У Європейському парламенті відбулися несподівані події. Після того як було ухваленно доповідьщодо продовження на рік безмитного доступу для українських товарів, Єврокомісії на вимогу одного з депутатів доручили провести повторні переговори з Європейською радою. Іншими словами, звіт був прийнятий, але окремі його частини мають бути переглянуті.
Європейський парламент у середу схвалив пропозицію продовжити ще на рік тимчасове призупинення ввізних мит і квот на імпорт сільськогосподарської продукції з України та Молдови до ЄС. Завдяки цьому режим безмитного імпорту для обох країн було продовжено до 5 червня 2025 року. Заходи ЄС з лібералізації торгівлі, прийняті в травні 2022-го і продовжені в травні 2023-го, мали закінчитися в червні 2024 року.
Перед голосуванням комісар Єврокомісії з питань бюджету Йоганнес Ган заявив, що комітет знайшов правильний баланс між інтересами українських та європейських фермерів, включивши до законодавства захисне застереження щодо яєць та м’яса птиці. За його словами, закон містить також додаткові заходи захисту. Відтак Йоганнес Ган зачитав заяву комітету стосвоно імпорту зернових, зазначивши, що війна росії проти України зруйнувала попередні ланцюги поставок. Тому ЄС намагається забезпечити відновлення ланцюгів доданої вартості. Адже, як підкреслив комісар, важливо, щоб українська продукція потрапляла до третіх країн. Йоганнес Ган додав, що, враховуючи важливість виробництва зернових та ринку зернових, Єврокомісія буде контролювати імпорт і втручатися в разі необхідності.
Як відомо, продукти, які не відповідають суворим стандартам ЄС щодо їхнього виробництва, тобто є дешевшими й тому мають значну конкурентну перевагу, спричинили серйозні проблеми на європейських ринках. Оскільки це стало вишенькою на торті політики Єврокомісії щодо фермерів, наприкінці минулого року майже в усіх країнах ЄС спалахнули фермерські протести, які тривають і донині. Навряд чи в якійсь столиці ЄС не відбулося перекриття учасниками акцій доріг і сутичок з поліцією, але, мабуть, найбільш пам’ятне зіткнення сталося в Польщі.
Утім, схоже, Брюссель і досі відмовляється дослухатись до фермерів, оскільки рішення про надання безмитного доступу та інші пільги українцям і молдованам, було прийняте в середу без жодних проблем.
Поправка також дозволяє Єврокомісії вживати заходів у разі порушення роботи ринків однієї або кількох країн ЄС через український імпорт, а отже, накладає екстрене гальмо на сільськогосподарську продукцію (м’ясо птиці, яйця та цукор). Це означає, що Євросоюз запровадить імпортні тарифи, якщо обсяг перевищить середній показник імпорту у 2022 та 2023 роках. Варто зазначити, що, згідно з аналізом USDA, імпорт пшениці в ЄС минулого року зріс ще на 1 млн тонн – до 13 млн тонн – порівняно з 12,1 та 4,6 млн тонн протягом двох попередніх маркетингових років. Іншими словами, середні показники імпорту за роки, про які йдеться в законодавстві, уже передбачають різке збільшення обсягів.
Після ухвалення пропозиції Європарламентом тепер справа за Європейською радою, яка має офіційно затвердити регламент, що може набути чинності вже за кілька тижнів. Європейська комісія призупинила дію тарифів і квот на імпорт української сільськогосподарської продукції у 2022 році, після початку війни. Однак під час парламентської сесії кілька депутатів Європарламенту закликали звернутися до Єврокомісії з проханням відновити з Європейською радою переговори про внесення певних змін. Більшість євродепутатів підтримали цю пропозицію, і вже ухвалений звіт має бути повернутий до комітету для повторного обговорення цих частин.
Виділені Євросоюзом кошти мають піти на покриття нагальних потреб українського держбюджету. У Києві кажуть, що європарламентарі ухвалили рішення в безпрецедентно короткі терміни.
Європарламент більшістю голосів підтримав під час пленарного засідання в четвер, 7 липня, запропоноване Єврокомісією виділення Україні траншу макрофінансової допомоги на суму один мільярд євро. Як повідомив сайт Європарламенту, ці кошти – перший транш з ухваленої раніше програми допомоги ЄС Україні на суму дев’ять мільярдів євро.
Голосування відбувалося за екстреною процедурою. Загалом 522 члени Європарламенту проголосували за виділення цього пакета макрофіну, 17 європарламентарів висловилися проти, а 25 утрималися.
Кредит розглядається як „оперативна фінансова підтримка за гострої потреби у фінансуванні та для забезпечення безперервного функціонування найважливіших функцій української держави”, йдеться в поясненні до цього рішення. Кредит буде надано одним траншем за умови виконання різних критеріїв, в тому числі підвищення прозорості та звітності щодо його використання. Як виняток з бюджету ЄС фінансуватимуться відсоткові витрати, йдеться в повідомленні.
Як повідомив мінфін України на своєму сайті, ці кошти підуть „для забезпечення невідкладних бюджетних потреб”. Зазначається також, що таке рішення було ухвалено у безпрецедентно короткі терміни. Згідно з інституційними процедурами в ЄС, схвалену Європарламентом пропозицію Єврокомісії ще має підтримати Рада Євросозу. Захід набуде чинності наступного дня після його публікації в Офіційному віснику ЄС.
Зaгaлoм iнiцiaтиву Євpoкoмiciї з тaкcoнoмiї eкoлoгiчниx видiв eнepгiї кpитикувaли тaкoж чepeз пpoблeми, пoв’язaнi з Pociєю. A зaoxoчeння iнвecтицiй у гaзoву гaлузь нaзивaли нeбeзпeчним, гoвopячи пpo pизик збiльшeння iмпopту pociйcькoгo гaзу тa пocилeння i тaк вeликoї зaлeжнocтi ЄC вiд PФ.
Дo cлoвa, внeceння aтoмнoї eнepгeтики в тaкcoнoмiю ЄC cпpocтить iнвecтицiї в будiвництвo нoвиx AEC aбo мoдepнiзaцiю дiючиx. Цe тaкoж мoжe бути вигiдним для тiєї ж Pociї, aджe в низцi кpaїн ЄC, нaпpиклaд, у Бoлгapiї, Чexiї чи Cлoвaччинi вce щe пpaцюють AEC paдянcькoгo типу i, чacтинa циx кpaїн кopиcтуєтьcя пocлугaми «Pocaтoму».
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Європейський парламент підтримав скасування на один рік імпортних мит ЄС на весь український експорт, щоб підтримати економіку країни.
Відповідне голосування відбулося у четвер у межах пленарного засідання Європарламенту. „За” проголосували 515 депутатів, „проти” – 32 й 11 утрималися, пише Інтерфакс-Україна.
У Європарламенті наголосили, що голосування є відповіддю на наслідки війни Росії проти України, яка обмежує можливості країни для торгівлі.
Запропоновані заходи повністю скасують ввізне мито на промислову продукцію, ввізне мито на фрукти та овочі, а також антидемпінгове мито та захисні заходи щодо імпорту сталі терміном на один рік.
Наступним кроком має бути публікація рішення в Офіційному журналі ЄС, після чого воно набуде чинності наступного дня.
Європейський парламент вимагає повного ембарго на імпорт нафти, вугілля, ядерного палива та газу з росії.
Резолюція з такою вимогою була ухвалена сьогодні, 7 квітня, 513-ма голосами «за», 22 «проти», 19 утрималися, передає Укрінформ з посилання на повідомлення на сайті Європарламенту.
Так, у документі євродепутати закликали до подальших каральних заходів, включаючи «повне ембарго на імпорт нафти, вугілля, ядерного палива та газу з росії».
Це має супроводжуватися планом забезпечення безпеки енергопостачання ЄС, а також стратегією «скасування цих санкцій у разі, якщо росія зробить кроки для відновлення незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів і повністю виведе свої війська з території України», йдеться в резолюції.
Євродепутати наполягають, що нинішні санкції мають бути повністю й ефективно запроваджені всім Європейським Союзом та його міжнародними союзниками у пріоритетному порядку.
Також євродепутати закликали лідерів ЄС виключити росію з G20 та інших міжнародних організацій, таких як УВКБ ООН, Інтерпол, СОТ і ЮНЕСКО, «що було б потужним сигналом про те, що міжнародна спільнота не поводиться так, ніби нічого не сталося з боку держави-агресора».
Щоб зробити санкції більш ефективними, Європарламент закликав виключити російські банки з системи SWIFT, заборонити всім судам, пов’язаним з росією, заходити в територіальні води ЄС і ставати на якір в європейських портах, а також заборонити автомобільні вантажні перевезення з росією і білоруссю.
Депутати Європарламенту також закликали до арешту всіх активів, що належать російським чиновникам та олігархам, пов’язаним з режимом путіна, а також осіб у білорусі, пов’язаних з режимом лукашенка».
Вказуючи на участь білорусі у війні в Україні, автори резолюції закликають до того, щоб санкції проти білорусі відповідали санкціям, запровадженим проти росії, аби закрити будь-які лазівки, які дозволять путіну використовувати допомогу лукашенка для обходу санкцій.
Крім того, у резолюції депутати вказують на воєнні злочини, що були скоєні російськими військами в Україні, зокрема в Бучі, а також на майже повне знищення Маріуполя, Волновахи та інших міст і сіл. Вони наголошують, що винуватці воєнних злочинів в Україні мають бути притягнуті до відповідальності та закликають створити спеціальний трибунал ООН.
Також Європарламент наголошує, що поставки зброї в Україну мають продовжуватися та посилюватися, щоб вона могла ефективно захищатися. Зокрема, євродепутати виступають за надання українським збройним силам додаткової оборонної допомоги як окремо державами-членами ЄС, так і спільно через Європейський фонд миру.
Крім того, відзначаючи, що майже 6,5 мільйонів українців стали внутрішньо переміщеними особами, а понад чотири мільйони покинули країну через війну, євродепутати закликали створити безпечні гуманітарні коридори для евакуації мирних жителів, які рятуються від бомбардувань, та посилити європейські мережі гуманітарної допомоги в Україні.
Депутати також засудили російську риторику, яка припускає, що росія може застосувати зброю масового знищення, і наголосили, що будь-яке її використання матиме серйозні наслідки, йдеться у повідомленні.
Резолюції Європарламенту мають рекомендаційний характер.
Європарламент дав згоду на виділення Україні пакету екстреної макрофінансової допомоги у розмірі 1,2 млрд євро за пропозицією, яку внесла Єврокомісія.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомив кореспондент „Радіо Свобода” Рікард Джозвяк.
„За” проголосували 598 депутатів, проти – 55, 41 – утрималися.
За його словами, отримати перший транш Україна зможе ймовірно на початку березня.
Для того, щоб програма набула чинності, за неї повинна буде проголосувати ще Рада ЄС.
Нагадаємо, 1 лютого Єврокомісія запропонувала надати Україні новий пакет макрофінансової допомоги у вигляді позик для підвищення внутрішньої стабільності.
Перший транш у 600 мільйонів євро Єврокомісія хоче виділити якомога швидше після остаточного ухвалення програми. Другий транш виплатять після виконання Києвом політичних умов. Ці умови ще повинні будуть погодити Єврокомісія та кабінет міністрів України, їх пропишуть у меморандумі про взаєморозуміння.
