Президент України Володимир Зеленський затвердив Угоду між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом.
Про це йдеться в указі №654/2022, оприлюдненому на сайті глави держави.
„Затвердити Угоду між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом, учинену 29 червня 2022 року в місті Ліоні”, – зазначається в документі.
Документ про „транспортний безвіз”:
– скасовує необхідність отримання українськими перевізниками відповідних дозволів для здійснення двосторонніх і транзитних перевезень в держави ЄС;
– дозволяє уникнути зупинки експорту української продукції через автомобільні пункти пропуску;
– передбачає заходи зі спрощення визнання водійських документів. Відтепер Україна та ЄС звільняють власників посвідчень водіїв, виданих однією зі сторін, від вимоги мати міжнародне посвідчення водія.
Термін угоди становить один рік із можливістю пролонгації, а тимчасово вона почала діяти у день підписання. ї1
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Молдова скасувала дозволи на вантажні перевезення для України. З 1 вересня українські перевізники зможуть їздити у Молдову за новими спрощеними правилами.
Про це повідомив у своєму Telegram-каналі заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм.
Як зазначається, Україна та Молдова підписали двосторонній протокол, який остаточно позбавить Україну ризиків зупинки експорту. До підписання угоди Молдова залишилася єдиною країною-сусідкою України, з якою вантажні перевезення не були лібералізовані.
„Це останній крок до скасування дозвільного режиму з усіма країнами-сусідами. Після підписання „транспортного безвізу” з Європейським союзом Молдова залишилася єдиною країною на наших кордонах, з якою не було лібералізовано вантажні перевезення”, – написав Наєм.
За його словами, підписання двостороннього протоколу позбавляє ризиків зупинки експорту українських вантажів. Він розповів, що минулого року загальний товарообіг між країнами виріс майже на третину. А через блокування Росією українських портів цей напрямок став ще більш важливим для українських вантажів.
Мустафа Найєм зазначив, що, за розрахунками міністерства, потік вантажів може вирости на 10 мільйонів тонн щороку.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
У середу, 29 червня, буде підписана Спеціальна Угода про транспортну лібералізацію між Україною та Європейським союзом. Підписання відбудеться у місті Ліон, Франція, під час зустрічі директорату з транспорту Єврокомісії «Connecting Europe Days 2022». Угода набере чинності одразу після підписання.
Мустафа Найєм, заступник міністра інфраструктури України повідомив, що 29 червня Україна отримає транспортний безвіз з країнами ЄС. У неділю, 26 червня президент дав доручення міністру інфраструктури підписати відповідну угоду. Ще в середині червня Кабінет міністрів погодив з делегацією Єврокомісії остаточну редакцію цієї угоди.
Проблема експорту
Підписання угоди покликане вирішити проблему нестачі дозволів на міжнародні перевезення. Через блокування портів, автоперевезення з ЄС зросли в п’ятикратному розмірі. Майже 75 % українських вантажів не можуть виїхати. Відтак, через брак автодозволів, експорт українських товарів міг зупинитися, що потягло б за собою мільярдні збитки за підсумками року.
Що це означає для України?
Після підписання угоди українцям не потрібно буде оформляти дозволи на міжнародні перевезення країнами ЄС. Українські автотранспортні компанії зможуть перетинати кордон з Європейським союзом та кордони між країнами всередині ЄС без дозволів.
Агропромислова продукція накопичилася на складах
Скасування дозволів не тільки економить час та ресурси, а й спрощує перевезення агропромислової продукції, пального, нафти та газу. На українській території побудують перевалочні станції для експорту врожаю.
Однак, навіть скасування дозволів навряд чи зможе вирішити проблему експорту врожаю в Україні.
До війни Україна перевозила 5-7 млн тон, а зараз ця можливість скоротилася до 4 млн тон. Враховуючи те, що за останні чотири місяці в Україні накопичилося врожаїв на 20 млн тон, то без відкриття портів це буде нереально зробити. Про це розповів Мустафа Найєм в ефірі єдиного телемарафону.
Дозволи будуть потрібні лише для країн, які не не входять до Європейського союзу. Але наразі тривають перемовини з окремими країнами про скасування таких дозволів. Йдеться про Туреччину, Азербайджан та Казахстан.
Безперешкодний доступ до ринків ЄС
За словами Мустафи Найєма, угода про лібералізацію допоможе ЄС знизити дефіцит товарів та сповільнити зростання цін на українські товари. Крім цього, для європейських компаній, які співпрацюють з Україною це неабияк спростить роботу
В разі підписання, Україна стане однією з перших країн, з якою Євросоюз укладає спеціальну транспортну угоду щодо повної лібералізації вантажного транзиту.
Лібералізація транзитних перевезень означає безперешкодний доступ до ринків країн ЄС та повне скасування дозволів на вантажні перевезення. Україна домагалася спрощення транзитних автоперевезень ще до війни. У квітні Мінінфраструктури розпочали роботу над текстом угоди з ЄС. Угоду про транспортний безвіз ратифіковують усі держави-члени.
29 червня заплановано її підписання, після чого угода одразу вступає в дію.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
Bienvenue à Odesa, @MinColonna. Thanks for your brave visit. Looking forward to discussing France’s role in the international tank coalition, Grain From Ukraine, and Peace Formula. The Ukrainian-French partnership remains crucial to ending Russian aggression and restoring peace. https://t.co/boWWqIiQe3pic.twitter.com/xbE0vtz4zm
Кабінет міністрів планує в найближчі два роки підписати з Європейським Союзом п’ять угод, які лібералізують відносини двох сторін у різних сферах.
Про це під час години запитань до уряду у залі Верховної ради заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, повідомляє УНІАН.
„Ми продовжуємо діалог з нашими європейськими партнерами, аби промисловий безвіз для українських промислових товарів став реальністю вже в найближчий рік” – сказав Шмигаль.
Крім промислового безвізу, за його словами, уряді очікують в найближчі два роки отримати ще чотири „безвізи” з ЄС.
„Це – авіаційний безвіз або угода про відкрите небо, енергетичний безвіз або приєднання до європейської енергомережі ENTSO-E, митний безвіз або приєднання до конвенції про процедуру спільного транзиту і, звичайно, цифровий безвіз”, – пояснив прем’єр.
„Промисловий безвіз” (Угода АСАА або Угода про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції) дасть можливість українським виробникам маркувати свою продукцію європейським знаком відповідності (CE) і вільно продавати її на ринку ЄС без додаткової сертифікації.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду», який Верховна Рада ухвалила 12 грудня.
Про це йдеться на сайті глави держави: «Закон спрямований на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, а також на посилення захисту споживачів у разі виявлення на ринку небезпечної нехарчової продукції. Документ також сприятиме виконанню зобов’язань України, передбачених Угодою про асоціацію з Європейським союзом, у частині погодження українського законодавства у сфері державного ринкового нагляду із законодавством ЄС».
«Законодавство для початку переговорів з ЄС щодо «промислового безвізу» повністю ухвалене та підписане. Тепер крок за Євросоюзом – чекаємо на оціночну місію», – прокоментував цю ситуацію віцепрем’єр-міністр України Дмитро Кулеба.
Ухвалення цього закону стало останнім пунктом із законодавчого домашнього завдання для початку переговорів про отримання Україною так званого «промислового безвізу» – одного з вагомих призів асоціації з ЄС. Нею передбачено укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (ACAA).
Спочатку АСАА може охоплювати один або кілька секторів, з поступовим розширенням на всі передбачені в Угоді 27 секторів. Потенційно ACAA може охопити до п’ятої частини українського експорту до ЄС, передусім продукцію машинобудування, полегшивши торгівлю і піднявши імідж української продукції на глобальних ринках.
Закон спрямований на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, а також на посилення захисту споживачів у разі виявлення на ринку небезпечної нехарчової продукції.
Закон усуває дублювання контролю за окремими видами продукції та уніфікує різновиди перевірок нехарчової продукції, що дасть змогу уникнути зловживань; встановлює чіткі й прозорі вимоги до інспекторів органів ринкового нагляду та суб’єктів господарювання щодо переліку та строків надання документів під час проведення перевірки.
Згідно з документом, перевірка характеристик продукції у її виробників здійснюється лише в разі, якщо наявні документально підтверджені підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає визначеним вимогам унаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції.
Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти іншу продукцію. Це дасть змогу сфокусувати перевірку та запобігти зловживанням.
Закон також передбачає відповідальність суб’єктів господарювання у вигляді штрафів за порушення законодавства у сфері ринкового нагляду.
Водночас встановлюється чіткий термін надсилання суб’єкту господарювання постанови про накладення штрафу (16 днів після проведення перевірки), що допоможе уникнути випадків надсилання постанов про накладення штрафу заднім числом.
З-під дії ринкового нагляду виводяться: ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випромінювання; об’єкти будівництва, визначені Законом України „Про регулювання містобудівної діяльності”; дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння та вироби з нього (ювелірні й побутові).
Цей закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
