Міністр праці та соціального захисту Чехії Маріан Юречка повідомив, що наразі в країні працюють 158 800 українських біженців. Цей показник на 44 800 більше, ніж рік тому, і більш ніж удвічі, як два роки тому, інформує МТІ.
„Доходи держави від економічної діяльності українських біженців постійно зростають, тоді як витрати на них зменшуються”, – зазначив міністр. У першому кварталі цього року доходи були на 3,1 мільярда крон більшими, ніж допомога, надана біженцям, наводить слова міністра видання Novinky.cz.
За словами міністра, Чехія наразі виплачує соціальну допомогу 86 тисячам українських біженців, тоді як два роки тому ця кількість становила 149 тисяч. Після початку повномасштабного вторгнення, навесні 2022 року, державну підтримку в Чеській Республіці отримали 234 тисячі українських біженців. Більшість українців, які отримують державну допомогу, – це люди похилого віку, хворі та діти. Більшість людей працездатного віку вже працевлаштовані.
За даними Міністерства внутрішніх справ Чехії, наразі в країні проживає 373 134 українські біженці, які користуються тимчасовим захистом. Хоча держава витратила 3,8 мільярда крон на підтримку біженців у першому кварталі, доходи країни становили 6,9 мільярда крон.
Внесок українців у чеську економіку набагато більший і різноманітніший, ніж просто сплата обов’язкових внесків та податків. Функціонування кількох секторів, таких як будівництво, сільське господарство чи державні послуги, зараз немислиме без допомоги українців, зазначив міністр.
Цю думку також підтверджують експертні аналізи. „Якщо українці масово залишатимуть свої робочі місця тут, вся Чеська Республіка практично зупиниться”, – сказав Томаш Проуза, очільник Спілки промисловості та туризму.
[type] => post
[excerpt] => Міністр праці та соціального захисту Чехії Маріан Юречка повідомив, що наразі в країні працюють 158 800 українських біженців. Цей показник на 44 800 більше, ніж рік тому, і більш ніж удвічі, як два роки тому, інформує МТІ.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1748442000
[modified] => 1748439108
)
[title] => 160 тисяч українських біженців офіційно працевлаштовані в Чехії
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=60619&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 60548
[uk] => 60619
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 39355
[image] => Array
(
[id] => 39355
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/ca273993-3ebb-44ab-a922-961f908a7d7c-cx5-cy0-cw81-w1080-h608-s.jpg
[original_lng] => 88013
[original_w] => 1080
[original_h] => 608
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/ca273993-3ebb-44ab-a922-961f908a7d7c-cx5-cy0-cw81-w1080-h608-s-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/ca273993-3ebb-44ab-a922-961f908a7d7c-cx5-cy0-cw81-w1080-h608-s-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/ca273993-3ebb-44ab-a922-961f908a7d7c-cx5-cy0-cw81-w1080-h608-s-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/ca273993-3ebb-44ab-a922-961f908a7d7c-cx5-cy0-cw81-w1080-h608-s-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/ca273993-3ebb-44ab-a922-961f908a7d7c-cx5-cy0-cw81-w1080-h608-s.jpg
[width] => 1080
[height] => 608
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/ca273993-3ebb-44ab-a922-961f908a7d7c-cx5-cy0-cw81-w1080-h608-s.jpg
[width] => 1080
[height] => 608
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/ca273993-3ebb-44ab-a922-961f908a7d7c-cx5-cy0-cw81-w1080-h608-s.jpg
[width] => 1080
[height] => 608
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 2198
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 39355
[_edit_lock] => 1748431035:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 21152008001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 84406
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 11439
[1] => 2439
)
[tags_name] => Array
(
[0] => біженці
[1] => Чехія
)
)
[1] => Array
(
[id] => 60112
[content] =>
Норвегія виділяє 580 мільйонів крон (понад 49 млн євро) на роботу Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) для біженців, внутрішньо переміщених осіб та інших постраждалих від війни людей в Україні та Молдові.
Про це йдеться у повідомленні норвезького уряду, передає „Європейська правда”.
530 мільйонів норвезьких крон підуть на роботу в Україні та 50 мільйонів норвезьких крон – в Молдові.
„УВКБ ООН є одним з наших найважливіших гуманітарних партнерів в Україні. У той час, коли гуманітарні потреби зростають внаслідок російської війни, а міжнародна гуманітарна підтримка зменшується, я радий, що Норвегія може зробити важливий внесок у роботу УВКБ ООН для внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих верств населення, які постраждали від війни”, – заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
Міністр відзначив, що в останні місяці зростає кількість поранень і смертей серед цивільного населення, в тому числі серед дітей.
„Українці продовжують залишати свої домівки вздовж лінії фронту в пошуках безпеки. У той же час, нещодавні атаки на столицю Київ показують, що люди страждають і далеко від лінії фронту”, – зазначив Ейде.
Згідно з Гуманітарним закликом ООН для України, до 2025 року 36% населення України потребуватимуть гуманітарної допомоги та захисту. Постраждали цивільні особи в усіх регіонах, з найтяжчими наслідками у прифронтових районах на сході, півдні та в деяких частинах півночі.
УВКБ ООН тісно співпрацює з українською владою та місцевими партнерами і намагається працювати якомога ближче до лінії зіткнення. УВКБ ООН надає життєво необхідну гуманітарну допомогу, юридичні консультації, грошові перекази, тимчасове житло та ремонт пошкоджених будинків.
„У березні я разом із Міністром закордонних справ України Сибігою зустрівся з кількома сім’ями у прифронтовому Харкові, які отримали допомогу через УВКБ ООН. Це дуже вражає – спілкуватися з українцями, які живуть своїм повсякденним життям в умовах жорстокої війни. Водночас, приємно бачити, що допомога надходить. Ці сім’ї отримали підтримку, серед іншого, на ремонт будинків, предмети першої необхідності та притулок у центрах для жертв війни”, – розповів Ейде.
З 2022 року Норвегія виділила понад 900 мільйонів норвезьких крон на діяльність УВКБ ООН в Україні та сусідніх країнах і є одним з найбільших донорів роботи УВКБ ООН.
Представниця УВКБ ООН в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг повідомила, що через скорочення фінансування, зокрема втрату значної частини підтримки від США, агентство змушене призупинити частину програм — зокрема психосоціальну допомогу, будівельні матеріали для тимчасового житла та фінансову підтримку.
„Деякі з програм, які ми раніше реалізовували за щедрої підтримки США, призупиняються”, – сказала вона.
Біллінг зазначила, що гроші США торік становили 40% фінансування УВКБ ООН.
Ще одна причина – скорочення фінансування від інших західних донорів, оскільки вони надають пріоритет оборонним витратам. Як наслідок, агентство заявило, що його заклик про виділення 3,32 млрд доларів для підтримки 8,2 млн людей в Україні був профінансований лише на 25%.
Водночас УВКБ продовжує підтримку переселенців у транзитних центрах у Павлограді та Сумах, де з січня допомогу отримали майже 9 тис. людей, а загалом із серпня минулого року було евакуйовано або переміщено понад 200 тис. осіб із прифронтових територій.
Із початку травня в Естонії завершується дія програми, за якою українські біженці могли отримувати компенсацію витрат на оренду житла та перекладацькі послуги.
Відповідне рішення ухвалили Департамент соціального страхування Естонії та Талліннський департамент соціальної допомоги та охорони здоров’я. До цього часу українці, які отримали тимчасовий захист, могли розраховувати на одноразову компенсацію орендних витрат – до 1200 євро на домогосподарство. Загалом таку підтримку з червня 2022 року отримали майже 11 000 родин, з яких понад 60% – у Таллінні.
Як пояснила керівниця відділу міграції Департаменту соціального страхування Лійс Палоотс, новий порядок допомоги буде „більш цілеспрямованим і сталим” – передбачено підтримку насамперед для тих, хто ще перебуває в державних центрах розміщення, не має родинної чи соціальної підтримки в Естонії, та очікує рішення про тимчасовий або міжнародний захист.
Також розглядається припинення аналогічних домовленостей з іншими муніципалітетами для уніфікації підходів по всій країні.
Кабінет міністрів виділив ці кошти з держбюджету на сприяння поверненню українських біженців.
Кабмін виділив Міністерству національної єдності 150 мільйонів гривень з держбюджету на сприяння поверненню українських біженців. Про це розповів у вікторок, 4 березня, представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
„Передано бюджетні призначення, передбачені Міністерству економіки на 2025 рік у загальному фонді державного бюджету за програмою Забезпечення виконання завдань і заходів із підтримки українців за кордоном та сприяння їх поверненню в Україну в сумі 150,03 млн гривень Міністерству національної єдності України на нову бюджетну програму”, – написав він.
Офіційний Київ активізує зусилля для стимулювання повернення українських біженців з Німеччини, оскільки країна відчуває гострий дефіцит робочої сили.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на Yahoo News, у Берліні, а згодом і в інших містах, планується відкриття так званих „центрів єдності”. Ці установи допомагатимуть українцям із працевлаштуванням, житлом та освітніми можливостями, створюючи умови для повернення додому.
Українців у Німеччині готують до повернення додому
Віцепрем’єр-міністр України Олексій Чернишов заявив агентству DPA, що „значна кількість українців серйозно розглядають можливість повернення на батьківщину”. Чернишов, який минулого тижня перебував у Берліні, займається підготовкою до відкриття цих центрів. Він очолює новостворене Міністерство національної єдності України, засноване в грудні 2023 року спеціально для підтримки громадян, які вирішать повернутися.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року до Німеччини виїхало понад 1,1 мільйона українців – це найбільший потік серед усіх країн, що прийняли біженців.
За офіційними даними, нині на підконтрольних Україні територіях проживає приблизно 32 мільйони осіб, тоді як у 1991 році, після здобуття незалежності, населення країни становило 52 мільйони. Уряд оцінює, що за межами країни наразі перебувають від 20 до 25 мільйонів українців.
Українці, які повернуться з-за кордону будуть звільнені від військової служби
Український уряд активізує зусилля для повернення біженців з Німеччини, оскільки країна стикається з гострою нестачею робочої сили, особливо в стратегічно важливих секторах.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на Yahoo News, віцепрем’єр-міністр України Олексій Чернишовзазначив, що скорочення чисельності населення створює серйозні виклики для економіки, а найбільша потреба в кадрах відчувається в оборонній промисловості, енергетичному секторі та сфері відновлення.
„Це критично важливі для нас підприємства або галузі”, – наголосив Чернишов в інтерв’ю DPA, додавши, що українці, які повернуться працювати в цих сферах, будуть звільнені від військової служби.
Уряд також має намір підтримувати тих, хто вирішить залишитися в Німеччині, допомагаючи їм у пошуку роботи та отриманні професійної кваліфікації. „Вони не повинні бути тягарем на шиї уряду”, – зазначив Чернишов.
Масштаби міграції та динаміка змін
За даними Агентства ООН у справах біженців, станом на 16 грудня 2024 року в усьому світі було зафіксовано 6,814 мільйона українських біженців. Це на 370 тисяч більше, ніж роком раніше.
Найбільше українців перебувають у таких країнах:
Німеччина – 1,235 мільйона осіб
Польща – 985,1 тисячі
Чехія – 380,4 тисячі
Портрет українських мігрантів
Опитування, проведене Агентством ООН у справах біженців серед 3 416 українських мігрантів у Європі (жовтень-грудень 2024 року), показало такі тенденції:
53% опитаних – працездатного віку (18-59 років), з них 36% жінки, 17% чоловіки
Найбільший відтік населення припав на першу половину 2022 року – 31% у І кварталі та 14% у ІІ кварталі
До виїзду з України 52% мігрантів мали роботу, у країнах перебування цей показник знизився до 44%
Частка безробітних зросла з 5% до 15%
Що буде далі?
Протягом 2023 року кількість українських біженців зросла на 200 тисяч. У першій половині 2024 рокуміграція збільшилася на 240 тисяч, досягнувши 6,58 мільйона осіб. Протягом ІІІ кварталу цей показник зріс ще на 200 тисяч, а на середину жовтня 2024 року сягнув 6,8 мільйона.
За прогнозами Національного банку України (НБУ), через війну та енергетичну кризу міграція продовжуватиметься. Очікувалося, що за 2024 рік країну покинуть ще 500 тисяч осіб.
Українські біженці, які прибули до Чехії, рятуючись від війни, уже сплачують більше податків до державної скарбниці, ніж отримують допомоги. Таким чином наші співвітчизники збільшили бюджет країни на 5,7 мільярда крон.
Від українських біженців, які перебувають у Чехії, до державної скарбниці кожного кварталу надходить дедалі більше коштів. За 9 місяців 2024 року сума сплачених ними податків і зборів уже на 5,7 мільярда крон перевищила суму соціальної підтримки, яка виплачується українським біженцям (1 крона – приблизно 1,6 грн). Про це повідомив Якуб Августа, речник міністерства праці та соціального захисту Чехії.
Уперше профіцит виник у третьому кварталі 2023 року. З моменту повномасштабного вторгнення російської армії в лютому 2022-го Чехія надала українським біженцям допомогу на загальну суму 20,7 мільярда крон. Ця сума зменшується з кожним роком. У 2022-му вона становила 8,7 мільярда крон, у 2023-му – 6,96, а в кінці серпня цього року – 4,99.
Допомогу наразі отримує лише чверть українських біженців
Зменшується й кількість тих, хто отримує допомогу. У серпні минулого року було виплачено 96,5 тисячі одиниць грошової допомоги, а в серпні 2024-го – лише 51,4 тисячі. На сьогодні тільки чверть українців претендує на щомісячну допомогу, яка в середньому становить 7966 крон на людину.
Наразі зареєстровано близько 150 тисяч робочих місць, створених українськими громадянами в Чехії, більшість з яких не вимагає вищої освіти. Чехія з населенням близько 10,5 мільйона осіб – одна з тих держав, які прийняли найбільше українських біженців у пропорційному до населення відношенні. На сьогодні в країні зареєстровано 383 тисяч громадян України, з них 95 тисяч – віком до 18 років, 16 тисяч – пенсіонери.
Вільнюський офіс Міжнародної організації міграції (МОМ) зазначив, що наразі кількість прибулих до країни українських біженців зменшилась, але Литва щотижня приймає по кілька десятків українців.
„І їм, безумовно, потрібна, насамперед, фінансова допомога. Тому ми забезпечимо вразливим біженцям від війни одноразові виплати на найнеобхідніші витрати”, – заявив глава МОМ у Литві Ейтвідас Бінгяліс.
Підтримку буде надано громадянам України або третіх країн, які вперше прибули до Литви з України і перетнули зовнішній кордон Європейського Союзу не раніше 40 календарних днів тому.
Допомогу нададуть самотнім батькам або опікунам, які прибули з однією дитиною або кількома до 18 років, сім’ям із трьома і більше дітьми до 18 років, сім’ям із дитиною з обмеженими можливостями до 18 років (підтримку нададуть дітям і дорослим), вагітним жінкам, особам 60 років і старшим, а також особам з обмеженими можливостями.
Внаслідок повномасштабного вторгнення рф у 2022 році мільйони українців змушені були шукати безпечного притулку за межами країни.
Чимало з цих людей є працездатними та високо кваліфікованими спеціалістами в різних галузях. Проте не всім вдалося знайти гідну роботу на новому місці.
ЄС зацікавлений у дешевій робочій силі
Станом на березень 2024 року, за межами України перебувало 4,9 мільйона українців у зв’язку з війною, згідно з дослідженням Центру економічної стратегії. Близько 4,3 мільйона мають статус тимчасового захисту в країнах ЄС. Найбільше біженців у Німеччині (1,3 млн), Польщі (951 600) та Чехії (381 200).
Європейські країни зацікавлені в тому, щоб працездатні українці залишалися на їхніх ринках праці. Міністерка з економічного співробітництва та розвитку ФРН Свенья Шульце зазначила, що Німеччина не заохочуватиме українських біженців до повернення. Канцлер Німеччини Олаф Шольц на саміті в Брюсселі заявив, що вимагатиме від ЄС більше коштів на утримання українських біженців. Польща та Чехія також підтримали його звернення.
Чехія, з 1 червня запустила програму допомоги біженцям у поверненні до України, яка триватиме до листопада і охопить понад 400 осіб. Тим, хто бажає повернутися, придбають квитки на автобуси або організують медичний транспорт. Однак, ця кількість є незначною порівняно з числом українців, які наразі перебувають у Чехії.
Про скрутне життя українських біженців у Нідерландах пише Алік Сахно на шпальтах видання РБК-Україна. У даний момент у країні проживає понад сто тисяч українців, з яких 83 тисячі розміщені у муніципальних притулках. Заповненість притулків для екстреного розміщення досягла 99,3%. Проте, кількість українців, які шукають притулку в Нідерландах, зросла цього року. Серед новоприбулих є й ті, хто переїхав з інших країн ЄС.
Українські біженці в Нідерландах, які не можуть працевлаштуватися, мають право на безоплатне проживання в гуртожитках і щомісячну допомогу в розмірі 260 євро.
Середня зарплата українця в Нідерландах становить 1 104 євро, як показує дослідження міграційної платформи EWL. Близько 25% мігрантів отримують від 1 000 до 1 499 євро, а чверть заробляє менше ніж 500 євро.
Половина українців готові повернутися додому
Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, оприлюдненим у травні, лише половина українців, які наразі проживають у цих трьох країнах, готові повернутися додому. Вони вимагають задовільну безпекову ситуацію, функціонуючу інфраструктуру, наявне житло та завершення широкомасштабної війни.
Нестача робочої сили знижує ВВП
Неповернення громадян значно вплине на українську економіку, яка може втрачати від 2,7% до 6,9% ВВП щорічно, як зазначено в звіті Центру економічної стратегії за вересень 2023 року. The Wall Street Journal повідомляє, що нестача всього 100 тисяч працівників зменшує ВВП України на 0,5%.
„Протягом наступного десятиліття Україні доведеться залучити ще 4,5 мільйона працівників на ринок праці. З наближенням до епохи повоєнної відбудови потреба в робочій силі лише зростатиме”, – заявляли у Міністерстві економіки України.
Forbes.ua повідомляє, що у будівельній галузі дефіцит кадрів сягає 40%, і українські забудовники вже почали використовувати робітників з країн Глобального Півдня.
Яким буде населення України через 10 років?
Згідно з оцінками директорки Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової, до 2033 року в Україні в межах кордонів 1991 року проживатимуть не більше 35 мільйонів громадян. Цей прогноз вважається оптимістичним.
Елла Лібанова зазначила: „Давайте забудемо, що у нас було 52 мільйони українців. Такої кількості більше не буде. Навіть за найбільш оптимістичним сценарієм в 2033 році нас буде 35 мільйонів, і це прогнози для України в межах кордонів 1991 року. Це означає, що незалежно від того, чи повернемо ми всіх наших мігрантів або залучимо нових з інших країн, населення України все одно скоротиться.”
Для підтримки чисельності населення на рівні 30 мільйонів необхідно щорічно залучати близько 300 тисяч мігрантів. Це, у свою чергу, постане питання інтеграції цих людей у суспільство. Елла Лібанова пояснила: „Якщо ми не зможемо забезпечити себе необхідною робочою силою, нам доведеться запрошувати працівників з інших країн. Ймовірно, це будуть люди з менш розвинених країн. Зазвичай так відбувається. Однак, якщо в Україні будуть привабливі стартові умови, то можуть приїхати поляки, люди з країн Балтії, а також з Центральної та Західної Європи – це абсолютно можливо.”
Заміна мобілізованих громадян іноземною робочою силою є звичною практикою в періоди великих війн. Наприклад, у кінці Першої світової війни до роботи в тилу Франції залучали сотні тисяч іноземних робітників.
Після завершення активної фази війни та початку демобілізації багато військових повернеться з фронту. Важливо, щоб держава проводила грамотну політику щодо їхньої реабілітації та інтеграції до суспільства. Це дозволить повернути героїв до звичайного життя та стане значним поштовхом для економічного зростання.
Влада Ірландії ухвалила рішення скоротити соціальні виплати українським біженцям, які проживають у місцях, що фінансуються державою, і в центрах для прибулих.
Ірландія зменшить виплати до 38,8 євро із 220 євро після аналогічного скорочення для нових біженців з України, які прибули до країни протягом останніх місяців.
Міністр фінансів Майкл МакГрат уточнив, що зміни торкнуться близько третини з 86 000 осіб, які втекли від російського вторгнення та залишилися в Ірландії.
Зазначається також, що Ірландія має один із найвищих показників кількості українських біженців при власному населенні в 5,3 мільйона осіб, а скорочення соціальних виплат розкритикували організації, які підтримують біженців.