У четвер, 13 листопада, Україна очікує на черговий транш від Європейського Союзу у розмірі 6 млрд євро.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолани Підласої.
Депутатка розповіла про результати переговорів з делегацією EC FIN (директорат Єврокомісії, який опікується ERA loans і „репараційним кредитом”).
„З хороших новин – очікуємо, що наступний транш прямої бюджетної допомоги надійде за планом, орієнтовно у четвер. Мова йде про 4,1 млрд євро в рамках ERA loans і 1,9 млрд євро в рамках Ukraine Facility”, – йдеться у заяві.
Підласа наголосила, що через надходження траншу ризиків щодо фінансування військових і соціально-гуманітарних видатків немає.
„По „репараційному кредиту” – робота триває, але потрібне політичне рішення Євроради”, – додала вона.
Депутатка зазначила, що Україна потребуватиме нової допомоги від Євросоюзу вже в кінці І кварталу 2026 року. Перш за все, наголосила Підласа, для фінансування невійськових видатків.
За її словами, обговорення надання „репараційного кредиту” у Брюсселі буде супроводжуватись умовами щодо продовження і посилення реформ.
У пропозиціях Європейської комісії щодо закриття ЄС фінансових потреб України у 2026-27 роках, які вона готує до наступного засідання Європейської ради 18 грудня, будуть представлені різні варіанти джерел фінансування, з основним акцентом на російські заморожені суверенні активи.
Про це, як передає кореспондентка „Європейської правди”, повідомила у спілкуванні з журналістами головна речниця Єврокомісії Паула Піньо у Брюсселі 27 жовтня.
Єврокомісія продовжує розглядати заморожені активи ЄС як одне з основних джерел майбутнього фінансування України.
„У документі з варіантами рішень (щодо фінпідтримки України. – „ЄП”)… Ми також розглянемо інші можливі варіанти. Хоча, без сумніву, основна увага повинна залишатися на використанні заморожених активів”, – заявила Піньо.
Вона повідомила, що аналітичний документ з варіантами фінансування „має бути незабаром представлений, щоб Європейська рада могла ухвалити рішення на їх основі”.
Відповідаючи на запитання, чи охоплюватиме ця пропозиція лише російські суверенні активи, заморожені в Бельгії, чи також активи в інших державах-членах ЄС, Паула Піньо зауважила, що, оскільки наразі пропозиція від Єврокомісії не готова, то й вказане питання „залишається відкритим”.
Рада ЄС погодила позицію для Спільного комітету Україна–ЄС (торговельна конфігурація), яка зменшує або скасовує мита на низку українських агропродовольчих товарів. Йдеться насамперед про молочну продукцію, свіжі фрукти й овочі, а також про окремі види м’яса та м’ясних виробів. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на реліз інституцій ЄС, де рішення окреслюється як наступний крок до довшого і стабільнішого режиму доступу для українського експорту.
Як пояснюють у Єврокомісії, це елемент перегляду Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (DCFTA), узгодженого влітку 2025 року. Завдання — перевести «воєнні» пільги у прогнозовані правила з тривалішим горизонтом: там, де ринкова чутливість нижча, мита скасовують швидше; там, де ризики для європейських виробників вищі, доступ лишається дозованим і супроводжується запобіжниками. Про такі підходи унісонно інформують Єврокомісія та РБК-Україна.
Що саме змінюється
З боку ЄС розширюється перелік позицій із нульовими або нижчими ставками для українських постачальників «менш чутливих» товарів. Водночас доступ прив’язується до поступового узгодження виробничих практик із нормами ЄС: ідеться про вимоги до добробуту тварин, застосування засобів захисту рослин і ветеринарних препаратів. За інформацією Брюсселя, саме відповідність стандартам буде умовою для сталого безмитного режиму по окремих категоріях.
Де залишаються обмеження
Для цукру, м’яса птиці, яєць, зернових (передусім пшениці та кукурудзи) і меду ЄС зберігає «чутливий» статус. Тут не йдеться про автоматичне скасування мит: доступ залишиться обмеженим і поступовим, через квоти та механізми швидкого гальмування імпорту в разі дисбалансів. Як наголошують у Раді ЄС, це компроміс між потребою підтримати українську економіку та обов’язком убезпечити внутрішній ринок від перекосів.
Процедура і строки
Погоджена Радою ЄС позиція — це мандат для Спільного комітету Україна–ЄС у торговельній конфігурації, який має затвердити зміни як частину перегляду за статтею 29 (4) Угоди про асоціацію. Фактично йдеться про переведення тимчасових рішень у режим, зафіксований у правовій рамці DCFTA. Як зазначає РБК-Україна, політичний сигнал прозорий: Брюссель переходить від коротких продовжень до стабільніших правил гри.
Попередні рішення були тимчасовими
У 2022–2025 роках діяли автономні торговельні заходи — практично нульові мита на більшість українського експорту як виняток у період повномасштабної війни. Цей режим продовжували двічі, але він сплив у червні 2025 року. Далі ЄС переключився на таргетовану модель: для чутливих аграрних товарів — квоти й «емердженсі-брейки», для менш ризикових — ширша лібералізація. За даними РБК-Україна, нинішній перегляд DCFTA має закріпити саме таку конструкцію на більш тривалий строк.
Європейські уряди просувають рішення двома аргументами: підтримка економічної стійкості України в умовах війни та підготовка до подальшої інтеграції на ринок ЄС. Як уточнює РБК-Україна з посиланням на заяви європейських посадовців, лібералізація торгівлі — це практичне продовження фінансової та військової допомоги, яке має зберегти виробничу базу, експортні канали й зайнятість в Україні.
Що це означає для бізнесу
Для експортерів «менш чутливих» товарів відкривається довший і передбачуваніший горизонт роботи на ринку ЄС: контракти можна планувати без огляду на щорічні продовження тимчасових пільг, а головними ризиками стають не політичні рішення, а швидкість сертифікації та логістика. Водночас відповідність стандартам ЄС перестає бути «рекомендацією» і стає вхідним квитком: виробничі практики, слідковість, контроль залишків ЗЗР, ветеринарні та фітосанітарні процедури — усе це доведеться підтверджувати документами й аудитами. Для «чутливих» категорій правила залишаються жорсткішими: квоти зростатимуть поступово, а отже, конкурентна перевага залежатиме від точного контрактингу в межах лімітів, гнучкої логістики й здатності оперативно реагувати на включення запобіжників.
Рада ЄС і Європарламент попередньо погодили умови програми розвитку оборонпрому EDIP, у яку на найближчі два роки закладають фінансування у розмірі 1,5 млрд євро – у тому числі з коштами для України.
Про це повідомили у пресслужбі Ради ЄС, пише „Європейська правда”.
Керівництво Ради ЄС та перемовники Європарламенту досягли попередньої домовленості щодо Програми європейської оборонної індустрії (EDIP), яка передбачає фінансування на оборону у розмірі 1,5 млрд євро на 2025-2027 роки і покликана стимулювати європейський ОПК та активізувати оборонну співпрацю з Україною через Інструмент підтримки України з метою її подальшої інтеграції до Європейської оборонно-технічної промислової бази.
Також програма EDIP запровадить перший механізм для гарантування безпеки постачання оборонної продукції у країнах ЄС і набір юридичних інструментів для сприяння довгостроковій оборонній співпраці між країнами ЄС.
Попередня домовленість підтверджує бюджет, який запропонувала Єврокомісія, обсягом 1,5 млрд євро у вигляді грантів, з яких 300 млн передбачені на Інструмент підтримки України.
Домовленість передбачає, що вартість компонентів походженням із-за меж ЄС та близьких партнерів не має перевищувати 35% очікуваної вартості кінцевої продукції. Включати компоненти з третіх країн, щодо яких є безпекові застереження, буде заборонено.
Також EDIP започаткує „рамку” для Європейських оборонних проєктів спільного інтересу (EDPCIs), спрямованих на розвиток спроможностей у стратегічних сферах; українські компанії також зможуть брати у них участь.
Крім того, у межах програми створять механізм європейських оборонних продажів, завдяки чому має з’явитися „централізований каталог” продукції і це має спростити й прискорити закупівлі.
На тлі російських атак по енергооб’єктах Україна почала обговорювати з партнерами імпорт газу. Однак для цього необхідно достатньо коштів.
Як передає РБК-Україна, про це президент України Володимир Зеленський заявив під час пресконференції з главою дипломатії ЄС Каєю Каллас.
„Вони (росіяни – ред.) атакують наші газові сховища, водопостачання і загалом нашу газову інфраструктуру, тому ми почали говорити про імпорт газу. У нас є наші оцінки, що нам може знадобитися, але переважно мова йде про кошти. Станом на зараз, газ – це не проблема”, – сказав Зеленський.
Водночас, за його словами, проблема – це мати достатньо коштів для того, щоб закупити цей газ.
„Ми розуміємо, де можна його закупити, ми знаємо, яка ціна. У нас є партнери, які готові постачати й зараз не питають про кошти”, – зазначив президент.
Мова про європейських, зокрема норвезьких, партнерів.
„І також це можуть бути представники Середнього Сходу. Ми також на ці відносини спиралися минулої зими. Ми розуміємо, де закупити газ, але знову ж таки питання, де отримати достатньо коштів. Але нам все вдасться”, – додав Зеленський.
Керівництво Європейського Союзу працює над виділенням Україні додаткових 100 млн євро на підготовку до зими.
Про це заявила глава європейської дипломатії Кая Каллас під час спільної пресконференції з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою у Києві.
«Європейський Союз вже мобілізував 800 мільйонів євро на підтримку України цієї зими. Ми працюємо над виділенням додаткових 100 мільйонів євро на генератори, укриття та спорядження для холодної погоди», – заявила вона.
Каллас додала, що оскільки росія відмовляється від мирних ініціатив, ЄС планує продовжити підтримку України в довгостроковій перспективі.
«Ми нарощуємо бойову міць України, виділивши 2 мільярди на безпілотники. Ми також розширимо мандат цивільної місії ЄС в Україні, щоб охопити кіберзахист та підтримку ветеранів», – сказала Каллас.
Нафтогаз і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) підписали кредитну угоду на 300 млн євро. Гроші підуть на купівлю газу, повідомила пресслужба компанії у середу, 1 жовтня.
Вказано, що ці гроші підуть на формування довгострокових запасів газу і забезпечення стабільного постачання під час зими.
У межах угоди Нафтогаз зобов’язався реінвестувати суму, еквівалентну кредиту ЄІБ, у проєкти з відновлюваної енергетики та декарбонізації.
„Це нове фінансування від ЄІБ допоможе зміцнити енергетичну безпеку України в зимовий період, забезпечуючи життєво необхідну підтримку громадам і бізнесу”, – заявила президент ЄІБ Надя Кальвіньо.
З 2022 по 2025 роки Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди закупили росії зріджений природний газ на 34,3 млрд євро. За той самий час вони направили Україні сумарно 21,2 млрд євро. Про це мовиться у дослідженні THE LNG TRAP Europe’s Fossil Gas Dependence on Russia and the United States, оприлюдненому дослідженню Greenpeace.
Попри свої зусилля, члени ЄС продовжують імпортувати російський викопний газ і до сьогодні. Оскільки постачання газу трубопроводами були скорочені, у минулі роки зросли постачання зрідженого природного газу танкерами, що продовжує приносити росії мільярди з Європи, — мовиться у дослідженні.
Торгівля підтримується довгостроковими контрактами на постачання.
Основним російським постачальником газу до Європи є компанія “Ямал СПГ”. Так, за оцінкою Greenpeace, з 2022 по 2024 роки виручка від продажу палива в Європу становила 40 млрд доларів, внаслідок чого до бюджету РФ сплатили близько 9,5 млрд доларів податків. На ці гроші РФ теоретично могла б профінансувати виробництво 9,5 млн артилерійських снарядів калібру 152 мм, або 271 тис. дронів Shahed, або 2 686 бойових танків T-90M, — підрахували автори.
[type] => post [excerpt] => З 2022 по 2025 роки Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди закупили росії зріджений природний газ на 34,3 млрд євро. За той самий час вони направили Україні сумарно 21,2 млрд євро. Про це мовиться у дослідженні THE LNG TRAP Europe’s Fossil Gas De... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1759349280 [modified] => 1759345294 ) [title] => Чотири країни ЄС заплатили росії за газ більше, ніж надали Україні — Greenpeace [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=64115&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 64087 [uk] => 64115 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 64089 [image] => Array ( [id] => 64089 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz.jpg [original_lng] => 154725 [original_w] => 1347 [original_h] => 758 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 795 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 64089 [_edit_lock] => 1759334495:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 427170892002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 170 [1] => 172 [2] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => росія [2] => Україна ) ) [8] => Array ( [id] => 64107 [content] =>
Європейська Комісія перерахувала Україні дев’ятий транш макрофінансової допомоги на 4 млрд євро. Загальна підтримка ЄС від початку війни вже наближається до 178 млрд євро.
Європейська Комісія виплатила дев’ятий транш надзвичайної макрофінансової допомоги Україні на суму 4 млрд євро, ще більше зміцнивши роль ЄС як найбільшого донора з початку війни Росії проти України, загальна підтримка якого наближається до 178 млрд євро.
З урахуванням цього платежу загальна підтримка Комісії Україні в рамках MFA з початку 2025 року сягає 14 млрд євро.
Ця значна виплата підтверджує зобов’язання ЄС підтримувати Україну і є наслідком нещодавнього оголошення президентом Урсулою фон дер Ляєн у її промові про стан Союзу про авансове фінансування в розмірі 6 млрд євро внеску ЄС до ініціативи ERA.
Ця підтримка допоможе Україні задовольнити її зростаючі фінансові потреби, зокрема в оборонному секторі. Зокрема, 2 млрд євро з сьогоднішньої виплати будуть виділені на безпілотні літальні апарати відповідно до взаємної угоди між ЄС та Україною.
Свириденко своєю чергою підтвердила, що Україна отримала транш макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 4 млрд євро в рамках механізму ERA Loans.
„Символічно, що виплата здійснена саме сьогодні, у День захисників і захисниць України”, – зауважила вона.
Прем’єр пояснила, що транш забезпечений коштом надходжень від заморожених активів Центрального банку Росії у Європейському Союзі і є для України важливим сигналом про рішучість Європи зміцнювати обороноздатність та надавати довгострокову підтримку.
„Я дякую президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та Комісару ЄС з питань економіки та продуктивності Валдісу Домбровскісу за їхнє лідерство. Ці кошти – це тисячі врятованих життів, відновлені міста та невідворотний європейський шлях України”, – зауважила прем’єр.
Зауважимо, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн лиш вчора, 30 вересня, заявила про це перед початком безпекового засідання Колегії Єврокомісії у Брюсселі.
Європейська комісія домовилась з Україною про виділення 2 мільярдів євро на виробництво дронів. Фінансування має допомогти посилити оборонні можливості та розвивати високі технології.
Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн перед початком безпекового засідання Колегії Єврокомісії у Брюсселі, повідомляє The Guardian.
„Якщо ми й далі вважаємо, що Україна – це наша перша лінія оборони, ми повинні посилити військову допомогу Україні. Тому конкретно ми домовилися з Україною, що на дрони зараз буде витрачено загалом 2 мільярди євро”, – заявила фон дер Ляєн.
За її словами, фінансування має допомогти Україні посилити власні оборонні можливості та одночасно розвивати високі технології, корисні для Євросоюзу.
„Це дозволяє Україні масштабуватися та використовувати свій повний потенціал. І, звичайно, це також дозволить ЄС отримати користь від цієї технології”, – пояснила вона.
