За даними Cointelegraph, Національний банк Чехії (CNB) розглядає пропозицію створити резерв біткойнів у розмірі 7 мільярдів доларів, що викликало занепокоєння міністра фінансів Чехії Збинека Станжури.
Станджура висловив побоювання щодо плану CNB інвестувати до 5% своїх резервів у біткойн, посилаючись на горезвісну волатильність криптовалюти як на значний ризик. Він підкреслив, що очікується, що центральні банки представляють стабільність, характеристика, якої, на його думку, не вистачає біткойну через його коливання торгових моделей.
CNB планує голосувати за пропозицію щодо резерву біткойнів сьогодні, а губернатор Алеш Міхл має намір представити свій план придбання правлінню банку. У разі схвалення CNB потенційно може виділити частину своїх понад 146 мільярдів доларів загальних резервів на біткойн. Незважаючи на визнання нестабільності біткойна, Міхль вказав на зростаючий інтерес з боку інвесторів, особливо після того, як такі великі фірми, як BlackRock, торік представили біржові фонди біткойна. Міхль заявив, що необхідний подальший аналіз, щоб оцінити потенційну роль біткойна в резервах CNB, вказавши, що негайного рішення прийматися не буде.
Цю пропозицію підтримали великі галузеві фірми Чеської Республіки, які розглядають її як прогресивний крок до диверсифікації від євро та використання довгострокового потенціалу біткойна. Люсьєн Бурдон, аналітик Trezor, висвітлив історію Чеської Республіки щодо біткойн-інновацій, відзначивши її внесок у розробку першого пулу для майнінгу, апаратного гаманця та проведення однієї з найбільших у світі конференцій щодо біткойнів. Бурдон стверджував, що зростання ролі біткойна як надійного активу у фінансовій системі є не рухом до централізації, а скоріше свідченням його стійкості та привабливості для різних зацікавлених сторін, включаючи окремих осіб, установи та держави.
Цей розвиток подій відбувається, оскільки законодавці США активно виступають за стратегічні ініціативи щодо резервування біткойнів як на рівні штатів, так і на федеральному рівні. 29 січня сенатор Синтія Ламміс закликала США розглянути можливість створення стратегічного резерву біткойнів перед Чеською Республікою. Тим часом президент Європейського центрального банку Крістін Лагард висловила впевненість, що біткоін не буде включений до резервів Європейського Союзу. Глобальний дискурс щодо ролі біткойна в національних резервах продовжує розвиватися, відображаючи зростаючий вплив криптовалюти на фінансовий ландшафт.
Міністр Чехії у справах Європи Мартін Дворжак у вівторок, 28 січня, представив європейським колегам план інтеграції України та Молдови до внутрішнього ринку ЄС.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє агентство ČTK.
За словами Дворжака, план зосереджений на конкретних пропозиціях щодо поглиблення співпраці ЄС з Україною та Молдовою, зокрема в енергетиці, телекомунікаціях, екології та сільському господарстві.
“Я представив чеську ініціативу, щоб допомогти Молдові та Україні швидше інтегруватися у внутрішній ринок. Ми вважаємо, що це важливий крок, який може прискорити весь процес”, – пояснив чеський міністр.
Наразі чехам вдалося заручитися підтримкою дев’яти інших країн ЄС – Естонії, Фінляндії, Німеччини, Румунії, Латвії, Словенії, Швеції та Данії, додав він.
У документі, який цитує ČTK, вказується, що подальша економічна інтеграція в ЄС через угоди про вільну торгівлю суттєво підтримала б Молдову та Україну “в їхніх зусиллях протистояти згубному впливу Росії”.
Дворжак заявив, що прискорення інтеграції полягатиме у “нашій технічній допомозі, тіснішій співпраці, створенні робочих груп та налагодженні контактів”.
Чехія підготувала «неофіційний документ» про кроки, які потрібно зробити, щоб Україна та Молдова могли поступово інтегруватися у внутрішній європейський ринок.
Про це пише Euroactiv із посиланням на обізнані джерела, що надали виданню доступ до проєкту документу, передає Укрінформ.
Зазначається, що наприкінці 28 січня міністр у справах Європи Мартін Дворжак планує подати до Ради ЄС документ про поступову інтеграцію двох країн до внутрішнього ринку ЄС. Напередодні про цю ініціативу колег має повідомити міністр закордонних справ Ян Ліпавський у Брюсселі, додає видання.
У цьому «неофіційному документі» чеська дипломатія розробляє конкретні пропозиції щодо заходів в окремих секторах, зокрема, в енергетиці, сільському господарстві та телекомунікаціях. ЗМІ повідомляє, що в документі йдеться про те, що подальша економічна інтеграція України та Молдови завдяки розширеним угодам про вільну торгівлю суттєво підтримає ці країни у «протистоянні злісному впливу Росії». Чеська дипломатія також стверджує, що обидві країни отримають відчутну винагороду та мотивацію продовжувати роботу над реформами. Крім того, це буде вигідно і самому ЄС, і його внутрішньому ринку.
Що стосується внутрішнього ринку ЄС, то, на думку чехів, одним із «шляхів» для українських і молдовських компаній на нього може стати програма Erasmus для молодих підприємців. Також, на думку авторів документу, було б бажано навчити місцеві інституції України та Молдови перевірці інвестицій.
Також у документі йдеться про включення України та Молдови в роумінг ЄС, посилення співпраці в галузі кібербезпеки та про поступову уніфікацію стандартів захисту даних.
«(Необхідно – ред.) сприяти подальшій інтеграції обох країн і ЄС з точки зору енергетичного ринку, включаючи розширення взаємозв’язків з ЄС, з метою забезпечення безпеки поставок і стабільності передачі енергії», – йдеться в документі, в якому наголошується, зокрема, на необхідності сприяння співпраці в таких сферах, як енергоефективність, ядерна безпека, забезпечення незалежності регулятора енергетичного ринку.
Україна та Молдова потребують більшої підтримки та допомоги у відповідності кліматичним та екологічним умовам, зауважують автори документу, наприклад, в оновленні стратегій зниження рівня викидів. ЄС також може допомогти з картографуванням та усуненням екологічних наслідків російської агресії.
В аграрному секторі, серед іншого, йдеться про необхідність «продовжувати підтримувати лібералізацію двосторонньої торгівлі з Україною та Республікою Молдова після можливого закінчення терміну дії автономних торгових заходів у червні 2025 року».
Чеська Республіка пропонує інші ідеї, зокрема у сфері транспорту, контролю якості товарів або технічної допомоги в процесі розширення тощо.
Повідомляється, що план уже знайшов підтримку з боку восьми країн (Естонії, Ірландії, Латвії, Німеччини, Румунії, Словенії, Фінляндії та Швеції), інші можуть приєднатися. Якщо Чеському головуванню вдасться залучити на свій бік достатню кількість держав, ідеї можуть стати конкретними законодавчими пропозиціями.
Чехія вже має можливість імпортувати необхідну сировину через західний маршрут на випадок, якщо постачання з Росії припиниться.
У разі припинення поставок нафти з Росії через нафтопровід «Дружба» Чехія готова повністю перейти на отримання нафти із Західної Європи, заявив прем’єр-міністр країни Петр Фіала. Це стало можливим завдяки розширенню нафтопроводу TAL.
Заява чеського уряду про остаточне припинення імпорту російської нафти в середині року залишається чинною. Однак Чехія вже має можливість імпортувати необхідну сировину через західний маршрут на випадок, якщо постачання з Росії припиниться, підкреслив Фіала.
«Збільшення пропускної здатності нафтопроводу TAL дає нам додаткові чотири мільйони тонн нафти. Це означає, що через цей маршрут до Чехії можна постачати вісім мільйонів тонн нафти на рік, що повністю покриває наші потреби», — сказав прем’єр-міністр.
«Росія більше не може нас шантажувати. Ми маємо можливість повністю забезпечуватися нафтою із Заходу», — додав він.
Чеські пивоварні більше не постачатимуть пиво до Росії, причому більшість із них припинила експорт до Росії вже навесні 2022 року, невдовзі після того, як Росія здійснила напад на Україну, повідомило в середу інформаційне агентство CTK.
CTK звернулася до пивоварів, оскільки в понеділок російське інформаційне агентство «РИА Новости» повідомило, посилаючись на статистику, що минулого року німецькі та чеські пивоварні відвантажили найбільше пива до Росії і отримали найбільші доходи. За словами представників компаній, напій потрапляє на російський ринок переважно через посередників.
«Коли ви продали своє пиво комусь, ви не маєте контролю над тим, куди воно потрапляє. Саме тому чеське пиво тепер доступне в Росії», – розповів агентству Радек Туліс, представник пивоварні Humpolec. За даними Чеського статистичного управління, із січня по жовтень минулого року вартість чеського пива, експортованого в Росію, становила понад 819 мільйонів крон, що на 63 мільйони більше, ніж за аналогічний період 2021 року.
За даними чеських статистиків, Росія стала третім за величиною споживачем напою після Німеччини та Словаччини. Для чеських пивоварень вирішальним є внутрішній чеський ринок, на якому продається 75-80 відсотків їхньої продукції, а також ринки країн ЄС, розповів агентству Томаш Слунечка, президент Асоціації чеської пивної промисловості.
Українські біженці, які прибули до Чехії, рятуючись від війни, уже сплачують більше податків до державної скарбниці, ніж отримують допомоги. Таким чином наші співвітчизники збільшили бюджет країни на 5,7 мільярда крон.
Від українських біженців, які перебувають у Чехії, до державної скарбниці кожного кварталу надходить дедалі більше коштів. За 9 місяців 2024 року сума сплачених ними податків і зборів уже на 5,7 мільярда крон перевищила суму соціальної підтримки, яка виплачується українським біженцям (1 крона – приблизно 1,6 грн). Про це повідомив Якуб Августа, речник міністерства праці та соціального захисту Чехії.
Уперше профіцит виник у третьому кварталі 2023 року. З моменту повномасштабного вторгнення російської армії в лютому 2022-го Чехія надала українським біженцям допомогу на загальну суму 20,7 мільярда крон. Ця сума зменшується з кожним роком. У 2022-му вона становила 8,7 мільярда крон, у 2023-му – 6,96, а в кінці серпня цього року – 4,99.
Допомогу наразі отримує лише чверть українських біженців
Зменшується й кількість тих, хто отримує допомогу. У серпні минулого року було виплачено 96,5 тисячі одиниць грошової допомоги, а в серпні 2024-го – лише 51,4 тисячі. На сьогодні тільки чверть українців претендує на щомісячну допомогу, яка в середньому становить 7966 крон на людину.
Наразі зареєстровано близько 150 тисяч робочих місць, створених українськими громадянами в Чехії, більшість з яких не вимагає вищої освіти. Чехія з населенням близько 10,5 мільйона осіб – одна з тих держав, які прийняли найбільше українських біженців у пропорційному до населення відношенні. На сьогодні в країні зареєстровано 383 тисяч громадян України, з них 95 тисяч – віком до 18 років, 16 тисяч – пенсіонери.
З середини наступного року Чехія повністю припинить імпорт нафти з росії. Це рішення було прийнято у зв’язку з наближенням до фінішної прямої будівництва нафтопроводу, який замінить втрачені обсяги зі Сходу.
З липня наступного року Чехія планує повністю припинити імпорт російської нафти через трубопровід «Дружба I», який транспортує нафту з рф на нафтопереробний завод Литвинова через Україну і Словаччину, підтвердив агентству Reuters заступник голови чеського оператора нафтопроводу. Цей важливий план стане можливим завдяки завершенню до кінця цього року модернізації Трансальпійського нафтопроводу (TAL) через італійсько-німецьку територію, що дасть змогу подавати нафту до чеського трубопроводу IKL, пов’язаного з TAL, із заходу з максимальною потужністю.
Цей крок є важливим ще й тому, що чехи досі покладаються на росію, яка забезпечує половину їхніх потреб у нафті. Водночас країна планує відмовитися від імпорту з рф через війну в Україні та заборону ЄС на постачання російської нафти морським шляхом.
На період, коли відбувається перехід на нові джерела, Чехія, Угорщина, Словаччина, Німеччина та Польща були звільнені від санкцій Євросоюзу щодо російської трубопровідної нафти. Відтоді Німеччина і Польща припинили імпорт з рф, а Чеська Республіка планує зробити це наступного літа.
Наразі Угорщина та Словаччина ще купують російську трубопровідну нафту, але в компанії Mol непокояться з приводу того, як довго це може тривати. Минулого тижня в інтерв’ю інформаційному агентству заступник голови чеської нафтопровідної компанії MERO зазначив: «Якщо в першому кварталі ми побачимо, що все готово, то буде поступове логістичне переключення поставок».
Розширення нафтопроводу TAL вартістю 60 мільйонів доларів США подвоїть пропускну здатність із заходу до 8 мільйонів тонн на рік. Для забезпечення належної роботи чеських нафтопереробних заводів нафта з родовищ переважно Латинської Америки, Саудівської Аравії та Північного моря буде перероблятися в суміш, яка відповідає властивостям російської нафти.
Важливо, що з міркувань безпеки постачання після закриття трубопроводу «Дружба I» його технічний стан буде збережено й він буде заповнений нафтою для забезпечення резерву.
Таким чином у разі необхідності трубопровід зможе транспортувати сиру нафту з України та Казахстану або з Адріатичного трубопроводу в Хорватії.
Теоретично «Дружба II» може бути також переобладнаний на реверс із заходу на схід для постачання нафти до Словаччини, хоча наразі це лише гіпотетична можливість.
