Цього тижня компанія Meta, колишня назва Facebook, зробила безпрецедентну заяву за всю 20-річну історію компанії. Марк Цукерберг, засновник і генеральний директор компанії, що стоїть за соціальною мережею, оголосив про виплату грошових коштів своїм інвесторам одночасно з випуском останнього квартального фінансового звіту компанії.
Таким чином, люди та установи, які володіють акціями Meta, нарешті – вперше в історії компанії – побачать гроші від тієї справи, у яку вони колись інвестували. Власники акцій як класу А, так і класу В можуть розраховувати на дивіденди в розмірі 50-50 центів на акцію. Цукерберг також дав зрозуміти, що це не одноразова подія, а що Meta буде виплачувати дивіденди щоквартально, залежно від поточної прибутковості. На цій новині ціна акцій компанії одразу підстрибнула на 14%, оскільки це означає, що володіння акціями тепер зможе приносити прибуток саме собою. А взагалі йдеться про 40,1 мільярда доларів виручки Meta в останньому кварталі, з яких вона отримала прибуток у розмірі 16,3 мільярда доларів. Це становить ефективну рентабельність 41%, що лише трохи краще, ніж 40% у попередньому кварталі, але майже вдвічі більше, ніж 20%, досягнуті в тому ж кварталі роком раніше.
Приватний інвестиційний підрозділ Світового банку залучив майже 1 мільярд доларів на відновлення приватного сектору України. Про це заявив керуючий директор Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Махтар Діоп, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
За його словами, близько 620 млн доларів із коштів, залучених для України — частина пакета в 2 млрд доларів, оголошеного в грудні 2022 року, — надійшли з власного балансу інвестиційного підрозділу, а ще 360 млн доларів — із зовнішнього фінансування.
«Перш за все, нам потрібно продовжувати стежити за розвитком політичної ситуації, і є деякі побоювання. Нам потрібно буде продовжувати мобілізувати більше ресурсів, щоб трохи гарантувати деякі з інвестицій, які ми робимо, тому що ми беремо багато інвестицій на свій баланс», — заявив він.
Діоп додав, що IFC схильна до ризику в Україні більше, ніж інші агентства з розвитку.
Київ розглядає питання мобілізації коштів на відновлення, оцінюваних у 400 млрд доларів, як ніколи гостро, оскільки в Європі та США з’явилися ознаки втоми від донорів.
За словами Діопа, надання гарантій, щоб дати зовнішнім інвесторам упевненість у розміщенні ресурсів, було «головним завданням», яке стоїть перед МФК у справі мобілізації подальших коштів для свого пакета підтримки.
Шмигаль та німецький міністр обговорили співпрацю у сфері модернізації українських виробництв і спільних проєктів у галузі енергетики.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль обговорив із міністром економіки та захисту клімату Німеччини Робертом Габеком посилення економічного співробітництва між країнами. Про це глава Кабміну повідомив у Телеграм.
„Активізуємо інструменти експортного кредитування для спільної вигоди німецькому та українському бізнесу. Порушили також питання гарантій для німецьких інвесторів в Україні. За словами Роберта Габека, наразі до уряду ФРН надійшло 30 заявок від компаній, які хочуть інвестувати в нашу економіку”, – зазначив Шмигаль.
Сторони також обговорили співпрацю у сфері модернізації українських виробництв і спільних проєктів у галузі енергетики.
Турецька компанія Baykar, яка виробляє бойові безпілотники Bayraktar TB2, інвестує $100 мільйонів у три проєкти в Україні, зокрема в будівництво заводу з виробництва безпілотників.
Його мають завершити за півтора року.
Про це заявив генеральний директор Baykar Халюк Байрактар на Форумі оборонних індустрій в Києві.
«У нас в Україні три основні інвестиції. Одна з них — завод. Потім у нас є сервісний центр, а також головний офіс тут… Це інвестиція, яка становить близько $100 мільйонів, і процес уже пішов. Будівництво вже розпочали. На його завершення знадобиться близько півтора року. Ми плануємо, що тут працюватимуть щонайменше 300 людей. Співпраця триває», — сказав Байрактар.
Він також наголосив, що це виробництво буде самодостатнім, екологічним і взаємовигідним, оскільки Україна має унікальні технології з виробництва двигунів, а турецька сторона — безпілотники, на які встановлюють ці двигуни.
За словами Байрактара, нинішня війна стала війною безпілотних літальних апаратів, й Україна має в ній певну перевагу.
«Ми тут, щоб максимально підтримати вас. Ми поважаємо вашу боротьбу за свободу і незалежність, за збереження вашого суверенітету», — сказав Байрактар.
Він наголосив на тому, що всі донати — як від компанії Baykar, так і з України та Польщі — були використані, зокрема, на придбання радарних систем, які вже виявили тисячі цілей та принесли вагомий результат на полі бою.
Президент Джо Байден підписав указ, який регулюватиме інвестиції США в деякі китайські фірми, що виробляють напівпровідники, займаються квантовими обчисленнями та штучним інтелектом, пише Bloomberg. Рішення ухвалено з міркувань національної безпеки.
Документ був підписаний після майже двох років обговорень.Він набуде чинності лише наступного року, не матиме зворотної сили та не поширюється на такі галузі, як біотехнології.
Представники адміністрації Байдена заявили, що указ спрямований на тих, хто хоче придбати частки в китайських компаніях з обмеженим доступом через злиття, прямі інвестиції та приватний капітал, а також шляхом створення спільних підприємств та фінансових угод. Очікується, що він буде обмежений китайськими стартапами та більшими фірмами, які отримують понад 50% свого доходу від секторів з обмеженим доступом.
США вже обмежують експорт деяких чутливих технологій до Китаю, і цей указ не дасть «інвестиціям США допомогти прискорити впровадження цих технологій у країни, які викликають стурбованість», йдеться в повідомленні Білого дому. У наказі вони визначені – Китай, Гонконг та Макао.
Пекін «дуже розчарований» рішенням Вашингтона запровадити обмеження та захищатиме свої інтереси, заявив офіційний представник посольства Лю Пеньюй.
«Китай виступає проти надмірного використання США національної безпеки для політизації та перетворення на зброю торгівлі, наукових та технологічних питань та навмисного створення перешкод нормальним торговельно-економічним обмінам та технологічному співробітництву», — сказав Лю.
Білий дім оголосив про цей указ після закриття американських ринків у середу, 9 серпня, але очікувалося, що реакція буде стриманою. Великі американські інвестори очікували на таке рішення, а фірми венчурного капіталу вже понад рік зменшували свої ставки на китайські стартапи.
Офіційні особи та політики США все частіше розглядають ШІ через призму національної безпеки. Міністерство торгівлі США у жовтні ввело низку суворих заходів експортного контролю щодо передових напівпровідників та обладнання для виробництва мікросхем, але не випустило формальних постанов для кодифікації правил. З осені минулого року адміністрація збирала коментарі підприємств та вела переговори з урядами союзних країн, щоби виробити остаточні правила.
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Уряд країни збільшив державні гарантії німецьким компаніям, що інвестуватимуть гроші в Україну.
Влада ФРН розширила державні гарантії для німецьких компаній, які вирішать інвестувати в Україну. Про це у понеділок, 7 серпня, повідомила пресслужба Федерального міністерства економіки Німеччини.
Зазначається, що тепер уряд країни покриватиме не лише збитки до повної втрати інвестицій, а й конвертаційні та трансферні ризики щодо виплати відсотків за інвестиційно подібними кредитами.
„Йдеться про довгострокові кредити, які німецькі компанії часто використовують на додаток до звичайної участі у капіталі для фінансування українських дочірніх підприємств”, – зазначили у Мінекономіки ФРН.
Водночас німецький уряд до 2025 року не стягуватиме плату за подання заявки про гарантії для інвестицій в Україну. Таким чином, німецькі підприємства сплачуватимуть лише щорічний збір за надання гарантії.
У Мінекономіки ФРН зауважили, що розширення інвестиційних гарантій стало можливим завдяки тому, що Національний банк України зняв певні обмеження на перекази та обмін валюти на прохання німецької сторони.
Уряд у 2023 році виділив 40 млрд грн, які інвестують в українських виробників безпілотників.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль за підсумками форуму, присвяченому річниці проєкту Армія дронів.
Він заявив, що було усунуто митні бар’єри для завезення запчастин і комплектацій до БПЛА, а також піднято частку прибутку виробників дронів до 25%.
Крім того, Шмигаль підкреслив, що було ухвалене рішення, яке сприятиме масовому виробництву боєприпасів для дронів.
«Війна щодня ставить нові виклики. Один з ключових — військові технології. Мусимо бути на крок попереду ворога та берегти кожного нашого воїна. Безпілотники дають такі можливості», — йдеться у повідомленні.
Голова уряду заявив, що рік тому за ініціативи президента Володимира Зеленського UNITED24 вдалося зібрати понад 4 млрд грн, які були інвестовані в українських виробників безпілотників.
Він зазначив, що тоді їх було менше десятка, в той час як зараз вже більше 40 компаній мають контракти з державою, а виробництво БПЛА зросло в десятки разів.
«Відео роботи українських безпілотників зі знищення російської техніки — це найкращий результат і свідчення наших спільних дій з українськими виробниками», — зазначив Шмигаль.
Проєкт Армія дронів — комплексна програма, яка включає системну закупівлю безпілотників для українських військових, їх ремонт та оперативну заміну, а також курс навчання операторів.
Проєкт втілюють за участі Генерального штабу, Держспецзв’язку, Міністерства оборони, Міністерства цифрової трансформації та фандрейзингової платформи UNITED24.
Європейський Союз, США та Велика Британія під час зустрічі в Лондоні пообіцяли виділити 60 мільярдів євро на відновлення України. У конференції, присвяченій відбудові України, узяли участь представники понад 60 держав. Міністерка економічного співробітництва та розвитку Німеччини Свенья Шульце в інтерв’ю Deutsche Welle після зустрічі зазначила: «Зрештою оплатити відновлення доведеться росіянам, адже вони зруйнували житлові будинки, інфраструктуру. Це питання міжнародного права: той, хто знищив, повинен за це заплатити!»
Левову частку запропонованої допомоги в 60 мільярдів євро взяв на себе Європейський Союз – 50 мільярдів. Сполучені Штати пообіцяли 1,3 мільярда доларів. Відбудову України підтримують не лише країни, адже заявки подали майже 500 компаній, серед яких такі гіганти, як Google, Vodafone, Siemens тощо. Незважаючи на війну, багато іноземних компаній продовжують працювати в Україні.
«Україна потенційно є частиною ринку ЄС», – наголосила міністерка економічного співробітництва та розвитку Німеччини. За її словами, «хто зараз інвестує в Україну, той інвестує в майбутнє Європейського Союзу». Міністерка додала, що німецькі компанії мають особливе страхування, якщо інвестують в Україну.
«Ми не чекаємо закінчення війни», – заявив у Лондоні прем’єр-міністр України. Денис Шмигаль подякував за фінансову підтримку й зазначив, що попри війну відновлення вже розпочалося. А також закликав якнайшвидше використати російські активи, заморожені в західних країнах, для відновлення України. Водночас виникли певні міжнародні правові проблеми, тому багато західних держав ухиляються від цього, посилаючись на недоторканність власності. Раніше МВФ та Світовий банк оцінювали суму відновлення України в 411 мільярдів доларів.
Сьогодні компанія Unilever оголосила, що проінвестує 20 мільйонів євро у нове виробництво в Київській області, щоб підтримати зростаючий бізнес та засвідчити довгострокові зобов’язання. Початок будівництва заплановано цьогоріч із очікуваним відкриттям фабрики у 2024 році.
Нова фабрика створить близько 100 нових робочих місць і вироблятиме засоби особистої гігієни, шампуні та гелі для душу, таких брендів як Dove, Axe, TRESemmé, Clear. Завод забезпечуватиме товарами переважно український ринок, а також потенційно вироблятиме продукцію для інших ринків Європи.
Фабрика буде побудована відповідно до найвищих екологічних стандартів з використанням технологій відновлювальної енергії, що сприятиме досягненню цілі Unilever щодо чистих нульових викидів у межах ланцюга створення вартості до 2039 року.
Василь Бовділов, Генеральний директор Unilever Україна, прокоментував: «Ця інвестиція свідчить про нашу довгострокову відданість країні та її народу, нашим співробітникам, клієнтам і партнерам. Це також спосіб відзначити 30-річчя нашого бізнесу в Україні.
Нове виробництво створить нові робочі місця, збільшить наші виробничі потужності та, в першу чергу, задовольнятиме потреби українських споживачів високоякісними продуктами, виготовленими відповідно до принципів сталого розвитку”.
Зараз Unilever налічує більше 100 співробітників в Україні.
З початку повномасштабного вторгнення компанія зосередилася на забезпеченні заходів безпеки для українських працівників та їхніх сімей.
Unilever також пожертвувала понад 15 мільйонів євро для надання гуманітарної допомоги українцям, тісно співпрацюючи з установами ООН і місцевими неурядовими організаціями, щоб доставляти допомогу туди, де вона найбільше потрібна. Компанія буде продовжувати надавати гуманітарну допомогу, щоб підтримати народ України.
Розміри польських прямих інвестицій в Україну можуть зрости до 30 мільярдів доларів у найближчі 5 років. Це майже 30-кратне збільшення, – оцінив Польський економічний інститут. За словами експертів, участь польських компаній буде помітною в енергетиці, будівництві та фінансових послугах, пише Dziennik.pl.
Аналітики Польського економічного інституту (PIE) зазначають, що відновлення України вимагатиме значної участі західних партнерів. Вони вказали, що понад 100 000 будинків було зруйновано внаслідок війни. км цієї країни.
Київська школа економіки вказує, що загальні інфраструктурні втрати становили 136 млрд злотих. Особливо постраждала громадянська та енергетична інфраструктура, зазначають вони.
Експерти зазначили, що Польща активно підтримує Україну у її військових зусиллях. Торік у вересні вартість експорту з Польщі в Україну була на 46 відсотків більша ніж у 2021 році, а імпорт на 23 відсотки. Такі відсоткові показники є результатом великої підтримки у вигляді експорту зброї та значної гуманітарної допомоги для України. Дохід від прямих полських інвестицій в Україні збільшився з мінус 34 мільйонів євро у 2014 році до рекордних 130 мільйонів євро у 2021 році.
Аналітики наголошують на великому потенціалі майбутньої співпраці з Україною. На конференції у Лугано було погоджено, що Польща та Італія нестимуть відповідальність за відновлення Донбасу, одного з найзруйнованіших регіонів України. Враховуючи розміри цієї частини України, проєкти розвитку становитимуть близько 15-20 відсотків від загального обсягу Плану реконструкції, який становить близько 150-200 мільярдів доларів.
Основні витрати на реконструкцію України будуть пов’язані з:
Реконструкцію та модернізацією інфраструктури ($235 млрд),
еконструкція логістики та інтеграція з ЄС ($160 млрд),
енергетична незалежність та «Зелений курс» (130 мільярдів доларів).