Єврокомісія презентувала план повної відмови країн ЄС від російських енергоносіїв, у тому числі від ЗПГ та природного газу. Він передбачає заборону укладання контрактів з рф.
Згідно з планом, переговори щодо нових контрактів з постачальниками російського газу (трубопровідного та ЗПГ) будуть припинені, а всі існуючі спотові контракти діятимуть до кінця 2025 року.
Комісія пропонує припинити весь імпорт російського газу до кінця 2027 року, а також закликає кожного члена ЄС до кінця цього року підготувати національні ініціативи з відмови від енергоносіїв з рф.
Крім того, план передбачає «нові дії щодо вирішення проблеми тіньового флоту росії» та обмеження на нові контракти на постачання збагаченого урану та ядерних матеріалів з рф.
«Усі заходи супроводжуватимуться постійними зусиллями щодо прискорення нашого енергетичного переходу та диверсифікації постачання енергоносіїв, у тому числі за допомогою агрегації попиту на газ та більш ефективного використання інфраструктури, щоб виключити ризики для безпеки постачання та стабільності ринку», – йдеться у заяві.
Європейська комісія завершує роботу над пропозицією щодо майбутніх умов торгівлі з Україною після закінчення так званого торговельного безвізу – режиму вільної торгівлі з ЄС, який передбачає призупинення дії ввізних мит та квот на український експорт до ЄС (з деякими винятками) і завершується 5 червня 2025 року.
Про це, відповідаючи на питання кореспондента „Європейської правди” на брифінгу 15 квітня у Брюсселі, повідомив речник Єврокомісії Олоф Гілл.
Гілл наголосив, що Європейська комісія продовжує працювати над пропозицією щодо нових умов торгівлі з Україною і дуже скоро представить її Україні.
„Комісія налаштована на проведення консультацій з Україною відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію, і наша мета – вирішити питання взаємної лібералізації тарифів. Ми завершуємо роботу над цією пропозицією і якнайшвидше представимо її Україні”, – повідомив речник Європейської комісії.
„Метою цього процесу є забезпечення економічної стабільності та передбачуваності для бізнесу і фермерів як в Україні, так і в ЄС, сприяючи плавному переходу після завершення терміну дії автономних торговельних заходів”, – додав він.
Серед товарів, які підпадуть під мита, – широкий перелік: від діамантів, яєць і зубної нитки до ковбас та м’яса птиці.
Європейська комісія виступила з пропозицією накласти на низку товарів зі США зустрічні мита розміром 25% у відповідь на мита президента Дональда Трампа на сталь і алюміній. Про це у понеділок, 7 квітня, повідомив Reuters, посилаючись на документ, який потрапив їм у розпорядження.
Як зазначається у документі, частина мит набере чинності 16 травня, інші – 1 грудня.
Серед товарів, які підпадуть під мита, – широкий перелік: від діамантів, яєць і зубної нитки до ковбас та м’яса птиці. Мита на мигдаль і сою набудуть чинності з 1 грудня.
Єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович раніше у понеділок заявив, що ці зустрічні мита матимуть менший вплив, ніж раніше оголошена сума в 26 мільярдів євро ($28,45 мільярда).
Агентство додає, що бурбон, вино і молочні продукти були вилучені з початкового списку, який Комісія розглядала в березні.
„Комісія встановила 50% тариф на бурбон, що спонукало Трампа пригрозити 200% контртарифом на алкогольні напої ЄС, якщо блок піде далі. Погроза Трампа занепокоїла Францію та Італію, зокрема, через їхню значну виноробну промисловість”, – пишуть журналісти.
Крім того, на додаток до цих контртарифів, ЄС вже посилив чинні захисні заходи щодо сталі з 1 квітня, щоб скоротити її імпорт на 15%. Комісія також розглядає можливість введення квот на імпорт алюмінію. Країни-члени ЄС мають проголосувати за цю пропозицію 9 квітня.
Європейська комісія ухвалила п’ятирічну робочу програму в рамках Європейського оборонного фонду (EDF), виділивши €1,065 млрд на спільні оборонні науково-дослідні та дослідно-конструкторські проєкти.
Як зазначили у пресслужбі комісії, ці інвестиції спрямовані на посилення обороноздатності Європи, сприяння технологічним інноваціям і підвищення промислової конкурентоспроможності в ЄС.
„Визнаючи важливість проривних інновацій, 4% бюджету EDF 2025 виділено на конкурс проривних технологій. Ще 6% призначені для нетематичних конкурсів, спрямованих на інноваційні і майбутні оборонні рішення”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що у 2025 році 4% бюджету EDF виділено на конкурс проривних технологій. Ще 6% призначені для нетематичних конкурсів, спрямованих на інноваційні і майбутні оборонні рішення.
Загалом з моменту набуття чинності Регламенту EDF у травні 2021 року Комісія виділила €5,4 млрд на оборонні дослідження і розробки, позиціонуючи себе як ключового інвестора в європейські оборонні інновації.
У четвер, через дев’ять місяців після початку антидемпінгового розслідування, Єврокомісія запровадила тимчасові компенсаційні мита на імпорт електромобілів з Китаю.
Про це повідомила 4 липня пресслужба комісії, пише „Європейська правда”.
На основі розслідування комісія дійшла висновку, що ланцюг вартості електромобілів у Китаї користується несправедливим субсидуванням, що створює загрозу економічних збитків для виробників електромобілів в ЄС.
Розслідування також розглянуло ймовірні наслідки та вплив цих заходів на імпортерів, користувачів і споживачів електромобілів в ЄС.
Відтепер індивідуальні мита для трьох обраних китайських виробників становлять: для BYD – 17,4%; для Geely – 19,9%; для SAIC – 37,6%. Інші виробники електромобілів у Китаї, які співпрацювали в межах розслідування ЄК, підлягають середньому митному збору в розмірі 20,8%. Мито для інших компаній, які не співпрацювали, становить 37,6%.
Ці тимчасові мита застосовуватимуться з 5 липня 2024 року протягом максимум чотирьох місяців.
У цей термін має бути прийняте фінальне рішення щодо остаточних мит шляхом голосування держав-членів ЄС. Якщо це рішення буде ухвалене, воно буде дійсним на період п’яти років.
В останні тижні тривають контакти ЄС на технічному рівні з Китаєм з метою досягнення рішення, яке відповідає нормам СОТ і адекватно вирішує проблеми, підняті Європейським Союзом.
Європейська комісія поінформувала Керівний комітет про виплату Україні 4,5 мільярдів євро проміжного фінансування в березні.
Про це повідомляється на сайті Єврокомісії.
Зазначено, що програма забезпечує необхідну ліквідність для фінансування функціонування України, зокрема, виплати заробітної плати, пенсій та надання базових державних послуг, щоб країна могла продовжувати зосереджувати зусилля на перемозі у війні.
– Другий транш попереднього фінансування у розмірі 1,5 мільярда євро для України передбачений у квітні, за умови позитивної оцінки виконання узгоджених умов, – йдеться у повідомленні.
Єврокомісія у п’ятницю висунула офіційну пропозицію підвищити тарифи на імпорт до ЄС зернових і олійних культур та продуктів їх переробки з Росії та Білорусі.
Про це комісія повідомила на своєму сайті, пише „Європейська правда”.
Майже у всіх випадках тарифи на російський та білоруський експорт до ЄС зростуть до 95 євро за тонну, йдеться у пропозиції. Комісія наголосила: хоча ці тарифи є достатньо високими, щоб на практиці придушити імпорт визначених агропродуктів до ЄС, вони не вплинуть на експорт до третіх країн.
Рішення покликане запобігти дестабілізації ринку ЄС через будь-яке майбутнє значне перенаправлення російської зернової продукції на ринок ЄС. Фермерська спільнота ЄС раніше висловила занепокоєння щодо цього ризику.
Запроваджені тарифи необхідні для боротьби з російським експортом незаконно привласненого зерна з території України, частина якого незаконно експортується на ринок ЄС, навмисно маркуючись як „російське”, зазначила комісія.
„Запропоновані сьогодні тарифи гарантують, що цей незаконний метод експорту більше не буде прибутковим”, – запевнили у ЄК.
Також тарифи повинні не дозволити Росії використовувати доходи від експорту зернових продуктів до ЄС для фінансування своєї агресивної війни проти України.
Підвищені тарифи також стосуватимуться Білорусі з огляду на тісні політичні та економічні зв’язки цієї країни з Росією.
Транзит зернових, олійних культур та продуктів їх переробки з Росії та Білорусі до третіх країн не підпадає під пропозицію. Так ЄС хоче залишитись „відданим справі сприяння продовольчій безпеці в усьому світі”.
Тепер цю пропозицію розгляне Рада Європейського Союзу і після ухвалення Радою тарифи одразу почнуть застосовувати.
Єврокомісія, зокрема, надасть Польщі 1,4 млрд євро на інвестиції в сільськогосподарський сектор. Загальні інвестиції в економіку Польщі від Євросоюзу цього разу складуть 137 млрд євро.
У Євросоюзі ухвалили правові акти, які дозволять передати Польщі додаткове фінансування.
Про це повідомляє Європейська комісія.
Сьогодні Європейська комісія ухвалила два правові акти, які відкриють Польщі доступ до фінансування ЄС на суму до 137 млрд євро, — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що ці дії пов’язані з реформами верховенства права, які ухвалила Польща, а також із нещодавніми та негайними кроками, які вона здійснила для вирішення основних завдань зі зміцнення незалежності судової системи.
У Єврокомісії уточнили, що платіжний запит Польщі також охоплює важливі кроки в реалізації 25 амбітних реформ і п’яти ключових інвестицій.
Ці заходи спрямовані на підвищення стійкості та конкурентоспроможності економіки країни, просування зеленої енергетики та переходу до цифрових технологій, а також підтримку охорони здоров’я та екологічно чистої мобільності, — заявили в ЄК.
Також Єврокомісія надасть Польщі 1,4 млрд євро на інвестиції в сільськогосподарський сектор.
Це стосуватиметься підтримки тисячі фермерів і рибалок, а також самого сектору для допомоги в розширенні та модернізації свого виробництва і виходу на нові ринки.
