Наземні міни мають значний вплив на продовольчу безпеку, а також уповільнюють відновлення сільського господарства. Третина загальної земельної площі України, можливо, замінована, а розмінування є тривалим і дорогим процесом – але ця загроза неминуча.
Близько 174 тисячі квадратних кілометрів класифікуються як потенційно забруднені мінами. Ніхто точно не знає, яка частина цієї території насправді замінована, але потрібно дослідити територію, перш ніж її можна буде знову використовувати для сільського господарства.
Проблема не обмежується зонами бойових дій на сході та півдні, але все більше зачіпає центральні регіони, особливо у відвойованих або звільнених зонах.
У довоєнні роки Україна була одним із провідних світових експортерів сільськогосподарської продукції. Однак здатність вирощувати зернові, соняшник, кукурудзу та інші основні культури є не лише виробничим питанням, а й має стратегічне значення для глобальних продовольчих ланцюгів. У процесі відновлення український уряд та його міжнародні партнери зосереджуються насамперед на сільськогосподарських галузях.
Мета полягає в тому, щоб повернути щонайменше 80 відсотків забруднених земель в економіку протягом наступних десяти років.
Роботи вже тривають
До кінця минулого року українські державні та приватні організації, що займаються розмінуванням, зокрема служби з надзвичайних ситуацій, поліція, національна гвардія та прикордонники, очистили від різних вибухонебезпечних предметів близько 35 000 квадратних кілометрів землі.
До весни 2025 року понад 1 000 гектарів по всій країні можна було повернути до використання, і ці території одразу ж засіяли зерновими та картоплею.
У вересні 2024 року українська держава розпочала програму підтримки гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель, одну з найскладніших підпрограм відновлення. Програма пропонує фермерам на вибір два варіанти компенсації: 100 відсотків для попередньої реєстрації та 80 відсотків для подальшої реєстрації. Щоб забезпечити прозорість фінансування, держава зберігатиме кошти на ескроу-рахунках, а до виконання робіт будуть допущені лише компанії, відібрані за результатами офіційного тендеру.
Окрім коштів державного бюджету, український уряд також прагне мобілізувати зовнішні кошти та кошти Співтовариства. У бюджеті на 2025 рік на гуманітарне розмінування передбачено 2,5 мільярда гривень, але цього недостатньо. Крім того, через офіційну платформу збору коштів Uinited24 вже зібрано 200 мільйонів гривень на закупівлю піротехніки, важкої техніки, засобів захисту та логістичної підтримки.
Міжнародні донори також роблять свій внесок у цей сегмент відновлювальних робіт. Італійська агенція розвитку AICS, наприклад, виділила 6 мільйонів євро на проєкти з розмінування, зокрема в Харківській області.
Вартість розмінування є значною: за міжнародними оцінками, очищення одного гектара може коштувати до 50 000 доларів США.
Ця сума є обтяжливою навіть для середніх підприємств і практично недосяжною для дрібних фермерських господарств. Звідси випливає, що ні українська держава, ні сільськогосподарські оператори не можуть взяти на себе весь тягар самотужки – можлива тільки ключова роль комбінованої моделі фінансування.
Хоча мирні переговори, які мали б покласти край війні між Росією і Україною, поки що не принесли очікуваного прориву, Москва бачить деяке послаблення тиску на примирення з боку деяких країн. Федеральне агентство повітряного транспорту Росії (Росавіація) веде переговори з авіаційною владою кількох країн про можливість відновлення повітряного сполучення, підтвердив пресі глава відомства Дмитро Ядров.
«Ми постійно працюємо з Міністерством закордонних справ, Міністерством транспорту та Міністерством економічного розвитку над питаннями міжнародної авіації. Ми ведемо діалог з авіаційною владою низки країн. Ряд країн, які призупинили польоти, готовий їх відновити», – заявив він в інтерв’ю російському інформаційному агентству ТАСС.
Росія готова відкритися, але потребує гарантій
За словами Ядрова, російські авіакомпанії готові відновити польоти до певних країн, але їм потрібні гарантії того, що їхні літаки отримають необхідне технічне обслуговування і не будуть піддані санкційним обмеженням або конфіскації.
Глава Росавіації нагадав, що в даний час із Росії можна безпосадочно долетіти до 38 країн, 17 з яких обслуговуються як російськими, так і іноземними авіакомпаніями.
Кабінет міністрів підтримує великі реформи в соціальній сфері. Одним з напрямків буде зміна підходів до прожиткового мінімуму.
Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію засідання Верховної Ради, яку веде нардеп Олексій Гончаренко.
„Ми отримали пакет законів. Ґрунтовні зміни, ми їх вивчаємо, буквально вчора з ними ознайомлювався, обговорюємо”, – сказав він, відповідаючи про законопроєкти депутатів, які передбачають підвищення прожиткового мінімуму, який уряд заморозив на три роки.
За його словами, „на цю реформу треба йти”.
„І не тільки цю реформу, і ще декілька соціальних реформ ми маємо зайти разом і проголосувати відповідне законодавство”, – повідомив прем’єр.
За даними Мінфіну, значні пошкодження конструкції, зокрема облицювання укриття, потребують масштабного і дорогого ремонту. У міністерстві наголошують, що наявних ресурсів для цього недостатньо – на рахунку Фонду міжнародного співробітництва для Чорнобиля наразі зосереджено понад €19 млн.
Загалом з моменту створення рахунку вдалось залучити понад €26 млн.
„Наразі ЄБРР працює з ЧАЕС, українськими експертами та французькою компанією Bouygues, залученою до початкового будівництва нового захисного укриття, щоб оцінити повну міру пошкоджень укриття та розробити варіанти для довгострокового відновлення. Для підтримки цих заходів, планується виділити 5 млн євро з наявних ресурсів Фонду”, – додали у відомстві.
У міністерстві зазначили, що за даними Європейського банку реконструкції та розвитку, з 1995 року міжнародна спільнота виділила на проєкти в Чорнобилі, які адмініструє ЄБРР, близько 2 млрд євро.
За інформацією Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, на двох пунктах пропуску, що на кордоні зі Словаччиною та Угорщиною, проводитиметься завершальна стадія з підключення систем резервного живлення з тимчасовим відключенням підстанцій від електромережі.
Мова про:
КПП «Ужгород – Вишнє Нємецьке» – 16.05.2025 р. (з 10.00 по 15.00 к. ч.);
КПП «Чоп – Захонь» – 17.05. 2025 р. (з 10.00 до 15.00 к. ч.)
Відповідно, тимчасово у цих пунктах пропуску з української сторони буде відсутнє електроживлення та призупинено митний контроль громадян і транспортних засобів.
Просимо громадян, які обиратимуть для перетину кордону дані пункти пропуску, врахувати інформацію та, за можливості, скористатися іншими міжнародними переходами.
Додамо, що роботи зі встановлення та підключення систем резервного живлення на вказаних КПП проводяться у рамках проекту «Підтримка ЄС України: посилення інтегрованого управління кордонами та шляхів солідарності», що фінансується ЄС та реалізується Міжнародною організацією з міграції.
Зазначається, що 10 млн фунтів з цієї суми нададуть об’єднанню гуманітарних проєктів HAVEN, що спрямовані на допомогу цивільним у прифронтових районах.
На роботу українського Червоного Хреста передають 9,4 млн фунтів. Частина фінансування піде на покращення реабілітаційних центрів, у тому числі для ветеранів.
Україна отримала 1 млрд євро від ЄС у межах програми ERA (European Reconstruction Assistance), повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Ці кошти забезпечені за рахунок прибутків від знерухомлених активів центробанку росії. Спрямуємо ці фінанси на покриття критично важливих видатків бюджету та зміцнення нашої держави”, – написав прем’єр.
Він зазначив, що цей транш – частина справедливого та послідовного підходу: агресор має заплатити за руйнування, які він приніс на нашу землю.
“Вдячні ЄС та партнерам з G7 за дієвий механізм. Очікуємо на наступний крок – повної конфіскації активів і посилення санкцій у відповідь на звірства росії”, – написав Шмигаль.
Зазначимо, що програма ERA передбачає до 50 мільярдів євро допомоги Україні від ЄС на період 2024–2027 років. Частина фінансування надходить із прибутків, отриманих від заморожених російських активів у ЄС.
Україна та США підписали угоду про надра. В уряді пояснили, яким чином будуть розподілятися прибутки між сторонами в рамках договору.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіли перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко та торговий представник України Тарас Качка.
„Це – володіння, управління – все 50/50. Розподіл прибутків лише через 10 років. До цього – тільки інвестиції і тільки в Україну”, – розповіла Свириденко.
За словами Качки, на момент підписання частки у США та у Україні в Фонді однакові – 50/50, а далі є можливість вносити ще додаткові внески.
„Вони можуть бути безрозмірні, як з боку США, так і з боку України. Розмір внеску не впливає на те, що управління рівноправне. Він важливий на етапі виплати доходів”, – пояснив він.
При цьому за словами Свириденко, кожен – і США, і Україна, отримує 50% акцій цього Фонду.
„Що стосується розподілу прибутків: уявімо, що за 10 років фонд генерує прибуток у 2 млрд доларів. Припустимо, що за цей час США надали додатково 1 млрд доларів допомоги, яка була вкладена у фонд. У такому разі, перш за все, з прибутку повертається ця додаткова сума, яка була внесена – тобто 1 млрд повертається США. А вже залишок прибутку – у цьому прикладі ще 1 млрд – розподіляється порівну, 50/50”, – додала вона.
В Україні у січні-квітні 2025 року відкрилося 81 928 фізосіб-підприємців, що на 9% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас припинили свою діяльність 119 895 підприємців – на 44% більше, ніж торік.
Про це повідомляє платформа Опендатабот у четвер, 8 травня.
Загалом цьогоріч закрилось на 37 967 ФОПів більше, ніж відкрилось. Минулого року ситуація була іншою: за той самий період навпаки відкрилось на 7166 ФОПів більше, ніж закрилось.
Чверть всіх нових бізнесів займається роздрібною торгівлею: 20 763 підприємці. Ще 7129 ФОПів обрали ІТ та консалтинг у програмуванні. Замикає трійку оптова торгівля – 6216 нових підприємців.
Цьогоріч жінки ініціюють бізнес активніше за чоловіків: 61% нових ФОПів були зареєстровані саме жінками. Частка чоловіків становила лише 39%.
За словами голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, сплеск закриттів ФОПів на початку року повʼязаний із закриттям непрацюючих бізнесів, яким з 1 січня відновили обовʼязок сплати ЄСВ.
„Закривались непрацюючі ФОП 1 та 2 групи, адже для них відновилися довоєнні правила сплати ЄСВ. Також був визначений військовий збір від мінімальної зарплати на 2025 рік – це 800 гривень на місяць незалежно від того, здійснюють вони діяльність чи ні”, – пояснив він.
Водночас, за даними нардепа, починаючи з березня 2025 року, кількість відкритих ФОПів більша за ті, що закрились.
У перший тиждень травня зафіксовано найбільшу кількість відкриттів ФОПів за цей рік: 7014.
Станом на 1 травня міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили $46,68 млрд. У квітні вони зросли на 10,2%.
Про це повідомляє Національний банк України.
Зазначається, що така динаміка зумовлена, з одного боку, значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, а з іншого, – найменшими з квітня 2024 року обсягами чистого продажу валюти Нацбанком на валютному ринку.
Зокрема, на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло $6 347,6 млн. З цієї суми:
$4 861,6 млн. – від Європейського Союзу в межах інструменту Ukraine Facility та ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA);
$1294,0 млн. – від міжнародних партнерів через рахунки Світового банку;
$192,0 млн. – від розміщення валютних ОВДП.
Крім того, за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 517,9 млн дол., з яких:
$299,2 млн. – обслуговування та погашення валютних ОВДП;
$169,3 млн. – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
$49,4 млн. – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Також Україна сплатила Міжнародному валютному фонду $82,1 млн.
Водночас у квітні порівняно з березнем чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 17,1%. Відповідно до балансових даних НБУ продав на валютному ринку $2 208,7 млн. та викупив до резервів $17,5 млн.
За даними Нацбанку, у квітні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на $742,5 млн.
НБУ зазначає, що поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,6 місяця майбутнього імпорту.
