. Ці кошти можна витратити на придбання нерухомості на первинному чи вторинному ринку, а також використати як перший внесок або для погашення іпотеки.
Зокрема, уряд виділив 1,1 млрд грн на реалізацію проєкту соціального орендного житла. Його планують надати мешканцям Маріуполя, які залишилися без житла через війну — загалом ідеться про 505 родин переселенців.
Кабінет Міністрів України розширив програму страхування воєнних ризиків. Відтепер компенсація за пошкоджене майно у прифронтових регіонах збільшується до 30 млн гривень. Для решти території країни розмір компенсації страхової премії збільшується до 3 млн гривень.
Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
За напрямом компенсації за пошкоджене або знищене майно:
збільшується граничну суму компенсації – з 10 млн гривень до 30 млн гривень;
скасовується норма, за якою сума компенсації зменшувалась на обсяг раніше отриманих грантів чи іншої державної підтримки;
надається можливість підприємствам, які вже подали заявки, уточнити їх до 1 травня 2026 року, у тому числі збільшити заявлену суму можливих збитків або додати до заявки інше майно, якщо воно було включене до програми на дату пошкодження або знищення.
За напрямом компенсації страхової премії:
якщо договір передбачає сплату страхової премії частинами, компенсація також виплачуватиметься частинами – пропорційно сплаченим платежам.
збільшується гранична сума компенсації з 1 млн гривень до 3 млн гривень;
пришвидшується можливість отримати підтримку – подати заяву на компенсацію можна буде вже на 31-й день після укладення договору страхування;
Компанія SEPS, словацький системний оператор надіслав НЕК Укренерго офіційного листа про одностороннє припинення Договору про взаємне надання аварійної допомоги. Остаточне припинення чинності договірних умов відбудеться у травні 2026 року.
Про це Укренерго написала на своєму Telegram-каналі.
„Причини, з яких колеги скасовують дію договору, залишилися без пояснення з боку керівництва SEPS. Зі свого боку, НЕК Укренерго ніколи не допускала жодних порушень договірних умов із SEPS, діючи в дусі добросусідства та поваги до норм європейського законодавства”, – йдеться в повідомленні.
В українській компанії також прокометнували можливий вплив рішення словацького системного оператора на ситуацію в українській енергосистемі.
„Вкотре наголошуємо, що жодних змін для українських споживачів не відбудеться. Аварійна допомога зі Словаччини залучалась НЕК Укренерго досить рідко і в дуже обмежених обсягах. Останній такий випадок був зафіксований ще у січні цього року”, – пояснили в Укренерго.
Там також додали, що припинення дії Договору про взаємне надання аварійної допомоги ніяк не впливає на комерційний обмін.
„Імпорт електроенергії зі Словаччини до України здійснювався і здійснюється без жодних обмежень, відповідно до результатів добових і довгострокових аукціонів з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів”, – резюмується в повідомленні.
Кабінет Міністрів ухвалив рішення про виділення додаткових 3 мільярдів гривень на ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування по всій країні.
Гроші будуть виділені з резервного фонду державного бюджету, їх витратять на невідкладні ремонтні роботи на дорогах, де фіксується найбільша інтенсивність руху.
Прем’єрка розповіла, що загалом на дорожню інфраструктуру у 2026 році вже передбачено 12,6 млрд гривень. Із цієї суми 4,6 млрд гривень спрямують безпосередньо на поточний ремонт доріг загального користування.
«Поточний ремонт на трасах міжнародного значення має бути завершений до 1 травня. Усі основні роботи – до 1 червня 2026 року», – написала Свириденко.
Віталій Кіндратів, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України розповідає про паливну кризу в Україні та шляхи її подолання. Чи очікувати українцям ріст цін на продукти та чи втручатиметься держава у регулювання вартості пального?
Міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що українська енергосистема вистояла після масованих атак росії, але тепер країна має подолати шість ключових викликів у сфері енергетики.
Про це він заявив під час виступу у Верховній Раді, передає кореспондентка Еспресо Наталя Стареправо.
За словами міністра, від початку повномасштабного вторгнення росія завдала майже 6 тис. ударів по українській енергетичній інфраструктурі. Лише протягом минулого року і цієї зими ворог випустив понад 700 ракет і більш як 20 тис. дронів, спрямованих передусім на енергетичні об’єкти.
„Від початку опалювального сезону було пошкоджено понад 9 гігават генерації та десятки об’єктів розподілу, – зазначив Шмигаль. – Але ми витримали, вистояли, енергосистема залишилась цілісною. Дякую за це українському війську, дякую за це українським енергетикам”.
Очільник Міненерго зазначив, що першим викликом для галузі є ситуація на світовому паливному ринку, яка загострюється через війну на Близькому Сході.
За його словами, Україна імпортує понад 85% пального, тому коливання на світових ринках безпосередньо впливають і на внутрішню ситуацію. Водночас уряд працює над тим, щоб уникнути дефіциту пального.
„Наше першочергове завдання – Міністерство енергетики забезпечить наявність ресурсу, не допустити повторення ситуації весни 2022 року. Пріоритети розставлені чітко. Перший пріоритет – це сили оборони оборони. Запасів дизелю і авіагасу достатньо. Закупівлі тривають. Переговори з партнерами про додаткове постачання розпочато”, – додав він.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що в Україні готують нову разову соціальну виплату у розмірі 1500 грн для найвразливіших категорій населення. Допомогу отримають майже 13 млн людей.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву очільниці українського уряду в Telegram.
„За результатами обговорення з президентом України готуємо новий пакет підтримки для людей”, – повідомила прем’єрка.
Доплату отримають:
пенсіонери за віком;
люди з інвалідністю;
малозабезпечені громадяни;
отримувачі базової соціальної допомоги;
внутрішньо переміщені особи;
сім’ї з дітьми.
Загалом виплату можуть отримати майже 13 млн людей.
Гроші надійдуть одноразово у квітні. Їх перерахують через ті ж механізми, якими люди отримують соціальні виплати – на банківські рахунки або через Укрпошту.
„Виплати будуть здійснені в межах чинних бюджетних програм Мінсоцполітики”, – зазначила Свириденко.
Україна та Румунія офіційно стали стратегічними партнерами, домовившись про будівництво нових ліній електропередач. Також є домовленість про спільне виробництво дронів.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з президентом Румунії Нікушором Даном, повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію зустрічі.
Одним із ключових рішень саміту стала домовленість про співпрацю в оборонній сфері. Зокрема, країни розпочинають спільне виробництво безпілотників.
За словами президента Румунії Нікушора Дана, потужності для виготовлення дронів будуть розміщені на території Румунії. Сторони впевнені, що це не лише посилить обороноздатність України, а й сприятиме технологічному розвитку обох держав.
Окремий блок домовленостей стосується енергетичної безпеки. Підписані документи передбачають запуск двох нових ліній постачання електроенергії.
Це рішення має критичне значення для прикордонних територій, зокрема, воно дозволить суттєво покращити ситуацію зі світлом у Чернівецькій області та стабілізувати енергосистему регіону.
Крім того, лідери держав обговорили спрощення логістики. Наразі триває робота над відкриттям нових пунктів пропуску на українсько-румунському кордоні. Перші результати цієї роботи очікуються вже до літа цього року.
