Естонський уряд 27 жовтня схвалив постанову щодо встановлення заборони на купівлю, імпорт і транспортування сирої нафти й нафтопродуктів з росії у зв’язку з агресією рф проти України.
Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу раніше пояснював, що заборона набуде чинності вже з грудня. Раніше вона мала бути введена в лютому, згідно з наявними нині антиросійськими санкціями від Євросоюзу. Як зазначає газета, з росії нафта не завозилася до Естонії вже з літа. Водночас деякі компанії ввозили нафтопродукти.
Нагадаємо, що ЄС встановив поступовий перехідний період введення санкцій на імпорт і транзит сирої нафти та нафтопродуктів з рф. Так, деякі нафтові масла можна імпортувати до 5 грудня, а інші — до 5 лютого.
«Позиція Естонії завжди полягала в тому, що з цим потрібно покінчити якомога швидше», — додав міністр Рейнсалу.
Rusya Federasyonu Denizcilik İdaresinden aldığımız resmi bildirime göre Rusya Federasyonu toprakları dışından yüklü olarak gelen gemilerin Azak Denizi’ne geçişini sağlayan Kerç Boğazından kuzeye geçişleri yasaklanmıştır. Denizcilik sektörümüze duyurulur. pic.twitter.com/FyPmibIR7o
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Естонія, Литва, Латвія та Словаччина вимагають, щоб російські активи, заблоковані західними санкціями, були конфісковані та використані для відновлення України, йдеться у спільному листі чотирьох країн – членів ЄС, опублікованому в понеділок.
У документі нагадується, що за оцінками України станом на 3 травня загальна сума прямих задокументованих збитків від війни становить близько 600 мільярдів доларів.
Водночас російська військова агресія триває і ця сума ще значно зросте.
«Значну частину витрат на відбудову України, включаючи компенсації жертвам російської військової агресії, повинна покрити Росія», – йдеться у листі, який представили на зустрічі міністрів фінансів ЄС у вівторок.
Чотири країни – члени ЄС також закликали до нових санкцій проти Москви.
«Зрештою, якщо Росія не відмовиться від військової агресії проти України, економічних відносин між ЄС і Росією взагалі не має бути, що гарантуватиме – наші фінансові ресурси, продукція та послуги не сприятимуть роботі російської військової машини», – йдеться в листі.
Три країни Балтії та Словаччина також відзначають, що в країнах ЄС, які розділяють цю думку, вже заморозили активи російських фізичних осіб і компаній, а також валютні резерви російського центрального банку розміром близько 300 мільярдів доларів.
«Ми маємо знайти законний спосіб, щоби максимально використати ці ресурси, частково для покриття витрат, пов’язаних із зусиллями України проти російської агресії, а також на відновлення країни після війни», – наголошується в листі.
«У випадках, коли конфіскація майна юридично неможлива, його слід використовувати як засіб тиску, що відповідне майно може бути розблоковане лише в тому випадку, якщо Росія компенсує Україні завдану шкоду іншим чином», – додають автори.
Наразі ЄС заморозив російські та білоруські активи на суму близько 30 мільярдів євро.
У середу Єврокомісія заявила, що розгляне можливість використання заблокованих російських активів у цілях України, але в цьому контексті не згадала про резерви російського центрального банку.
«Заморожування майна відрізняється від конфіскації», – заявила речниця комісії Крістіан Віганд. «У більшості держав-членів це неможливо, для конфіскації потрібне притягнення до кримінальної відповідальності. Крім того, активи фізичних осіб і центрального банку юридично трактуються по-різному», – додала вона.
До слова, напередодні Литва заявила, що з 1 червня відкликає свого посла з Москви. Вільнюс вислав російського посла 4 квітня, заявивши, що він намагається послабити дипломатичні відносини між двома країнами.
We are currently building 3 new military campuses in ??. They will provide excellent conditions for our troops and our allies. This will make a significant contribution to our national security. pic.twitter.com/mCEUWom3Hs
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Литва, Латвія та Естонія повністю відмовилися від електрики рф. Європейська енергетична біржа Nord Pool зупиняє торги з російської електроенергії. Це означає, що з 22 травня країни Балтії не отримуватимуть електрику з росії.
Про це повідомило Міністерство енергетики Литви. Там зазначили: таким чином країна повністю припинить імпорт російських енергоносіїв:
нафти;
електроенергії;
природного газу.
“Це не лише надзвичайно важлива віха для Литви на шляху до енергетичної незалежності, але й демонстрація нашої солідарності з Україною. Ми маємо припинити фінансування російської військової машини”, – йдеться у повідомленні.
Зі свого боку, литовський оператор системи передачі електроенергії Litgrid у Twitter підтвердив відмову країн Балтії від російської електроенергії. “З неділі у країнах Балтії не торгуватиметься російська електроенергія”, – йдеться у повідомленні.
Естонія направила Україні 2 400 пістолетів Макарова для підтримки українських військових у війні проти російських бойовиків, – про це у вівторок заявив міністр оборони Естонії Юрі Луїк у Таллінні.
Луїк наголосив: поставкою вони підтримують країну-союзника, яка вже шостий рік поспіль веде війну. Зброя була надіслана за запитом України, і її отримає українська армія. Повідомляється, що естонська армія вже не використовує пістолети Макарова, тому що ті не відповідають стандартному калібру стрілецької зброї країн НАТО.
Радянський напівавтоматичний пістолет був сконструйований Миколою Федоровичем Макаровим у 1948 році. Це була найпоширеніша бокова зброя, яку використовували радянські служби безпеки під час холодної війни. Пістолети також вироблялися в деяких країнах Східного блоку.
Конфлікт між урядовими силами та проросійськими сепаратистами триває на сході України з 2014 року. Згідно з повідомленнями преси, до цього часу було вбито понад 13 тисяч людей. Кілька західних країн допомагають Україні з військовою технікою та навчанням. У НАТО вважають, що Росія підтримує бойовиків-сепаратистів зброєю та боєприпасам, однак Москва це заперечує.
