На покриття витрат, що виникають у муніципальної влади Латвії у зв’язку з прийомом та підтримкою біженців з України, уряд на період до літа 2024 року виділив 15 617 075 євро.
Про це повідомляє Міністерство з охорони навколишнього середовища та регіонального розвитку (VARAM).
Так, наказом Кабінету Міністрів Латвії передбачено покриття таких витрат:
на забезпечення розселення та харчування (для надання первинної допомоги та виплат компенсацій фізичним і юридичним особам за розміщення українських біженців і покращення муніципальних приміщень для них);
на забезпечення соціальної підтримки;
на забезпечення освіти;
на підтримку заявок щодо послуг управління;
на забезпечення діяльності пунктів координації об’єднаної державної та муніципальної допомоги в період до червня цього року.
У розпорядженні VARAM буде не більш ніж 15 617 075 євро, щоб раз на місяць компенсувати самоврядуванням відповідні витрати. Раніше Мінрегіонів відповідно до рекомендацій Мінфіну вже перерахувало самоврядуванням 28 551 627,50 за січень-листопад 2023 року.
Уряд Латвії за 2023 рік виділив на відбудову Чернігівської області після бойових дій 5 млн євро та планує виділити стільки ж наступного року.
Як пише „Європейська правда”, про це заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.
Рінкевичс розповів, що у рамках свого візиту у п’ятницю їздив у Чернігівську область на об’єкти, які відновлюють за латвійські кошти.
„Цього року ми витратили 5 млн євро на Чернігівську область. Це лише кошти уряду, без урахування коштів, які вкладають приватні суб’єкти. Наступного року ми плануємо виділити на відбудову України принаймні 5 млн євро”, – зазначив президент Латвії.
Він додав, що подальша допомога буде зосереджена також на Чернігівській області, та висловив впевненість, що кошти використають належним чином.
Уряд Латвії планує збільшити фінансування органів місцевого самоврядування приблизно на 10 мільйонів євро, щоб вони підтримали українців.
Про це повідомляє Delfi з посиланням на портал правових актів TAP, передає Укрінформ.
Як зазначається, 28 березня 2023 року було видано наказ про надання Міністерству охорони навколишнього середовища та регіонального розвитку (VARAM) фінансування у розмірі 21 788 249 євро для покриття витрат органами місцевого самоврядування у 2023 році, які надавали підтримку громадянам України, включаючи проживання та харчування.
Тепер уряд планує збільшити фінансування до 32 152 527 євро, щоб і надалі покривати видатки на підтримку мігрантам з України.
Міністр фінансів Латвії має поінформувати Комісію Сейму з бюджету та фінансів (податків) про зміни в асигнуваннях. Якщо та не висуне заперечень протягом п’яти робочих днів після отримання відповідної інформації, то зміни в асигнуваннях будуть проведені.
Латвійська залізниця (LDz) бачить можливість цієї осені зайнятися перевезенням українського зерна.
Про це заявив голова правління компанії Ріналдс Плявніекс в інтерв’ю Латвійському радіо, яке наводить Delfi.
Він згадав, що раніше скептично ставився до можливостей перевезення українського зерна залізницею через Латвію.
„До літа цього року я ставився до цього питання абсолютно скептично і вважав, що в індустріальних масштабах це неможливо”, – зазначив Плявнієкс, пояснивши, що в таких перевезеннях потрібно проводити дві перевалки.
Водночас, за його словами, технологічні можливості логістики та перевалки настільки розвинулися, що процес перевалки може бути набагато оперативнішим.
„Зараз з’явилася можливість для перевезення українського зерна”, – додав Плявнієкс.
За його оцінками, через Латвію за рік можна буде перевезти приблизно від 500 тисяч до одного мільйона тонн українського зерна.
Плявнієкс також згадав, що LDz може бути залучена до транспортування зерна з України вже цієї осені.
Близько 73 мільйонів євро заморозили в латвійських банках унаслідок санкцій проти Росії та Білорусі.
Про це, як повідомляє „Європейська правда”, повідомили агентству LETA в Банку Латвії.
Зазначається, що латвійські установи виявили шість фізичних осіб, які прямо підпадають під санкції, і 34 юридичні особи, які безпосередньо не включені до санкційних списків.
Уточнюється, що в зазначених юридичних осіб є права власності або контролю підсанкційних осіб, тому їхні фінансові активи заморозили.
Як підкреслює Банк Латвії, фінансові установи надали дані станом на 14 липня, і вивчення цих активів триває.
Литва вирішила вперше в історії відключити свою енергосистему від російської. Тестове відключення буде проведено у суботу, 22 квітня.
Про це йдеться у заяві мережевого оператора країни Litgrid.
«Вперше в історії енергосистема Литви працюватиме повністю незалежно, тому ми відповідально підходимо до підготовки випробування і будемо готові до всіх сценаріїв», – сказав гендиректор Lutgrid Рокас Масюліс.
Він переконаний, що литовські споживачі не помітять відключення від російської енергосистеми.
Литва ізолюється від російської мережі на 10 годин: з 11 ранку до 9 вечора за місцевим часом. У цей проміжок республіка повністю обірве всі енергетичні зв’язки з москвою і покладатиметься виключно на власні джерела енергії та імпорт зі Швеції та Польщі.
Раніше Литва, Латвія та Естонія відмовилися від постачання російського викопного палива, але історична залежність від постачання електрики – найскладніша проблема для країн Балтії.
Єврокомісія пообіцяла виділити близько 1,1 млрд євро інвестицій на вирішення питання. До вторгнення росії в Україну Литва планувала відмовитися від постачання електрики з росії лише у 2025 році. Але, за словами міністра енергетики Литви Дайнюса Крейвіса, це може статися вже наступного року, якщо заплановані випробування пройдуть успішно.
Влада Латвії вирішила підтримати ініціативу міністерства культури країни щодо виділення 559 640 євро із коштів держбюджету на непередбачені витрати для українських державних ЗМІ, повідомляє Delfi.
Зазначається, що гроші передадуть до Ради громадських електронних ЗМІ „на придбання дизельних генераторів, необхідних для роботи Державних громадських телерадіокомпаній України”.
Рішення про виділення грошей стало відповіддю на звернення міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка до колег із країн Євросоюзу з проханням надати всю можливу підтримку українському культурному сектору та ЗМІ, щоб пережити зиму. Він зазначив, що особливо українські мас-медіа потребують дизельних генераторів.
З 5 вересня українці, які через війну вимушено залишили Україну і знаходяться в Латвії, зможуть обміняти готівкову гривню на євро.
Як повідомила прес-служба Національного банку, відповідну угоду НБУ і Банк Латвії уклали 16 серпня 2022 року.
„Відповідно до угоди, громадяни України, які зареєстровані в Латвії як українські біженці, зможуть обміняти готівкову гривню на євро. Обмінні операції можна буде здійснити в певних відділеннях AS „Industra Bank” та AS „Rietumu banka” в шести містах Латвії”, – йдеться в повідомленні.
Обмін готівкової гривні на євро можливий в межах встановленого ліміту до 10 тисяч гривень на одну людину. До обміну прийматимуть банкноти номіналом від 100 до 1000 гривень (банкноти нижчих номіналів і монети для обміну не прийматимуться). Обміну не підлягатимуть значно зношені банкноти та банкноти з дефектами.
Зазначається, що обмін здійснюватиметься із застосуванням фіксованого обмінного курсу гривні до євро, який визначатиме НБУ. Інформація про встановлений курс щотижня буде публікуватися на офіційних веб-сайтах Банку Латвії, AS „Industra Bank” і AS „Rietumu banka”. Відповідні обмінні операції не передбачають ніякої плати або комісій з боку латвійських банків.
Естонія, Литва, Латвія та Словаччина вимагають, щоб російські активи, заблоковані західними санкціями, були конфісковані та використані для відновлення України, йдеться у спільному листі чотирьох країн – членів ЄС, опублікованому в понеділок.
У документі нагадується, що за оцінками України станом на 3 травня загальна сума прямих задокументованих збитків від війни становить близько 600 мільярдів доларів.
Водночас російська військова агресія триває і ця сума ще значно зросте.
«Значну частину витрат на відбудову України, включаючи компенсації жертвам російської військової агресії, повинна покрити Росія», – йдеться у листі, який представили на зустрічі міністрів фінансів ЄС у вівторок.
Чотири країни – члени ЄС також закликали до нових санкцій проти Москви.
«Зрештою, якщо Росія не відмовиться від військової агресії проти України, економічних відносин між ЄС і Росією взагалі не має бути, що гарантуватиме – наші фінансові ресурси, продукція та послуги не сприятимуть роботі російської військової машини», – йдеться в листі.
Три країни Балтії та Словаччина також відзначають, що в країнах ЄС, які розділяють цю думку, вже заморозили активи російських фізичних осіб і компаній, а також валютні резерви російського центрального банку розміром близько 300 мільярдів доларів.
«Ми маємо знайти законний спосіб, щоби максимально використати ці ресурси, частково для покриття витрат, пов’язаних із зусиллями України проти російської агресії, а також на відновлення країни після війни», – наголошується в листі.
«У випадках, коли конфіскація майна юридично неможлива, його слід використовувати як засіб тиску, що відповідне майно може бути розблоковане лише в тому випадку, якщо Росія компенсує Україні завдану шкоду іншим чином», – додають автори.
Наразі ЄС заморозив російські та білоруські активи на суму близько 30 мільярдів євро.
У середу Єврокомісія заявила, що розгляне можливість використання заблокованих російських активів у цілях України, але в цьому контексті не згадала про резерви російського центрального банку.
«Заморожування майна відрізняється від конфіскації», – заявила речниця комісії Крістіан Віганд. «У більшості держав-членів це неможливо, для конфіскації потрібне притягнення до кримінальної відповідальності. Крім того, активи фізичних осіб і центрального банку юридично трактуються по-різному», – додала вона.
До слова, напередодні Литва заявила, що з 1 червня відкликає свого посла з Москви. Вільнюс вислав російського посла 4 квітня, заявивши, що він намагається послабити дипломатичні відносини між двома країнами.
We are currently building 3 new military campuses in ??. They will provide excellent conditions for our troops and our allies. This will make a significant contribution to our national security. pic.twitter.com/mCEUWom3Hs
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Литва, Латвія та Естонія повністю відмовилися від електрики рф. Європейська енергетична біржа Nord Pool зупиняє торги з російської електроенергії. Це означає, що з 22 травня країни Балтії не отримуватимуть електрику з росії.
Про це повідомило Міністерство енергетики Литви. Там зазначили: таким чином країна повністю припинить імпорт російських енергоносіїв:
нафти;
електроенергії;
природного газу.
„Це не лише надзвичайно важлива віха для Литви на шляху до енергетичної незалежності, але й демонстрація нашої солідарності з Україною. Ми маємо припинити фінансування російської військової машини”, – йдеться у повідомленні.
Зі свого боку, литовський оператор системи передачі електроенергії Litgrid у Twitter підтвердив відмову країн Балтії від російської електроенергії. „З неділі у країнах Балтії не торгуватиметься російська електроенергія”, – йдеться у повідомленні.
