Голова КНР Сі Цзіньпін на переговорах із президентом США Дональдом Трампом у Південній Кореї заявив, що торгово-економічна співпраця має бути рушійною силою китайсько-американських відносин, а не каменем спотикання чи точкою конфлікту.
Про це йдеться в комюніке переговорів лідерів двох країн, опублікованому МЗС КНР, передає Укрінформ.
«Економічні та торговельні зв’язки повинні й надалі бути балансуючою основою і двигуном китайсько-американських відносин, а не каменем спотикання чи точкою конфлікту. Обидві сторони повинні враховувати довгострокові вигоди від співпраці та уникати потрапляння в замкнене коло взаємної помсти», – наголосив Сі.
За його словами, останні події в торгово-економічних відносинах Китаю та США – взаємні тарифи, торговельні обмеження, портові збори тощо – дали обом сторонам уроки, тому переговірним командам слід продовжити роботу та досягти домовленостей.
«Переговорні групи двох країн мають продовжувати консультації на основі принципів рівності, поваги та взаємної вигоди, постійно звужуючи перелік спірних питань… та завершити роботу і досягти відчутних результатів, аби заспокоїти економіки Китаю і Сполучених Штатів та світу в цілому», – зазначив голова КНР.
Він підкреслив, що діалог кращий за конфронтацію, і Пекіну та Вашингтону для поліпшення взаєморозуміння необхідно зберігати комунікацію на всіх рівнях.
«З огляду на різні національні умови двох країн, деякі розбіжності неминучі, й оскільки це дві найбільші економіки світу, періодичні тертя є нормальним явищем… Проте зв’язки між Китаєм та США мають підтримуватися на всіх рівнях та через усі канали для покращення взаєморозуміння, відповідні відомства повинні зміцнювати діалог та обміни і розвивати взаємовигідну співпрацю», – зауважив Сі.
На його переконання, Китай і Сполучені Штати також повинні позитивно взаємодіяти на регіональній та міжнародній арені, спільно демонструвати відповідальність як великі глобальні держави та працювати разом на користь обох країн і світу.
«Обидві сторони мають підтримувати одна одну і прагнути позитивних результатів, сприяючи світовому економічному зростанню та покращенню глобального економічного управління», – підсумував китайський лідер.
Ціни на нафту трохи знизилися, незважаючи на заяву президента США Дональда Трампа про зменшення тарифів на товари з Китаю після зустрічі з президентом Сі Цзіньпіном у Південній Кореї. Експерти залишаються скептичними щодо того, чи справді це означає завершення торговельної війни.
Ф’ючерси на Brent впали на 20 центів (0,31%) до $64,72 за барель, а на американську нафту WTI – до $60,28 за барель.
Як відомо, під час зустрічі з Сі Цзіньпінем Трамп погодився знизити тарифи на китайські товари з 57% до 47% у рамках однорічної угоди в обмін на відновлення закупівель американської сої, забезпечення експорту рідкоземельних елементів та боротьбу з незаконним обігом фентанілу.
«Ринок бачить у цьому лише паузу у конфлікті та невелику деескалацію, яку позиціонують як «торговельну угоду», – зазначила аналітикиня Вандана Харі.
Також економічні перспективи підтримав Федеральний резерв США, який напередодні знизив процентні ставки відповідно до очікувань ринку. Проте регулятор натякнув, що це може бути останнє зниження цього року через загрозу від тимчасового закриття уряду, що ускладнює доступ до даних.
Зростання Brent і WTI днем раніше пояснюються більшим, ніж очікувалося, скороченням запасів нафти та пального у США. За даними Управління енергетичної інформації США, запаси нафти знизилися на 6,86 млн барелів до 416 млн барелів за тиждень, що завершився 24 жовтня, тоді як аналітики очікували падіння лише на 211 тис. барелів.
Інвестори також очікують на засідання ОПЕК+, заплановане на 2 листопада, де, ймовірно, буде оголошено про збільшення поставок на 137 тис. барелів на добу у грудні.
В уряді США, найімовірніше, відмовляться від плану запровадження 100% мита проти КНР.
Як передає Укрінформ, про це заявив міністр фінансів США Скотт Бессент, інформує агенція Reuters.
Урядовець повідомив, що досягнуто «вельми істотних рамок» з віцепрем’єром КНР Хе Ліфеном. Домовленості, досягнуті у Малайзії, дозволять президенту США Дональду Трампу та лідеру Китаю Сі Цзіньпіну обговорити подальшу торгівельну співпрацю вже на переговорах наступного тижня.
Зазначається, що порядок денний перемовин охоплює більш збалансовану торгівлю між США та КНР, закупівлю Китаєм американської та іншої сільськогосподарської продукції, а також врегулювання так званої фентанілової кризи у США.
На запитання, чи очікує він, що США реалізують погрозу Трампа ввести 100% мита на китайські товари, Бессент відповів негативно.
«Ні, не впевнений, і я також очікую, що ми отримаємо певне відтермінування щодо контролю за експортом рідкісноземельних металів, про яке говорили китайці», – зауважив очільник Мінфіну США.
Відомо, що наступного тижня під час зустрічі міністр фінансів США Скотт Бессент та віцепрем’єр Китаю Хе Ліфенг матимуть завдання домовитися про нові заходи для зниження ескалації між двома найбільшими економіками світу.
Перед цим президент США Дональд Трамп висловив оптимізм щодо того, що переговори з китайськими чиновниками можуть привести до угоди, яка дозволить подолати кризу.
«В цілому ці зауваження свідчать про спроби Вашингтона заспокоїти побоювання щодо повномасштабної торгівельної війни з Пекіном, яка може мати руйнівний вплив на світову економіку», – пише Bloomberg.
Президент США Дональд Трамп ініціює створення фонду підтримки України шляхом нових тарифів на Китай, прагнучи посилити тиск на Москву і прискорити дипломатичне врегулювання конфлікту.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію видання The Telegraph.
Трамп доручив міністру фінансів обговорити з європейськими союзниками план створення фонду перемоги України, що фінансується коштом підвищених тарифів на імпорт з Китаю.Play Video
Ця ініціатива має підготувати ґрунт для візиту президента України Володимира Зеленського до Вашингтона 17 жовтня і підтримати Київ на тлі четвертого року повномасштабної війни.
Президент США Дональд Трамп розглядає можливість запровадження 500% мит проти Китаю у відповідь на закупівлю компаніями з КНР російської нафти.
Про це заявив глава американського Мінфіну Скотт Бессент на брифінгу 15 жовтня.
За словами політика, ініціативу підтримує більшість сенаторів Сполучених Штатів.
«89 американських сенаторів (зі 100 – ред.) готові наділити президента Трампа повноваженнями щодо запровадження мит проти Китаю в розмірі 500% за імпорт російської нафти», – сказав Бессент.
Він також заявив, що Трамп доручив повідомити європейських союзників про те, що адміністрація США очікує від них подібних кроків.
Криптовалютний ринок зазнав масштабного обвалу після заяви президента США Дональда Трампа про запровадження додаткових 100% мит на товари з Китаю та посилення експортного контролю на програмне забезпечення.
Повідомляється, що протягом першої години після цієї заяви було ліквідовано позицій на понад 6 мільярдів доларів, а за добу загальні втрати перевищили 7,4 мільярда, з яких 6,7 мільярда припали на довгі позиції.
Це падіння стало найбільшим для крипторинку з початку квітня.
Вартість біткойна знизилась більше ніж на 12%, упавши з рекордних 126 250 доларів до приблизно 112 000. Ether втратив 17%, а XRP та Dogecoin обвалилися більш ніж на 30%.
„У п’ятницю спалахнула нова торгова війна між Китаєм і США, що спричинило невизначеність на ринках і падіння ризикових активів”, – зазначив співголова ринків у прайм-брокері FalconX Раві Доші. За його словами, компанія зафіксувала рекордний попит на інструменти хеджування ризиків.
Аналітики Bloomberg підкреслюють, що погіршення торговельних відносин між Вашингтоном і Пекіном негативно позначилося не лише на криптовалютах, але й на фондових ринках та нафті, що сприяло переходу інвесторів у безпечніші активи – держоблігації та золото.
У Китаї судна, що належать або експлуатуються американськими фірмами та фізичними особами, або ті, що побудовані в Сполучених Штатах, або ті, які плавають під прапором США, обкладатимуться додатковим портовим збором за кожен рейс, починаючи з 14 жовтня.
Про це заявило Мінтранспорту Китаю, передає Reuters.
Для американських суден, що швартуються в китайських портах з 14 жовтня, ставка становитиме 400 юанів (56 доларів США) за 1 тонну нетто.З 17 квітня 2026 року ця плата зросте до 640 юанів (89,81 долара США), а з 17 квітня 2027 року – до 880 юанів.Для суден, що заходять до китайських портів з 17 квітня 2028 року, збір становитиме 1120 юанів (157,16 долара США) за чисту тонну вантажів.
Згідно із заявою китайського міністерства, ці збори є контрзаходом проти майбутніх портових зборів США.
Починаючи з 14 жовтня, судна, побудовані в Китаї, або експлуатовані чи які належать китайським компаніям, повинні будуть сплачувати збір у своєму першому порту заходу в Сполучених Штатах. За оцінками аналітиків, збори можуть перевищити 1 мільйон доларів для судна, що перевозить понад 10 000 контейнерів, і можуть щорічно зростати до 2028 року.
Зазначається, що судна, що належать або експлуатуються китайською організацією, зіткнуться з фіксованою платою у розмірі 80 доларів США за чистий тоннаж за рейс до США.
Як очікується, китайські збори на американські судна можуть завдати США меншої шкоди, ніж збори США, які будуть накладені на китайські судна.
Як відомо, за останні два десятиліття Китай вийшов на перше місце у світі у суднобудуванні, а його найбільші корабельні займаються як комерційними, так і військовими проєктами.
За даними військових та галузевих аналітиків, минулого року китайські корабельні побудували понад 1000 комерційних суден, тоді як США побудували менш як 10.
Серед умов – скасування обмежень у сфері національної безпеки щодо угод, які китайські компанії можуть проводити в США.
Представники Китаю на торгових переговорах зі США запропонували інвестувати в американську економіку величезні суми, але за певних умов. Одна з них – зняття обмеження на діяльність китайських компаній, запроваджені протягом минулого десятиліття з міркувань національної безпеки. Про це повідомляє Bloomberg.
Після зустрічі делегацій у Мадриді у вересні, де було досягнуто домовленості про продовження роботи соцмережі TikTok у США, торговий представник Джеймісон Грір повідомив, що сторони обговорювали “інвестиційний клімат у США для китайських компаній”. За словами його китайського колеги Лі Ченгана, США “заявили про готовність рухатися спільно із Китаєм до єдиної мети щодо зниження бар’єрів для інвестицій і сприяння відповідному співробітництву на торгово-економічному фронті”.
У телефонній розмові з Дональдом Трампом кілька днів потому голова КНР Сі Цзіньпін наголошував на необхідності створити відповідні умови, щоб “китайські компанії інвестували” в Америку.
Серед цих умов – скасування обмежень у сфері національної безпеки щодо угод, які китайські компанії можуть проводити в США, повідомляють джерела, знайомі з цими пропозиціями. За їхніми словами, цей крок пропонується включити до пакету масштабних інвестицій, який раніше китайські представники оцінювали у $1 трлн. Про які скми мовиться зараз – невідомо. Пекін також наполягає на зниженні мит на імпорт продукції, яку будуть завозити китайські заводи, збудовані у США для власних потреб.
США вже кілька років намагаються обмежити економічний розвиток Китаю у різних галузях, використовуючи для цього інструменти національної безпеки. Наприклад, у минулому десятилітті Вашингтон заборонив використання продукції телекомунікаційної компанії Huawei у США та ввів проти неї санкції, а також закликав інші країни приєднатися до ембарго. Для китайських компаній діють обмеження на поглинання та придбання активів у США. На зовнішньому напрямі Вашингтон обмежив продаж Китаю високотехнологічних чипів, зокрема для штучного інтелекту.
Втім, невідомо, чи піде Трамп назустріч Сі, з яким планує зустрітися цього місяця на саміті в Південній Кореї. Одне з джерел Bloomberg зазначило, що у Білому домі наразі нічого не виключають. Залишається невідомим, який саме обсяг інвестицій пообіцяє Китай і як вони будуть структуровані, хоча одним із варіантів може бути використана схема для TikTok – американський контроль над операціями китайської компанії в США.
Китай “регулярно обманює у своїх угодах із Америкою”, заявив республіканець Джон Муленаар, голова спеціального комітету Палати представників США з питань Китаю. Він попередив про небезпеку пом’якшення обмежень на інвестиції:
“Китай десятиліттями використовував свій ринок і компанії проти нас, і ми не можемо дозволити цим компаніям отримати ширший доступ до нашої економіки”, – додав він.
Обмеження на експорт високоточного обладнання збіглися з різким скороченням товарообігу між Китаєм і Росією.
Імпорт до Росії високоточного обладнання з Китаю останнім часом стало майже неможливим. Про це заявив власник компанії „Татпромстан” Ільдар Нурієв під час форуму з металообробки та адитивних технологій ТЕМП, повідомляє видання МашТех.
„КНР обмежила постачання високотехнологічного обладнання, хоча про це майже не говорять. Якщо раніше можна було отримати верстати з точністю 3–4 мікрони, то тепер – ні. Для цього потрібна спеціальна експортна ліцензія”, – сказав Нурієв.
Він також зазначив, що навіть вивезення вже придбаних верстатів із Китаю супроводжується „неприємними інцидентами”. Його підприємство займається локалізацією верстатних комплексів на основі китайських технологій, і бізнесмен розцінює нові обмеження як ознаку небажання Пекіна розвивати партнерство з російськими компаніями.
Як зазначає Суспільне, обмеження на експорт високоточного обладнання збіглися з різким скороченням товарообігу між Китаєм і Росією.
За даними китайської митної служби, у серпні 2025 року експорт Китаю до Росії зменшився на 16,4% у річному вимірі, що вдвічі перевищує липневий показник (-8,6%).
У цілому за вісім місяців 2025 року товарообіг між країнами скоротився майже на 9% – до 1,03 трильйона юанів (приблизно 145 мільярдів доларів). Російський експорт до КНР зменшився на 8,8%, а імпорт із Китаю – на 8,2%.
За даними Інституту Гайдара, Китай знизив закупівлі майже всіх видів російської сировини:
