Турецькі банки відмовляються від роботи з російськими, побоюючись вторинних санкцій.
Про це пише „Коммерсантъ” із посиланням на джерела на фінансовому ринку та учасників зовнішньої торгівлі, передає Економічна правда.
За словами співрозмовників газети, йдеться як про розрив кореспондентських відносин, так і про припинення обробки платежів без формального закриття договорів.
Одне з джерел розповіло, що „є винятки – наприклад, щодо дочірніх іноземних банків у росії”.
„Ситуація для російських банків почала ускладнюватись ще влітку, а різко загострилась після виходу 22 грудня 2023 року указу президента США Байдена про вторинні санкції – у результаті банки Туреччини розірвали кореспондентські відносини майже з усіма російськими кредитними організаціями.
Учасники ринку підтверджують, що аналогічні проблеми вже почали виникати з китайськими банками”, – пише газета із посиланням на джерела.
Серед великих учасників розрахунків з РФ джерела видання називають Nurol Bank, з яким працювали близько 40 кредитних організацій РФ, і Emlak Bank. Коррахунки російських банків у Туреччині відкривалися в лірах, доларах та інших валютах – окремі банки приймали платежі в рублях.
„Банки розривають відносини через тиск з боку США. Причому не тільки в Туреччині, а й, наприклад, у Китаї”, – додав один із співрозмовників.
Глава „Оптималог” Георгій Властопуло заявив, що „проблеми з Туреччиною почалися з літа”, а у відносинах з Китаєм „це поки що точкові історії”.
За словами президента митно-логістичного брокера KBT Юлії Шльонської, серйозні проблеми почали виникати наприкінці грудня. За її словами, „банки в Туреччині взяли паузу і не здійснюють грошові перекази з росії і в країну. Менеджери повідомляють, що зараз жоден платіж із росії не буде прийнятий: ліри, рублі – не важливо”.
Керівник напряму мультимодальних перевезень FM Logistic у росії Дмитро Суховерш додав, що турецькі банки, які посилили контроль після введення 12-го санкційного пакета ЄС, під час проведення платежів у лірах почали вимагати більше даних і документів для підтвердження відсутності санкцій проти всіх учасників ланцюжка – товари, які імпортують, не мають бути в санкційних списках.
Директор з розвитку бізнесу SOTA Logistic Ігор Чернишов визнав, що „не проходить навіть оплата послуг”. „Зараз тільки один із турецьких банків пропускає платежі як кореспондент. Але за кількості платежів понад 50 на день заявки виконує кілька днів”, – додав він.
Genel Müdürümüz ve SAHA İstanbul Yönetim Kurulu Başkanı Sayın @Haluk Bayraktar’ın katılımıyla Ukrayna ile iş birliği imza töreni gerçekleştirdik. 🇺🇦🇹🇷
We held a signing ceremony for cooperation with Ukraine, attended by our General Manager Mr. @Haluk Bayraktar, who serves as… pic.twitter.com/LHib2AncYz
Податок на прибуток банків збільшили вдвічі, очікуванні надходження вже врахували в держбюджеті на наступний рік.
В другому читанні та в цілому Верховна Рада прийняла законопроєкт 9656-д, який передбачає введення додаткового тимчасового оподаткування для банків. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Телеграмі.
Для банків кратно підвищать оподаткування
Згідно з повідомленням, законопроєкт передбачає підвищення ставки оподаткування надприбутків банків до 50% за результатами 2023 року та зменшення базової ставки податку на прибуток для банків до 25% починаючи з 2024 року.
Раніше, 19 жовтня, у першому читанні Верховна Рада вже підтримала законопроєкт щодо додаткового оподаткування банків. Тоді документ передбачав збільшення ставки податку на прибуток для банків з 18% до 36% без права зарахування збитків минулих періодів протягом 2024-2025 року.
У держбюджеті на 2024 рік вже враховано прийняття цього закону та передбачено додаткові 9,9 млрд грн до доходів бюджету.
Прийняте рішення передбачає, що за результатами 2024 року банки мають сплатити державі половину свого прибутку, а в подальшому – чверть від зароблених грошей. Хоча банкіри в цілому не проти платити більше, частина з них виступає рішуче проти оподаткування „заднім числом”.
21 листопада Верховна Рада вирішила введення нових, значно вищих ставок оподаткування прибутку банків. З 2024 року банківський сектор сплачуватиме 25%, що вище за стандартні 18%. Ще більше вражаюче – для 2023 року, найбільш прибутковим банкам доведеться сплатити державі 50% від їхнього прибутку.
Рекордні прибутки банків за рік війни
За три квартали 2023 року банківська система вже зафіксувала 110 млрд грн чистого прибутку. Найбільш прибуткові десять банків, на які припадає 84% загального прибутку, мають додатково сплатити до бюджету майже 36 млрд грн.
Сергій Єрмаков, голова ПУМБ, зауважує, що новації найбільше турбують банкірів приватного сектору. Він вважає, що введення особливого податку для банків на постійній основі (а не на кілька років, як пропонувалося раніше), є формою дискримінації. Також банкіри висловлюються проти оподаткування прибутків „заднім числом”, вважаючи це порушенням не лише Податкового кодексу, але й Конституції.
Ситуацію ускладнює потреба в додаткових податках для банків, яка виникає через незбалансованість державного бюджету. Дефіцит наступного року становить 1,57 трлн грн, що зобов’язує Мінфін залучити 526 млрд грн на внутрішньому ринку та позичити 1,67 трлн грн ($41 млрд) від міжнародних партнерів.
Крім того, голова Райффайзен Банку висловив гостре непогодження щодо закону про підвищення податку для банків. Він вважає, що рішення рекордно підвищити податки впливатиме переважно на приватні банки, особливо ті, у яких іноземний капітал. Він вважає таке рішення великим податковим навантаженням та дискримінаційним щодо приватних акціонерів банківської системи.
Зміни в ставках по кредитах і депозитах неминучі
Підвищення податку на прибуток банків від 18% до 50% у 2023 році та до 25% у наступні роки може призвести до змін у фінансовій політиці українських банків. Про це висловився президент Асоціації українських банкірів (АУБ) Андрій Дубас, наголошуючи на можливому впливі нових ставок оподаткування на діяльність фінустанов.
За його словами, такі рішення можуть спровокувати збільшення фінансового тиску на банки, які, з метою забезпечення стабільної прибутковості в умовах значного податкового тиску, можуть вирішити переглянути ставки за кредитами, роблячи їх вищими для клієнтів. Окрім того, зниження відсотків за депозитами може бути одним із варіантів для банків в умовах нових оподаткувань.
АУБ визначає необхідність уважного аналізу та врахування можливих наслідків впровадження високих ставок оподаткування, а також закликає до конструктивного діалогу між банкірським сектором та урядом для забезпечення балансу між інтересами держави та фінансових установ.
