Трейдери зазначають, що готові замінити індійське паливо, однак вартість постачання ресурсу зросте.
Україна з 1 жовтня обмежить імпорт дизельного пального з Індії, яке виробляється переважно з російської нафти, повідомляє enkorr.
За даними видання, всі партії індійського палива будуть проходити лабораторну перевірку. Журналісти пояснюють, що обмеження діятимуть за аналогією з тими, що були накладені на дизпальне з Туреччини у вересні 2023 року.
Тоді рішенням РНБО низку турецьких портів, які приймали суттєві обсяги російського дизельного пального, було внесено до переліку ризикованих, а всі партії, що надходили з них, підлягали додатковому вивченню, зокрема лабораторному.
Видання нагадує, що у серпні 2025 року в Україну було імпортовано 119 тис. тонн індійського дизелю, що становило 18% від усього обсягу імпорту.
Трейдери не бачать проблем з заміщенням індійського палива на українському ринку, однак констатують, що постачання альтернативи буде дорожчим.
„За рахунок продукту Hellenic Petroleum (грецької компанії, яка управляє кількома НПЗ та з 2022 року відмовилася від російської нафти) і Motor Oil (найбільшої нафтогазової компанії Греції) цілком можна замістити індійські обсяги з Констанци. Крім того, STAR (найбільший виробник дизпального у Туреччині) зможе забезпечити додаткові партії, оскільки високий сезон споживання в Туреччині невдовзі закінчиться”, — вважає Олексій Фесенко з трейдингової компанії Kemexon.
Водночас журналісти зазначають, що така заміна коштуватиме ринку додатково кілька доларів, „оскільки попит на танкерні перевезення зросте”.
Представник іншого трейдера заявив про готовність завезти додаткові обсяги палива з Польщі.
„Український ринок давно довів, що здатний швидко й гнучко реагувати на будь-які виклики, забезпечуючи країну необхідними ресурсами у найкоротший термін”, — вважає заступник директора експортного відділу трейдера UNIMOT Євген Поспєлов.
Імпорт дизельного пального (ДП) з Індії в Україну буде обмежено – усі партії індійського ресурсу мають пройти процедуру відбору і лабораторного аналізу проб, повідомило видання Enkorr у понеділок.
„Відповідну вимогу СБУ спрямувало на адресу Енергетичної митниці 15 вересня. За інформацією Enkorr, обмеження набудуть чинності з 1 жовтня”, – зазначило видання.
Пояснюється, що санкції діятимуть за аналогією з тими, які у вересні 2023 року були накладені на дизпальне з Туреччини. Тоді рішенням РНБО низку турецьких портів, які приймали суттєві обсяги російського ДП, внесли до переліку ризикованих, а всі партії, що надходили з них, стали підлягати додатковому вивченню, зокрема лабораторному.
Згідно з даними консалтингової групи „А-95”, з вересня 2023 року з підсанкційних турецьких портів Marmara і Turpas в Україну було імпортовано 65,8 тис. тонн дизпального, 71% обсягу яких було завезено з квітня цього року. До того середньомісячний імпорт із зазначених портів становив близько 47,2 тис. тонн.
У консалтинговій групі „А-95” вважають, що запровадження додаткових перевірок індійського дизпального не призведе до дестабілізації постачання ДП на український ринок.
Як зазначили аналітики групи, трейдери мають достатньо альтернативних каналів імпорту. Водночас вони допускають незначне підвищення закупівельних цін на ДП — на $5-7 за тонну , або 20-30 коп./л.
У серпні 2025 року в Україну було імпортовано 119 тис. тонн індійського ДП, що становило 18% всього обсягу імпорту.
Країни Європейського Союзу шукають способи усунути будь-які лазівки для постачання російського газу, зокрема гарантувати, що він не буде таємно змішуватися з газом іншого походження.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на документ, в якому описана пропозиція Данії з цього питання, передає Укрінформ.
Як йдеться в документі, Данія, яка нині головує в ЄС, запропонувала зміни, згідно з якими імпортери повинні будуть надавати національним органам влади докази того, що газ не є походженням із Росії. У документі висловлюється особлива стурбованість щодо поставок газу через TurkStream, великий газопровід, що проходить між Росією та Південно-Східною Європою.
«Природний газ, що надходить до Союзу через кордони або точки взаємоз’єднання між ЄС і Росією або Білоруссю, а також через точку взаємоз’єднання Strandzha 2 / Malkoclar (Turkstream), вважатиметься експортованим, прямо або опосередковано, з Російської Федерації, якщо не надано однозначних доказів протилежного», — йдеться в данській пропозиції.
Стверджується, що такий крок виключить можливість укладення в майбутньому своп-угод, в яких постачання газу із інших країн може бути замінене постачанням із РФ.
Згідно з данською пропозицією, постачання російського газу за чинними контрактами терміном менше одного року мають бути припинені не пізніше 17 червня 2026 року, за винятком країн, що не мають виходу до моря, таких як Угорщина та Словаччина. Заборону на постачання за чинними довгостроковими угодами пропонується запровадити до кінця 2027 року.
«Запропоновані зміни підкреслюють занепокоєння тим, що російський газ все ще може потрапити на ринок ЄС після введення заборони. Точно відстежити, де саме було вироблено газ, надзвичайно складно, особливо коли він часто змішується з іншими поставками на шляху до кінцевого споживача», – пише видання.
Данія прагне досягти угоди про заборону російського газу серед держав-членів до жовтня. Потім їй потрібно буде провести переговори з Європейським парламентом, щоб досягти остаточної угоди до кінця року.
Міністерство фінансів США продовжило ще на один рік – до вересня 2026 року – дозвіл на імпорт деяких російських діамантів, запроваджений у 2024-му.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це свідчить документ Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Мінфіну США, опублікований у середу.
Генеральна ліцензія 104А, видана OFAC, дозволяє операції з імпорту та ввезення деяких російських діамантів за умови, що вони фізично перебувають не в Росії.
Ліцензія поширюється на діаманти вагою 1 карат або більше, якщо вони не були експортовані або реекспортовані з Росії з 1 березня 2024 року, а для діамантів у 0,5 карата або більше – з 1 вересня 2024 року.
При цьому імпорт непромислових діамантів російського походження до США залишається забороненим.
Аналогічна генеральна ліцензія, як свідчать дані американського Міністерства фінансів, була видана минулого року, термін її дії закінчувався 1 вересня 2025 року.
Фармацевтика та електроніка, включно з великими інвестиціями Apple в Індії, поки що звільнені від обмежень.
Президент США Дональд Трамп підписав рішення про запровадження 50% мит на імпорт індійських товарів. Мета такого кроку – покарання Нью-Делі за продовження закупівель російської нафти, що, за словами Трампа, фінансує війну Росії проти України, повідомляє Bloomberg.
Нові тарифи почали діяти в ніч на середу, 27 серпня, подвоївши існуючі 25% збори. Вони торкнуться понад 55% індійського експорту в США – найбільшого ринку збуту для країни.
Фармацевтика та електроніка, включно з великими інвестиціями Apple в Індії, поки що звільнені від обмежень.
Рішення Білого дому погіршує відносини між Вашингтоном та Нью-Делі, які протягом останніх років розвивали партнерство у противагу Китаю. Індія назвала дії США „несправедливими та необґрунтованими” й пообіцяла продовжувати закупівлі російської нафти.
„Це матиме дуже великий вплив на індійських експортерів, оскільки 50% тарифи не підходять для клієнтів”, – заявив Ісрар Ахмед, директор Farida Shoes Pvt. Ltd., яка понад 60% продукції постачає до США.
Водночас вплив буде обмеженим через орієнтацію економіки на внутрішній попит – приватне споживання формує близько 60% ВВП країни.
США є найбільшим експортним ринком для Індії (87,4 млрд доларів у 2024 році), однак це тільки 2% від ВВП держави.
Зокрема, Євросоюз збільшив імпортну квоту на українську пшеницю з 1 мільйона тонн до 1,3 мільйона тонн.
Європейський Союз збільшив квоти на імпорт продукції сільського господарства з України в рамках переглянутої угоди про вільну торгівлю. Про це пише Reuters у п’ятницю, 4 липня, з посиланням на високопосадовеця ЄС.
За його словами, ЄС збільшив імпортну квоту на українську пшеницю з 1 мільйона тонн до 1,3 мільйона тонн. Цей обсяг Україна може експортувати без мит.
У рамках угоди ЄС також збільшив імпортну квоту на український цукор з 20 тисяч тонн до 100 тисяч тонн та імпортну квоту на ячмінь з 350 тисяч тонн до 450 тисяч тонн.
Імпортна квота на м’ясо птиці також була збільшена з 90 тисяч тонн до 120 тисяч тонн.
Як відомо, Євросоюз тимчасово скасував мита і квоти на сільськогосподарську продукцію України в червні 2022 року після повномасштабного вторгнення Росії і загрози її чорноморським судноплавним шляхам.
Митниця поділилась статистикою імпорту авто в Україну. З початку року українці імпортували понад 181 000. Серед них 80% – вживані.
Про це повідомляє Митна служба України.
Однак нові авто склали майже половину загальної вартості імпорту – $1,2 млрд із $2,57 млрд. Вартість авто з пробігом становить $1,37 млрд. Митниця зазначає, що завдяки вживаним авто до держбюджету надійшло 16 млрд грн, а нові принесли – 10,7 млрд грн. Українці найчастіше обирають авто на бензині. Їх частка становить 48,5%. Далі йдуть електрокари з показником у 22,1%, потім дизель – 20,6% та гібриди – 8,8%.
Частину додаткової потужності буде запропоновано вже під час щомісячного аукціону на липень 2025 року, який відбудеться 16 червня.
Оператори газотранспортних систем Польщі та України вдвічі збільшать гарантовану пропускну потужність – з 6,4 до 12,4 млн м³ добу. Про це повідомляє Міністерство енергетики.
Зазначається, що частину додаткової потужності буде запропоновано вже під час щомісячного аукціону на липень 2025 року, який відбудеться 16 червня.
Оператори ГТС провели переговори та дослідження, спрямовані на визначення потенційних варіантів забезпечення додаткових можливостей транспортування газу до України. І в результаті досягли вищезазначену угоду.
За словами міністра енергетики України Германа Галущенко, роль цього маршруту лише зростатиме, адже газотранспортна система Польщі забезпечує доступ до диверсифікованих джерел природного газу, зокрема скрапленого газу з усього світу.
Китай заборонив імпорт усіх видів птахівничої продукції з Бразилії. Це сталося після того, як у країні-експортері було виявлено спалах пташиного грипу.
Про це повідомляє агентство Bloomberg.
Митна агенція Китаю заявила, що прямий і непрямий імпорт усієї домашньої птиці та пов’язаних із нею продуктів із Бразилії заборонено з метою запобігання імпорту пташиного грипу. Також там додали, що всі рослини і відходи тваринного походження, що прибувають з Бразилії, повинні проходити дезінфекцію.
Як пише Bloomberg, масштабна заборона з боку Китаю, найбільшого покупця бразильського курячого м’яса, затьмарює перспективи експорту з цієї південноамериканської країни. Це відбувається навіть тоді, коли дві країни працюють над зміцненням відносин на тлі триваючої глобальної торгової війни, яку розпочав президент США Дональд Трамп.
Раніше цього місяця Бразилія призупинила поставки курятини до Китаю та країн ЄС на 60 днів. Це сталося після того, як на комерційній фермі в цій південноамериканській країні було зареєстровано перший випадок високопатогенного пташиного грипу.
Також Bloomberg зазначило, що спалах пташиного грипу призвів до зупинки торгівлі на суму понад 1 млрд доларів.
Як повідомляється, Бразилія, на частку якої припадає близько третини світового експорту курячого м’яса, за даними Міністерства сільського господарства, 2024 року відправила до Китаю понад 10% своєї продукції. За даними митниці Китаю, обсяг двосторонньої торгівлі 2024 року склав близько 1,5 млрд доларів.
