В Національному банку України заявили, що Міжнародний валютний фонд не тисне на український регулятор і не вимагає девальвації гривні. Фонд веде з українською стороною конструктивний діалог про адаптивність валютного курсу до поточної ситуації на ринку.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив член Ради НБУ Василь Фурман.
Україна та МВФ проводять фахові консультації, обмінюючись аналітичними оцінками та сценаріями розвитку ситуації на валютному ринку. “МВФ має величезний досвід у сфері макроекономічної стабільності, і ці консультації для нас корисні”, – зазначив Фурман.
Він наголосив, що у програмі з МВФ йдеться не про девальвацію гривні по відношенню до долара, а про гнучкість курсу.
“Коли курс може реагувати в обидва боки – і на зміцнення, і на тимчасове послаблення – це робить економіку більш стійкою до зовнішніх шоків”, – пояснив член Ради НБУ та додав, що між сторонами триває професійний діалог.
Василь Фурман додав, що завдяки гнучкості курсової політики вдається уникати накопичення валютних дисбалансів і не допускати різких кризових коливань курсу.
“Висновок – жодного тиску на НБУ з боку МВФ немає. Є професійний діалог і взаєморозуміння щодо поступового посилення ринкових механізмів”, – підкреслив член Ради НБУ.
НБУ постійно веде дискусії з МВФ. Питання валютно-курсової політики залишається в компетенції центробанку України.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний, повідомляє РБК-Україна з посиланням на брифінг на Youtube.
За словами голови НБУ, головними напрямами взаємодії України з Міжнародним валютним фондом залишаються питання цінової стабільності та зовнішньої стійкості.
“Під час кожного перегляду у нас відбуваються дискусії, які обхоплюють широке коло питань. Національний банк реалізує свою валютно-курсову політику в межах тих стратегічних, навігаційних документів, які ми розробили, погодили в рамках діючої програми”, – зазначив Пишний в відповідь на питання про публікацію Bloomberg.
Він наголосив, що НБУ постійно аналізує ефективність своїх рішень у межах співпраці з МВФ.
“Ми розуміємо, як, власне, і наші партнери, що остаточне рішення залишається з Національним банком, як, власне, і відповідальністю. Ми вдячні колегам за експертизу, якою вони наповнюють наші дискусії”, – додав він.
Пишний підкреслив, що обговорення з МВФ тривають і ще не перебувають на завершальному етапі.
“У найближчі декілька тижнів у нас відбудуться відповідні дискусії, які будуть зосереджені у обговоренні нової програми”, – сказав голова НБУ.
Він зазначив, що політика регулятора залишається послідовною і спрямована на стабільність.
“Політика Національного банку була і залишається спрямована на те, щоб забезпечити цінову стабільність, стійкість валютного ринку, привабливість гривневих активів і макрофінансову стабільність”, – підсумував Пишний.
Україна опинилася під тиском МВФ напередодні переговорів про новий кредитний пакет. Фонд наполягає на контрольованій девальвації гривні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
МВФ наголошує на перевагах контрольованої девальвації гривні як кроку, який може допомогти зміцнити напружені фінанси України шляхом збільшення доходів бюджету, деномінованих у місцевій валюті.
Проте посадовці Національного банку України чинять опір такому кроку, посилаючись на ризики для інфляції та громадських настроїв.
Розбіжності в економічній політиці становлять потенційну загрозу, оскільки Україна прагне отримати новий пакет позик від вашингтонського кредитора, враховуючи, що війна з Росією триває вже четвертий рік.
Варто зазначити, що Україна отримала більшу частину з 15,6 мільярда доларів за програмою МВФ, узгодженою у 2023 році, і зараз обидві сторони ведуть переговори щодо нового пакету, який може скласти 8 мільярдів доларів.
Переговори продовжилися під час щорічних зустрічей кредитора у Вашингтоні цього тижня, закладаючи основу для переговорів на рівні персоналу наступного місяця. Директор Крісталіна Георгієва планує відвідати Київ, щоб висловити підтримку та зміцнити амбіції України щодо отримання додаткового фінансування.
У переговорах з МВФ валютне питання додає напруги. Девальвація може призвести до зростання номінальних бюджетних надходжень, оскільки експортні контракти деноміновані в іноземній валюті.
За словами джерел, представники центрального банку в Києві неохоче піддаються тиску МВФ, посилаючись на потенційну шкоду для економіки. Прогнозовані вигоди обмежені, оскільки бюджет України значною мірою залежить від прямої міжнародної допомоги, за їхніми словами, тоді як девальвація також може спровокувати інфляцію, яка може знищити фіскальну подушку.
Окрім цього, матимуть місце політичні наслідки. Українські керівники давно побоюються девальвації, а громадськість чутлива до цінових коливань, спричинених фінансовими кризами, що передували війні з Росією.
За словами джерела, враховуючи, що кінця війни не видно, а втома зростає, політичні лідери неохоче погодяться на такий крок.
НБУ відмовився від коментарів через період мовчання перед рішенням щодо процентної ставки наступного тижня. МВФ відмовився від коментарів.
МВФ схиляється до того, щоб замість чинної підготувати нову програму з Україною. Фонд дасть нову оцінку тривалості війни.
Про це заявила Джулі Козак, директор Департаменту комунікацій МВФ на брифінгу.
Козак повідомила, що 9 вересня прем’єр-міністр України разом із головою НБУ та міністром фінансів офіційно звернулися до МВФ із проханням про нову програму.
За її словами, наступний крок полягає в тому, щоб експерти Фонду обговорили з українською владою макроекономічну політику. У центрі уваги будуть заходи з підтримання стабільності, фінансування критично важливих витрат і відновлення стійкості держборгу.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) вважає, що потреби України у фінансуванні на 2026 і 2027 роки можуть виявитися набагато вищими, ніж кажуть у Києві.
Про це повідомляє Bloomberg.
За словами джерела, різниця в оцінках виникла під час чергового візиту місії МВФ. І усунення розбіжностей вкрай важливе до того, як Фонд розгляне запит на нову кредитну програму.
Якщо оцінки МВФ виявляться правильними, Україні може знадобитися додаткова фінансова підтримка на кілька мільярдів на рік, оскільки країна відбиває військову агресію росії. А оскільки війна тягнеться четвертий рік і кінця їй не видно, зростають побоювання, що Україні може бути складно задовольнити зростаючі військові потреби.
На сьогодні Київ дотримується своїх прогнозів, згідно з якими необхідно отримати до 37,5 млрд доларів протягом двох років. За даними Bloomberg, Фонд оцінює загальну суму на 10-20 млрд доларів більше.
Очікується, що сторони узгодять суму наступного тижня. Уряд України та Мінфін відмовилися від коментарів, додало видання.
Проблеми з фінансуванням
Як пише Bloomberg, нинішня програма з терміном до 2027 року передбачала закінчення війни у 2025 році. Наразі українська сторона добивається нового траншу до кінця року.
При цьому уряд стикається з труднощами у пошуку балансу. А в МВФ стурбовані тим, що складно перевірити виплати військовим, „багато хто з яких може не мати права на максимальні виплати”.
Україна неохоче збільшує податкове навантаження, зазначає видання. Тому Фонд планує спонукати Україну до скорочення тіньової економіки, яка, за оцінками Кабінету міністрів, становить понад 30% ВВП.
До Києва прибула місія Міжнародного валютного фонду, яка працюватиме в Україні протягом наступного тижня.
Про це заявив заступник виконавчого директора від України Владислав Рашкован.
„Приїхали до Києва з командою МВФ пізно ввечері, і ранок трошки провели в бомбосховищі. Готові до роботи. Багато зустрічей заплановано”, – зазначив він.
За його словами, місія працюватиме в Україні протягом наступних 7-8 днів.
Як відомо, наприкінці червня за підсумками восьмого перегляду програми розширеного фінансування EFF з МВФ було ухвалено рішення об’єднати дев’ятий і десятий перегляди. Спочатку вони мали відбутися наприкінці серпня і на початку грудня 2025 року, але тепер буде проведено єдиний дев’ятий перегляд, запланований на четвертий квартал цього року.
Президент Володимир Зеленський провів розмову із директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою.
Про це глава держави повідомив у четвер, 7 серпня.
„Поінформував про нашу з партнерами роботу для якнайшвидшого закінчення війни, про вчорашню розмову з президентом Трампом і європейськими лідерами та наші наступні кроки. Робимо все можливе, щоб досягти достойного й тривалого миру вже цього року. Ми вдячні всім, хто нам допомагає, і, звісно, розраховуємо на продовження підтримки”, – заявив президент.
Також Зеленський і Георгієва обговорили нову програму фінансової допомоги для України.
„Важливо було почути, що МВФ бачить: попри війну Україна виконує всі зобовʼязання та впроваджує реформи. Обговорили нову програму фінансової допомоги, яка зміцнить українців і зараз, і в післявоєнний час. Ми готові швидко робити всі необхідні кроки. Уряд уже працює над цим” – додав глава держави.
Також під час розмови обговорювалося додаткове фінансування для українських воїнів. Наразі розглядаються різні варіанти.
Україна разом з МВФ формують рамку та напрями нової кредитної програми, яка може прийти на заміну чинної. НБУ знаходиться в середині переговорного процесу.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів голова Національного банку України Андрій Пишний.
Він нагадав, що поточна програма з МВФ завершується у 2027 році. І значна її частина зосереджувалася на повоєнній відбудові.
Потреба України у коштах порахована за двома сценаріями. Базовий передбачає, що війна триватиме певний період часу, і за чотири роки дії програми Україна потребуватиме 153 млрд доларів. За негативним сценарієм – 165 млрд доларів.
„На жаль, дії росіян не свідчать про бажання завершити війну. Україна, її цивільна інфраструктура та населення все частіше та інтенсивніше піддаються обстрілам. Як наслідок, формат діючої програми вже не до кінця відповідає потребам сьогодення”, – пояснив голова НБУ.
Разом з цим, він зазначив, що нинішня програма є успішною і для України, і для самого Міжнародного валютного фонду – наразі проведено вісім успішних переглядів програми.
Пишний не став припускати, як на подальшій співпраці з фондом можуть сказатися нещодавні скандали навколо НАБУ та САП і прострочені урядом терміни з призначенням директора Бюро економічної безпеки.
„Наразі нема підстав, аби ми переглядали наші базові припущення в сценаріях щодо МВФ. Але так, ми повинні працювати на те, щоб усі без винятку зобов’язання, які бере на себе Україна в рамках домовленостей з Європейським Союзом і з МВФ виконувалася”, – підкреслив Пишний.
Україні потрібні додаткові фінанси, оскільки кінця війні з Росією поки що не видно. Уряд, найімовірніше, звернеться до МВФ із проханням затвердити нову програму.
Про це заявила новий прем’єр-міністр Юлія Свириденко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її інтерв’ю Bloomberg.
За її словами, світові донори поки що виділили лише половину з передбачуваних 75 млрд доларів, необхідних для бюджету на наступні два роки.
Термін дії кредитної програми МВФ на суму близько 16 млрд доларів спливає 2027 року, невизначеність щодо тривалості війни, ймовірно, призведе до обговорення нового плану під час огляду кредитора наступного місяця.
„Якщо базовий сценарій припускатиме, що війна продовжиться наступного року, досить імовірно, що у нас буде нова програма МВФ”, – заявила Свириденко.
Під час серпневого візиту МВФ обговорюватимуть економічні та військові сценарії, „щоб визначити, чи буде нова програма розумною і які її ймовірні параметри”, додала вона.
За словами чиновників, знайомих із позицією фонду і Нацбанку України, переговори щодо нової програми очікуються цього року, пише Bloomberg.
МВФ схвалив поточне кредитування в березні 2023 року, порушивши прецедент, що забороняє надавати кредити країні, яка перебуває у стані війни.
МВФ проявляє гнучкість у фінансуванні України і прогнозує можливість „шоку” для економіки країни вже найближчим часом.
Про деякі деталі нової редакції меморандуму з МВФ – у матеріалі РБК-Україна.
Головне:
Україна вибрала 2/3 кредиту МВФ
МВФ виставив нові умови для фінансування
У 3-му кварталі можливий „шок” для економіки
Україна 1 липня отримала черговий, дев’ятий транш кредиту МВФ у розмірі близько 500 млн доларів. Таким чином, за 4-річною кредитною програмою EFF, укладеною урядом України з МВФ у березні 2023 року, з 15,6 млрд доларів Київ уже отримав 10,6 млрд.
Усі кошти останнього траншу, як і восьми попередніх, підуть на бюджетні видатки. „Кошти спрямуємо на покриття пріоритетних бюджетних видатків”, – заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Перегляд програми місія МВФ провела ще в травні. Для рішення ради директорів про виділення коштів уряду України треба було ще ухвалити бюджетну декларацію на 2026-2028 роки та підготувати план реформування митної служби (prior action). Ці умови були виконані, що дало змогу раді директорів МВФ ухвалити позитивне рішення.
До нової редакції меморандуму МВФ додав 4 нових структурних маяки і переніс терміни виконання чотирьох, встановлених раніше.
Нові „структурні маяки”
До кінця серпня Стратегічна інвестиційна рада має представити план проєктів для реалізації
До кінця жовтня має бути підготовлена карта серйозної реформи фінансового ринку для залучення приватного капіталу.
До кінця грудня – оновити процедури оцінки майна
До кінця березня 2026 року – підготувати законодавчі зміни, що стосуються іпотечних облігацій
„Маяки”, термін виконання яких перенесено
Термін призначення глави САП з кінця червня перенесено на кінець грудня 2025 року
Завершення незалежної перевірки відповідності та доброчесності НКЦПФР з кінця червня на кінець серпня
Підготовку закону про критичний ризик третіх осіб у фінансовому секторі – з кінця вересня 2025 року на кінець червня 2026 року
Публікацію аудиту НКРЕКП перенесли з кінця жовтня на кінець грудня 2025 року
У новій редакції меморандуму з МВФ негативний сценарій, як і раніше, передбачає завершення війни в другому кварталі 2026 року. При цьому, основний „шок” прогнозується на третій квартал 2025 року.
У поняття „шок” вкладається погіршення показників ВВП у разі загострення на фронті та посилення інтенсивності бойових дій. Поки що фонд прогнозує зростання економіки в поточному році на 2-3% з невизначеними перспективами.
З огляду на складну поточну ситуацію і невизначеність перспективи її розвитку, МВФ не наполягає на якихось радикальних заходах.
Підвищення податків, зокрема, ПДВ, передбачено, але лише як крайній захід. Цього року його застосовувати поки що не планують. А ось система спрощеного оподаткування може бути переглянута вже 2027 року. Її використання хочуть обмежити для великого бізнесу. Планується і перехід до більш прогресивної шкали податку на доходи фізичних осіб (зараз ПДФО становить 18%, – ред.).
Передбачено і підвищення тарифів на комунальні послуги для населення, але лише після закінчення війни.
„МВФ проявляє гнучкість і адаптивність через постійні зміни обставин в Україні. Війна триває, змінюються фактори і прогнози. За підсумком останнього перегляду програми були лише підправлені деякі гострі кути”, – зазначив у коментарі РБК-Україна фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Обсяг фінансових надходжень від МВФ для бюджету не сильно відчутний. У поточному році Україна отримає від Фонду 2,7 млрд доларів, при цьому повернути за старими кредитами доведеться 1,8 млрд.
Однак продовження безперебійної роботи з МВФ є запорукою для отримання коштів від інших донорів, зокрема, від ЄС за програмою Ukraine Facility.
Кошти за цією програмою в розмірі 50 млрд євро – як кредити, так і гранти – протягом 2024-2027 років виділятимуться для потреб бюджету, на реформи та модернізацію країни.
Але абсолютної впевненості в отриманні необхідного фінансування в повному обсязі в поточному році, навіть за умови виконання всіх умов з боку України, немає. Головні ризики, а вони досить великі, – тривалість війни і стабільність зарубіжної підтримки.
Якщо бойові дії триватимуть після середини 2026 року, то МВФ доведеться переглядати параметри програми.
