У липині 2025 року економічні очікування українців майже не змінилися. Водночас інфляційні та девальваційні настрої погіршилися.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані щомісячного дослідження компанії Info Sapiens.
За даними дослідження, індекс споживчих настроїв склав 76,4 пунктів, що на 0,7 п. вище за показник червня.
Індекс поточного становища зріс і складає 59,3 п., що на 2,1 п. вище за рівень цього показника у червні. Індекс економічних очікувань у липні знизився на 0,2 п. та складає 87,9 п.
У липні показник індексу очікуваної динаміки безробіття зменшився на 2,7 п. та складає 125,8 п. Індекс інфляційних очікувань зріс на 1,7 п. та складає 183,7 п. Індекс девальваційних очікувань зріс на 3,1 п. та складає 149,2 п.
„Починаючи з квітня основні показники стабілізувалися і загалом не змінюються суттєво. У липні ми не спостерігаємо жодних статистично значущих змін у споживчих настроях порівняно з червнем”, – коментують аналітики Info Sapiens.
Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни. Під час дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років.
Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 в тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки.
Зростання цін в Україні поступово уповільниться. Але наступного року інфляція буде досить високою.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на постанову від 6 серпня 2025 р. № 946.
Постановою схвалений Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2026-2028 роки та основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України.
Прогноз містить два сценарії розвитку подій: оптимістичний, який містить „припущення щодо суттєвого покращення безпекової ситуації з 2026 року”, та песимістичний – із продовженням повномасштабної агресії Росії.
За першим сценарієм інфляція (грудень до грудня) становитиме:
2026 рік – 8,6%,
2027 рік – 5,9%,
2028 рік – 5,3%.
За другим сценарієм інфляція становитиме:
2026 рік – 9,9%,
2027 рік – 9,4%,
2028 рік – 7,5%.
Чинний прогноз уряду на 2025 рік передбачає інфляцію грудень до грудня на рівні 9,5%.
Ціни на нафту зросли на 1% у четвер, 7 серпня, перервавши п’ятиденну серію падінь, на тлі ознак стабільного попиту в США, найбільшому у світі споживачеві нафти, хоча невизначеність щодо макроекономічного впливу тарифів США обмежила зростання.
Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 62 центи, або 0,9%, до 67,51 долара за барель, тоді як американська нафта марки West Texas Intermediate коштувала 65,03 долара за барель, що на 68 центів, або 1,1%, більше, ніж раніше.
Обидва показники впали приблизно на 1% до найнижчого рівня за вісім тижнів у середу після заяв президента США Дональда Трампа щодо прогресу в переговорах з Москвою.
Водночас США продовжують підготовку до запровадження вторинних санкцій, зокрема, можливо, проти Китаю, щоб чинити тиск на Росію та змусити її припинити війну в Україні.
Нафтові ринки отримали підтримку від більшого, ніж очікувалося, скорочення запасів сирої нафти в США минулого тижня. Управління енергетичної інформації повідомило в середу, що запаси сирої нафти в США скоротилися на 3 мільйони барелів до 423,7 мільйона барелів за тиждень, що закінчився 1 серпня, перевищивши очікування аналітиків, проведені в опитуванні Reuters, щодо скорочення на 591 000 барелів.
Запаси знизилися через зростання експорту сирої нафти зі США та збільшення обсягів переробки нафти на нафтопереробних заводах, при цьому використання на узбережжі Мексиканської затоки, найбільшому регіоні переробки в країні, та на Західному узбережжі досягло найвищого рівня з 2023 року.
Аналітики JP Morgan повідомили, що світовий попит на нафту до 5 серпня в середньому становив 104,7 мільйона барелів на день, що свідчить про річне зростання на 300 000 барелів на добу, але на 90 000 барелів на добу нижче їхнього прогнозу на місяць.
«Попри дещо м’який початок місяця порівняно з нашими очікуваннями, високочастотні показники попиту на нафту свідчать про те, що світове споживання нафти, ймовірно, послідовно покращиться протягом наступних тижнів», – сказали аналітики, очікуючи, що авіаційне паливо та нафтохімічна сировина будуть стимулювати зростання споживання.
Однак глобальна макроекономічна невизначеність після того, як США наказали запровадити новий пакет тарифів на індійські товари, обмежила зростання цін. У середу Трамп запровадив додатковий 25% тариф на індійські товари, посилаючись на продовження імпорту російської нафти. Новий імпортний податок набуде чинності через 21 день після 7 серпня.
«Хоча ці нові мита (щодо Індії з боку США) мають набути чинності через три тижні, ринки вже враховують подальший вплив на торговельні потоки, попит на ринках, що розвиваються, та ширшу енергетичну дипломатію», – сказала старший ринковий аналітик Phillip Nova Пріянка Сачдева.
Трамп також заявив, що може оголосити про подальші мита проти Китаю, аналогічні 25% митам, оголошеним раніше проти Індії через купівлю нею російської нафти.«Тарифи, ймовірно, зашкодять світовій економіці, що зрештою вплине на попит на паливо», – сказала Сачдева з Phillip Nova.
У червні 2025 року в Україні зафіксовано різке зростання цін на м’ясо. Протягом місяця вартість основних видів м’яса підвищилася на 20–30%, і експерти прогнозують подальше зростання.
За інформацією аналітиків Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), вартість свинячого ошийка найближчими місяцями залишатиметься у діапазоні 320–350 гривень за кілограм. У червні ціна вже перевищила 330 гривень за кіло. Основними чинниками, що впливають на таку динаміку, є дефіцит живої ваги свиней, стійкий попит та сезонне зростання закупівель у період літніх відпусток.
Яловичина в червні коштувала в середньому 336 гривень за кілограм, що на 22% дорожче порівняно з аналогічним періодом минулого року. Експерти прогнозують, що ціни на цей вид м’яса можуть збільшитися ще на 5–7% уже найближчим часом.
“Особливо в серпні, через обмежену пропозицію та витрати на утримання худоби” – додають в Українському клубі аграрного бізнесу.
Водночас курятина, зокрема стегна, філе чи тушки, також може подорожчати. Експерти пояснюють це підвищенням вартості кормів, що суттєво впливає на собівартість виробництва продукції птахівництва.
Деякі представники продовольчого ринку зазначають, що ситуація може залишатися стабільною при відсутності серйозних економічних чи кліматичних потрясінь. У пресслужбі «ЕКО-маркету» вважають, що ринок м’яса наразі перебуває у фазі відносної рівноваги. На їхню думку, якщо не відбудеться різких стрибків валютного курсу, неврожаю зернових, енергетичних потрясінь чи змін у податковому законодавстві, ціни на м’ясо до кінця осені суттєво не зміняться.
“На поточний момент ринок увійшов у фазу відносної стабільності. Якщо не станеться форс-мажорів – різкого зростання валютного курсу, неврожаю зернових (які формують кормову базу), енергетичної кризи чи змін у податковому середовищі, – ціни залишатимуться стабільними щонайменше до кінця осені”, – каже вона.
Таким чином, споживачам варто бути готовими до збереження високих цін на м’ясо на ринку щонайменше до кінця осені 2025 року, а подальша динаміка залежатиме від ситуації у сільському господарстві, валютному ринку та енергетичному секторі.
Ціни на нафту в понеділок знизилися після рішення ОПЕК+ про значне збільшення видобутку у вересні.
Про це пише Reuters.
Ф’ючерси на нафту марки Brent знизилися на 18 центів, або 0,26%, до 69,49 долара за барель, а WTI впала на 12 центів, або 0,18%, до 67,21 долара за барель. У п’ятницю обидва контракти закрилися зі зниженням приблизно на 2 долари.
ОПЕК+ домовилася про збільшення видобутку на 547 тис барелів на добу у вересні, достроково скасувавши більшість попередніх скорочень. Рішення мотивоване відновленням економіки та низькими запасами.
Аналітики Goldman Sachs прогнозують, що фактичне зростання видобутку з боку восьми країн ОПЕК+ складе 1,7 млн барелів на добу, тоді як інші члени знизили видобуток після попереднього перевиробництва.
На тлі нових санкцій США проти росії щонайменше два судна з російською нафтою, що прямували до Індії, змінили курс. Це може поставити під загрозу постачання 1,7 млн барелів на добу, хоча індійська влада заявила про продовження закупівель у росії.
Паралельно інвестори побоюються впливу американських мит на глобальне економічне зростання та попит на паливо після слабших за очікування даних щодо зайнятості у США.
Ціни на продовольчі товари в Україні за останні роки зблизилися з рівнем у країнах ЄС. Українські ціни вже перевищують показники країн-сусідів, зокрема Румунії, Словаччини та Туреччини.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Інфляційний звіт” Національного банку України (липень 2025 року).
За даними НБУ, причинами є і внутрішні проблеми, як-от клімат, війна, витрати виробництва, і зовнішні – глобальні ціни та попит.
У світі вартість продуктів зростає швидше, ніж інші ціни. З 2020 року продовольча інфляція склала понад 35%, тоді як загальна – лише 25%.
Це наслідок низки глобальних криз: пандемії, війни, кліматичних катастроф, логістичних збоїв і зростання цін на енергію. Усе це створило „ідеальний шторм” для стрімкого зростання вартості їжі.
Для українців це має велике значення, оскільки частка продовольчих товарів у споживчому кошику українців становить близько 40%.
З 2016 року ціни на продукти в Україні в євро зросли на 79%, у країнах ЄС – на 46%. Динаміка цін за окремими товарними групами була неоднорідною, як і відхилення цін на окремі продукти в Україні від цін у країнах ЄС.
Наприклад, ціни на хліб та крупи, фрукти та овочі, прісноводну рибу залишаються нижчими, ніж в Європі, завдяки меншим порівняно з ЄС витратам на сировину, працю та логістику. А соняшникова олія дешевша (зокрема на 20–25%, ніж у Польщі) завдяки розвиненому внутрішньому виробництву.
Водночас ціни на вершкове масло в Україні відносно вищі, ніж середньоєвропейські (зокрема на 20-25% порівняно з Польщею), що пов’язано з високою собівартістю виробництва та значною державною підтримкою агровиробників у країнах ЄС.
Продукція тваринництва також демонструє подібні контрасти: свинина та молочні продукти дорожчі, ніж польські, через структурні проблеми галузі та різницю в державній підтримці, тоді як м’ясо птиці та яйця дешевші завдяки ефективності великих виробників, вертикальній інтеграції та економії від масштабу.
За даними НБУ, у першій половині 2025 року продовжився тренд зближення українських цін на продукти до рівня ЄС. Після тимчасового зниження вартості харчів у євровому еквіваленті внаслідок девальвації гривні у 2023-2024 роках, з початку цього року відновилась тенденція зростання.
Ціни в Україні стримуються купівельною спроможністю населення. Як тільки ціна наближається до психологічного порогу, попит знижується або зміщується на дешевші аналоги.
З іншого боку, слабкий розвиток деяких секторів, як-от тваринництва, штовхає ціни вгору. Різниця в ПДВ також грає роль – в Україні він складає 20%, у Польщі – лише 5%, а подекуди діє нульова ставка.
Вартість продуктів харчування в Україні формується під впливом як внутрішніх чинників (урожайність, виробничі витрати, споживчий попит тощо), так і зовнішньої кон’юнктури, зокрема світових цін, доступу українських виробників до зовнішніх ринків, обсягів експорту та імпорту продуктів.
Зокрема, угода про зону вільної торгівлі України з ЄС сприяла нарощуванню обсягів торгівлі продовольчими товарами, а отже, була одним з чинників наближення українських цін до європейських.
Через високі ціни і низьку пропозицію Україна нарощує імпорт продовольства. За перше півріччя 2025 року імпорт свинини зріс у 4,4 раза, молока – у 1,6 раза, круп – на 48%, овочів – удвічі, а яблук – у 8 разів.
Водночас це дає змогу стримувати зростання внутрішніх цін та загалом робить їх більш стабільними, зазначають в НБУ.
У червні 2025 року споживча інфляція в Україні становила 0,8% порівняно з травнем, а у річному вимірі — 14,3%. Про це свідчать дані Державної служби статистики України.
Базова інфляція у червні зросла на 0,3% до травня 2025 року, а у річному вимірі — на 12,1%.
Що подорожчало найбільше:
Фрукти — зростання цін на 13,5%;
М’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, риба, хліб, молочні продукти, цукор — зростання на 0,2–3,3%;
Алкоголь і тютюн — +1,1% (зокрема, тютюнові вироби — +1,8%);
Транспорт — +1,1% через підвищення вартості залізничних квитків на 5,4% і пального — на 2,3%.
Що подешевшало:
Овочі — на 8,1%;
Яйця, макарони, молоко, рис — зниження цін на 0,4–1,1%;
Одяг і взуття — на 2,2% (одяг — на 2,3%, взуття — на 2,1%).
Європейська комісія цього тижня може запропонувати „плаваючу” верхню межу ціни на російську нафту у межах нового проєту 18-го пакета санкцій, намагаючись подолати опір деяких держав-членів.
Про це агентство Reuters дізналось від чотирьох європейських дипломатів, пише „Європейська правда”.
За даними Reuters, Єврокомісія розробляє механізм, який дозволить коригувати обмеження на російську нафту відповідно до змін глобальних цін на нафту.
Одне з джерел агентства уточнило, що механізм все ще розробляється і передбачає більш автоматизований процес перегляду обмеження цін з метою його коригування відповідно до світових цін на нафту.
Наразі незрозуміло, яким буде обмеження, але, за словами одного з джерел Reuters, початкова ціна буде трохи вищою за 45 доларів.
Як відомо, раніше Європейська комісія запропонувала знизити „стелю цін” на російську нафту із 60 до 45 доларів за барель у межах 18-го пакету санкцій ЄС проти Росії.
Але від плану довелось відмовитись, оскільки ЄС і Велика Британія не змогли заручитися підтримкою президента США Дональда Трампа.
Поки що невідомо, чи зможуть посли ЄС домовитися про перегляд механізму обмеження ціни на російську нафту,
Словаччина нині виступає проти 18-го пакета санкцій через побоювання щодо плану ЄС припинити імпорт російських енергоносіїв до 2027 року.
Інфляція в травні 2025 року досягла піку, а в червні почала знижуватися. Це пояснюється тим, що в червні минулого року тарифи електроенергію різко підвищили, а цього року – ні.
Як зазначили в НБУ, у травні споживча інфляція пришвидшилася (до 15,9% р/р), перевищивши прогноз НБУ через суттєвіше, ніж очікувалося, подорожчання сирих продуктів харчування.
За оцінкою НБУ, у червні загальна інфляція сповільнилася за рахунок зниження адміністративної інфляції.
НБУ не наводить цифри зростання цін, але згідно з оприлюдненим графіком, річна інфляція в червні впала нижче 15%. Держстат оприлюднить офіційну інформацію 9 липня.
Ціни на продукти
За даними НБУ, зростання цін на сирі продукти в травні пришвидшилося (до 26.4% р/р) передусім через подорожчання продукції тваринництва (молока, м’яса, яєць) на тлі зростання собівартості, зменшення поголів’я тварин, а також унаслідок активного експорту окремих продуктів.
Високими темпами зростали ціни на окремі овочі, яблука, кісточкові та ягоди, переважно через вплив несприятливих погодних умов на їхню пропозицію. Тривало подорожчання оброблених продуктів.
За оцінками НБУ, у червні ціни на продукти харчування надалі зростали.
Інфляційний тиск
„Значний фундаментальний інфляційний тиск зберігався, зокрема інфляція послуг залишалася високою на тлі подальшого зростання заробітних плат і стійкого споживчого попиту. Подорожчання непродовольчих товарів тривало помірними темпами”, – заявили в НБУ.
Адміністративна інфляція в травні пришвидшилася до 19,8% р/р передусім через подорожчання алкогольних напоїв і тютюнових виробів, зокрема на тлі подальшого збільшення виробничих витрат, посилення заходів боротьби з тіньовою пропозицією, а також податкових змін для виробників та імпортерів тютюнової продукції.
За оцінками НБУ, у червні адміністративна інфляція суттєво сповільнилася через ефект бази порівняння (у червні 2024 року відбулося одноразове підвищення тарифів на електроенергію).
Зростання цін на паливо залишалося стриманим (на 1,2% р/р у травні), хоча в червні, за оцінками НБУ, воно пришвидшилося внаслідок зростання вартості бензинів та дизпалива на тлі подорожчання нафти на світових ринках.
Незважаючи на підвищення цін на електроенергію, українські тарифи для населення все ще далекі від ринкових. Однак зростання тарифів не має залишити без захисту вразливі домогосподарства.
Як наголошується в документі, тоді як поточним пріоритетом влади є усунення наслідків війни в енергетичному секторі, є також необхідність терміново підготувати план післявоєнних реформ і вирішити старі структурні проблеми:
За даними МВФ, хоча тарифи на електроенергію для населення підвищили у 2023 і 2024 роках із дуже низького рівня, тарифи на опалення та гаряче водопостачання залишаються під дією цінових мораторіїв від початку війни.
„Незважаючи на ці підвищення, ціни на електроенергію для населення, за оцінкою ОЕСР (2025), становлять близько половини рівня цін для малого бізнесу в Києві, тоді як ціни на газ для населення покривають приблизно 50% витрат на основі ринкових цін на газ”, – ідеться в документі.
Тому Україні необхідний план зі створення стійкого сектору в післявоєнний період, у якому тарифи на комунальні послуги відповідатимуть рівню окупності витрат і буде впроваджено нову методику розрахунку тарифів з урахуванням соціальних чинників, вважають у МВФ.
Підвищення тарифів допоможе відновити рентабельність споживчого сегмента енергетики, полегшити боргове навантаження в окремих його частинах і стимулюватиме конкуренцію на оптовому та роздрібному ринках енергії, а також мотивуватиме до заходів із підвищення енергоефективності.
„Водночас необхідно захистити найбільш вразливі домогосподарства від наслідків підвищення тарифів, зокрема за рахунок перегляду житлово-комунальної субсидії з метою підвищення її ефективності та точності надання. Одним із ключових завдань при цьому стане коректне визначення вразливих домогосподарств, які потребують підтримки”, – додали у фонді.
