Чехія підготувала «неофіційний документ» про кроки, які потрібно зробити, щоб Україна та Молдова могли поступово інтегруватися у внутрішній європейський ринок.
Про це пише Euroactiv із посиланням на обізнані джерела, що надали виданню доступ до проєкту документу, передає Укрінформ.
Зазначається, що наприкінці 28 січня міністр у справах Європи Мартін Дворжак планує подати до Ради ЄС документ про поступову інтеграцію двох країн до внутрішнього ринку ЄС. Напередодні про цю ініціативу колег має повідомити міністр закордонних справ Ян Ліпавський у Брюсселі, додає видання.
У цьому «неофіційному документі» чеська дипломатія розробляє конкретні пропозиції щодо заходів в окремих секторах, зокрема, в енергетиці, сільському господарстві та телекомунікаціях. ЗМІ повідомляє, що в документі йдеться про те, що подальша економічна інтеграція України та Молдови завдяки розширеним угодам про вільну торгівлю суттєво підтримає ці країни у «протистоянні злісному впливу Росії». Чеська дипломатія також стверджує, що обидві країни отримають відчутну винагороду та мотивацію продовжувати роботу над реформами. Крім того, це буде вигідно і самому ЄС, і його внутрішньому ринку.
Що стосується внутрішнього ринку ЄС, то, на думку чехів, одним із «шляхів» для українських і молдовських компаній на нього може стати програма Erasmus для молодих підприємців. Також, на думку авторів документу, було б бажано навчити місцеві інституції України та Молдови перевірці інвестицій.
Також у документі йдеться про включення України та Молдови в роумінг ЄС, посилення співпраці в галузі кібербезпеки та про поступову уніфікацію стандартів захисту даних.
«(Необхідно – ред.) сприяти подальшій інтеграції обох країн і ЄС з точки зору енергетичного ринку, включаючи розширення взаємозв’язків з ЄС, з метою забезпечення безпеки поставок і стабільності передачі енергії», – йдеться в документі, в якому наголошується, зокрема, на необхідності сприяння співпраці в таких сферах, як енергоефективність, ядерна безпека, забезпечення незалежності регулятора енергетичного ринку.
Україна та Молдова потребують більшої підтримки та допомоги у відповідності кліматичним та екологічним умовам, зауважують автори документу, наприклад, в оновленні стратегій зниження рівня викидів. ЄС також може допомогти з картографуванням та усуненням екологічних наслідків російської агресії.
В аграрному секторі, серед іншого, йдеться про необхідність «продовжувати підтримувати лібералізацію двосторонньої торгівлі з Україною та Республікою Молдова після можливого закінчення терміну дії автономних торгових заходів у червні 2025 року».
Чеська Республіка пропонує інші ідеї, зокрема у сфері транспорту, контролю якості товарів або технічної допомоги в процесі розширення тощо.
Повідомляється, що план уже знайшов підтримку з боку восьми країн (Естонії, Ірландії, Латвії, Німеччини, Румунії, Словенії, Фінляндії та Швеції), інші можуть приєднатися. Якщо Чеському головуванню вдасться залучити на свій бік достатню кількість держав, ідеї можуть стати конкретними законодавчими пропозиціями.
У 2025 році Європейський Союз передбачає 30,6 млрд євро бюджетної підтримки для України, зокрема 18,1 млрд євро у межах ініціативи країн G7 ERA за рахунок доходів від заморожених активів РФ і 12,5 млрд євро у рамках інструменту Ukraine Facility.
Зазначається, що залучені кошти буде спрямовано на забезпечення потреб держбюджету в 2025 і 2026 роках.
Міністр фінансів України Сергій Марченко під час виступу на засіданні Ради ЄС з економічних і фінансових питань (ECOFIN) у Брюсселі зазначив, що ЄС – найбільший донор прямої бюджетної допомоги з лютого 2022 року, і за цей період 45 млрд євро було залучено на фінансування пріоритетних видатків держбюджету.
„У 2024 році бюджетна допомога ЄС становить понад 40% усіх зовнішніх надходжень – 16,1 млрд євро. Важливо, що ця допомога включає 3 млрд євро у вигляді грантів. Решта суми складається з пільгових кредитів.
Європейський Союз продовжує системну підтримку України, зокрема й у наданні військової та гуманітарної допомоги, а також впровадженні жорсткої санкційної політики проти Росії.”, – сказав він.
[type] => post [excerpt] => У 2025 році Європейський Союз передбачає 30,6 млрд євро бюджетної підтримки для України, зокрема 18,1 млрд євро у межах ініціативи країн G7 ERA за рахунок доходів від заморожених активів РФ і 12,5 млрд євро у рамках інструменту Ukraine Facility. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1737749700 [modified] => 1737748056 ) [title] => Україна розраховує на 30 мільярдів євро підтримки від ЄС у 2025 році [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=56681&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 56652 [uk] => 56681 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 56653 [image] => Array ( [id] => 56653 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eu-ukrajna-tamogatas.jpg [original_lng] => 111585 [original_w] => 1000 [original_h] => 563 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eu-ukrajna-tamogatas-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eu-ukrajna-tamogatas-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eu-ukrajna-tamogatas-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eu-ukrajna-tamogatas.jpg [width] => 1000 [height] => 563 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eu-ukrajna-tamogatas.jpg [width] => 1000 [height] => 563 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eu-ukrajna-tamogatas.jpg [width] => 1000 [height] => 563 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eu-ukrajna-tamogatas.jpg [width] => 1000 [height] => 563 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 1891 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 56653 [_edit_lock] => 1737740857:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 1202745562001 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 9 [2] => 43 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Спецтема [2] => Статті [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 1681 [1] => 170 [2] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => доплата [1] => ЄС [2] => Україна ) ) [2] => Array ( [id] => 56596 [content] =>
Залучені кошти буде спрямовано на забезпечення потреб держбюджету в 2025 і 2026 роках, зазначають в Мінфіні України.
Європейський Союз у 2025 році передбачає 30,6 млрд євро бюджетної підтримки для України. Зокрема 18,1 млрд євро у межах ініціативи країн G7 ERA за рахунок доходів від заморожених активів РФ і 12,5 млрд євро у рамках інструменту Ukraine Facility. Про це повідомляє Міністерство фінансів України.
Залучені кошти буде спрямовано на забезпечення потреб держбюджету в 2025 і 2026 роках.
Міністр фінансів України Сергій Марченко під час виступу на засіданні Ради ЄС з економічних і фінансових питань (ECOFIN) у Брюсселі зазначив, що ЄС – найбільший донор прямої бюджетної допомоги з лютого 2022 року. За цей період 45 млрд євро було залучено на фінансування пріоритетних видатків держбюджету.
Урядовець також зазначив, що у 2024 році бюджетна допомога ЄС становила понад 40% усіх зовнішніх надходжень – 16,1 млрд євро.
Європейська комісія оголосила про виділення фінансової допомоги в розмірі €116 мільйонів для підтримки навчання дітей українських біженців у польських школах.
Про це йдеться у заяві Єврокомісії, пише Укрінформ.
Як зазначається, цей пакет має забезпечити інтеграцію близько 30 тисяч українських учнів у шкільну систему Польщі.
„З початку російської агресії у лютому 2022 року люди в Польщі відкрили свої серця й домівки, щоб прийняти українців. Серед біженців багато дітей, і надання можливості продовжувати шкільну освіту є важливим для їх подальшого розвитку. Фонди, що були оголошені сьогодні, підтримають українських дітей шкільного віку, які навчаються у школах Польщі, допоможуть їм краще інтегруватися у суспільство та покращити власні перспективи на ринку праці”, – зазначила виконавча віцепрезидентка Європейської комісії Роксана Минзату.
Новий пакет фінансування доповнить вже виділені кошти: €96 мільйонів з Європейського соціального фонду „плюс” (ESF+) та €20 мільйонів від уряду Польщі. Гроші будуть спрямовані на:
працевлаштування багатокультурних помічників;
підготовку вчителів для роботи з українськими дітьми;
покращення системи психологічної допомоги.
Єврокомісія наголошує, що ця підтримка сприятиме кращій інтеграції українських дітей у європейське суспільство та їх майбутнім можливостям на ринку праці.
Європейський Союз оголосив про виділення нового пакету допомоги на €148 мільйонів, які будуть спрямовані на гуманітарні проєкти в Україні та українських біженців у Молдові.
Про це передає Укрінформ з посиланням на повідомлення Європейської комісії.
«Агресивна війна Росії продовжує тривати в Україні, де близько 12,7 млн людей потребують негайної допомоги. Нове фінансування від Європейської комісії буде використано для надання такої життєво важливою допомоги та для її надходження до найбільш вразливого населення в Україні. Нове фінансування у 148 мільйонів євро буде продовжувати життєво важливу гуманітарну підтримку людей як в Україні, так і в Молдові, та доведе загальний обсяг гуманітарної допомоги, що була виділена Європейською комісією, до більш ніж 1,1 мільярда євро», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, із згаданої суми 140 млн євро будуть спрямовані на гуманітарні проєкти в Україні та надання негайної допомоги, включаючи забезпечення людей продовольством, прихистком, питною водою, медичним обслуговуванням, а також допомогу для виживання у зимових умовах. Особливу увагу при цьому буде приділено населенню України, яке мешкає у східних та південних регіонах країни, що значно постраждали від російської війни.
Ще 8 млн євро призначені для реалізації гуманітарних проєктів у Молдові. Такі проєкти будуть спрямовані на допомогу українським біженцям в Молдові та на підтримку місцевих спільнот, що їх приймають. При цьому пріоритетом є забезпечення готівкою та доступом до критично важливих послуг, включаючи медичні послуги та освіту, а також для надання психологічної допомоги.
Макроекономічні показники свідчать про повільне відновлення, але якість життя населення продовжує погіршуватися внаслідок інфляції, підвищення податків та енергетичної кризи. Економіка України залишається залежною від міжнародної допомоги, тоді як внутрішній ринок праці, ситуація з інфраструктурою та енергопостачанням продовжують створювати виклики для країни.
Внутрішній валовий продукт (ВВП) України до грудня 2024 року зріс на 4 відсотки, йдеться у звіті Мінекономіки. Все це в основному стимулювалося транспортним, будівельним і виробничим секторами, а також програмами державної підтримки. Згідно з оновленим прогнозом Національного банку України, річне зростання ВВП продовжить повільно відновлюватися після 30-відсоткового економічного спаду в 2022 році.
Домогосподарства не відчувають цього покращення. Інфляція на кінець року зросла до 11,2 відсотка, що особливо проявилося в подорожчанні основних продуктів харчування. Наприклад, ціни на овочі зросли на 63 відсотки, на яйця – на 54 відсотки, хліб та молочні продукти здорожчали на 15-30 відсотків.
Інфляція була викликана зростанням цін на енергоносії, зниженням врожайності у сфері сільського господарства та ослабленням курсу гривні (із 38 до 42 гривень за долар).
Підвищення податків і зниження купівельної спроможності
Запроваджене у грудні 2024 року підвищення податків ще більше погіршило становище українських родин. Військовий податок зріс із 1,5 відсотка до 5 відсотків, це стосується також приватних підприємців. Приватні підприємці третьої групи до того ж сплачують податок на прибуток у розмірі 1 відсотка, а підприємці першої та другої груп — 10 відсотків мінімальної заробітної плати.
Хоча, за офіційними даними, середньомісячна заробітна плата у 2024 році зросла на 22 відсотки, сягнувши 20 592 гривень, фактична купівельна спроможність знизилася внаслідок збільшення податкового навантаження та інфляції.
Чистий прибуток у середньому становив 15 856 гривень., що значно менше очікуваного на початку року рівня.
Україна також бореться з енергетичними проблемами
Послаблення курсу гривні у 2024 році додатково обтяжило ціни на імпортну продукцію. Гнучка система обмінного курсу, яку використовує український центробанк, дозволила після початкової стабілізації підвищити курс долара до 42 гривень. За прогнозами українського уряду, в 2025 році курс може сягнути позначки 45 гривень за долар, що ще більше погіршить інфляційні прогнози.
Не покращилася суттєво і ситуація з енергопостачанням. У другій половині 2024 року російські атаки ще більше пошкодили енергетичну інфраструктуру. Згідно з повідомленням Укренерго, в зимовий період очікується 15-відсотковий дефіцит енергопостачання, що призведе до зростання собівартості продукції.
2025 – помірне зростання та стабільність за міжнародної допомоги
За прогнозами на 2025 рік економічне зростання сповільниться. МВФ і Світовий банк прогнозують зростання ВВП на 2,5-3 відсотки, тоді як Національний банк очікує більш оптимістичного зростання – на 4,3 відсотка. Очікується, що до кінця року інфляція знизиться до 6,9 відсотка, хоча високі ціни на енергоносії та продовольство можуть сповільнити це зниження.
Дефіцит бюджету й надалі фінансуватиметься за рахунок міжнародної допомоги.
Пакет допомоги в розмірі 50 мільярдів доларів, обіцяний G7, частково із заморожених російських активів, дозволить зберегти основні функції держави. Крім того, МВФ і Євросоюз нададуть Україні додатковий кредитний пакет на 15 мільярдів доларів.
За прогнозом Нацбанку, інвестиції в енергетичний сектор і підвищення продуктивності сільського господарства можуть допомогти пом’якшити інфляцію та стабілізувати ринки, але продовження війни залишається значним ризиком.
На початку 2025 року питання полягає в тому, чи зможе Україна зберегти свою економічну стійкість, коли фінансовий тиск на населення зменшиться, чи наслідки війни ще більше поглиблять соціально-економічний розрив.
Згідно з прогнозом, завдяки цим коштам понад 700 тисяч дітей молодшого шкільного віку, у тому числі учні 1-4 класів, отримуватимуть гаряче харчування раз на день без витрат для їхніх сімей.
У представництві ЄС наголосили, що надання безкоштовного харчування спрямоване не лише на покращення здоров’я учнів, а й на створення безпечного та сприятливого освітнього середовища для дітей України.
«Жорстоке російське вторгнення серйозно порушило освітній процес, залишивши дітей в умовах відсутності безпеки та стабільності, які мають забезпечувати шкільне навчання. Щоб допомогти відновити стабільність, ця ініціатива вартістю 65 мільйонів євро є частиною більшого пакета допомоги на суму 150 мільйонів євро, яка безпосередньо сприятиме освіті та добробуту дітей», – заявила посол ЄС в Україні Катарина Матернова.
Цього року імпорт російського скрапленого природного газу (СПГ) до ЄС досяг рекордного рівня, незважаючи на намагання блоку зменшити залежність від газу з цієї країни після повномасштабної війни Москви проти України.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Financial Times.
Станом на середину грудня Європа імпортувала рекордні 16,5 млн тонн російського скрапленого газу, що перевищує минулорічний імпорт у 15,18 млн тонн, згідно з даними постачальника даних про сировинні товари Kpler.
Цей показник також перевищує попередній рекорд у 15,21 млн тонн, імпортований у 2022 році.
„Те, що ми побачили цього року, дивує. Замість того, щоб поступово скорочувати імпорт російського ЗПГ, ми його збільшуємо”, – сказала Ана Марія Яллер-Макаревич, аналітик Інституту економіки енергетики та фінансового аналізу.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році ЄС поставив собі за мету припинити імпорт будь-якого російського викопного палива до 2027 року, але поставки переохолодженого газу, що прибуває до європейських портів, продовжують зростати.
На відміну від імпорту газу трубопроводами, який скоротився до мінімуму, а також російської нафти і вугілля, які заборонені в ЄС, імпорт російського СПГ все ще дозволений і зростає, що свідчить про те, що „панікуюча” Європа все ще намагається відвикнути від дешевих поставок, зазначила Яллер-Макаревич.
СПГ, який постачається з російського терміналу на Ямалі до Європи, має „значно нижчу” ціну, ніж газ, що постачається зі США.
Раніше Європа імпортувала близько двох п’ятих свого газу з Росії, більша частина якого надходила трубопроводами. Зараз загальний імпорт газу з Росії, включаючи трубопровідний газ, становить лише близько 16% від загального обсягу поставок газу до ЄС.
Посадовці ЄС переконані, що блок не потребує російського палива, навіть якщо це означає згоду на вищі ціни, щоб купувати газ в інших місцях. Але російський СПГ цього року склав 20% від загального обсягу морського імпорту палива в ЄС, порівняно з 15% минулого року, свідчать дані відстеження суден.
Не весь російський СПГ, привезений до Європи, споживається в регіоні, частина його перевантажується і відправляється в інші частини світу. Цього року обсяги поставок до Франції різко зросли, майже вдвічі порівняно з 2023 роком. За даними Kpler, більше половини поставок надійшло на імпортний термінал в Дюнкерку. Французькі енергетичні компанії EDF і TotalEnergies, а також німецька державна енергетична компанія Sefe мають угоди про використання терміналу.
Бельгія була другим за величиною імпортером російського СПГ, оскільки її порт Зебрюгге є одним з небагатьох європейських пунктів перевалки СПГ з танкерів льодового класу, що використовуються на крайній півночі, на звичайні вантажні судна. Уряди країн ЄС домовилися заборонити таке перевалювання російського СПГ з Ямалу до країн, що не є членами ЄС, і цей захід набуде чинності в березні 2025 року.
Euroclear, бельгійський кліринговий центр, який зберігає більшу частину заморожених активів російського центрального банку, заявив, що не може бути притягнутий до відповідальності, якщо Європейський Союз вирішить конфіскувати ці активи, щоб допомогти Україні.
Валері Урбен, генеральний директор Euroclear, сказала в інтерв’ю Bloomberg, що «не можна допустити, щоб опинитися в ситуації, коли активи заарештовані, але через кілька років Росія стукає у двері і каже, що хоче повернути свої цінні папери, коли цінні папери вже зникли, тож, якщо вони заарештовують активи, все повинно відбуватися згідно із зобов’язаннями», – додала вона.
Досі ЄС використовував прибутки від російських активів, що перебувають під санкціями, для допомоги Україні. Згідно з планом G7, прибутки від арештованих активів будуть використані для покриття кредитного пакету для України на суму 50 мільярдів євро.
Однак зі зростанням ймовірності того, що після інавгурації Дональда Трампа американська допомога Україні буде скорочена, знову порушується питання про використання цих російських активів, з яких 180 млрд євро належать компанії Euroclear.
На кону – довіра до європейської фінансової системи
За словами Урбена, нова адміністрація США «поверне це питання на порядок денний», хоча він не бачить жодного нового тиску щодо цього питання. Урбен наполягав на тому, що використання цих інструментів становитиме ризик щодо ролі євро як резервної валюти і щодо стабільності європейських фінансів загалом.
Коли на ранніх стадіях конфлікту порушувалося питання про можливість конфіскації російських державних активів, Урбен заявив, що деякі з його клієнтів, такі як Китай, висловлювали занепокоєння щодо довіри до системи та поваги до неї. «Конфіскація російських активів є ризикованою, оскільки вона створює прецедент; довіра до системи, яка будувалася десятиліттями, раптово ставиться під сумнів», – вважає Урбен. «Я не думаю, що це стосується лише китайців. Будь-який центральний банк може подумати, що він більше не може довіряти встановленій правовій базі», – додав він.
Хоча заморожування суверенних активів дозволяється за певних умов, пряма конфіскація є більш суперечливою темою, враховуючи принцип державного імунітету, закріплений у міжнародному праві. Суперечка буде ще більше ускладнена тим, як саме будуть вирішуватися будь-які зобов’язання за активами.
Euroclear поки що не бачить значних змін, які б вплинули на обсяг транзакцій з різних частин світу, але Урбен зазначив, що на азійському ринку зростають торгівля та інвестиції, а між Азією та Близьким Сходом встановлюється більш безпосередній зв’язок.
Одним із наслідків арешту акцій в Росії може стати сприяння появі неєвропейського конкурента, який зможе конкурувати з Euroclear. «У нинішній ситуації це не є короткостроковою загрозою. Але якщо активи будуть конфісковані, все буде поставлено під сумнів», – додав він.
