Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) знизив прогноз зростання реального ВВП України на 2026 рік із 5% до 2,5%, припускаючи продовження війни протягом усього року.
Про це йдеться в новому звіті, опублікованому 26 лютого.
Згідно з оновленими оцінками, у 2025 році економіка України зросла на 2% за підсумками року. Хоча на початку року зростання було слабким, у другому півріччі воно прискорилося: у третьому кварталі ВВП зріс на 2,1% у річному вимірі, а в четвертому – на 3%.
ЄБРР змінив базове припущення для прогнозу на 2026 рік. Якщо попередній звіт передбачав припинення вогню та позитивний ефект від повоєнної відбудови, що дозволяло очікувати 5% зростання, то тепер банк виходить із сценарію продовження війни протягом усього 2026 року. За таких умов зростання економіки прогнозується на рівні 2,5% у 2026 році з прискоренням до 4% у 2027-му.
У звіті зазначається, що макроекономічну стабільність України підтримує значне та переважно авансоване зовнішнє фінансування. Водночас війна й надалі створює суттєві людські та економічні втрати, однак влада, бізнес і міжнародні партнери демонструють здатність стабілізувати економіку в безпрецедентних умовах.
Серед ключових чинників, які стримували економічну активність у 2025 році, названо дефіцит електроенергії, зниження врожаю, нестачу робочої сили та цілеспрямовані атаки росії на інфраструктуру, що спричинили логістичні труднощі. Дефіцит торгівлі розширився через скорочення експорту зерна та завершення тимчасових торговельних преференцій ЄС.
Інфляція, яка залишалася високою на початку 2025 року, у другому півріччі суттєво сповільнилася завдяки жорсткішій монетарній політиці, зниженню цінового тиску та стабільному валютному курсу. Станом на січень 2026 року вона знизилася до 7,4%. Центральний банк протягом 2025 року дотримувався стриманої політики, а в січні 2026 року знизив облікову ставку на 50 базисних пунктів.
Водночас у ЄБРР наголошують, що за умови досягнення мирної угоди на початку 2026 року перспективи економіки суттєво покращилися б. Наразі ж основними короткостроковими ризиками залишаються перебої з енергопостачанням, дефіцит робочої сили та слабкість аграрного виробництва.
Група Нафтогаз вперше імпортує американський скраплений газ (LNG) в Україну через термінал у литовському порту Клайпеда.
Про це повідомив голова правління НАК „Нафтогаз України” Сергій Корецький.
„У межах партнерства з литовським державним енергетичним холдингом Ignitis Group забезпечено поставку 90 млн куб. м LNG із США. Нафтогаз самостійно доставить газ в Україну протягом лютого-березня”, – зазначив Корецький.
Він акцентував, що Група Нафтогаз систематично працює над диверсифікацією постачання газу, розширюючи як джерела, так і маршрути імпорту.
„Це необхідно для підвищення надійності та безперебійності газопостачання наших споживачів, особливо в умовах постійних російських атак на об’єкти газової та енергетичної інфраструктури. Безумовно, працюємо задля сталого проходження цього, найважчого, опалювального сезону але вже сьогодні робимо практичні кроки задля підготовки до наступної зими”, – зауважив Корецький.
Своєю чергою перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що Україна також працює над розвитком інших регіональних маршрутів постачання, зокрема Вертикального газового коридору.
„Разом з партнерами ми будуємо нову енергетичну безпеку Європи, де не буде місця російській молекулі, а Україна буде одним із енергетичних хабів регіону”, – наголосив він.
Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України, відкрив нову категорію компенсацій для осіб. Йдеться про громадян, які після 24 лютого 2022 року були змушені виїхати за межі України або досі не мають можливості повернутися через наслідки бойових дій.
«Відкриття цієї категорії означає, що всі, хто, починаючи з 24 лютого 2022 року, були змушені залишити своє житло чи місце проживання та переміститися за межі України, або не мали чи не мають можливості повернутися в Україну внаслідок агресії російської федерації чи з метою уникнення її негативних наслідків, тепер можуть подати заяву про компенсацію за факт вимушеного переміщення за межі держави», – йдеться у повідомленні.
Подати заяву можна дистанційно через портал Дія, а закордонні дипустанови України допомагатимуть інформувати потенційних заявників та надавати офіційні роз’яснення.
Також у відомстві додають, що якщо під час перебування за кордоном особа отримувала захист чи притулок у іншій державі, це потрібно вказати під час подання заявки.
Всі подані заявки, що відповідають вимогам, будуть передані на розгляд майбутньої компенсаційної комісії, яка визначатиме розмір компенсації.
[type] => post
[excerpt] => Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України, відкрив нову категорію компенсацій для осіб. Йдеться про громадян, які після 24 лютого 2022 року були змушені виїхати за межі України або досі не мають можливості повернутися через...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1771946880
[modified] => 1771943240
)
[title] => Українські біженці зможуть отримати компенсацію через вимушений виїзд з країни
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=68553&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 68567
[uk] => 68553
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 68554
[image] => Array
(
[id] => 68554
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-182.png
[original_lng] => 1329100
[original_w] => 1140
[original_h] => 760
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-182-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-182-300x200.png
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-182-768x512.png
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-182-1024x683.png
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-182.png
[width] => 1140
[height] => 760
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-182.png
[width] => 1140
[height] => 760
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-182.png
[width] => 1140
[height] => 760
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1771936040:8
[_thumbnail_id] => 68554
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 497
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 764218440000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 11439
[1] => 785
[2] => 221
)
[tags_name] => Array
(
[0] => біженці
[1] => компенсація
[2] => Україна
)
)
[3] => Array
(
[id] => 68551
[content] =>
Міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що на відновлення та модернізацію енергосектору України упродовж 10 років потрібно понад 90 мільярдів доларів.
Шмигаль наголосив, що майже 80% від загальної суми потреб – 71 мільярд доларів – необхідні для відновлення та модернізації генеруючих потужностей.
Інші потреби розподіляються так:
6,4 мільярда доларів – для відновлення теплового господарства;
5,2 мільярда доларів – на відбудову газотранспортної інфраструктури;
4,6 мільярда доларів – нафтова галузь, включно з переробкою.
„За даними RDNA5, лише для швидкого відновлення енергетики у 2026 році необхідно $4,9 млрд”, – наголосив Шмигаль.
Прем’єр також повідомив, що Україна спільно зі Світовим банком розпочинає роботу над оновленою Енергетичною стратегією.
Документ має визначити нове бачення розвитку сектору, а також міститиме детальну дорожню карту відновлення й модернізації енергетичної системи.
Робота над п’ятою оцінкою завданих збитків і потреб у відновленні України стартувала в листопаді 2025 року. Вона охоплює період із 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2025 року.
Оцінювання проводять Група Світового банку, Уряд України, Європейська комісія, Організація Об’єднаних Націй та інші міжнародні партнери.
Уряд Фінляндії у понеділок, 23 лютого, оголосив про виділення Україні 20 мільйонів євро гуманітарної допомоги, яка надійде через гуманітарні організації ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ).
Про це, як пише „Європейська правда”, йдеться на сайті фінського уряду.
Допомогу розподілять між Агентством ООН у справах біженців, Всесвітньою продовольчою програмою, МКЧХ та Управлінням ООН з координації гуманітарних питань, з якого кошти розподілятимуться на місцевому рівні відповідно до запитів.
Як зазначається, цю допомогу використають на зимові потреби населення, насамперед в опаленні, розподіляючи обігрівачі, паливо, одяг та грошову допомогу. Крім того, кошти спрямують на ремонт пошкоджених під час російських атак будинків, систем водо-, електропостачання та опалення.
„Російські атаки значно ускладнюють виживання людей, які живуть посеред війни, в зимових умовах в Україні. Підтримка доступу до енергії та тепла особливо важлива зараз, оскільки потреба в гуманітарній підтримці є гострою”, – зазначив міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Вілле Тавіо.
Влада Швейцарії підготувала та відправила в Україну партію обладнання, щоб допомогти вирішити енергетичну кризу, спричинену регулярними атаками росії та морозами.
Там розповіли, що обладнання було закуплене в межах пакета підтримки загальною вартістю 32 млн франків (близько 35 млн євро), затвердженого Федеральною радою.
Терміни транспортування допомоги, як і вміст цієї партії, не розголошуються.
Україна може експортувати військові товари та послуги на кілька мільярдів доларів у 2026 році. Це стало можливим після того, як держава дозволила перші продажі оборонної продукції за кордон.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Давид Алоян агенству Reuters.
Він розповів, що на початку місяця державна комісія, що видає відповідні ліцензії під час воєнного стану, схвалила більшість із 40 заявок від підприємств оборонної промисловості на експорт матеріальних засобів і послуг.
За словами Алояна, експортний потенціал на 2026 рік оцінюється у „кілька мільярдів доларів”, враховуючи готову продукцію, запчастини, компоненти та сервісні послуги. Він підкреслив, що цей показник значно перевищує довоєнні обсяги експорту.
Водночас чиновник зауважив, що власні оборонні потреби України залишаються безумовним пріоритетом.
„Власні військові потреби України мають бути на першому місці, оскільки російські війська просуваються на сході країни, а авіаудари завдають ударів по містах і селах, розташованих далеко від лінії фронту”, – заявив заступник секретаря РБНО.
Західні союзники та країни Близького Сходу виявляють значний інтерес до українських бойових розробок.
Серед найбільш зацікавлених сторін Алоян назвав:
США, Велику Британію та Німеччину;
Країни Північної Європи;
Три держави Близького Сходу та щонайменше одну азійську країну.
Особлива увага прикута до сфери безпілотників, важкої техніки та програми FrankenSAM, яка поєднує радянські зенітно-ракетні комплекси із західними ракетами.
Пріоритет в експорті надаватиметься державам, які є найсильнішими союзниками Києва у війні.
Україна також прагне розвивати спільні підприємства та інші форми кооперації з іноземними партнерами, щоб залучати фінансові ресурси, створювати нові ланцюги постачання озброєнь на фронт і отримувати доступ до нових технологій. Це важливіше, ніж простий продаж готової продукції.
Також уряд, за його словами, розглядає можливість запровадження спеціального експортного мита для оборонних компаній.
Очікується, що доходи від цього податку будуть спрямовані на фінансування внутрішніх військових потреб України.
„Ми не маємо мети замкнути всіх виробників всередині країни. Наш підхід зосереджений на національних інтересах, а вже потім ідуть комерційні”, – підсумував Давид Алоян.
Енергетичну інфраструктуру України необхідно адаптувати через застаріле та вразливе радянське обладнання.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявила єврокомісар Аджа Лябіб.
„Що стосується ремонту енергетичної інфраструктури, то, по-перше, її потрібно адаптувати. Ми відвідали, наприклад, ТЕЦ-4. Це стара інфраструктура. Я зустрілася з директором та інженерами”, – зазначила вона.
Лябіб додала, що пострадянську інфраструктуру збиралися реконструювати, коли почалася війна, тому це не вдалося зробити.
„А тепер вона стара, вразлива, і росіяни це знають. Саме тому вони націлилися на неї, а також щоб змусити українців капітулювати”, – наголосила єврокомісар.
За її словами, головне завдання – знайти технічну допомогу, яка буде сумісна з такою радянською інфраструктурою. Саме тому, підкреслила вона, солідарність Естонії, Литви та інших країн, які мають досвід роботи з такою інфраструктурою, є такою цінною.
„Як ви, мабуть, знаєте, місто Вільнюс подарувало теплову електростанцію, і завдання полягало в тому, як її транспортувати. Це 2 400 тонн матеріалів. Ми розділили її на різні частини – цю теплову електростанцію – і транспортували до України”, – розповіла Лябіб.
Вона зазначила, що всі генератори та теплова електростанція дозволили забезпечити енергією дев’ять мільйонів українців – це приблизно населення всієї Австрії.
Допомога Європейського Союзу зосереджена на ключових гуманітарних потребах українців – від забезпечення продуктами до підтримки енергетичної стійкості в умовах зими.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла єврокомісарка Аджа Лябіб.
За її словами, підтримка ЄС спрямована на такі ключові сектори, як охорона здоров’я, житло, водопостачання, санітарія та гігієна.
Важливими напрямами також залишаються захист цивільних, освіта в умовах надзвичайних ситуацій та гуманітарне розмінування.
Окрему увагу єврокомісарка приділила підготовці до зимового періоду. Вона наголосила, що допомога включає все необхідне, аби українці змогли витримати морозну зиму.
Зокрема, йдеться про постачання продуктів харчування, спальних мішків, забезпечення житлом та, безумовно, передачу генераторів і багатьох інших речей, критичних для виживання в холоди.
Аджа Лябіб також навела дані щодо обсягів фінансування. З початку повномасштабної війни ЄС разом із державами-членами виділив на гуманітарну допомогу вже 4,7 млрд євро, з яких 1,4 млрд євро надала безпосередньо Європейська комісія.
Загалом же сукупна підтримка України, що включає фінансову, військову, гуманітарну допомогу та допомогу біженцям, наразі сягнула 193 мільярдів євро.
Президент України Володимир Зеленський анонсував перебудову та оновлення енергетичного забезпечення громад на наступний опалювальний сезон.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Зеленського в Telegram.
“На основі досвіду цієї зими готуємо рішення щодо перебудови та оновлення енергетичного забезпечення громад, і відповідний план на наступний опалювальний сезон буде розглянутий і затверджений на загальнодержавному рівні”, – зазначив він.
Президент наголосив, що має бути врахований досвід кожної громади та міста, які не допустили цієї зими внутрішніх катастроф, які були в Києві.
Зеленський також розповів, що на рівні Кабміну створять координаційний центр, який буде працювати для систематизації реального досвіду громад.
За словами президента, сьогодні відбувся селектор щодо ситуації за світлом і теплом в регіонах. Були обговорені відновлювальні роботи та забезпечення людей у частині областей.
“Зокрема, в Одесі й частині громад області, на Дніпровщині, на Миколаївщині, де умови особливо складні. Також були звіти щодо ситуації в Харкові та області, на Полтавщині, Сумщині, Чернігівщині”, – йдеться у заяві Зеленського.
Він додав, що окремо було проаналізовано, що зроблено в Запоріжжі та який досвід регіону може бути масштабований в інших областях.
