Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що перші $50 млрд за рахунок заморожених російських активів Україна почне отримувати вже 2025 року.
Про це заявив премʼєр-міністр Денис Шмигаль під час години запитань до уряду у Верховній Раді 6 грудня, пише «Інтерфакс-Україна».
„Доки триває юридична процедура створення компенсаційного механізму, доки ми працюємо над конфіскацією російських заморожених активів, перші $50 млрд почнемо отримувати вже наступного року”, – сказав Шмигаль.
Як повідомлялося, 4 грудня державний секретар США Ентоні Блінкен заявив про швидке переведення в Україну $50 млрд за рахунок заморожених російських активів з ЄС і США.
Європейський Союз у 2025 році за рахунок механізму використання заморожених росактивів буде виплачувати Україні по 1,5 мільярда євро щомісяця.
Про це на пресконференції в Києві в неділю, 1 грудня, сказав глава Європейської ради Антоніу Кошта, передає кореспондент „Європейської правди”.
За словами Кошти, Україна може розраховувати на подальшу „гуманітарну, економічну, дипломатичну, військову та енергетичну допомогу” з боку ЄС.
„Цього місяця Європейський Союз надасть Україні додаткові 4,2 мільярда євро на підтримку українського бюджету”, – зазначив він, маючи на увазі кошти за програмою Ukraine Facility.
„Крім того, починаючи з наступного місяця, ми плануємо надавати протягом цілого року щомісяця 1,5 мільярда євро допомоги. Ці гроші надходять з доходів від заморожених активів Росії і можуть також бути використані на військові цілі”, – додав Кошта.
Також глава Євроради підтвердив, що ЄС готує наступний, 15-й пакет санкцій проти путінського режиму.
Польща звернулася до Європейської Комісії з проханням про фінансову допомогу у зв’язку з вересневою повінню в країні.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє RMF24.
Загальна сума витрат і пошкоджень інфраструктури, про які повідомили воєводи і міністерства, становить понад 13 мільярдів злотих (понад 3 млрд євро).
Польща подала заявку на отримання грошей з Фонду солідарності Європейського Союзу після вересневої повені в Нижньосілезькому, Опольському, Сілезькому та Любуському воєводствах.
“Загальна сума витрат і збитків, завданих інфраструктурі, згідно з повідомленнями воєводств і міністерств, становить понад 13 мільярдів злотих” – йдеться у повідомленні Міністерства внутрішніх справ і адміністрації.
У МВС зазначили, що заявка, надіслана до Єврокомісії, містить інформацію, серед іншого, про загальну пряму шкоду, завдану стихією, та її вплив на населення, економіку та навколишнє середовище.
У міністерстві додали, що в заявці також враховані питання фінансування аварійно-рятувальних служб МВС, тобто витрати на евакуацію та розміщення служб, обладнання та паливо, витрати на прибирання та очищення затоплених територій. Сюди також входять витрати на тимчасове житло для постраждалих сімей та вартість пошкодженої електромережі.
Заяву підписав міністр внутрішніх справ і адміністрації Томаш Сємоняк. Міністерство внутрішніх справ і адміністрації зазначило в комюніке, що пропозиція була узгоджена з уповноваженим уряду з питань відновлення територій, що постраждали від повені, міністром Марціном Кервінським.
Наразі тривають відновлювальні роботи після руйнувань, спричинених вересневою повінню на південному заході країни. Міністерство внутрішніх справ і адміністрації (MIAA) повідомило в середу, що на різні форми протидії наслідкам повені було виділено 2 мільярди 130 мільйонів злотих, з яких понад 640 мільйонів злотих було виплачено у вигляді допомоги нужденним.
Норвезька Equinor перезапускає нафтове родовище Йохан Свердруп у Північному морі після того, як воно було призупинене після збою на підстанції. Ця подія відбилась на світовому ринку і призвела до зростання світових цін на нафту.
Воно вважається найбільшим у Європі. Його зупинка через поломку на береговій перетворювальній станції залишила промисел без енергопостачання.
Видобуток на родовищі Йохан Свердруп відновлюється майже за добу після зупинки. 19 листопада її вивели на дві третини потужності, повідомили в Equinor.
За словами представника компанії, ремонтні роботи на перетворювальній станції, через яку видобувні платформи залишилися 17 листопада без енергопостачання, продовжуються, і Equinor працює над відновленням роботи на повну потужність.
Вимкнення електроенергії пов’язують із перегрівом на перетворювальній станції. Він вилився у зростання світових цін на нафту – майже на $2 за барель, до $73.
Йохан Свердруп вважається найбільшим родовищем нафти у Європі. Видобуток на ньому становить за повної потужності 755 тис. барелів на добу – близько 0,7% світової. В Equinor пояснювали, що інцидент на станції не був навмисним.
Міністр сільського господарства і продовольства Болгарії Георгій Тахов звернувся до Європейської комісії з проханням „вжити захисних заходів” проти імпорту меду з України до країни.
Про це повідомили на сайті відомства, передає „Європейська правда”.
Як зазначається, це сталося під час засідання Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства, що відбулося в Брюсселі.
Як розповіли у відомстві, Тахов заявив, що імпорт українського меду перешкоджає збуту продукції місцевого виробництва.
Він зауважив, що значні обсяги українського меду за дуже низькими цінами, що надходять на європейський ринок, „чинять великий тиск на ціни болгарського меду”.
„Додатково до багатьох проблем, з якими стикається сектор, за останні три роки він також зіткнувся з конкуренцією з боку імпорту з України. Кількість меду, імпортованого з України в нашу країну, зросла на понад 30% з січня по жовтень 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року”, – зазначив він.
Тахов вважає, що високий рівень імпорту з України „ставить виробників у Болгарії у складну ситуацію”. Заклик Болгарії підтримала також і Румунія.
Він також згадав і про ринок яєць. За його словами, у цій сфері продовжують спостерігатися перебої внаслідок різкого збільшення імпорту з України.
Повідомляється також, що у Брюсселі Тахов зустрівся з міністром аграрної політики та продовольства України Віталієм Ковалем.
Болгарський урядовець зазначив, що останніми роками ситуація на ринку сільськогосподарської продукції в ЄС, особливо в прикордонних з Україною країнах, характеризується високим рівнем невизначеності та нестабільності.
За його словами, це створює напругу серед виробників і негативно впливає на сектор загалом.
„Пошук довгострокового рішення є ключовим для досягнення стабільності та передбачуваності в секторі. Це рішення має бути збалансованим і відображати інтереси всіх сторін”, – переконаний Тахов.
Засідання відкрив премʼєр-міністр Денис Шмигаль. На зустрічі були присутні представники 19 країн, серед яких США, Велика Британія, Франція, Італія, Канада, Швеція, Нідерланди, а також Європейський Союз, який був представлений двома Генеральними директоратами – DG GROW та DG NEAR.
„Це перша нагода, коли за одним столом вдалось зібрати таку кількість Спецпредставників з відновлення для діалогу з Урядом щодо координації по пріоритетних задачах в сфері відбудови та економічного зростання”, – зазначили в Мінекономіки.
На зустрічі також обговорювався і економічний блок питань: зокрема, пріоритети в сфері залучення інвестицій, розвиток В2В контактів, покращення регуляторного середовища для бізнесу, розвиток торгівлі та експортного потенціалу українських переробних підприємств.
„…Ми бачимо, що іноземний бізнес зацікавлений інвестувати не тільки у великі, а й в менші проєкти, тому вже зараз працюємо над диференційованими механізмами страхування, які б були доступними в тому числі для МСБ”, – підкреслив перший заступникмМіністра економіки Олексій Соболев.
Як зазначили представники Директоратів ЄС, найкращі амбасадори залучення інвестицій в Україну – це ті іноземні і міжнародні компанії, які продовжують працювати в Україні та заходять з новими проєктами. Так, створення Єдиного портфелю публічних проєктів і загалом реформа управління публічними інвестиціями в Україні надає зручні можливості для міжнародних партнерів.
Спецпредставник США Річард Верма подякував Уряду за активну готовність до співпраці з донорською спільнотою і наголосив, що обороноздатність та економічний розвиток нерозривно повʼязані, тому дуже важливо інвестувати в Україну, не чекаючи завершення війни.
Учасники також розглянули питання страхування виробництва, рекомендації Business Advisory Council та диверсифікацію ризиків на території України.
Єврокомісія схвалила виділення 4 млрд євро макрофінансової допомоги Україні у межах програми Ukraine Facility.
Про це повідомила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн в соцмережі X в четвер, 14 листопада.
„Єврокомісія дала зелене світло на новий платіж у розмірі 4 млрд євро з Ukraine Facility. Наближається 1000-й день жорстокої війни, яку веде Росія, і ми допоможемо підтримати українську державу, поки вона бореться за виживання. Ми тут надовго”, – написала фон дер Ляєн.
Тепер виділення коштів має затвердити Рада Євросоюзу.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вже подякував Єврокомісії.
„Вдячний за непохитну підтримку ЄС та Європейської комісії. Позитивна оцінка ЄК щодо виділення Україні €4,1 млрд у рамках Ukraine Facility, що загалом становить €16,1 млрд у 2024 році, підкреслює наші успіхи у виконанні всіх умов, закріплених у Плані для України”, – написав він у мережі Х.
За його словами, ця допомога зміцнює макроекономічну стабільність України, поки впроваджуються важливі реформи.
Україна і Євросоюз домовилися про збільшення можливості імпорту електроенергії взимку до 2,1 ГВт.
Про це повідомило Міненерго у вівторок, 29 жовтня.
Так, з 1 грудня максимальна потужність для імпорту електричної енергії з країн ЄС буде збільшена з поточних 1,7 до 2,1 ГВт.
„Це підвищить стійкість української енергосистеми в умовах злочинних російських обстрілів та руйнувань інфраструктури. Вдячний європейським партнерам, зокрема єврокомісарці Кадрі Сімсон за послідовну позицію й дієві кроки для підтримки нашої енергосистеми напередодні зими”, – заявив міністр енергетики Герман Галущенко.
У відомстві нагадали, що необхідність ухвалення важливого для України рішення про збільшення пропускної спроможності імпорту обговорювалась на зустрічі президента Володимира Зеленського з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у вересні в Києві.
Також Україна додатково матиме можливість на гарантовані 250 МВт потужності перетоків з ЄС в режимі аварійної допомоги.
Заступник глави МЗС Польщі Якуб Вісьнєвський у зв’язку з цим зазначив, що підтримка України вже давно є пріоритетом для Польщі, а після російського вторгнення зусилля в цьому напрямку активізувалися.
Зазначається, що наразі загальний розмір фонду становить 398,35 млн євро. До фонду зробили свій внесок Польща, Бельгія, Хорватія, Кіпр, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди та Іспанія.
Фонд є частиною ініціативи «ЄС для України» (EU4U). Фонд покликаний допомогти відновити українську інфраструктуру, зруйновану під час російського вторгнення, посилити економічне зростання країни. Наразі вже підтримано кілька проектів: 25 млн євро виділено на допомогу малому і середньому бізнесу в Україні, а також у Молдові, 50 млн євро – на нові поїзди метро в Києві. Серед інших запланованих проектів: ремонт пошкоджених будинків та доріг.
Деякі країни-члени Європейського Союзу закликають блок підняти мита на російські сільськогосподарські й продовольчі товари, а також на добрива.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на співрозмовників, обізнаних із питанням.
Декілька держав-членів Євросоюзу, що прагнуть зменшити доходи Москви, закликають блок ввести мита на імпорт сільськогосподарської продукції та риби з росії та Білорусі, на додаток до раніше цього року ухваленого мита на російську зернову продукцію.
За словами співрозмовників, інші ж країни закликають спочатку оцінити будь-які наслідки таких заходів для європейського імпорту та вплив на ціни продовольчих товарів.
Зазначається, що на відміну від введення санкцій, процедура щодо запровадження торговельних обмежувальних заходів не завжди потребує консенсусу серед країн ЄС.
Нині в Євросоюзі аналізують, щодо яких товарів можуть бути введені додаткові мита.
Будь-яке рішення щодо добрив ймовірно привітають виробники у сфері сільського господарства, які лобіюють посилення захисту своєї галузі.
Джерела додають, що терміни введення нових мит ще не відомі, враховуючи юридичні та політичні аспекти цього питання.
росія є найбільшим у світі експортером добрив з часткою ринку 18%. Незважаючи на те, що ця галузь ще не перебуває під європейськими санкціями, за підсумками 2022 року внаслідок російського вторгнення в Україну російський експорт добрив скоротився через проблеми з логістикою та оплатою.
З того часу експорт відновився, і очікується, що цьогоріч експорт російських добрив досягне рекордного рівня 2021 року.
Сільське й лісове господарство, мисливство, рибальство і рибництво склали близько 2% ВВП росії в першому півріччі цього року.
