Українські аграрії підтримують вступ України до Європейського Союзу, однак євроінтеграція не повинна перетворюватися на процес, у якому виробники лише отримують нові вимоги без належної підтримки.
«Ми не заперечуємо проти європейських правил. Навпаки, розуміємо, що це наш шлях, але наполягаємо: аграрний сектор повинен отримати 10-річний перехідний період після вступу України до Євросоюзу. Не зараз, коли навіть немає визначеної дати членства, а саме з моменту вступу. Інакше виробники нестимуть витрати вже сьогодні, не маючи доступу до тих можливостей, які мають фермери країн ЄС», — зазначив Денис Марчук.
Він також повідомив, що під час нещодавніх зустрічей у Брюсселі представники українських аграрних асоціацій озвучили європейським партнерам ключові пропозиції вітчизняного агросектору щодо переговорного процесу. Зокрема, йдеться не лише про необхідність перехідного періоду, а й про доступ українських аграріїв до інструментів підтримки в межах Спільної аграрної політики ЄС, а також до структурних фондів, які можуть бути спрямовані на розвиток переробки, енергоефективності та модернізацію виробництва.
Окремо заступник голови ВАР наголосив на необхідності забезпечення повноцінного доступу української продукції до європейського ринку.
«Якщо ми беремо на себе зобов’язання виконувати всі європейські вимоги — щодо безпечності продукції, захисту рослин, простежуваності виробництва, — то повинні мати доступ і до тих інструментів підтримки, які працюють для фермерів ЄС. Сьогодні європейські виробники отримують субсидії на гектар у межах Спільної аграрної політики, тоді як український аграрій такої підтримки не має. І, безумовно, виконання правил має супроводжуватися повною лібералізацією доступу української продукції на європейський ринок», — підкреслив експерт.
Приєднання Канади до SAFE створює вагомий прецедент того, як ЄС може співпрацювати з ключовими стратегічними партнерами для захисту колективного майбутнього.
Рада Євросоюзу ухвалила рішення про офіційне укладення угоди між ЄС та Канадою про участь канадських компаній та продукції канадського походження в закупівлях за програмою SAFE. Про це повідомила пресслужба Ради ЄС.
Зазначається, що Канада є першою неєвропейською країною, яка бере участь в інструменті SAFE.
За словами міністра оборони Кіпру (країни, яка головує в Раді ЄС) Васіліса Пальмаса, Канада є одним із найближчих союзників ЄС. Приєднання Канади до SAFE створює вагомий прецедент того, як ЄС може співпрацювати з ключовими стратегічними партнерами для захисту колективного майбутнього.
SAFE – це фінансовий інструмент ЄС, що підтримує держави-члени, які бажають інвестувати в оборонно-промислове виробництво через спільні закупівлі, зосереджуючись на пріоритетних можливостях. Він фінансує термінові та масштабні інвестиції в Європейську оборонну технологічну та промислову базу (EDTIB) з метою збільшення виробничих потужностей, забезпечення своєчасної доступності оборонної продукції та усунення існуючих прогалин у спроможностях. Регламент SAFE ухвалений у травні 2025 року в рамках Готовності 2030 – оборонного пакету, розробленого для того, щоб надати державам-членам ЄС фінансові важелі для стимулювання різкого зростання інвестицій в оборону.
Згідно з угодою SAFE, Україна також може брати участь у спільних закупівлях. Країни, що вступають до ЄС, країни-кандидати, потенційні кандидати та країни, які підписали договори про партнерство у сфері безпеки та оборони з ЄС, також можуть брати участь у спільних закупівлях та робити свій внесок у сукупний попит.
Чехія запропонувала новий план щодо майбутнього нафтопроводу «Дружба». Країна-член «Групи чотирьох V4» виступила з наміром транспортувати ним нафту, але вже не російського походження.
Точніше кажучи, йдеться про те, що Азербайджан постачатиме нафту та природний газ через українську газотранспортну систему (ГТС) та нафтопровід «Дружба».
За задумом Праги, щорічно купуватиметься щонайменше 2 мільярди кубометрів азербайджанського газу, повідомляє «České Noviny». На тлі цього диверсифікація енергетичних маршрутів була однією з ключових тем двосторонніх переговорів прем’єр-міністра Чехії Андрея Бабіша та президента України Володимира Зеленського, що відбулися у травні.
Зустріч політиків відбулася в Єревані напередодні саміту Європейського політичного співтовариства (EPC), коли відбулася перша особиста зустріч лідерів з часу повернення Бабіша на посаду глави чеського уряду.
Потім на початку червня чеський прем’єр-міністр, перебуваючи з робочим візитом у Чорногорії, підтвердив журналістам те, що прозвучало на переговорах. «Я запитав президента Зеленського, чи дозволить Україна транзит азербайджанської нафти та газу через свою територію. Він відповів, що це можливо», — згадав він.
Раніше президент України також назвав плідною травневу зустріч зі своїм чеським колегою, підкресливши «реальний потенціал поглиблення співпраці» та подякувавши чехам за непохитну підтримку нашої держави.
Лінія дружби: опубліковано план реконструкції, її планують перебудувати в Європі
Чеська Республіка прагне якнайшвидше виконати всі існуючі угоди з Азербайджаном. Баку вже зараз є одним з найбільших постачальників сирої нафти до Чехії, а наразі сторони активно ведуть переговори щодо розширення економічних зв’язків та створення спільних промислових підприємств.
Угода про постачання згаданих 2 млрд куб. м газу перебуває на стадії остаточного узгодження. Все це безпосередньо входить до компетенції провідної чеської енергетичної компанії ČEZ. Фізичні поставки через українську газотранспортну систему можуть розпочатися в період між 2028 і 2029 роками.
Паралельно з цим постало питання про реконструкцію європейської частини нафтопроводу «Дружба».
За словами Андрея Бабіша, Словаччина вже офіційно звернулася до Праги з проханням допомогти організувати реверсний режим роботи нафтопроводу «Дружба». Якщо коротко, це технічне рішення, за допомогою якого в трубопроводі змінюють напрямок потоку нафти, щоб вона текла в протилежному від звичного напрямку. Тобто, щоб Чехія могла постачати нафту до Словаччини. Незважаючи на те, що це складне інженерне завдання, реалізація якого займе щонайменше рік, Чехія готова розглянути цю можливість.
Ці процеси мають ключове значення також тому, що Словаччина та Угорщина є останніми державами в Європейському Союзі, які через трубопровід «Дружба» залежать від російської нафти, а через «Турецький потік» — від імпорту газу. Щоправда, чимало країн-членів ЄС купують російський СПГ через морські порти.
У будь-якому разі ЄС поставив чітку мету: до кінця 2027 року повністю припинити закупівлю будь-яких енергоносіїв з Москви. Отже, залучення азербайджанських ресурсів та збереження України як надійного транзитного вузла може стати рішенням на період, що починається з 2028 року, якщо європейський ринок остаточно закриють для російської енергії.
Військова допомога Україні залишається стабільно високою, а основний акцент зміщується на безпілотники. Водночас обсяги фінансової та гуманітарної допомоги помітно скоротилися у перші чотири місяці 2026 року.
Про це свідчать дані звіту дослідження Кільського інституту світової економіки.
У дослідженні зазначається, що у березні та квітні 2026 року Німеччина виділила військову допомогу в розмірі 4,2 мільярда євро, в основному на протиповітряну оборону та безпілотники. Велика Британія виділила 1,3 мільярда євро, а Норвегія – ще 600 мільйонів євро.
Найбільший пакет фінансової допомоги надійшов не з Європи, а від Японії, яка виділила 1,1 мільярда євро в рамках другого траншу кредитного механізму ERA, забезпеченого коштами від заморожених російських активів.
Більше грошей для зброї, але менше на “гуманітарку”
Нові дані свідчать про зростаючу розбіжність між військовою та невійськовою підтримкою. У період з січня по квітень 2026 року європейські військові асигнування в середньому становили 2 мільярди євро на місяць у реальному вираженні, що все ще нижче рівня 2025 року (2,4 мільярда євро на місяць), але значно вище рівнів 2022 – 2024 років.
Натомість фінансова та гуманітарна допомога різко скоротилася. За той самий період Європа виділяла в середньому 500 мільйонів євро на місяць у реальному вираженні, що становить менше однієї п’ятої від середнього показника 2025 року.
“Європа зберегла динаміку своєї посиленої військової підтримки України у 2026 році, – каже Крістоф Требеш, керівник організації Ukraine Support Tracker. – Водночас обсяги фінансової та гуманітарної допомоги різко скоротилися – головним чином тому, що кредит ЄС у розмірі 90 мільярдів євро був заблокований на кілька місяців, перш ніж був офіційно схвалений у квітні. Ключове питання зараз полягає в тому, як швидко європейські зобов’язання фактично перетворяться на нові обсяги допомоги”.
Вся ставка на дрони
Дослідники зауважують, що у березні та квітні 2026 року відмічене різке зростання обсягів фінансування, пов’язаного з безпілотниками. Велика Британія виділила щонайменше 120 000 дронів – це найбільша допомога, коли-небудь виділена в рамках одноразового розподілу коштів. Німеччина та Норвегія виділили приблизно по 500 мільйонів євро кожна на закупівлю дронів, а Нідерланди – близько 250 мільйонів євро.
Значення безпілотників у європейській військовій допомозі суттєво зросло всього за кілька років. У реальному вираженні підтверджена двостороння військова допомога, виділена на безпілотники, зросла з 400 мільйонів євро у 2022 році до 1 мільярда євро у 2024 році та 1,2 мільярда євро у 2025 році, а потім різко збільшилася приблизно до 1,6 мільярда євро лише за перші чотири місяці 2026 року.
Ці цифри включають лише ті кошти, які можна однозначно віднести до донорів з Європи. Тому фактичний обсяг, ймовірно, ще вищий, кажуть дослідники.
“Європейські донори зараз активно беруть участь у фінансуванні та виробництві безпілотників у великих масштабах, – каже Требеш. – У результаті підтримка України дедалі більше перетворюється на двосторонній обмін: фінансова допомога надходить в Україну, а технологічні досягнення повертаються до Європи”.
Європейський банк реконструкції та розвитку та Європейський Союз розширюють програму підтримки українського бізнесу: новий пакет дозволить залучити €2 млрд кредитування через банки-партнери ЄБРР в Україні. Про це йдеться у повідомленні фінустанови.
Загальний обсяг додаткової підтримки з боку ЄС становить €315 млн, зокрема €200 млн гарантій, €105 млн грантів і €10 млн технічної допомоги в межах Ukraine Investment Framework. Це має посилити кредитування мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП), а також середніх і більших компаній під час війни.
Очікується, що програма забезпечить фінансування щонайменше 3000 підприємств і збереже близько 180 000 робочих місць. Кредити надаватимуться через фінансові установи-партнери ЄБРР, що дасть змогу масштабувати кредитування реального сектору в умовах підвищених ризиків.
Для ММСП передбачені інвестиційні стимули у вигляді грантів ЄС, які покриватимуть 10–30% вартості критичних капітальних інвестицій. Пріоритет – енергоефективні та «зелені» технології, що підвищують конкурентоспроможність бізнесу і сприяють наближенню до стандартів ЄС.
Щонайменше 50% грантів спрямують на пріоритетні категорії: бізнеси з пошкодженими або знищеними активами, компанії у прифронтових регіонах, ветеранські підприємства, мікробізнес, стартапи, малі фермерські господарства, а також компанії, які працевлаштовують ВПО, людей з інвалідністю, жінок і молодь.
Окремий напрям програми – розвиток страхування воєнних ризиків в Україні, включно з пілотними страховими субсидіями для ММСП. Також розширюється механізм Enterprise Security Enhancement, який дозволяє банкам частково полегшувати боргове навантаження клієнтів, чиї активи постраждали від війни; його підтримка передбачена гарантіями ЄС на €200 млн покриття перших втрат.
Програма є частиною Ukraine Investment Framework у межах Ukraine Facility обсягом €50 млрд, спрямованої на залучення інвестицій у відновлення та відбудову України. ЄБРР залишається найбільшим інституційним інвестором в Україні, суттєво наростивши фінансування з початку повномасштабної війни, додали в ЄБРР.
Європейський Союз розглядає можливість тимчасового замороження цінового обмеження на російську нафту на тлі війни на Близькому Сході.
Про це агентству Bloomberg повідомили джерела, обізнані з ситуацією, пише “Європейська правда”.
Минулого року ЄС затвердив динамічний механізм, щоб гарантувати, що ціновий ліміт автоматично встановлюється кожні шість місяців на 15% нижче середньої ринкової ціни на російську нафту марки Urals. Поточний ціновий поріг становить 44,1 долара за барель, і його перегляд заплановано на кінець літа.
Згідно з цим лімітом, європейським компаніям заборонено надавати такі послуги, як страхування та транспортування нафти, яка продається за ціну, вищу встановленого порогу.
Ціни на нафту стрімко зросли внаслідок війни в Ірані та фактичного закриття Ормузької протоки. Під час наступного перегляду цінового обмеження в липні рівень, ймовірно, зросте щонайменше до 65 доларів, що перевищує попередній поріг у 60 доларів, встановлений спільно G7, повідомили джерела на умовах анонімності.
Замороження дозволить зберегти ціновий ліміт на поточному рівні.
Інші варіанти, що розглядаються, включають призупинення динамічного та автоматичного підвищення до кінця року з огляду на виняткові обставини на Близькому Сході або обмеження будь-якого підвищення до 60 доларів відповідно до рівня G7, зазначили джерела.
Цей крок стане частиною останнього пакету санкцій ЄС, 21-го за рахунком з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. ЄС має намір остаточно узгодити та офіційно запропонувати пакет нових заходів на початку червня. Посли держав-членів ЄС були проінформовані про ці плани минулого тижня.
Україна разом з кількома десятками країн розгортає виробництво дронів за кордоном. Серед партнерів – Норвегія, Нідерланди, Румунія, Німеччина та інші.
Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна “”Дрон-дипломатія”. Як Україна запускає експорт зброї через Drone Deals та що це дасть”
Схема співпраці з Європою чітко поділена: українська сторона приносить бойовий досвід, готовий продукт і швидке оновлення технологій. Європейський партнер – гроші, виробничі потужності, сертифікацію та доступ до власних ринків.
“Іде процес, можна сказати, об’єднання, де до України ставляться не як до ресурсної бази, а як до рівноцінного партнера, а подекуди навіть до партнера, у котрого є більше досвіду і можливостей”, – описує ситуацію експерт у сфері дронів і робототехніки Валерій Яковенко.
Паралельно у червні минулого року з’явилася ініціатива Build with Ukraine. Вона передбачає відкриття виробничих ліній на території союзників – там, де немає загрози обстрілів.
Виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко виділяє кілька ключових напрямів.
“Перший – Німеччина. Це один із найбільш практичних треків саме по спільному виробництву. Дуже активні і наші північні партнери: Данія, Фінляндія, Норвегія, частково Латвія. Також я б назвав Велику Британію. Там співпраця також вийшла на рівень виробничих потужностей і довгострокових програм”, – зазначає він.
Серед конкретних прикладів:
Culver Aerospace і Copenhagen Global A/S – виробнича кооперація в галузі безпілотників;
TENCORE і фінська INSTA – наземна роботизована платформа TerMIT;
Remtecnology і фінська New Paakkola – наземна роботизована платформа LEGIT.
Київ і Осло запускають перше спільне виробництво українських безпілотників на норвезькій території. Йдеться про кілька тисяч дронів для Сил оборони України.
З Нідерландами вже є домовленість про спільний випуск дронів, а також ширшу взаємодію – по ракетах, засобах радіоелектронної боротьби та інших оборонних технологіях.
Румунія підписала з Україною заяву про намір виробляти українські оборонні системи, зокрема дрони, на своїй території. Там планується розгорнути складання безпілотників від “Диких Шершнів” та ряду інших компаній.
“З Францією трек більше політико-промисловий: є рамка для розвитку спільного виробництва і глибшої оборонно-промислової співпраці”, – додає Федірко.
На рівні Євросоюзу діє програма SAFE – вона дає змогу залучати українські оборонні підприємства до ланцюгів постачання та спільних закупівель ЄС.
“Drone Deals, інші формати спільного виробництва, в тому числі в рамках програми SAFE і інших моделей, дозволяють будувати довгострокові стратегічні партнерства”, – каже віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.
Британський уряд запропонував ЄС повне впровадження правил, аналогічних до єдиного внутрішнього ринку Європейського Союзу, у двосторонньому товарообігу, однак, згідно з одностайними повідомленнями британської суспільної медіакомпанії BBC та інших британських ЗМІ від суботи, Європейська комісія поки що не виявляє ентузіазму щодо цієї пропозиції.
За словами промислових джерел, які надали коментарі BBC та добре обізнані з деталями пропозиції, справа застрягла через скептичне ставлення ЄС.
За даними дипломатичних джерел лондонської ділової газети Financial Times, брюссельська комісія відхилила британську ініціативу, однак пропозиція може знову потрапити до порядку денного двостороннього саміту між Великою Британією та ЄС, запланованого на середину липня, як можливий напрямок майбутніх переговорів.
За словами представників ЄС, які дали коментарі газеті, Європейська комісія показала британську пропозицію лише кільком країнам-членам, і ті також висловили заперечення проти неї.
За словами одного з джерел в ЄС, на яке посилається Financial Times, серед висловлених занепокоєнь є те, що на основі цієї пропозиції Велика Британія може опинитися у вигіднішому торговому становищі на ринку ЄС, ніж країни-члени Союзу. Адже в лондонському проєкті не передбачено приведення регулювання торгівлі послугами у відповідність до системи правил внутрішнього ринку ЄС, і це, таким чином, порушувало б питання конкурентоспроможності, «тобто вирівнювало б правила гри».
Велика Британія вийшла з Європейського Союзу 31 січня 2020 року, а потім, після 11-місячного перехідного періоду, вийшла і з єдиного внутрішнього ринку та митного союзу ЄС. Адже тодішній британський уряд із Консервативної партії не бажав виконувати ті умови (насамперед право громадян Європейського Союзу на вільне проживання та працевлаштування у Великій Британії), які нерозривно пов’язані з цими двома інтеграційними утвореннями.
Уряд Лейбористської партії, що перебуває при владі з часу парламентських виборів у липні 2024 року, також неодноразово заявляв, що не має наміру повертати Велику Британію до Європейського Союзу.
Водночас у правлячій Лейбористській партії дедалі частіше лунають заклики про те, що Велика Британія має повернутися до ЄС.
Ексміністр охорони здоров’я Вес Стрітінг, який претендує на посаду прем’єр-міністра Кіра Стармера, на нещодавньому відкритті процедури зміни керівництва, спрямованої на усунення глави уряду, назвав вихід з ЄС (Brexit) «катастрофічною помилкою» і заявив, що Велика Британія «одного дня» повинна повернутися до Європейського Союзу.
Незадовго до цього Садік Хан, мер Лондона від Лейбористської партії, в інтерв’ю заявив, що наступна передвиборча програма Лейбористської партії має містити питання про повторне приєднання Великої Британії до Європейського Союзу.
Європейська Комісія не виключає можливість фінансування українського оборонного сектору за рахунок кредиту від Євросоюзу, що був наданий під залог заморожених російських акцій (Ukraine Support Loan). Але тільки за умови погодження з МВФ.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар прес-служби Єврокомісії у відповідь на запит видання.
“Компонент бюджетної підтримки допоможе підтримувати надання основних державних послуг і залишається непов’язаним та не призначеним для якихось конкретних витрат. Він спрямований на покриття нагальних фінансових потреб України”, – йдеться у поясненнях ЄК.
Разом з тим, хоча у відповіді Єврокомісії не йдеться про заборону на використання європейських коштів на зарплати українським військовим, там підкреслено, що насамперед Україна для цього має знайти внутрішні ресурси.
“Суттєві зміни в планах державних видатків (наприклад, збільшення видатків на персонал у сфері оборони), що виходять за рамки узгодженої бюджетної траєкторії за програмою МВФ і бюджетом на 2026 рік, повинні супроводжуватися додатковими ресурсами, насамперед завдяки збільшенню внутрішніх доходів бюджету”, – ідеться в коментарі.
Водночас з відповіді Єврокомісії слідує, що якщо збільшення виплат військовим буде враховане в дефіциті держбюджету після перегляду документа Верховною Радою та обговорення з МВФ, то кредит потенційно може бути використаний на ці цілі, оскільки Україна за умовами кредиту сама визначає статті покриття дефіциту.
Загалом 90 млрд євро кредитних коштів від ЄС будуть надані за двома різними каналами. Кожен з них має власні правила використання:
30 млрд євро – на бюджетну підтримку. Оскільки цей напрямок є “непов’язаним” (untied) і не має конкретного цільового призначення, Україна може використовувати ці гроші для покриття термінових потреб бюджету, зокрема для виплати заробітних плат працівникам цивільної сфери (медикам, вчителям тощо), щоб забезпечити роботу основних державних служб.
60 млрд євро – на інвестиції в оборонну промисловість (Defense leg). Саме щодо цієї, більшої частини кредиту, діє жорстка та безкомпромісна заборона. Як наголосили в ЄК, цей компонент призначений виключно для фінансування закупівель оборонної продукції в українських та європейських виробників і за жодних умов не може спрямовуватися на військові видатки, такі як зарплати військовослужбовців.
Україна з минулого року намагалася домовитися з Єврокомісією про фінансування зарплат військовослужбовцям за рахунок кредиту ЄС. У ЗМІ навіть з’являлася інформація про узгодження цього питання.
На початку травня джерела РБК-Україна, знайомі з результатами переговорів, говорили, що ЄС зайняла в цьому питанні досить жорстку позицію і не дає згоди використовувати кошти кредиту на виплати військовим.
Водночас фінансування цивільних видатків та зарплат бюджетників через транш бюджетної підтримки у 30 млрд євро залишається абсолютно легітимним інструментом для покриття поточного дефіциту.
“Напрямок бюджетної підтримки допоможе підтримувати надання основних державних послуг. Він не прив’язаний до будь-яких конкретних витрат, а призначений для покриття термінових фінансових потреб України. Важливо, щоб бюджетна траєкторія України залишалася відповідно до зобов’язань за програмою МВФ, зокрема щодо забезпечення стійкості державного боргу”, – зазначили у відповіді Єврокомісії на запит РБК-Україна.
Фінансування буде йти через програми Ukraine Facility і Macro-Financial Assistance (MFA).
У рамках Ukraine Facility за рахунок кредитних коштів забезпечуватиметься підтримка галузей подвійного призначення – з цивільним та оборонним застосуванням.
До них належать виробництво безпілотників нового покоління, передові навігаційні та комунікаційні системи, авіаційні та космічні технології, а також ключові металургійні потужності.
“Ці галузі відіграватимуть важливу роль у підтримці майбутньої економіки України та її довгострокової стійкості”, – зазначили в ЄК.
Оборонний напрямок USL (Ukraine Financing Strategy) призначений для фінансування закупівель оборонної продукції в української промисловості, а також у виробників з ЄС і країн Європейської економічної зони та Європейської асоціації вільної торгівлі, а за наявності обґрунтування – і з інших третіх країн.
“Цей компонент не може фінансувати військові витрати, такі як зарплати військовослужбовців”, – резюмували в Єврокомісії.
Раніше, 18 травня, цей документ офіційно погодили країни-члени ЄС у профільному комітеті.
Угода визначає основні параметри фінансової підтримки, зокрема, орієнтовні розміри траншів та умови для їхнього виділення. Серед головних вимог до України — дотримання демократичних механізмів, верховенства права, повага до прав людини й активна боротьба з корупцією.
Окрім цього, документ містить чіткий перелік реформ, які Київ має виконати перед кожною виплатою. Відповідно до правил надання кредиту, ці умови орієнтовані на фінансову сферу та розділені на три напрями:
збільшення надходжень до бюджету (зокрема, кроки до оподаткування доходів від цифрових платформ);
ефективність державних витрат (розробка галузевих стратегій для державних інвестицій);
управління державними фінансами (оновлення Митного кодексу України).
Тепер Україна має підписати і ратифікувати угоду. Щойно документ набуде чинності, Єврокомісія оперативно виділить перший транш макрофінансової допомоги у розмірі 3,2 мільярда євро. Цю суму планують надати у другому кварталі цього року, якщо Україна виконає відповідні умови.
До речі, кошти кредиту від ЄС на 90 млрд євро наша держава не має права взяти на виплату зарплат військовослужбовцям. Ці витрати Україна може покривати лише за свій рахунок.
Єврокомісія прокоментувала журналістам, що питання про збільшення виплат військовим можуть винести за потреби на затвердження Верховною Радою. При цьому потрібно буде внести зміни до бюджету і обговорити це з МВФ у контексті чинної кредитної програми.
