Завдяки постачанням зброї в Україну значно зросли показники військової промисловості Бельгії. Уряд країни відправив Києву кулемети та протитанкову зброю, але найважливіший їхній продукт – бронежилети. Виробники скаржаться на труднощі з постачанням, стверджуючи, що ледве встигають за попитом.
Військова промисловість Бельгії процвітає через війну в Україні, пропозиція ледве справляється з попитом, повідомив інформаційний портал The Brussels Times у п’ятницю.
Бельгія надала Україні значні «пожертви» у вигляді зброї. На початку війни прем’єр-міністр Александр де Кроо оголосив, що країна поставить Києву 5000 кулеметів, 200 одиниць протитанкової зброї та 3800 тонн пального.
Кулемети виробила збройова компанія FN Herstal, що належить уряду Валлонії. Частина пожертвувань надійшла з державних запасів. Утім на сьогодні немає інформації про те, що уряд замовив нову зброю для поповнення запасів.
За даними The Brussels Times, війна в Україні також значно пожвавила менш важливу фламандську збройову промисловість. Щомісячний звіт фламандського уряду показує, що загалом за перші шість місяців цього року було видано ліцензій на експорт зброї на загальну суму 371,5 мільйона євро, що вдвічі більше, ніж торік. Фламандський регіон уклав з Києвом велику експортну угоду, за якою компанія Sioen Ballistics поставила в Україну бронежилети. Concordia Textiles of Flanders, що виробляє тканину для їхнього виготовлення, повідомила про виникнення проблем із постачанням через підвищений попит.
Війна в Україні привела до значного збільшення військових витрат та інвестицій в оборонний сектор. У червні федеральний уряд Бельгії оголосив, що інвестує 1,8 мільярда євро в дослідження та розробки, пов’язані з обороною. Це дасть величезний поштовх таким бельгійським військовим компаніям, як FN Herstal, John Cockerill, та аерокосмічній компанії Sonaca, пише The Brussels Times.
Бельгія заморозила 50,5 млрд євро коштів, що належать особам, компаніям та іншим юридичним особам, які потрапили під фінансові санкції після вторгнення росії в Україну.
Про це повідомляє видання De Morgen.
Сума в 50,5 млрд євро включає в себе всі види фінансових активів, таких як гроші та акції, які знаходяться в Бельгії і належать 1229 людям і 110 іншим організаціям. Це російські політики, олігархи, банки і компанії, які були піддані фінансовим санкціям. Деякі з них були введені після окупації Росією Кримського півострова в 2014 році, але більшість була введена після вторгнення в Україну в лютому.
Френсіс Адінс, представник FPS Finance, не став уточнювати, у яких осіб або компаній, що знаходяться під санкціями, заморожені найбільші суми. “Все, що ми можемо сказати про це, це те, що в останній хвилі санкцій ми знайшли імена, активи яких були заморожені”, – сказав він.
Останні пакети санкцій додали в список кілька банків, таких як Сбербанк, найбільший російський банк, і Банк ВТБ, один з найбільших банків в Росії, найбільшим акціонером якого є держава.
Виробництво італійської кондитерської групи Ferrero в Арлоні, Бельгія, яке було закрито на початку квітня через інфекцію сальмонели, може відновити виробництво, повідомляє франкомовна бельгійська щоденна газета La Libre Begique.
Згідно з повідомленням управління охорони здоров’я Бельгії, завод в Арлоні може розпочати виробництво на тримісячний тестовий період під надзвичайно суворим наглядом за гігієною. Протягом цього періоду сировина, а також окремі вироблені партії постійно проходитимуть аналіз. Продукція може бути розміщена на ринку лише за умови, що аналізи покажуть задовільні результати.
Інцидент на заводі в Арлоні виник у квітні, але бактерію, що викликає кишкову інфекцію, виявили ще 15 грудня. Усі виготовлені там шоколадні вироби (Кіндер-сюрприз, Шоко-бон, міні-яйця) були зняті з полиць магазинів. Європейський центр із профілактики та контролю захворювань (ECDC) нещодавно повідомив, що станом на 3 червня в країнах – членах ЄС і Великобританії було виявлено 370 підтверджених випадків і 22 підозр на зараження сальмонельозом.
Італійська компанія, відома своїми брендами Nutella і Kinder, підтвердила, що отримала умовний дозвіл на перезапуск.
Енн Едвардс, виконавчий директор Ferrero Group, повідомила, що відновлення виробництва стало можливим після ретельного очищення та перевірки харчової безпеки. За її словами, було проведено понад 1800 перевірок контролю якості, замінено або очищено близько 10 000 деталей.
«Ми зробили все можливе, щоб цього більше не повторилося», – додала вона.
Директор визнала – «те, що сталося було надзвичайно серйозним», і вчергове вибачилася перед споживачами від імені компанії.
У Бельгії 19 квітня з цього приводу було розпочато розслідування, оскільки за підозрою влади, Ferrero неналежно відреагувало на проблему, виявлену в грудні. Провадження ґрунтується, серед іншого, на недотриманні зобов’язань щодо відстеження в харчовому ланцюгу, порушенні законодавчих положень про безпеку та гігієну харчових продуктів, а також ненаданні допомоги особі, яка перебуває в небезпеці, додає видання.
Авіакомпанія Brussels Airlines оголосила про план реструктуризації через коронавірусну кризу, який передбачає звільнення близько однієї тисячі співробітників, – передає бельгійський щоденник Le Soir.
Згідно з виданням, представник авіакомпанії заявив після виконавчої наради у вівторок, що рішення було важливим для забезпечення виживання компанії, оскільки криза вкрай негативно вплинула на фінансове становище компанії, а попит на авіаперельоти все ще дуже обмежений.
„Ця безпрецедентна криза погіршила наше фінансове становище, змусивши нас прийняти суттєві і необхідні заходи”, – сказав генеральний директор Brussels Airlines Дітер Вранкс.
„Компанія впевнена, що завдяки своєму антикризовому плану вона зможе зберегти 75% своїх працівників, а прибутки знову почнуть зростати, тільки-но попит на авіаперевезення відновиться до нового нормального рівня, що очікується до 2023 року”, – заявили у компанії.
У дочірній компанії німецької авіакомпанії Lufthansa, Brussels Airlines, працює близько 4 000 людей, тож скорочення стосується чверті працівників. Відповідно до рішення, компанія також „позбудеться” 30 відсотків свого авіафлоту, скоротивши кількість своїх літаків на 16 із 54, із 39 Європейських маршрутів курсуватимуть лише 30, а з 10 перельотів на великі відстані залишиться усього 8.
За даними видання, компанія вже планувала реструктуризацію перед епідемією, щоб підвищити свою прибутковість, після втрати в 40,6 млн євро у 2019 році. Brussels Airlines втрачає 1 мільйон євро щоденно з 21 березня, відколи був зупинений нормальний режим авіаперельотів. Згідно з прогнозами, компанія очікує, що попит на авіаперевезення в 2021 році буде приблизно на 30% нижчим, ніж до кризи, а повернути свою рентабельність їй вдасться лише після 2023 року.
Уряд Бельгії веде переговори з керівництвом Brussels Airlines про пакет допомоги на суму 290 мільйонів євро у рамках Тимчасової підтримки ЄС у відповідь на епідемію.
