Обмеження не стосуватимуться європейських компаній, які інвестували в Китай і виробляють продукцію безпосередньо в країні.
У неділю Китай заявив, що європейські компанії, які виробляють медичне обладнання, будуть позбавлені права продавати свою продукцію уряду КНР як контрзахід на обмеження з боку ЄС щодо продажу аналогічної китайської продукції, повідомило агентство АР.
Згідно з повідомленням Міністерства фінансів Китаю, оприлюдненим у неділю, обмеження набули чинності того ж дня і стосуються державних закупівель з бюджетом понад 45 мільйонів юанів (понад 5 млн євро).
Водночас ці обмеження не стосуватимуться європейських компаній, які інвестували в Китай і виробляють продукцію безпосередньо в країні.
У червні ЄС оголосив, що китайські компанії будуть виключені з участі в державних закупівлях обсягом понад 5 мільйонів євро.
Брюссель заявив, що цей крок має на меті спонукати Китай припинити дискримінацію європейських компаній, звинувативши Пекін у створенні „суттєвих і систематичних правових та адміністративних бар’єрів на ринку державних закупівель”.
„Китай неодноразово заявляв у рамках двостороннього діалогу, що готовий належним чином вирішувати розбіжності з ЄС шляхом консультацій і домовленостей у сфері держзакупівель. На жаль, ЄС проігнорував добру волю та щирість Китаю, продовжуючи вдаватися до обмежувальних заходів і створювати нові протекціоністські бар’єри”, – йдеться в заяві речника Міністерства торгівлі Китаю.
Штати і Євросоюз готувалися підписати угоду, коли Вашингтон висунув нові вимоги. В ЄС розділилися думки щодо подальших дій.
Президент США Дональд Трамп під час переговорів у Вашингтоні цього тижня пригрозив запровадити тариф у 17% на експорт продуктів харчування та сільськогосподарської продукції з Європи. Про це у п’ятницю, 4 липня, повідомляє Financial Times.
Зазначається, що цей крок в останню хвилину, який посадовці ЄС охарактеризували як ескалацію трансатлантичної суперечки, стався коли два торгові гіганти мали укласти угоду.
Донедавна посадові особи ЄС очікували, що переговори зі США збережуть мита на рівні базової ставки. Було незрозуміло, чи будуть 17 відсотків на продукти харчування додані до інших тарифів, оголошених Трампом, або замість них.
ЄС намагається забезпечити свої власні вилучення для деяких продуктів. Один із чиновників Брюсселя сказав, що деталі літаків і спиртні напої входять до числа товарів, для яких блок домагається винятків. Обидві сторони працюють над п’ятисторінковим проектом „принципової угоди”, але наразі в ньому дуже мало узгодженого тексту.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що вона сподівається на принципову угоду, яка дасть змогу сторонам продовжувати переговори в очікуванні остаточної угоди.
За інформацією видання, торгового комісара ЄС Мароша Шефчовича попередили про пропоновані 17-відсоткові мита на агропродовольчі товари в четвер під час зустрічей у Вашингтоні. У п’ятницю було поінформовано 27 послів держав-членів.
Шефчович неодноразово характеризував зміну правил ЄС на користь США як червону лінію. Однак ЄС також перебуває на шляху до дерегулювання, послаблюючи деякі екологічні закони.
Країни ЄС розділилися між прийняттям деяких більш високих тарифів в обмін на період визначеності та тими, хто хоче вжити заходів у відповідь, щоб чинити тиск на США з метою піти на компроміс.
Два дипломати ЄС заявили, що їм повідомили, що США накидали три сценарії на 9 липня, що є останнім терміном для укладання угоди, який встановив Трамп для понад 60 країн:
країни з „принциповою угодою” збережуть 10-відсоткові тарифи з можливими подальшими послабленнями на більш пізньому етапі;
для країн, які не зможуть досягти такої угоди, тарифи повернуться до рівня, оголошеного в квітні, доки не буде досягнута угода;
вищі тарифи будуть застосовуватися до країн, які, на думку США, не ведуть переговори сумлінно.
В Єврокомісії заявили, що виступають за рішення шляхом переговорів, водночас готуються до того, що задовільної угоди досягти не вдасться.
Зокрема, Євросоюз збільшив імпортну квоту на українську пшеницю з 1 мільйона тонн до 1,3 мільйона тонн.
Європейський Союз збільшив квоти на імпорт продукції сільського господарства з України в рамках переглянутої угоди про вільну торгівлю. Про це пише Reuters у п’ятницю, 4 липня, з посиланням на високопосадовеця ЄС.
За його словами, ЄС збільшив імпортну квоту на українську пшеницю з 1 мільйона тонн до 1,3 мільйона тонн. Цей обсяг Україна може експортувати без мит.
У рамках угоди ЄС також збільшив імпортну квоту на український цукор з 20 тисяч тонн до 100 тисяч тонн та імпортну квоту на ячмінь з 350 тисяч тонн до 450 тисяч тонн.
Імпортна квота на м’ясо птиці також була збільшена з 90 тисяч тонн до 120 тисяч тонн.
Як відомо, Євросоюз тимчасово скасував мита і квоти на сільськогосподарську продукцію України в червні 2022 року після повномасштабного вторгнення Росії і загрози її чорноморським судноплавним шляхам.
Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні 76 млн євро грантової допомоги – для будівництва євроколії між Львовом і кордоном з Польщею. Проект Укрзалізниці схвалено Координаційним комітетом програми Connecting Europe Facility (CEF).
Про це повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Він підкреслив, що це перша повноцінна ділянка майбутнього прямого залізничного з’єднання європейською колією з Європою «Скнилів – Мостиська ІІ» зі стандартом колії 1435 мм.
В «Укрзалізниці» підкреслили, що завдяки цій колії поїзди з України зможуть курсувати до Польщі та країн ЄС без зупинок і зміни візків, а також без пересадок. Це суттєво скоротить час у дорозі як для пасажирів, так і для вантажів. Крім того, євроколія відкриє нові можливості для інтермодальних перевезень і транзиту, зменшивши навантаження на автомобільні пункти пропуску.
Зазначається, що ЄС відібрав 94 транспортні проекти для фінансування. «Скнилів – Мостиська ІІ» увійшов до топ-10 пріоритетних проектів, які цього року погодився підтримати CEF.
Раніше «Укрзалізниця» вже перенесла пункт прикордонного контролю з кордону до станції Мостиська ІІ – це рішення дозволило спростити й прискорити оформлення поїздів. Також на завершальному етапі будівництво євроколії між Ужгородом та Чопом.
Європейська комісія 2 липня запропонувала внести зміни до Кліматичного закону ЄС, встановивши нову ціль на 2040 рік – скорочення викидів парникових газів на 90% від рівня 1990 року.
Як передає кореспондентка „Європейської правди”, про це заявив журналістам в Брюсселі єврокомісар з питань клімату Вопке Хукстра.
До 2040 року Євросоюз має скоротити викиди парникових газів на 90% від рівня 1990 року.
„Ми нарешті тут – у дуже спекотний день, що дехто назвав би дуже символічним. Те, що ми робимо сьогодні, – це наступний крок на шляху Європейського Союзу до підвищення та зміцнення його конкурентоспроможності, посилення незалежності та скорочення викидів. Ми запропонували поправку до Кліматичного закону ЄС, яка передбачає скорочення викидів на 90% до 2040 року”, – оголосив Хукстра.
Він наголосив, що йдеться про захист громадян держав ЄС від екстремальних погодних явищ і глобального потепління.
„Йдеться також про захист наших економік від економічних втрат, спричинених зміною клімату. Приклад, який я часто наводжу, тому що ця цифра справді вражає, – це втрата 11% ВВП Словенією внаслідок руйнівної повені. На жаль, подібних прикладів вистачає по всьому Європейському Союзу. Йдеться про те, щоб стати більш незалежними та стійкими”, – додав єврокомісар.
Після оприлюднення пропозиція Єврокомісії щодо встановлення кліматичної цілі на 2040 рік буде передана до Європейського парламенту та Ради ЄС для обговорення й ухвалення за звичайною законодавчою процедурою.
Україна отримала дев’ятий транш від МВФ – 500 млн доларів – на покриття пріоритетних бюджетних потреб.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм.
„Це результат восьмого перегляду програми співпраці EFF. Наразі в межах програми Фонд вже спрямував Україні 10,6 млрд доларів”, – написав він.
Шмигаль подякував МВФ за постійну системну підтримку, завдяки якій Україна зберігає стійкість у боротьбі за свободу та здійснює відбудову держави.
У Мінфіні нагадали, що 31 березня 2023 року виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) для України з фінансуванням в розмірі близько 15,5 млрд доларів (11,6 млрд СПЗ). Ця програма є частиною пакету міжнародної підтримки України на суму, яка наразі становить близько 152,9 млрд доларів на 2023-2027 роки.
„З початку повномасштабного вторгнення Міжнародний валютний фонд є третім за величиною надавачем фінансової допомоги Україні, після Європейського Союзу та США”, – зазначили у відомстві.
Раніше повідомлялося, що Україна попросила МВФ зменшити обсяг траншу в березні. Загалом у 2025 році планується залучити від фонду $2,7 млрд за результатами чотирьох квартальних переглядів.
Україна завершила скринінг за двома розділами переговорів про вступ до ЄС – 14 „Транспорт” і 21 „Транс’європейські транспортні мережі”. У Брюсселі презентували 77 тематичних доповідей, які охопили всі види транспорту, питання безпеки, корупційних ризиків та екології.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.
Звіт Єврокомісії за результатами скринінгу підготують протягом шести тижнів.
Скринінг – це перший формальний етап переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Мета цього етапу – оцінити рівень адаптації українського законодавства до норм ЄС та виявити сфери, які потребують доопрацювання.
Кожен день скринінгу був присвячений окремому виду транспорту та напрямкам, зокрема:
Першого дня команда презентувала відповідність права у сфері автомобільного транспорту, включно з питаннями ринку послуг, тахографів, підготовки водіїв, екологічності транспорту, ліцензування тощо.
Другий день скринінгу був присвячений залізничному транспорту та безпеці. У першу чергу йдеться про євроінтеграцію законодавства у сфері залізничного транспорту та створення єдиного залізничного простору. Також команда Мінрозвитку презентувала напрями перевезення небезпечних ван де тажів та соціально-важливі перевезення пасажирів.
Третій день охопив теми авіаційного транспорту та транс’європейських транспортних мереж (TEN-T). Серед тем порядку денного – авіаційна безпека, управління повітряним рухом, навчання персоналу, страхування. Окремий блок – це реалізація програми ЄС „Механізм Сполучення Європи”, до якої Україна вже долучена.
Четвертий день скринінгу стосувався морського і внутрішнього водного транспорту та запобігання корупції. Зокрема, йдеться про безпеку на воді, підготовку моряків, запобігання забрудненню вод та розслідуванню інцидентів. У контексті запобігання корупції йшлось про заходи з мінімізації корупційних ризиків у сфері транспорту та цифрові інструменти, що вже запобігають корупції.
Загалом, у межах скринінгу українська сторона провела 77 презентацій. Кожна презентація стосувалась окремої теми та передбачала обговорення з представниками Єврокомісії.
У сфері транспорту Україні необхідно імплементувати майже 400 нормативно-правових актів з понад 3 000 проаналізованих. Мова про відповідність ключовим європейським директивам.
27 червня 2025 року офіційний курс євро в Україні встановлює вже четвертий рекорд за останній місяць — 48 гривень 63 копійки. Такі дані оприлюднив Національний банк України. У той час як долар дещо втрачає позиції, знизившись на 8 копійок, європейська валюта демонструє вперте зміцнення.
Впродовж червня євро послідовно зростало в ціні, а з початку весни національна валюта ослабла відносно євро на майже 5 гривень. За період від кінця лютого до червня курс євро щодо долара на міжнародних ринках виріс з 1,04 до 1,15, що і стало причиною зростання гривневого еквівалента — пояснюють експерти, серед яких і професор “Львівської політехніки” Олексій Другов. Він зазначає, що українська валюта має технічну прив’язку до долара, тож зміцнення євро до долара автоматично підтягує курс і в Україні.
Політика США та глобальна нестабільність підживлюють попит на євро
Останні коливання на валютному ринку пов’язані не лише з внутрішніми факторами. За даними РБК-Україна, зростання євро підсилюється міжнародною політичною напругою — насамперед через зовнішньоекономічні рішення президента США Дональда Трампа. Йдеться про нестабільну тарифну політику, яка вже спричинила турбулентність на світових фондових ринках. Інвестори почали шукати альтернативу долару, і частина з них обрала євро як безпечніший варіант.
Аналітики зауважують, що євро досяг найвищого значення за останні три роки, і не виключають подальшого зміцнення — до рівня 1,20 долара. На цьому фоні український Нацбанк навіть заявив про можливий перегляд підходів до курсоутворення, розглядаючи перехід з долара на євро як основну орієнтирну валюту. Щоправда, жодних термінів реалізації таких змін не озвучували.
Виграють експортери, програють імпортери і мігранти
Міцна валюта Єврозони по-різному впливає на різні сегменти економіки. Як свідчать дані Держстату, Україна найбільше експортує до країн ЄС — понад 60% від усього експорту, і водночас звідти ж імпортує майже половину товарів.
Підсилення євро вигідне українським експортерам: виручка у гривневому еквіваленті зростає. Водночас для споживачів імпортної продукції — це погана новина: ціни на полицях магазинів, особливо на європейські товари, можуть зрости.
Ситуація має й інший бік — вона торкається українців за кордоном. Ті, хто мешкає в Європі, але все ще отримує дохід у гривнях, вже відчули падіння купівельної спроможності своїх коштів. Та в державному контексті це може мати позитив: європейська допомога, яка надається у євро, автоматично стає вагомішою за зменшення американського фінансування.
Таким чином, нинішнє укріплення євро — це не просто валютний рекорд, а комплексний сигнал про зміни в геополітичній та економічній картині світу. І хоч долар навряд чи втратить свої позиції миттєво, євро поступово зміцнює свій статус глобальної резервної валюти.
Газові сховища забезпечують 30% споживання газу в ЄС під час зимових місяців і є критично важливими для енергетичної безпеки блоку.
Рада Європейського Союзу та Європейський парламент досягли попередньої угоди щодо продовження ще на два роки чинних зобов’язань держав-членів ЄС із накопичення газу перед опалювальним сезоном. Про це поінформувала пресслужба Єврокомісії напередодні, 24 червня.
Зміни до регламенту про зберігання газу спрямовані на зменшення залежності ЄС від нестабільних цін і зовнішніх енергетичних загроз, спричинених агресією Росії проти України.
Міністерка промисловості Польщі Мажена Чарнецька назвала домовленість „стратегічною перемогою”.
„Сьогоднішня угода є стратегічною перемогою для нашого енергетичного суверенітету та європейської стійкості до маніпуляцій на газовому ринку. Забезпечуючи достатні запаси газу перед зимою, ми не лише захищаємо наших громадян і бізнес від цінових шоків та перебоїв із постачанням, але й надсилаємо чіткий сигнал, що ми не дозволимо тримати себе в заручниках зовнішнього енергетичного тиску”, – наголосила вона.
Згідно з домовленістю, обов’язкова ціль у 90% заповнення сховищ зберігається, однак тепер її можна досягти у гнучкіший спосіб – у період з 1 жовтня до 1 грудня, а не лише до 1 листопада.
Крім того, проміжні цілі заповнення сховищ носитимуть рекомендаційний характер, що дозволить учасникам ринку закуповувати газ у найвигідніші періоди протягом року.
Це рішення дозволить державам-членам ЄС швидше реагувати на мінливі ринкові умови, забезпечуючи стабільність внутрішнього ринку та енергетичну безпеку напередодні кожного зимового періоду.
Європейський Союз погодився збільшити річний ліміт кредитування Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) до 100 мільярдів євро вже цього року, а також утричі збільшити видатки на оборонно-промислові проєкти.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела, ознайомлені з рішенням.
За їхніми словами, відповідне рішення було схвалене на засіданні ради директорів ЄІБ у Люксембурзі та очікує на остаточне затвердження міністрами фінансів країн ЄС у п’ятницю, 21 червня.
Новий річний ліміт у 100 млрд євро перевищує торішній рівень кредитування банку більш ніж на 10 млрд євро і на 5 млрд перевищує попередню цільову позначку, оголошену президенткою ЄІБ Надією Кальвіньйо.
У рамках цього бюджету фінансування оборонного сектору зросте з 1 млрд євро до 3,5 млрд євро. Хоча банк не має права фінансувати закупівлю зброї чи боєприпасів, він може виділяти кошти на так зване «подвійне призначення», наприклад GPS-технології чи інфраструктуру військових баз.
Одним із проєктів ЄІБ уже стала база в Литві біля кордону з Білоруссю, де мають розмістити німецькі війська – вперше з часів Другої світової війни німецькі солдати будуть постійно дислоковані на іноземній території.
Рішення ухвалене на тлі зростання загроз у Європі та заяв президента США Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової присутності на континенті. Очікується, що оборонна тематика домінуватиме на саміті НАТО, який має відбутися у Гаазі наступного тижня.
Крім оборони, нові кошти ЄІБ також буде спрямовано на розвиток високих технологій та відновлюваної енергетики. Зокрема, ЄІБ готується анонсувати програму Tech EU, в межах якої протягом 2025–2027 років планується інвестувати 70 млрд євро у розвиток європейських технологічних компаній. Йдеться про суперкомп’ютери, робототехніку, штучний інтелект та «зелені» технології.
