Президент США Дональд Трамп погрожує ввести 200% мито на всі вина та інші алкогольні вироби, що надходять з країн Євросоюзу, якщо блок не зніме мита на віскі.
“Європейський Союз, один із найбільш ворожих і зловживаючих органів оподаткування та тарифікації у світі, який був створений з єдиною метою скористатися Сполученими Штатами, щойно ввів жахливі 50% мита на віскі”, ‒ йдеться у дописі Трампа на Truth Social.
Президент додав, що у разі, коли тариф не буде негайно скасовано, США незабаром введуть 200% тариф на всі вина, шампанське та алкогольну продукцію з Франції та інших країн Євросоюзу.
“Це буде чудово для винного та шампанського бізнесу в США”, ‒ зауважив він.
Запроваджені Сполученими Штатами 25% мита на „сталь і алюміній без будь-яких винятків” торкнуться і Європейського союзу, у зв’язку з чим Єврокомісія заявила, що запровадить у відповідь мита на американські товари вартістю 26 млрд євро.
Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
За її словами, це рішення адміністрації Трампа „погане для обох сторін”.
„Торгівельні відносини між ЄС та США є найбільшими у світі. Сьогодні вранці Штати застосовують 25% тариф на імпорт сталі та алюмінію. Ми глибоко шкодуємо про цей захід. Тарифи — це податки. Вони погано впливають на бізнес, а ще гірше — на споживачів”, — сказала президентка ЄК.
Вона зазначила, що мита порушують ланцюжки постачання, приносять невизначеність для економіки і загрожують скороченням робочих місць.
„Ціни зростуть і в Європі, і в США. ЄС має діяти, щоб захистити споживачів і бізнес”, — сказала вона.
Фон дер Ляєн зазначила, що сьогодні Європа вживає „сильних, але пропорційних контрзаходів”, і додала, що ЄС готовий до діалогу.
За її словами, США вводять заходи на 28 мільярдів доларів, дії Євросоюзу оцінюються у 26 мільярдів євро.
„Наші контрзаходи будуть запроваджені у два етапи. Починаючи з 1 квітня і повністю з 13 квітня”, – заявила президентка ЄК.
Як пояснили у Єврокомісії, етапи запровадження мит передбачають:
з 1 квітня буде скасоване поточне зупинення дії мит на американські товари, запроваджене у відповідь те, що у 2018 та 2020 роках США запровадили мита на європейський експорт сталі та алюмінію та вироби з них.
з 13 квітня буде запроваджений пакет нових контрзаходів щодо товарів зі США. Вони набудуть чинності після консультацій з державами-членами та зацікавленими сторонами.
Як пише Reuters, зупинені мита застосовуються до різноманітних продуктів від човнів до бурбону та мотоциклів, і ЄС заявив, що зараз розпочне двотижневі консультації щодо вибору інших категорій продуктів.
Зазначається, що нові мита стосуватимуться товарів на суму близько 18 мільярдів євро. Пропонується встановити тарифи на промислову та сільськогосподарську продукцію, таку як сталь та алюміній, текстиль, побутова техніка, пластмаси, птиця, яловичина, яйця, молочні продукти, цукор та овочі.
Європейський Союз запровадить дзеркальні мита на імпорт зі США на суму 26 мільярдів євро Рішення стало відповіддю на торгівельну політику Вашингтона.
Яку повідомила Європейська комісія, ЄС відповість на 25% мита, які адміністрація Дональда Трампа запровадила на імпорт сталі та алюмінію. Нові європейські обмеження почнуть діяти з 12 березня, повідомляє Reuters.
Комісія шкодує про рішення США ввести такі тарифи, вважаючи їх необґрунтованими й такими, що підривають трансатлантичну торгівлю і завдають шкоди бізнесу і споживачам, часто призводячи до підвищення цін,
– зазначили в Єврокомісії.
Перелік американських товарів, на які ЄС запровадить мита, включає:
алкогольні напої, зокрема віскі;
мотоцикли, човни;
промислову та аграрну продукцію: сталь, алюміній, текстиль, пластмаси, побутову техніку, м’ясо (яловичину і птицю), яйця, молочні вироби, цукор і овочі.
ЄС розпочинає двотижневі консультації для визначення додаткових категорій товарів, на які можуть поширюватися мита. Водночас у Союзі підкреслюють готовність до діалогу, адже вважають такі торгівельні мита шкідливими для економік як Європи, так і США.
Витрати на озброєння доведеться значно збільшити: з нинішнього рівня 2% ВВП до 3,5%. Це означає додаткові витрати в розмірі 250 мільярдів євро на рік. У короткостроковій перспективі ці видатки можуть бути профінансовані за рахунок боргу, але в довгостроковій –треба знайти стійкі джерела фінансування європейської оборонної сфери, ідеться в аналізі брюссельського аналітичного центру Bruegel.
Європа має бути здатна захистити себе від росії, зі Сполученими Штатами чи без них. Аналіз, проведений брюссельським Інститутом Брейгеля, представляє оцінки додаткових озброєнь і військ, які знадобляться Європі для захисту, якщо припустити, що США виведуть свої війська з ЄС. Це вимагатиме різкого збільшення оборонних витрат.
Аналіз зосереджується на сухопутних війнах, оскільки можливе російське вторгнення залишається головним викликом безпеці Європи в осяжному майбутньому.
Кількісна оцінка російської загрози
Війна в Україні дорого коштує російській армії. Однак завдяки широкій соціальній та промисловій мобілізації Кремля російські війська сьогодні значно численніші, досвідченіші та краще оснащені, ніж тоді, як вторглися в Україну у 2022-м.
Наприкінці минулого року в Україні налічувалося близько 700 000 російських військовослужбовців, що значно перевищує сили вторгнення у 2022-му. Російське оборонне виробництво швидко зростає, і очікується, що рф невдовзі матиме близько 1 550 танків, 5 700 бронемашин і 450 різних типів артилерійської техніки. Крім того, було вироблено 1 800 безпілотників-камікадзе дальнього радіусу дії.
Порівняно з 2022 роком це збільшення виробництва танків на 220%, бронемашин та артилерії – на 150%, безпілотників дальнього радіусу дії – 435%.
Оновлена радянська технологія
Більшість нового обладнання базується на модернізованих радянських технологіях. Передбачається, що зростання російського виробництва триватиме, хоча, імовірно, повільнішими темпами, особливо після завершення бойових дій. Значного прогресу росія досягла, зокрема, у технології безпілотників, яка раніше дуже залежала від Ірану.
Не можна виключати можливість нападу росії на Європу: за оцінками НАТО, Німеччини, Польщі, Данії та країн Балтії, рф може підготуватися до нападу за 3–10 років. Це може статися навіть раніше, оскільки влітку 2025-го в Білорусі відбудуться чотирирічні навчання «Захід», які продемонструють здатність росії проводити масштабні військові маневри навіть у воєнних умовах.
Потреби Європи
Головним пріоритетом Європи є продовження підтримки України, здебільшого зі стратегічних міркувань, адже українська армія, яка має досвід війни, наразі є найефективнішим стримувальним фактором проти російського нападу на ЄС.
Якщо Україна вирішить, що можлива американо-російська мирна угода є неприйнятною, наприклад, через те, що мирні гарантії Путіна не викликають довіри, Європа зможе надати Україні додаткову зброю для підтримки її нинішньої боєздатності.
З макроекономічної точки зору, необхідні суми є прийнятними для Європи.
З лютого 2022 року США надали Україні 64 мільярди євро військової допомоги, тоді як Європа, включно з Великою Британією, – 62 мільярди євро.
У 2024 році військова допомога США становила 20 мільярдів євро із загальної суми 42 мільярди євро.
Повна заміна американської допомоги означатиме для ЄС додаткові витрати в розмірі лише 0,12% ВВП. Згідно з аналізом Брейгеля, це цілком досяжний показник.
Більш складним сценарієм є мирна угода, на яку погодиться Україна. У такому разі росія, імовірно, продовжить нарощування своїх озброєнь, що становитиме серйозну загрозу для Євросоюзу в короткостроковій перспективі.
ЄС і його союзники, у тому числі Великобританія та Норвегія, повинні будуть негайно й суттєво прискорити нарощування своїх військових сил.
Військові стратеги НАТО наразі припускають, що в разі нападу росії на європейську країну НАТО 100 000 американських військових, дислокованих у Європі, будуть швидко доповнені 200 000 додаткових американських військових, в основному бронетанковими підрозділами.
Тому, якщо припустити, що американські війська виведуть з Європи, треба буде досягти збільшення бойового потенціалу, еквівалентного 300 000 американських військовослужбовців, особливо механізованих і бронетанкових військ. Це означатиме 50 нових бригад та бронетанкових підрозділів, тобто близько 50 нових бригад у Європі.
Військова координація та обладнання
Важливим доповненням є те, що бойова сила американських військ значно більша, ніж у такої ж кількості європейських солдатів, які служать у 29 різних національних арміях. Американські військові розгортаються у великих, згуртованих підрозділах розміром з корпус під єдиним об’єднаним командуванням. На противагу цьому європейські армії є фрагментованими і не мають єдиної командної структури.
Перед Європою стоїть вибір: або значно збільшити свої збройні сили, більш ніж на 300 000 осіб, щоб компенсувати фрагментацію, або швидко посилити військову координацію.
Європі потрібен такий мінімум озброєнь
Щонайменше ЄС необхідні: 1 400 танків, 2 000 бойових машин піхоти, 700 одиниць артилерії (155-мм міномети і реактивні системи залпового вогню).
Існує також потреба в розвитку безпілотних літальних апаратів, ракетних засобів, засобів зв’язку та розвідки.
Необхідне різке збільшення оборонних витрат
Європейські оборонні видатки треба значно збільшити з нинішнього рівня у 2% ВВП до 3,5%. Це означає додаткові витрати в розмірі 250 мільярдів євро на рік.
У короткостроковій перспективі видатки можуть бути профінансовані за рахунок боргу, але в довгостроковій – слід знайти стабільні джерела, ідеться в аналізі Брюсселя. Ключовим у цьому процесі буде лідерство Німеччини. Їй необхідно самостійно внести щонайменше 125 мільярдів євро, щоб збільшити свій військовий бюджет з 80 до 140 мільярдів євро, тобто довести військові витрати до 3,5% від ВВП.
Наразі військовий потенціал Німеччини не відповідає потребам і зобов’язанням, узятим перед союзниками. У 2022 році Берлін пообіцяв надати НАТО дві дивізії – близько 40 000 військовослужбовців – до 2025 і 2027 років, але існують серйозні перешкоди на шляху до виконання цього завдання.
Європейські країни ведуть переговори про вилучення танкерів, які перевозять російську нафту через Балтійське море, мотивуючи це необхідністю захисту навколишнього середовища або можливістю піратства, повідомляє видання Politico.
Як відомо, росія використовує так званий тіньовий флот – судна з невідомим власником і страхуванням – для транспортування нафти та ухилення від санкцій Заходу. Флот становить понад 15 відсотків усіх нафтових танкерів у світі та транспортує більшу частину російської сирої нафти в інші країни.
Однак реалізувати такі плани на практиці буде нелегко або взагалі виявиться неможливим. Експерти, яких опитало видання, стверджують, що закони про піратство застосовуються до транспортних засобів, котрі атакують інші кораблі, а факт заподіяння шкоди навколишньому середовищу має бути доведений, наприклад, якщо насправді розливу нафти немає, конфіскацію важко виправдати.
Крім того, компанії, які володіють кораблями, можуть оскаржити цей захід у суді, а країни, які купують нафту, такі як Китай та Індія, також не будуть раді такому кроку. Відповідь Росії також не забариться, і цілком можливо, що Москва відправить військові кораблі для захисту танкерів.
Масштабні операції із затримання кораблів коштують недешево, крім того, слід буде подбати і про забезпечення екіпажу. Важливим аспектом в цій ситуації є неможливість контролювати кожен човен тіньового флоту, хоча низка посадовців ЄС стверджує, що навіть уповільнення деяких кораблів зашкодить Росії.
Також можливо, що війна цього року закінчиться, тож увесь план втратить сенс. Не кажучи вже про те, що в територіальних водах певної країни – 12 морських миль від суші – держава має більше прав, але у відкритому морі важко затримати судна.
Україна готує запуск спільного митного та прикордонного контролю на кордонах з Європейським Союзом.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на засіданні уряду.
За його словами, вже у 2025 році планується запуск пілотного проекту на українсько-польському кордоні
„Третій напрям нашої роботи – це запуск спільного митного та прикордонного контролю на кордонах з ЄС. Розраховуємо, що цьогоріч запуститься пілотний проект на українсько-польському кордоні”, – розповів прем’єр.
Шмигаль уточнив, що наразі триває узгодження відповідної угоди з Єврокомісією. Зазначається, що спільний контроль на кордоні дасть значну економію часу для людей та бізнесу і ще більше наблизить Україну до Євросоюзу.
Reuters зауважує, що Україна почала різко збільшувати імпорт газу минулого тижня після того, як росія завдала низки ракетних ударів по об’єктах українського газового сектору в останні місяці.
«У січні росія запустила десятки ракет і безпілотників у західній частині Львівської області, де розташовані газові сховища, і в Харківській області, головному регіоні видобутку газу в Україні», – додають у повідомленні.
Витрати на оборону європейських членів НАТО і Канади в 2024 році були на 20% вищими, ніж у попередньому році.
Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, повідомляє Радіо Свобода.
„Я з нетерпінням чекаю на зустріч міністрів оборони в НАТО наступного тижня, де ми поговоримо про те, як краще і більше інвестувати в оборону”, – сказав Рютте у відповідь на запит щодо останніх даних про витрати. – „Ми підрахували цифри. Вони зростають. Фактично, витрати Європи і Канади зростуть на 20% у 2024 році, в результаті чого загальний обсяг додаткових інвестицій за останні роки збільшиться з 640 до 700 мільярдів доларів”.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що витрати на оборону, можливо, доведеться збільшити до 3,7 відсотка ВВП. Вище цього показника зараз лише Польща. Поточна ціль щодо витрат на оборону становить 2 відсотки ВВП, яку більшість членів досягли або перевищили у 2024 році. Рютте також закликав Європу більше інвестувати в оборону, нарощувати виробництво озброєнь і брати більшу частку витрат на допомогу Києву.
