Європейська комісія ухвалила рішення оштрафувати Грецію на 392,2 мільйона євро через системні порушення у сфері управління сільськогосподарськими субсидіями ЄС у 2016–2023 роках.
Про це, як пише „Європейська правда”, йдеться у публікації Politico.
Як зазначається, грецька сторона не забезпечила належного контролю за виплатами, допускаючи фінансування без достатніх перевірок або виїзних інспекцій.
Санкція стала наслідком масштабного скандалу з аграрним шахрайством, що нині розслідує Європейська прокуратура (EPPO).
Згідно з даними слідства, десятки громадян Греції отримували кошти за неіснуючі сільськогосподарські роботи або на ділянки, якими не володіли і які не орендували. Це позбавило справжніх фермерів належної їм фінансової підтримки.
У травні уряд Греції оголосив про ліквідацію агентства OPEKEPE – установи, відповідальної за розподіл аграрних субсидій і в центрі корупційного розслідування.
Головна прокурорка EPPO Лаура Ковеші, коментуючи справу в інтерв’ю виданню, запевнила, що слідство триватиме попри „атаки та залякування” щодо її команди.
За словами голови грецької опозиції Нікоса Андрулакіса, ця ситуація завдає нищівного удару по репутації країни в очах європейських інституцій.
„Очорнення нашої держави триває, а її довіра на європейській арені стрімко падає”, – заявив він.
Попри масштабні санкції та політичні заяви, країни Європейського Союзу з моменту вторгнення рф в Україну в лютому 2022 року перерахували росії понад 200 мільярдів євро за енергоресурси.
Про це повідомляє Financial Times із посиланням на аналітичний центр Bruegel.
Найбільші суми надходили за нафту, вугілля та газ, хоча окремі категорії, як-от вугілля та нафта, вже підпадають під санкції. Газові поставки мають бути повністю припинені до 2027 року. Водночас менш помітним, але не менш критичним напрямом залишається імпорт російських ядерних технологій, включно з ураном, обладнанням та техобслуговуванням для реакторів радянського типу, що й досі працюють у низці країн ЄС.
У 2024 році сума, сплачена за ядерне паливо з рф, склала близько 700 мільйонів євро — значно менше, ніж за інші енергоносії, але потенційні ризики від його раптового відключення залишаються серйозними. На частку росії припадає до 25% постачань урану до ЄС, а також переважаюча частка глобального ринку його збагачення.
Європейська комісія прагне поступово відмовитися від російських ядерних поставок до 2030-х років. Водночас для цього потрібно інвестувати щонайменше 241 мільярд євро в розвиток власного ланцюга постачання – від видобутку урану до його переробки та технічного обслуговування реакторів.
Найбільшою перешкодою залишається позиція Угорщини, яка не лише користується радянськими реакторами, а й будує нові енергоблоки за контрактом із «Росатомом». Угорщина й Словаччина виступають проти швидкої відмови від російських ядерних технологій, стверджуючи, що це загрожує зростанням цін та енергетичній безпеці.
Україна отримала від ЄС ще 1 млрд євро за рахунок російських активів. Це вже пʼятий транш макрофінансової допомоги від ЄС в межах ініціативи ERA.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм.
Отримані кошти планують спрямувати на ключові видатки державного бюджету. Також зазначається, що загалом за ініціативою ERA Україна отримала від Європейського Союзу вже 7 млрд євро. Цей ресурс забезпечений доходами від використання знерухомлених активів рф.
«Дякуємо нашим партнерам за послідовну та надійну підтримку. Разом змусимо агресора заплатити за всі завдані Україні збитки», – написав Шмигаль.
Рада ЄС вирішила відкрити ринок для українського насіння буряка, соняшника, ріпаку та соєвих бобів, а також насіння кормових рослин з Молдови.
Про це, як пише „Європейська правда”, йдеться у повідомленні Ради ЄС.
12 червня Рада ЄС прийняла рішення про надання Україні та Республіці Молдова еквівалентності вимогам ЄС щодо польових інспекцій та стандартів виробництва насіння.
„Зокрема, рішенням надається еквівалентність насінню буряка, соняшнику, ріпаку та соєвих бобів, виробленому та сертифікованому в Україні, а також насінню кормових рослин, виробленому в Республіці Молдова та офіційно сертифікованому її органами, а також відповідним польовим інспекціям, що проводяться”, – пояснили у Раді ЄС..
Еквівалентність підтверджує, що національні процедури обох країн надають такі самі гарантії щодо характеристик насіння та правил його перевірки, ідентифікації та контролю, як і ті, що застосовуються до насіння, зібраного в ЄС.
Відповідно до прийнятого рішення, насіння цих видів, вироблене в Україні та Республіці Молдова, зможе потрапити на ринок ЄС. Своєю чергою це означає, що компанії, що базуються в ЄС, зможуть диверсифікувати свої райони виробництва насіння. Нові правила також сприятимуть підтримці безперервного постачання високоякісного насіння в ЄС.
Це рішення є технічним впровадженням існуючих вимог і змінює рішення 2003/17/ЄС, яке надає деяким країнам, що не є членами ЄС, еквівалентність щодо польових інспекцій та виробництва насіння певних видів.
Рішення набере чинності через двадцять днів після його опублікування в Офіційному журналі ЄС.
Комітет з питань транспорту та туризму проголосував за продовження дії Угоди ЄС про автомобільні перевезення з Україною до кінця 2025 року, щоб продовжувати спрощувати перевезення вантажів, інформує пресслужба Європарламенту.
Депутати Європарламенту погодилися, що Угода про автомобільні перевезення між ЄС та Україною, укладена в червні 2022 року, виявилася ефективною відповіддю ЄС на збої в транспортному секторі, спричинені невиправданим вторгненням росії в Україну. Вона допомогла Україні, а також перевізникам ЄС, здійснювати транзит через території один одного та працювати між ними без необхідності отримання певних дозволів.
Члени Європарламенту з питань транспорту та туризму підтримали 18-місячне продовження угоди про автомобільні перевезення між ЄС та Україною 32 голосами проти шести та двома утрималися.
Також підтримано пропозицію щодо оновлення угоди для вирішення низки проблем, пов’язаних з її впровадженням, зокрема нова угода:
вимагає від водіїв мати при собі документи, що дозволяють міжнародні перевезення,
наклеювати на лобове скло наклейку, яка підтверджує, що їхня автомобільна транспортна діяльність підпадає під дію угоди,
запроваджує запобіжний пункт, що дозволяє призупинити дію угоди в певному географічному районі, якщо на ринку автомобільних перевезень там виникнуть значні збої.
Тепер Угоду буде винесено на голосування Парламенту в цілому під час наступного пленарного засідання у червні. Оновлена Угода тимчасово застосовується з червня 2024 року, а її термін дії закінчується наприкінці 2025 року.
У Європейському Союзі різко знижуються обсяги продажів електромобілів американської компанії Tesla, заснованої мільярдером Ілоном Маском.
У квітні в країнах ЄС було продано 5475 автомобілів Tesla – це на 52,6% менше, ніж за квітень 2024 року, повідомила Європейська асоціація автовиробників ACEA.
Це вже четвертий місяць поспіль падіння показників Tesla.
За перші чотири місяці 2025 року показники продажів Tesla впали в річному обчисленні на 46,1% – до 41 677 автомобілів, зазначається далі.
Тим часом, загальні показники проданих електромобілів у ЄС у квітні зросли на 26,4% порівняно з тим же місяцем минулого року. При цьому частка машин з електроприводом у кількості проданих автомобілів склала 15,3%, зазначає ACEA. Найпопулярнішою моделлю стала Skoda Elroq, а колишній лідер – Tesla Y – зараз лише на 9-му місці.
Серед найбільших європейських країн загальні продажі автомобілів в Іспанії та Італії зросли на 7,1% та 2,7% відповідно, а у Франції та Німеччині вони впали на 5,6% та 0,2%.
Загалом компанію Маска за показниками продажів випередили дев’ять конкурентів, включаючи німецькі Volkswagen та BMW, французький Renault та китайський бренд BYD.
Продаж гібридних автомобілів в ЄС зріс на 20,8% з початку поточного року, тоді як продаж машин тільки з бензиновим двигуном впав на 20,6% за той же період.
Європейський Союз не продовжуватиме дію режиму „торгового безвізу” для України, який завершиться 5 червня. Про це повідомив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, передає RMF24, на яке посилається РБК-Україна.
Безмитний експорт до ЄС припиняє дію
Туск зазначив, що майже одразу після призначення на посаду глави уряду ініціював кампанію, спрямовану на скасування механізму автономних торговельних заходів (ATM), який дозволяв Україні безмитно експортувати свою продукцію до ЄС. Польський прем’єр наголосив, що, попри прагнення підтримати Україну у війні проти Росії, ця допомога не повинна завдавати шкоди польським аграріям, які, за його словами, зазнали втрат через вільну торгівлю з українською стороною.
«Ми досягли свого — з 5 червня цей механізм припиняє діяти. Умови на кордоні повертаються до тих, що були до повномасштабної війни», — заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, якого цитує RMF24, передає РБК-Україна.
Очільник польського уряду підкреслив, що його країна відстоюватиме власні економічні інтереси, навіть якщо це означатиме суперечності з Україною. «Я не маю з цим проблем, бо ніхто не скаже, що я проти України, коли йдеться про війну з Росією», — зазначив Туск.
Варто нагадати, що рішення про запровадження «торгового безвізу» було ухвалене Європейським Союзом після вторгнення РФ у 2022 році. Механізм скасовував митні збори та кількісні обмеження для експорту українських товарів до країн ЄС. Однак саме через нього торік польські фермери вийшли на масштабні протести, блокуючи український кордон.
Нещодавно Європарламент підтримав подовження режиму безмитної торгівлі з Україною ще на три роки, однак він стосуватиметься виключно експорту продукції сталеливарної галузі — зокрема заліза та сталі.
Що буде замість торгвого безвізу?
Європейський Союз затвердив нові перехідні правила торгівлі з Україною, які почнуть діяти з 6 червня 2025 року. Про це повідомив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, передає РБК-Україна з посиланням на польське агентство PAP.
Як зазначив представник Єврокомісії, відповідний імплементаційний акт був ухвалений 22 травня та включає тимчасові регуляторні заходи, які замінять чинний „торговий безвіз”, дія якого завершується 5 червня.
Документ було прийнято в межах комітетської процедури — механізму, який передбачає узгодження рішень із державами-членами ЄС у спеціалізованому комітеті при Єврокомісії. Це дозволяє ЄС оперативно реагувати на зміни у торговельних відносинах з третіми країнами, зокрема — з Україною.
Балаж Уйварі підкреслив, що ухвалені перехідні правила матимуть тимчасовий характер. Вони залишатимуться чинними доти, доки Україна та Європейський Союз не узгодять постійні торговельні умови в межах Угоди про асоціацію.
Речник Єврокомісії також зауважив, що у разі відсутності таких тимчасових рішень, торгівля між Україною та ЄС повернулася б до довоєнного режиму, тобто до умов, що діяли до 24 лютого 2022 року.
Нагадаємо, „торговий безвіз”, який було запроваджено після початку повномасштабної війни, дозволяв Україні експортувати всі види товарів до країн Євросоюзу без сплати мит.
Єврокомісія та найвпливовіші держави-члени ЄС наполягають на зниженні верхньої межі ціни на російську нафту із $60 до $45 за барель для посилення санкцій проти рф.
Ідея ще не переконала всі 27 держав-членів ЄС та їхніх партнерів із G7, йдеться в матеріалі.
Особи, обізнані з попередніми обговореннями 18-го пакету санкцій ЄС, розповіли, що Брюссель планує вжити суттєвіших заходів проти РФ, зокрема, знизити цінову межу на експорт сирої нафти з $60 до $45 за барель.
Минулого тижня на зустрічі міністрів фінансів G7 у Банффі Канада запропонувала включити до спільної заяви чітке формулювання про посилення обмеження ціни на нафту.
Пропозицію підтримали ЄС та члени G7 Франція, Німеччина та Італія, а також Велика Британія. Проте її не було включено на прохання міністра фінансів США Скота Бессента, повідомили троє посадовців, знайомі з перебігом зустрічі.
Так, в остаточній заяві було вирішено включити формулювання, що зобов’язує країни G7 „продовжувати вивчати всі можливі варіанти, включаючи варіанти максимального посилення тиску, такі як подальше посилення санкцій”, у разі, якщо не буде досягнуто угоди про припинення вогню.
Євро має шанси стати альтернативою долару, якщо держави єврозони зміцнять її фінансову та безпекову архітектуру.
Про це заявила голова Європейського центрального банку Крістін Лагард під час відкритої лекції в центрі Жака Делора в Берліні в понеділок, 26 травня.
За її словами, нинішня економічна політика США породжує нестабільність на глобальних ринках і підточує роль долара як основної резервної валюти.
„Сьогодні євро є другою світовою валютою, на яку припадає близько 20% валютних резервів, порівняно з 58% у випадку долара США. Зростання міжнародної ролі євро може мати позитивні наслідки для єврозони”, – зазначила вона.
Лагард попередила, що посилення ролі євро „далеко не гарантоване”, і державам єврозони „його доведеться завоювати”.
Серед кроків, які можуть сприяти цій меті: більший ліквідний ринок капіталу, зміцнення правових засад та прихильності до відкритої торгівлі. Будь-яке посилення ролі євро має супроводжуватися зміцненням обороноздатності єврозони
„Це пов’язано з тим, що інвестори, особливо офіційні, також шукають геополітичних гарантій в іншій формі: вони інвестують в активи регіонів, які є надійними партнерами в галузі безпеки і можуть дотримуватися союзів за допомогою суворої сили”, – сказала вона.
Єврозона сьогодні налічує 20 держав, останньою туди приєдналась Хорватія.
Європейський Союз погодився на тимчасове повернення квот на імпорт окремих видів сільськогосподарської продукції з України.
Це рішення створить додаткові виклики для економіки України, яка постраждала внаслідок повномасштабної війни, пише Bloomberg.
Квоти, скасовані на початку російського вторгнення у 2022 році для підтримки українських фермерів, були вчора знову впроваджені Європейською комісією. Про це повідомив речник ЄК. За його словами, нові обмеження набудуть чинності 6 червня 2025 року.
Видання зазначає, що це тимчасовий захід. ЄС продовжує перегляд угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом.
Обсяги квот до кінця 2025 року становитимуть 7/12 від річних показників. Оскільки квоти почнуть діяти з червня, на 2025-й вони встановлені не в повному обсязі, а лише на 7 місяців – тобто Україна зможе експортувати менше, ніж зазвичай у межах річної квоти.
Жодна держава-член ЄС не виступила проти цього рішення. Однак Швеція, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Ірландія та Литва утрималися від голосування.
Сільськогосподарський експорт є критично важливим для української економіки. Спрощення торгівлі з ЄС допомогло вітчизняним фермерам пережити величезні труднощі – тимчасову втрату основного експортного шляху через Чорне море, мінування полів і мобілізацію.
Проте збільшення поставок відносно дешевої української продукції на ринок Євросоюзу викликало обурення серед фермерів у таких країнах, як Польща, Угорщина та Словаччина.
Це спричинило політичну напругу й заклики до захисту національних ринків навіть із боку держав, які виступали союзниками України, зокрема Польщі.
