Поступове повернення мігрантів в Україну очікується разом зі зниженням безпекових ризиків із 2025 року. Проте затяжний характер війни посилює ризики неповернення значної частини громадян.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Інфляційний звіт” Національного банку України (січень 2024 року).
Як зазначається в огляді, за оцінкою ООН, кількість зовнішніх мігрантів становила 6,3 млн осіб на кінець 2023 рокую. За оцінкою НБУ, рік кількість збільшилася приблизно на 200 тис. осіб за рік.
НБУ прогнозує, що у 2024 році з огляду на збереження високих безпекових ризиків очікується продовження відпливу мігрантів, хоча і незначне (близько 100 тис. осіб за підсумками року).
Після зниження безпекових ризиків у 2025 році в Україну повернеться орієнтовно 400 тис. осіб. „Відбудова житла, інфраструктури та збільшення кількості робочих місць унаслідок зростання економіки України зумовлять активніше повернення у 2026 році – близько 800 тис. осіб”, – йдеться в огляді.
Водночас, як зазначають в НБУ, ті, хто краще адаптувався в країнах-реципієнтах, можуть відмовитися від повернення на батьківщину або відкласти повернення. Крім того, посилюються ризики повільнішого повернення мігрантів на тлі затяжного характеру війни, високої інтенсивності бойових дій, обстрілів цивільної інфраструктури.
„Після завершення війни еміграційні процеси можуть посилитися через об’єднання родин за кордоном після зняття обмежень на виїзд чоловіків або на тлі все ще складної економічної ситуації. Це додатково послаблюватиме як відновлення внутрішнього попиту внаслідок зменшення кількості потенційних споживачів, так і пропозиції робочої сили. Посилюватимуться й диспропорції на ринку праці, що тиснутиме в бік збільшення затрат бізнесу на зарплати з відповідним їх перенесенням на ціни, що, однак, частково компенсуватиметься слабшим попитом”, – йдеться у звіті НБУ.
За даними Агентства ООН у справах біженців станом на 31 грудня 2023 року було зафіксовано в усьому світі 6,357 млн біженців з України (5,954 млн біженців зафіксовано в Європі і 0,404 млн за межами Європи).
Міжнародний валютний фонд очікує, що близько 2 млн українських біженців назавжди залишаться за кордоном після закінчення війни з Росією.
Минулого року Національний банк України очікував початок повернення українських мігрантів з-за кордону у 2024 році. Наразі цього не фіксується, навпаки, є певний відтік.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний, повідомляє РБК-Україна з посиланням на брифінг, який транслювався на Youtube.
„Прогноз 2024 року досить обережно ставиться до повернення міграційного потоку в Україну. У першу чергу через безпекові ризики. Але суттєвішого впливу завдає на сьогоднішній день фактор асиміляції, пристосування наших громадян до того життя, яке вони починають вибудовувати за кордоном”, – сказав він.
Крім того, заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук повідомив, що ризики, пов’язані з війною, посилилися.
„На цей рік ми очікуємо незначне, але збільшення чисельності наших мігрантів. І вже наступного року по мірі реалізації зниження безпекових ризиків ми очікуємо повернення близько 400 тисяч осіб”, – сказав він.
Ніколайчук зазначив, що НБУ оцінює відплив валюти (за даними платіжного балансу за статтею подорожі) на українських мігрантів за кордоном у 2022 році на рівні 20 млрд доларів на рік, у 2023 році – 18 млрд доларів, у 2024 році – 13 млрд доларів. Зниження пов’язане з тим, що українці стають податковими резидентами країн ЄС.
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій повідомив, що щоденні витрати українців за кордоном через картки українських банків з квітня минулого року перебувать на рівні 35 млн доларів.
На покриття витрат, що виникають у муніципальної влади Латвії у зв’язку з прийомом та підтримкою біженців з України, уряд на період до літа 2024 року виділив 15 617 075 євро.
Про це повідомляє Міністерство з охорони навколишнього середовища та регіонального розвитку (VARAM).
Так, наказом Кабінету Міністрів Латвії передбачено покриття таких витрат:
на забезпечення розселення та харчування (для надання первинної допомоги та виплат компенсацій фізичним і юридичним особам за розміщення українських біженців і покращення муніципальних приміщень для них);
на забезпечення соціальної підтримки;
на забезпечення освіти;
на підтримку заявок щодо послуг управління;
на забезпечення діяльності пунктів координації об’єднаної державної та муніципальної допомоги в період до червня цього року.
У розпорядженні VARAM буде не більш ніж 15 617 075 євро, щоб раз на місяць компенсувати самоврядуванням відповідні витрати. Раніше Мінрегіонів відповідно до рекомендацій Мінфіну вже перерахувало самоврядуванням 28 551 627,50 за січень-листопад 2023 року.
Організація Об’єднаних Націй і партнери звернулися до донорів із проханням виділити $4,2 млрд на підтримку громад в Україні, які постраждали від війни, а також українських біженців і спільнот, що їх приймають, упродовж 2024 року.
Як зазначається, майже через два роки вторгнення 14,6 млн людей потребують гуманітарної допомоги в Україні – це 40% населення. Близько 6,3 млн людей залишили країну і залишаються біженцями, здебільшого в Європі.
В ООН зазначили, що напади Росії, а також сувора зима загострюють потребу України в гуманітарній допомозі.
План гуманітарних потреб та реагування ООН потребує $3,1 млрд на 2024 рік та розрахований на 8,5 млн людей в Україні. В Організації нагадали донорам про російські атаки по житлових будинках, школах та лікарнях, а також системах водопостачання, газу та енергопостачання.
Агентство ООН у справах біженців, має свій Регіональний план, який потребує 1,1 млрд доларів і орієнтований на допомогу 2,3 млн біженців та спільнот, що приймають.
В ООН наголосили, що українські біженці в сусідніх країнах потребують посиленої та постійної підтримки, адже вони мають труднощі з доступом до медичного обслуговування та із працевлаштуванням.
“Лише від 40 до 60% працевлаштовані, часто на нижчі за свою кваліфікацію посади, і багато хто залишається вразливим, не маючи засобів до існуванняʼ, – йдеться у заяві ООН.
“Сотні тисяч дітей живуть у громадах біля лінії фронту – налякані, травмовані та позбавлені базових потреб. Вже один цей факт повинен змусити нас зробити все можливе, щоб збільшити гуманітарну допомогу Україні… Вони зникли з заголовків газет, але мільйони біженців з України все ще потребують термінової підтримки”, – зазначив голова управління Мартін Гріффітс.
В ООН також додали, що біженців необхідно підтримувати доти, поки ситуація не дозволить їм повернутися в Україну.
Естонія спрямувала 730 000 євро на психологічну допомогу та соціальну інтеграцію українських біженців.
Як передає Європейська правда, про це повідомив канцлер Міністерства соціальних справ Естонії Маарьо Мяндмаа.
„Ми виділили на допомогу у сфері психічного здоров’я військовим біженцям і на інтеграцію спільнот біженців 730 000 євро”, – заявив Мяндмаа.
За словами канцлера, Міністерство соціальних справ разом із підзвітними йому виконавчими установами допомагало українцям, що рятуються від російської агресії в Естонії, й іншими способами: наприклад, українцям, які отримали міжнародний захист, було запропоновано тимчасове житло і всебічна допомога в пошуку житла в Естонії.
„Протягом двох років разом із Департаментом соціального страхування ми надали короткострокове житло 25 тисячам біженців. Ми також пропонували комплексну допомогу в пошуку постійного місця проживання в Естонії. У співпраці з Касою здоров’я ми створили можливості лікувати поранених на війні в Україні нарівні із застрахованими в Естонії, – перерахував Мяндмаа. – Крім того, ми також запропонували послуги психічного здоров’я та психосоціальної підтримки українським біженцям”.
Тайвань разом із фундацією «Унія Метрополій Польських» створив благодійний фонд для допомоги біженцям із України в Польщі. Острівна країна відразу перерахували туди мільйон доларів.
Запит на фінансування з цього фонду можуть подавати польські органи місцевого самоврядування та неурядові організації, йдеться на сайті МЗС Тайваню. Кожну заяву розглядатиме відбіркова комісія.
Зокрема гроші можна буде використати для інтеграції українців у країні, покращення умов освіти та в майбутньому сприянню поверненню біженців додому.
«Тайвань, який також стоїть перед загрозою авторитаризму, продовжує підтримувати дух демократичної солідарності та допомагати Польщі у наданні гуманітарної допомоги українським біженцям», – сказала представниця Тайваню в Польщі Ву Шаннянь.
Сьогодні, 7 грудня, між Урядом України, Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву і німецьким банком KfW підписана угода про виділення додаткових 17 мільйонів євро на пільгові житлові кредити для внутрішньо переміщених осіб.
Про це інформує пресслужба Міністерства з питань реінтеграції окупованих територій.
„Ми із задоволенням продовжуємо нашу співпрацю з Україною у сфері пільгових житлових кредитів для українських внутрішньо переміщених осіб. Першу частину цього проєкту на загальну суму 25,5 мільйонів євро було успішно впроваджено протягом 2021-2022 років. Разом із нашими українськими партнерами ми дуже швидко побачили, що цей проєкт викликав значну зацікавленість. Саме тому сьогодні ми оголосили про додаткову підтримку у вигляді 17 мільйонів євро. Цей грант є складовою німецько-українського співробітництва задля розвитку, загальна сума якого лише у 2023 році становила понад 600 мільйонів євро”, – зазначив постійний заступник посла Німеччини в Україні Тім Пранге.
За рахунок зазначених коштів у 2024 році планується видати приблизно 400 нових пільгових житлових кредитів.
Європейська комісія передбачила 4 млн євро для покращення доступу до медичних послуг українських біженців, передає „Європейська правда”.
ЄК запустила відповідний проєкт для тих осіб, які мають тимчасовий захист у країнах ЄС та Молдові. Кошти виділяють у межах програми EU4Health. Проєкт розрахований на два роки, його підтримують Єврокомісія, ВООЗ та Міжнародна організація з міграції.
Він має покращити спроможність національних систем охорони здоров’я і доступ до медичних послуг українців з тимчасовим захистом у Польщі, Румунії, Болгарії, Угорщині, Чехії, Словаччині, Латвії, Литві, Естонії та Молдові.
Крім розширення доступу до медичних послуг, йдеться також про профільне працевлаштування українських медиків у країнах перебування та розвиток таких мереж, щоб вони могли працювати з українцями з тимчасовим захистом.
Проєкт є наслідком домовленості про співпрацю між Єврокомісією та Міністерством охорони здоров’я, яку сторони підписали у червні цього року.
За даними Федерального агентства зайнятості, працевлаштовано лише 135 000 українських біженців. Більшість із них працюють у сфері послуг, на виробництві, будівництві та в готельному бізнесі. Ще 467 тисяч працездатних дорослих біженців отримують цивільну допомогу.
Українці, на відміну від багатьох інших біженців, отримали можливість негайно працевлаштовуватися, внаслідок чого вони дійсно отримують роботу набагато швидше, ніж інші біженці. Проте українські біженці інтегруються на ринку праці в Німеччині повільно порівняно з іншими європейськими країнами, у країні у жовтні запустили „турбопрограму” з працевлаштування, яка має дозволити отримувати роботу з нижчим знанням німецької, ніж цього вимагають нинішні правила.
За даними Федерального агентства зайнятості, у жовтні інтеграційні курси відвідували 129 000 українців. З них 95 000 завершать курси протягом найближчих шести місяців, решта – до вересня 2024 року.
Політики партій ХДС/ХСС та ВДП закликають надавати українцям лише допомогу для шукачів притулку, а не соціальну допомогу з безробіття: тобто максимум 410 євро, а не 502 євро на місяць (із січня – 563 євро).
На думку авторів ініціативи, саме збільшення власного доходу має бути стимулом у працевлаштуванні, а доки держава покриває всі потреби та виплачує допомогу, цієї потреби немає.
Уряд Німеччини 18 жовтня запропонував кроки для прискорення інтеграції десятків тисяч українських біженців на своєму ринку праці, зважаючи на їх збільшення через міграцію з Польщі. Задля цього він закликав компанії послабити вимоги до знання німецької мови і запропонувати українцям додаткове навчання.
Німецький уряд сподівається заручитися підтримкою компаній, агентств з працевлаштування та асоціацій, які взяли на себе добровільні зобов’язання, і призначив для координації зусиль спеціального представника Федерального агентства з працевлаштування Даніеля Терценбаха, повідомляє Reuters. Агентство зазначає, що європейські країни не в повній мірі скористались можливістю заповнити дефіцит робочої сили українськими біженцями – незважаючи на те, що багато з них мають вищу освіту або вкрай необхідні навички.
Німецька економіка гостро потребує робочої сили та кваліфікованих працівників, заявив 19 жовтня міністр праці Губертус Гайль. Він зазначив, за даними Федерального агентства зайнятості, рівень зайнятості українців у Німеччині наразі становить 19% (станом на вересень у Німеччині налічувалося 205 970 безробітних українців).
Терценбах заявив, що хоче встановити, які муніципалітети мають найбільше дитячих садків, щоб цілеспрямовано залучати українських жінок до роботи.
Нові кроки уряду Німеччини спрямовані на надання допомоги з працевлаштуванням десяткам тисяч українських біженців, які закінчили або збираються закінчити інтеграційні курси, запропоновані німецьким урядом. Очікується, що після завершення таких курсів біженці будуть шукати роботу, інакше вони ризикують втратити державну допомогу, зазначає Reuters.
