Україна отримала запевнення від країн Заходу щодо фінансової підтримки у 2024 році. Але невизначеність зростає, і її потрібно враховувати.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний, повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу НБУ.
„Щодо ризиків наступного року, то багато уваги до гарантій отримання міжнародної допомоги”, – сказав він на зустрічі з представниками австрійських та німецьких компаній в Україні.
Пишний нагадав, що частково реалізувався ризик ритмічності надходження зовнішнього фінансування.
„Проте запевнення, які ми отримали від партнерів разом з успішним проходженням Україною другого перегляду програми МВФ, дають підстави розраховувати на підтримку донорської коаліції у 2024 році”, – сказав він.
Водночас, як зазначив голова НБУ, „правда також і в тому, що невизначеність зростає, з нею зростають і ризики і нам потрібно зробити висновки з цієї турбулентності і врахувати в подальшій роботі”.
Україна може не отримати великого пакету фінансової допомоги в 50 млрд євро від країн Євросоюзу через низку розбіжностей усередині об’єднання.
Про це повідомляє Financial Times.
За даними видання, суперечки всередині ЄС щодо виділення коштів Україні ставлять під загрозу важливі обіцянки, дані Києву кілька місяців тому – саме тоді, коли потік фінансової та військової підтримки від США фактично припинився через дискусії у Конгресі.
Низка джерел Financial Times повідомляють, що країни-члени ЄС далекі від досягнення угоди щодо виділення Україні 50 млрд євро.
Зусилля Євросоюзу щодо досягнення компромісу у питанні виділення допомоги Україні ускладнюються перемогою правої партії на виборах у Нідерландах та нещодавнім рішенням суду Німеччини про обмеження запозичень уряду. Джерела також зазначають, що активні дискусії продовжаться до та під час саміту ЄС, який відбудеться 14-15 грудня у Брюсселі.
„Дуже важливо, щоб підтримка України тривала, і щоб ми, європейці, грали у цьому важливу роль”, – заявив прем’єр-міністр Бельгії Олександр Де Кроо у коментарі виданню.
Один із неназваних представників ЄС також зазначив, що ухвалення фінансової підтримки для України – це момент істини.
„Якщо ви кажете, що підтримуєте Україну, вам доведеться взяти на себе фінансову відповідальність”, – наголосив він.
Однак деякі чиновники ЄС зазначають, що переговори ЄС щодо бюджету завжди були і будуть важкими, але в цьому випадку компроміс все ще можливий. Очікується, що переглянутий пакет допомоги буде запропоновано до саміту.
„Я думаю, що похмурість навколо цього питання сильно перебільшена. Ми не збираємося допустити, щоб Україна зазнала суверенного дефолту”, – заявив один із чиновників ЄС, який брав участь в обговоренні.
Світовий банк надасть Україні фінансування в об’ємі 1,2 млрд доларів на проєкти з підтримки соціально незахищених і малозабезпечених верств населення.
Про це повідомляє пресслужба Світового банку.
Кошти виділяються Україні в рамках проєкту „Інвестиції в соціальний захист для інклюзії, стійкості та ефективності” (INSPIRE) під гарантії уряду Японії.
Метою проєкту є сприяння підтримці спроможності уряду України надавати соціальну допомогу бідним і вразливим верствам під час війни.
Крім того, метою є підтримання потенціал уряду для розширення можливостей соціальної допомоги вразливим верствам населення під час війни та після неї.
Мають бути створені основи для стійкого відновлення шляхом покращення доступу та якості соціальних послуг і послуг зайнятості для бідних верств населення та ВПО.
Кошти Світового банку направлять на підтримку сиріт, дітей, які перебувають під опікою, соціально незахищених студентів, а також постраждалих від катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції та від торгівлі людьми.
У рамках проєкту профінансують 29 програм соціальної допомоги. Проєкт має охопити майже 10 мільйонів українців.
Нагадаємо, в державному бюджеті на 2024 рік фінансування соціальної сфери є пріоритетом №2 після сектору безпеки і оборони.
Міністерству соціальної політики України передбачено, зокрема, видатки на соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, — 88 708,3 млн грн, що більше ніж у поточному році на 2 610,5 млн грн, або на 3 %.
За рахунок цих коштів забезпечуватимуться виплати майже 800 тис. отримувачам державної соціальної допомоги — особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю; особам, які не мають права на пенсію; та особам з інвалідністю; щомісячної грошової допомоги особам, які проживають разом з інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу; 900 тис. громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 12 тис. отримувачам соціальних стипендій.
Продовжиться підтримка українців, які перемістилися з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій або тимчасової окупації.
Також підтримку отримуватимуть особи, у яких житло зруйноване чи непридатне для проживання, пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф проти України. Понад 2 мільйони внутрішньо переміщених осіб мають отримати виплати допомоги на проживання.
В умовах невизначеності із фінансуванням держбюджету-2024 за рахунок допомоги від США та Євросоюзу в Україні йде робота над підготовкою плану „Б”. Якщо НБУ знову включить „друкарський верстат”, ціни почнуть зростати, а курс долара піде вгору.
Про це йдеться в матеріалі „Економити чи друкувати гроші? Чому Захід зволікає за допомогою України та який у влади план „Б”.
Співрозмовники видання, знайомі із фінансовою ситуацією, вважають, що при скороченні зовнішнього фінансування без секвестру вдасться прожити щонайменше перший квартал або навіть півроку. А за цей період можна буде вирішити проблеми із фінансуванням. Фактично, це можна буде назвати першим етапом плану „Б”.
Як зазначається у матеріалі, якщо питання фінансування вирішити не вдасться, то доведеться вдатися до другого етапу – урізання програм та перерозподіл податків. Якщо і це не допоможе уряду втриматися „на плаву”, доведеться вживати крайнього заходу – „включати друкарський верстат”. Тоді про низьку інфляцію та стабільний валютний курс доведеться забути. Але такий варіант вважають украй малоймовірним і чиновники, з яким спілкувалося РБК-Україна, та економісти.
Голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук не бачить питань, які не вирішуються. „Схоже, що всі партнери готові продовжити зберігати фінансову підтримку Україні, однак триває дискусія про обсяги допомоги. Звичайно, найскладніша ситуація зі США, однак і тут скоріше питання у тому, коли і які обсяги підтримки отримає Україна, а не в тому, чи отримає її в принципі”, – зазначив Ваврищук.
За його словами, для України критична сума на наступний рік – 30 млрд доларів. Це те, що необхідно, щоб НБУ міг зберігати стабільність валютного ринку без використання резервів. Для бюджету ж необхідна сума – понад 40 млрд доларів. Якщо не вдасться залучити ці гроші до бюджету із зовнішніх джерел, альтернативою, на думку Ваврищука, частково може бути збільшення купівлі ОВДП банками, а також відновлення практики купівлі ОВДП Національним банком.
План „Б” в уряді готують на крайній випадок, а поки що продовжують вести переговори з партнерами. Співрозмовники видання у владі впевнені, що домовитися з ЄС про збільшення фінансування на 2024 рік таки вдасться. Так само як і досягти позитивного результату від США, наголошується в матеріалі.
[type] => post [excerpt] => В умовах невизначеності із фінансуванням держбюджету-2024 за рахунок допомоги від США та Євросоюзу в Україні йде робота над підготовкою плану "Б". Якщо НБУ знову включить "друкарський верстат", ціни почнуть зростати, а курс долара піде вгору. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1701370440 [modified] => 1701367273 ) [title] => Який план «Б» в України, якщо фіндопомоги від Заходу не буде [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=43792&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 43795 [uk] => 43792 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 43793 [image] => Array ( [id] => 43793 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/48831419697-7dcd19f204-k-739cb6222be1280f3650b42c5d2ebed6-650x410-1.jpg [original_lng] => 34622 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/48831419697-7dcd19f204-k-739cb6222be1280f3650b42c5d2ebed6-650x410-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/48831419697-7dcd19f204-k-739cb6222be1280f3650b42c5d2ebed6-650x410-1-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/48831419697-7dcd19f204-k-739cb6222be1280f3650b42c5d2ebed6-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/48831419697-7dcd19f204-k-739cb6222be1280f3650b42c5d2ebed6-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/48831419697-7dcd19f204-k-739cb6222be1280f3650b42c5d2ebed6-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/48831419697-7dcd19f204-k-739cb6222be1280f3650b42c5d2ebed6-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/48831419697-7dcd19f204-k-739cb6222be1280f3650b42c5d2ebed6-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1701360074:2 [_thumbnail_id] => 43793 [_edit_last] => 2 [views_count] => 3600 [_algolia_sync] => 508053671000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 33850 [1] => 51 [2] => 43 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Статті [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 35483 ) [tags_name] => Array ( [0] => фінансова допомога ) ) [4] => Array ( [id] => 42540 [content] =>
Сусідні Данія та Швеція у вівторок долучились до європейських країн, які призупиняють фінансування проєктів розвитку палестинських територій на тлі нападу терористичного угруповання ХАМАС на Ізраїль.
Про це повідомляє „Європейська правда”.
Міністр співробітництва у сфері розвитку та глобальної кліматичної політики Данії Дан Йоргенсен у заявив данському мовнику DR, що країна призупиняє фінансування проєктів розвитку палестинських громад, аби переоцінити його.
„Відбулися неприйнятні акти, тероризм і агресія найгіршого ґатунку, і ми, природно, повинні бути впевнені, що данські гроші не підтримують це опосередковано”, – пояснив він.
На 2021-2025 роки уряд Данії заклав близько 450 мільйонів крон як допомогу на розвиток палестинських територій, із них рішення стосується близько 72 мільйонів крон, які мали бути виділені до кінця цього року.
Міністр розвитку Швеції Йохан Форсселл у вівторок на окремій пресконференції підтвердив, що його країна у світлі нападу ХАМАС на Ізраїль призупиняє допомогу на розвиток Палестини „до подальшого повідомлення”.
„Ми не хочемо, щоб гроші шведських платників податків йшли суб’єктам, які не мають чіткого погляду на абсолютно основоположні питання, в яких вони відкидають тероризм. Але гуманітарна допомога продовжуватиметься і не буде призупинена в результаті цього рішення”, – сказав Форселл, слова якого цитує агентство Reuters.
Столиця Угорщини зібрала 51 мільйон форинтів за старі канделябри Ланцюгового мосту, які виставили на продаж з аукціону. 14 ліхтарних стовпів придбали шестеро покупців, зокрема одна приватна особа та різні компанії. Двоє купили по чотири стовпи, решта – по 1–2, інформує Énbudapestem.hu.
Видання нагадує, що виручені від аукціону кошти будуть передані Берегову, закарпатському місту-побратиму Будапешта, на розвиток місцевої лікарні, де проходять реабілітацію, зокрема, ті, хто повернувся з фронту.
Решту старих канделябрів Ланцюгового мосту – загалом 34 одиниці – передадуть державним установам (переважно музеям) та органам місцевого самоврядування. Крім того, два ліхтарні стовпи будуть відправлені до Праги, а шість установлені в парку міської ратуші для освітлення.
Від початку повномасштабного вторгнення росії уряд Німеччини надав Україні фінансової допомоги на 1,55 млрд дол.
Як передає пресслужба Мінфіну, про це 4 серпня на зустрічі з новопризначеним Надзвичайним і Повноважним Послом Федеративної Республіки Німеччина в Україні Мартіном Єгером сказав міністр фінансів України Сергій Марченко.
„Фінансова, військова та гуманітарна допомога є надзвичайно важливими для ефективного протистояння агресії. І Німеччина є одним з лідерів у підтримці нашої боротьби проти терористичних дій рф”, – сказав Марченко.
Також він зауважив, що левова частина фінансування Німеччини була спрямована у формі грантів, що надзвичайно важливо. Оскільки це дозволяє Україні зменшити боргове навантаження у майбутньому.
Крім того, темами для обговорення стали поточна економічна ситуація, фінансові виклики під час воєнного стану, шлях європейської інтеграції України та ініціатива ЄС щодо створення Українського фонду (Ukraine Facility) для надання підтримки, співпраця з МВФ, а також потреби у наступний бюджетний період.
Своєю чергою Єгер запевнив, що Німеччина і надалі підтримуватиме зусилля України у боротьбі з агресором.
Українська держава наразі виживає тільки завдяки фінансовій підтримці, позикам та кредитам, які надають іноземні партнери, заявив у четвер прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на зустрічі з послами в Києві, повідомляє інформаційне агентство Укрінформ.
Урядовець додав, що підтримка Збройних сил і ведення війни обходиться нам у 54 мільярди доларів на рік. Це набагато більше, ніж 35 мільярдів доларів дохідної частини державного бюджету в мирний час.
Відтак Денис Шмигаль повідомив, що цього року Україна очікує від міжнародних партнерів 45,8 мільярда доларів допомоги на фінансування державного бюджету і 14 мільярдів доларів на проведення найбільш невідкладних відновлювальних робіт.
«Нам украй необхідні ці кошти, щоб дати надію і моральну підтримку суспільству в нашій боротьбі та забезпечити єдність держави й морально-духовну стабільність українського суспільства», – заявив прем’єр-міністр.
За словами Шмигаля, на сьогодні Київ отримав 28 мільярдів доларів зовнішньої допомоги.
Водночас він зазначив, що хоча зараз партнери України надають підтримку через війну, після її завершення рівень міжнародної допомоги суттєво зменшиться. І додав: «Ми фактично залишимося наодинці зі своїми проблемами. Рівень підтримки буде набагато нижчим. Треба це враховувати й докладати максимально можливих зусиль зараз».
«Ми втратили близько 30% нашої економіки та компаній, близько 3,5 мільйона робочих місць. За перший рік війни ми втратили 29,5% валового внутрішнього продукту України. Але це менше, ніж очікувалося. Бізнес адаптувався і буде продовжувати адаптуватися. Ми очікуємо невелике зростання цього року порівняно з минулим», – зазначив Шмигаль. Він додав, що річна інфляція в країні у 2023-му знизилася до 12,8%.
Прем’єр попросив присутніх на зустрічі українських послів та керівників місій активно працювати над приверненням уваги світової громадськості до України, щоб підтримувати рівень міжнародного інтересу.
А також наголосив на важливій ролі українських дипломатів, які, за його словами, сьогодні мають багато функцій, адже їм доводиться займатися всім: і закупівлею зброї та медикаментів, і гуманітарними питаннями.
«Для мене дипломатичний фронт не менш важливий, ніж фронт військовий, який тримають наші сини й доньки, наші бійці. Ви воюєте на дипломатичному фронті», – зазначив український прем’єр-міністр на зустрічі з послами в Києві.
Станом на кінець липня до загального фонду державного бюджету України надійшло 25,3 млрд доларів або 923,9 млрд грн від міжнародних партнерів.
Про це повідомила голова комітету з питань бюджету Верховної Ради Роксолана Підласа.
Зовнішні ресурси за перше півріччя становили 49,1% від усіх надходжень загального фонду державного бюджету: до загального фонду державного бюджету надійшло 25,3 млрд доларів або 923,9 млрд у гривневому еквіваленті. Головними донорами України за цей період стали ЄС та США.
„Найбільшим донором українського бюджету залишається ЄС, який в цьому році вже надав 11,43 млрд доларів пільгового кредиту в рамках механізму макрофінансової допомоги. Проте найбільшим донором безповоротної бюджетної допомоги були і залишаються США – 7,2 млрд доларів грантових коштів”, – наголосила Підласа.
Крім того, з початку року 3,59 млрд доларів надійшло до бюджету від Міжнародного валютного фонду, 1,76 млрд доларів – від Канади.
Для порівняння, у 2022 році міжнародна бюджетна допомога Україні становила 32,3 млрд доларів. З них від США – 11,99 млрд доларів, ЄС – 7,96 млрд доларів, МВФ – 2,69 млрд доларів, Канади – 1,89 млрд доларів.
Уряд Нідерландів 4 липня оголосив про виділення другого комплексного пакета підтримки України у 2023 році в розмірі понад 118 мільйонів євро. Кошти будуть спрямовані на гуманітарні потреби й економічну допомогу.
Зазначається, що новий комплексний пакет підтримки Нідерландів передбачає, серед іншого, 93 мільйони євро гуманітарної допомоги із зарезервованих урядом 2,5 мільярда євро на підтримку України у 2023 році.
83 мільйони євро буде скеровано на відбудову й систему охорони здоров’я України, зокрема закупівлю медикаментів і підтримку мобільних лікарень. Додаткові 10 мільйонів євро призначені для ліквідації наслідків підриву росією греблі Каховської ГЕС, а решта 875 тисяч євро – для підтримки українських правозахисників.
Крім того, 25 мільйонів євро піде на фінансування грантів, аби підприємства й громадські організації сприяли відновленню України, передусім у сферах сільського господарства, водопостачання й охорони здоров’я. Подаватись на гранти можна буде з вересня.
Також додаткова фінансова підтримка буде надана українській компанії (її назву не розкривають) для відкриття заводу з виробництва будівельних матеріалів у Західній Україні.
Уряд Нідерландів вивчає можливість страхування ризиків для компаній, які експортують в Україну або інвестують в неї, через механізм гарантій або страхування.
