Служба державної безпеки (СДБ) проводить кримінальний процес про порушення санкцій Євросоюзу через експорт російської та білоруської фанери в Україну.
Про це повідомляє Delfi.
Розслідування виявило, що з використанням підроблених документів про походження товарів з Казахстану та Киргизії з Латвії в Україну експортували фанерні вантажі, що були вироблені в рф та Білорусі.
В СДБ заявили, що угоди, в яких використали необґрунтовано видані сертифікати походження товарів, сприяли порушенню міжнародних санкцій.
Відомство повідомило, що 22 лютого в місті Валмієра провели кримінально-процесуальні дії за підозрою в порушенні санкцій ЄС в межах кримінального процесу, який розпочався 24 листопада 2023 року.
Закон про порушення санкцій у Латвії передбачає кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі до чотирьох років, нагляд пробації, громадські роботи або штраф.
Окрім зерна, у Варшаві допускають, що доведеться розширити ембарго і на інші групи українських продуктів. Про це після зустрічі у форматі Вишеградської четвірки у Празі сказав польський прем’єр Дональд Туск, передає кореспондент Радіо Свобода.
«Польща продовжує ембарго на імпорт українського зерна, аде не виключено, і ми розмовляємо про це також з українською стороною, що потрібне буде розширення ембарго також на іншу продукцію, якщо ЄС не знайде кращі способи більш ефективного захисту європейського і польського ринку», – заявив Туск.
«Хотів би дуже чітко підкреслити, що кордон між Польщею і Україною, між Словаччиною і Україною – це кордон Європейського Союзу. Ми сьогодні хочемо захистити наших виробників, але ми також хочемо оберігати ринок європейський. Це наш обов’язок», – сказав Туск на підсумковій конференції після зустрічі лідерів Вишеградської четвірки: Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини.
Польський прем’єр стверджує, що українська продукція становить серйозну загрозу для польської економіки.
«Стандарти, яких вимагають від європейських і польських фермерів є дуже високими. І немає жодних стандартів, жодних вимог до української продукції. Хочемо допомогти Україні – це не обговорюється, але це не може бути ціною кроків, які будуть вбивчими для цілих секторів польської економіки… Українське зерно у два, а інколи у три рази є дешевшим від того, що виробляється у Європі. Говоримо також про овочі, цукор, ріпак, олію, а також про іншу продукцію», – відповів польський прем’єр.
В уряді Польщі заявили, що ембарго на експорт українських продуктів буде діяти безстроково.
Про це сказав міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський, якого цитує пресслужба польського міністерства.
„Кордони не будуть відкриті, ембарго на українські продукти є безстроковим – до його скасування”, – зазначив міністр.
За його словами, переговори із фермерами-мітингувальниками є важливими для напрацювання найкращих рішень, „однак юридичне закріплення будь-яких вимог потребує часу”.
„Немає підстав вважати, що те, що я пообіцяв, не буде реалізовано”, – додав Секерський.
Уряд країни схвалив пропозиції до чергового пакета антиросійських санкцій Євросоюзу. У Таллінні вважають, що будь-яка торгівля з Москвою недоцільна.
Уряд Естонії схвалив пропозиції щодо дванадцятого пакета санкцій Євросоюзу проти рф, серед яких введення повного торгового ембарго. Про це 28 вересня заявив міністр закордонних справ країни Маргус Цахкна, повідомляє Postimees.
Він зазначив, що в ситуації, коли росія продовжує незаконну агресію проти України і світового порядку, заснованого на міжнародному праві, необхідно й надалі посилювати санкції проти Кремля.
„Уряд схвалив позицію Естонії щодо 12-го пакета санкцій Європейського Союзу, для чого ми негайно почнемо шукати підтримку країн-членів ЄС і партнерів-однодумців”, – наголосив глава МЗС.
За словами Цахкни, Таллінн вимагатиме, щоб новий пакет санкцій Євросоюзу включав повне торгове ембарго щодо росії, оскільки будь-яка торгівля з Москвою недоцільна.
Також він уточнив, що країна схвалила й альтернативні пропозиції щодо посилення санкцій, зокрема, заборону на транзит товарів, що підпадають під санкції, і більш різке скорочення доходів від експорту російських енергоносіїв.
У Польщі погрожують розширити список продуктів, які заборонено ввозити з України. Варшава хоче, аби українська влада „не загострювала конфлікт”.
Таку заяву зробив прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Gazeta.pl.PauseUnmute
Моравецький відреагував на виступ президента України Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН. Він нагадав про допомогу Польщі і наголосив, що його країну не можна назвати „байдужою державою”.
„Ми все ще віримо в перемогу України, ми допомагаємо, але наш інтерес, інтерес польського селянина, польського села, поляків має бути найважливішим і завжди є найважливішим для нас. І так буде, хоч би хто говорив у світі, бо ми не схиляємось ні перед тими, хто зі Сходу, чи Заходу, ми діємо лише в інтересах поляків”, – сказав прем’єр.
Моравецький зазначив, що Польща готова й надалі допомагати Україні, але не ціною „дестабілізації польського ринку”. За його словами, експортне ембарго зберігатиметься до тих пір, поки будуть напрацьовані механізми співпраці.
Польський прем’єр також застеріг українську владу від „розпалювання” ситуації.
„Я попереджаю українську владу: якщо вона посилить конфлікт, ми додамо більше продуктів під заборону на експорт на територію Польщі”, – підкреслив він.
Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що в питанні імпорту українського зерна його країна захищатиме інтереси власних фермерів. Крім цього, він порівняв Україну з „потопельником, який хапається за соломинку”.
Про це повідомляє Polskie Radio.
За його словами, Польща не закрила свої кордони для українського зерна, а встановила транспортні коридори, через які зараз проводиться нібито вдвічі більше зерна, ніж в лютому цього року. Він також додав, що його країна хоче допомогти Україні, але має відстоювати інтереси власних фермерів.
Коментуючи риторику України в цьому питанні, він порівняв її з „потопельником, який хапається за соломинку”.
„Чи повинні ми діяти, щоб захистити себе від травм від потопаючого? Звичайно, ми повинні діяти, щоб захистити себе від того, щоб потопаючий нам не завдав шкоди, тому що якщо потопаючий заподіяє шкоду і втопить нас, йому не буде допомоги”, – сказав Дуда.
Він також повідомив, що запланована зустріч з Володимиром Зеленським не відбулась через перенесення часу його виступу на Генасамблеї ООН.
„Наразі це питання зняте з порядку денного”, – сказав Дуда, висловивши сподівання у тому, що зустріч відбудеться пізніше.
Словаччина буде готова скасувати заборону на імпорт українського зерна за однієї умови.
На засіданні координаційної ради при Єврокомісії Україна запропонувала систему гарантій експорту зерна, повідомив словацький міністр сільського господарства Йозеф Біреш перед засіданням аграрних міністрів ЄС у Брюсселі 18 вересня.
За його словами, пропозиція стала для Словаччини несподіванкою, але країна готова відновити імпорт української агропродукції після її випробування і перехідного періоду.
Біреш пояснив, що одностороннє ембарго на українську продукцію з боку Словаччини було «природною реакцією щодо захисту національного ринку від надмірного імпорту товарів з України».
«Україна сьогодні зробила сюрприз у вигляді деяких гарантій контролю над імпортом зерна на основі ліцензій. Думаю, це потрібно було надіслати завчасно. Єврокомісія повинна зробити якийсь перехідний період, щоб ми могли протестувати цю систему, перевірити, чи ефективна вона і чи є гарантією попередження безконтрольності імпорту», — прокоментував міністр.
Він додав, що заборона Словаччини на імпорт товарів АПК з Укураїни триватиме, поки не буде оцінена система гарантій з боку України.
Також Міністерство сільського господарства Словаччини почне вивчати дію українських гарантій на національному рівні у взаємодії з фінансовим управлінням і митницею. Всю логістику підготують до перевірки — на це може піти місяць або два.
За словами Біреша, п’ять держав, які обмежили імпорт українського зерна, завжди очікували, що Україна надасть певні гарантії щодо контролю перевезень.
У відповідь на заборону імпорту зерна, найближчими днями Україна запровадить ембарго на деякі фрукти і овочі з Польщі. А саме: на цибулю, помідори, капусту і яблука.
Про це заступник міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка повідомляє у коментарі виданню Rzeczpospolita.
Згідно зі словами Качки, Україна вирішила обрати такий крок із запровадження ембарго на цибулю, помідори, капусту і яблука з Польщі, аби переконати Варшаву зробити крок назад і погодитися на розроблений у співпраці з Євросоюзом механізм ліцензування торгівлі зерном, за який відповідатиме Україна.
«Головна причина для нас полягає у тому, аби довести, що Польща не має права запроваджувати такі заходи», – заявив заступник міністра.
Представник Мінекономіки наголосив, що зусилля Києва спрямовані не на погіршення відносин з Польщею, а на те, щоб розробити цивілізовані методи урегулювання диспутів.
Качка зазначив, що Україна після п’яти місяців перемовин втратила надію щодо врегулювання питань навколо української сільськогосподарської продукції. Саме тому 18 вересня український уряд подав позов до Світової організації торгівлі проти Польщі, Словаччини та Угорщини. Наразі український уряд не отримав відповіді Польщі.
«З самого початку ми не погоджувалися на заборону експорту. Для нас важливо рухатися в правильному напрямку, що означає ведення діалогу з Європейською комісією, як з інституцією, відповідальною за міжнародну торгівлю. У нас також є координаційна платформа. Польща залучена до цього процесу. Тому ми маємо виправдані очікування, що закінчення терміну дії заборони на експорт зерна, у тому числі заходів, запроваджених Україною, буде прийнято усіма країнами-членами. Таким чином, цей позов не спрямований проти Польщі. Йдеться про можливість застосування таких заходів», – зазначив він.
Естонія обговорює з країнами-сусідками запровадження спільного торговельного ембарго щодо РФ, проте ідея поки не має підтримки.
Як повідомляє ERR, пише „Європейська правда”, про це заявили в естонському уряді.
Прем’єрка Кая Каллас сказала, що Естонія хотіла би запровадити спільне торговельне ембарго щодо Росії разом з іншими балтійськими сусідами та Фінляндією, проте поки такі переговори не мають успіху. За її словами, ключову роль у цьому питанні відіграє Фінляндія.
Каллас поки не обговорювала питання з фінським прем’єр-міністром Петтері Орпо, але планує зробити це.
З Естонії до Росії і зараз щоденно їдуть вантажі з товарами, які не потрапили під санкції, у тому числі електронікою, обладнанням, продуктами харчування. Глава МЗС Маргус Тсахкна каже, що рішення самої лише Естонії суттєво не вплине на ситуацію, але стане ударом для естонського бізнесу.
Він навів приклад, як наприкінці 2022 року уряд наказав національному залізничному оператору Operail припинити сполучення з Росією. Після цього нішу зайняв латвійський національний перевізник.
„Ми бачимо зростання тиску на користь того, щоб робити якісь більш рішучі кроки. І в Польщі, і у Литві, де наближаються вибори, з цього питання йдуть серйозні розмови”, – зазначив він.
„Так, ми могли б ухвалити спільне рішення про заборону транзиту через Росію підсанкційних товарів для адресатів у третіх країнах”, – каже Маргус Тсахкна.
Більшість країн Євросоюзу виступили проти продовження заборони імпорту української сільськогосподарської продукції після 15 вересня.
Про це пише видання Politico з посиланням на чотирьох європейських дипломатів.
Україна готова працювати із п’ятьма країнами Євросоюзу над зняттям заборони на експорт агропродукції. Глава МЗС Дмитро Кулеба зазначив, що рішення, ухвалені Польщею, Румунією, Угорщиною, Словаччиною та Болгарією, не відповідають принципам ЄС.28 серпня 2023, 19:47
У матеріалі говориться, що більшість членів ЄС зіштовхнулися з непогодженням з боку Польщі, Угорщини, Словаччини, Болгарії та Румунії. Ці країни наполягають на тому, що необхідно продовжити заборону імпорту українського зерна до кінця 2023 року.
Також повідомляється, що 6 вересня під час зустрічі послів ЄС більшість учасників або виступили проти продовження обмежень, або оцінили пропозицію скептично.
Так, заборону на імпорт розкритикували представники Німеччини та Франції.
«Посли ЄС усвідомлюють, з якими труднощами стикаються країни через український імпорт зерна. Але більшість представників об’єднання закликають Єврокомісію запропонувати альтернативні заходи», – йдеться у матеріалі.
