Пропозиції та правові аргументи Європейської комісії щодо надання Україні 140 млрд євро „репараційних позик” на базі заморожених активів Росії досі не переконали Бельгію, на території якої перебувають ці активи, підтримати вказаний проєкт.
Про це кореспондентці „Європейської правди” повідомили кілька дипломатів ЄС у Брюсселі, обізнані з ситуацією.
„Зараз триває засідання послів Євросоюзу, на якому зокрема обговорюється використання заморожених в ЄС активів на користь України. Наскільки ми бачимо, Бельгія досі має правові питання, на які не отримала чіткої відповіді”, – заявив співрозмовник „ЄвроПравди”.
Він додав, що перемовини продовжаться 23 жовтня на засіданні Європейської ради.
„Бельгія вимагає чітких зобов’язань та гарантій від держав ЄС, і наразі їй недостатньо тих аргументів, що дає Єврокомісія”, – уточнив інший дипломат.
Допомога, спрямована на підвищення готовності до зими та захисту цивільного населення, включає матеріали для житла та покращення доступу до води, санітарії та опалення.
Україні виділено додаткові 40 млн евро на проходження зимового періоду в умовах агресії РФ. Про це повідомляє Європейська комісія в соцмережі Х.
Зазначається, що допомога, спрямована на підвищення готовності до зими та захисту цивільного населення, включає матеріали для житла та покращення доступу до води, санітарії та опалення.
Нова, динамічна стеля ціни на російську нафту, встановлена 18-м пакетом санкцій Європейського Союзу проти Росії, почне застосовуватися з 3 вересня 2025 року.
Про це кореспондентці „Європейської правди” повідомила заступниця головної речниці Єврокомісії Аріанна Подеста.
Після 3 вересня Євросоюз встановить нову максимальну ціну російської нафти, яка вираховуватиметься за динамічною формулою, затвердженою у 18-му пакеті санкцій ЄС проти РФ.
„Знижена стеля цін на нафту почне застосовуватися з 3 вересня 2025 року”, – розповіла Подеста.
Вона нагадала, що „більшість положень 18-го пакета санкцій набули чинності в середині липня після його ухвалення Радою ЄС”.
„Заборона на проведення транзакцій із 22 додатковими російськими банками набуде чинності 8 серпня 2025 року”, – заявила Аріанна Подеста.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що зустрінеться із президентом США Дональдом Трампом у неділю, 27 липня, у Шотландії.
Про це вона написала у соцмережі Х, передає „Європейська правда”.
У п’ятницю, 25 липня, фон дер Ляєн заявила, що вона та американський лідер домовилися зустрітися у Шотландії у неділю, 27 липня.
За її словами, зустріч буде присвячена обговоренню трансатлантихних торговельних відносин, а також того, як зберегти їх міцними.
Як відомо, 25 липня Трамп заявив, що існує 50-відсотковий шанс, або навіть менший, на досягнення торговельної угоди зі стороною ЄС, додавши, що Брюссель „дуже хоче укласти угоду”.
Після цього ЗМІ писали, що Європейський Союз і Сполучені Штати можуть досягти рамкової торговельної угоди вже цими вихідними.
Європейська комісія у вівторок офіційно представила законодавчу пропозицію для того, щоб поетапно припинити імпорт російського газу та нафти до кінця 2027 року.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомила пресслужба Єврокомісії.
Запропоноване регулювання передбачає поступову відмову від трубопровідного газу та зрідженого природного газу (LNG), що походить з Росії або експортується прямо чи опосередковано з території РФ.
Також встановлено графік припинення імпорту російської нафти до кінця 2027 року.
Згідно з пропозицією, нові контракти на імпорт російського газу будуть заборонені з 1 січня 2026 року.
Імпорт за чинними короткостроковими контрактами буде припинено до 17 червня 2026 року, за винятком газу, що надходить трубопроводами до внутрішньоконтинентальних країн за довгостроковими угодами – вони дозволятимуться до кінця 2027 року.
Також буде заборонено укладання довгострокових контрактів на використання терміналів LNG для клієнтів із Росії або підконтрольних їй компаній.
Країни-члени ЄС будуть зобов’язані представити чіткі плани диверсифікації енергопостачання з конкретними етапами та заходами для поетапного припинення імпорту російських енергоресурсів.
Комісія наголошує, що на сьогодні Європа має достатню інфраструктуру, добре інтегрований ринок газу та доступ до альтернативних постачальників, що дозволяє здійснити цей перехід без суттєвого впливу на економіку чи енергобезпеку.
Регламент також містить вбудовані механізми гнучкості, які враховують реалії ринку і водночас забезпечують правову визначеність для компаній.
Очікується, що Європарламент і Рада ЄС розглянуть цю пропозицію у звичайному законодавчому порядку. Для її ухвалення в Раді ЄС потрібна кваліфікована більшість.
„Росія неодноразово намагалася шантажувати нас, використовуючи енергію як зброю. Ми зробили чіткий вибір: перекрити цей потік і остаточно завершити епоху російських викопних ресурсів у Європі”, – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Єврокомісія презентувала план повної відмови країн ЄС від російських енергоносіїв, у тому числі від ЗПГ та природного газу. Він передбачає заборону укладання контрактів з рф.
Згідно з планом, переговори щодо нових контрактів з постачальниками російського газу (трубопровідного та ЗПГ) будуть припинені, а всі існуючі спотові контракти діятимуть до кінця 2025 року.
Комісія пропонує припинити весь імпорт російського газу до кінця 2027 року, а також закликає кожного члена ЄС до кінця цього року підготувати національні ініціативи з відмови від енергоносіїв з рф.
Крім того, план передбачає «нові дії щодо вирішення проблеми тіньового флоту росії» та обмеження на нові контракти на постачання збагаченого урану та ядерних матеріалів з рф.
«Усі заходи супроводжуватимуться постійними зусиллями щодо прискорення нашого енергетичного переходу та диверсифікації постачання енергоносіїв, у тому числі за допомогою агрегації попиту на газ та більш ефективного використання інфраструктури, щоб виключити ризики для безпеки постачання та стабільності ринку», – йдеться у заяві.
Європейська комісія завершує роботу над пропозицією щодо майбутніх умов торгівлі з Україною після закінчення так званого торговельного безвізу – режиму вільної торгівлі з ЄС, який передбачає призупинення дії ввізних мит та квот на український експорт до ЄС (з деякими винятками) і завершується 5 червня 2025 року.
Про це, відповідаючи на питання кореспондента „Європейської правди” на брифінгу 15 квітня у Брюсселі, повідомив речник Єврокомісії Олоф Гілл.
Гілл наголосив, що Європейська комісія продовжує працювати над пропозицією щодо нових умов торгівлі з Україною і дуже скоро представить її Україні.
„Комісія налаштована на проведення консультацій з Україною відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію, і наша мета – вирішити питання взаємної лібералізації тарифів. Ми завершуємо роботу над цією пропозицією і якнайшвидше представимо її Україні”, – повідомив речник Європейської комісії.
„Метою цього процесу є забезпечення економічної стабільності та передбачуваності для бізнесу і фермерів як в Україні, так і в ЄС, сприяючи плавному переходу після завершення терміну дії автономних торговельних заходів”, – додав він.
Серед товарів, які підпадуть під мита, – широкий перелік: від діамантів, яєць і зубної нитки до ковбас та м’яса птиці.
Європейська комісія виступила з пропозицією накласти на низку товарів зі США зустрічні мита розміром 25% у відповідь на мита президента Дональда Трампа на сталь і алюміній. Про це у понеділок, 7 квітня, повідомив Reuters, посилаючись на документ, який потрапив їм у розпорядження.
Як зазначається у документі, частина мит набере чинності 16 травня, інші – 1 грудня.
Серед товарів, які підпадуть під мита, – широкий перелік: від діамантів, яєць і зубної нитки до ковбас та м’яса птиці. Мита на мигдаль і сою набудуть чинності з 1 грудня.
Єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович раніше у понеділок заявив, що ці зустрічні мита матимуть менший вплив, ніж раніше оголошена сума в 26 мільярдів євро ($28,45 мільярда).
Агентство додає, що бурбон, вино і молочні продукти були вилучені з початкового списку, який Комісія розглядала в березні.
„Комісія встановила 50% тариф на бурбон, що спонукало Трампа пригрозити 200% контртарифом на алкогольні напої ЄС, якщо блок піде далі. Погроза Трампа занепокоїла Францію та Італію, зокрема, через їхню значну виноробну промисловість”, – пишуть журналісти.
Крім того, на додаток до цих контртарифів, ЄС вже посилив чинні захисні заходи щодо сталі з 1 квітня, щоб скоротити її імпорт на 15%. Комісія також розглядає можливість введення квот на імпорт алюмінію. Країни-члени ЄС мають проголосувати за цю пропозицію 9 квітня.
Європейська комісія ухвалила п’ятирічну робочу програму в рамках Європейського оборонного фонду (EDF), виділивши €1,065 млрд на спільні оборонні науково-дослідні та дослідно-конструкторські проєкти.
Як зазначили у пресслужбі комісії, ці інвестиції спрямовані на посилення обороноздатності Європи, сприяння технологічним інноваціям і підвищення промислової конкурентоспроможності в ЄС.
„Визнаючи важливість проривних інновацій, 4% бюджету EDF 2025 виділено на конкурс проривних технологій. Ще 6% призначені для нетематичних конкурсів, спрямованих на інноваційні і майбутні оборонні рішення”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що у 2025 році 4% бюджету EDF виділено на конкурс проривних технологій. Ще 6% призначені для нетематичних конкурсів, спрямованих на інноваційні і майбутні оборонні рішення.
Загалом з моменту набуття чинності Регламенту EDF у травні 2021 року Комісія виділила €5,4 млрд на оборонні дослідження і розробки, позиціонуючи себе як ключового інвестора в європейські оборонні інновації.
У четвер, через дев’ять місяців після початку антидемпінгового розслідування, Єврокомісія запровадила тимчасові компенсаційні мита на імпорт електромобілів з Китаю.
Про це повідомила 4 липня пресслужба комісії, пише „Європейська правда”.
На основі розслідування комісія дійшла висновку, що ланцюг вартості електромобілів у Китаї користується несправедливим субсидуванням, що створює загрозу економічних збитків для виробників електромобілів в ЄС.
Розслідування також розглянуло ймовірні наслідки та вплив цих заходів на імпортерів, користувачів і споживачів електромобілів в ЄС.
Відтепер індивідуальні мита для трьох обраних китайських виробників становлять: для BYD – 17,4%; для Geely – 19,9%; для SAIC – 37,6%. Інші виробники електромобілів у Китаї, які співпрацювали в межах розслідування ЄК, підлягають середньому митному збору в розмірі 20,8%. Мито для інших компаній, які не співпрацювали, становить 37,6%.
Ці тимчасові мита застосовуватимуться з 5 липня 2024 року протягом максимум чотирьох місяців.
У цей термін має бути прийняте фінальне рішення щодо остаточних мит шляхом голосування держав-членів ЄС. Якщо це рішення буде ухвалене, воно буде дійсним на період п’яти років.
В останні тижні тривають контакти ЄС на технічному рівні з Китаєм з метою досягнення рішення, яке відповідає нормам СОТ і адекватно вирішує проблеми, підняті Європейським Союзом.
