Національний банк подав до Верховної Ради пакет законопроєктів про зміну назви розмінної монети України. Про це повідомив голова фінансового комітету Данило Гетманцев.
Якщо законопроєкти отримають підтримку в парламенті, замість копійок в Україні з’являться шаги. Водночас уже відкарбовані монети ніхто не вилучатиме, вони перебуватимуть в обігу паралельно з новими шагами.
Ухвалення законопроєктів не передбачає додаткових витрат.
„Відродження шагу у грошовому обігу незалежної України дасть змогу розірвати останні зв’язки, що поєднують українську національну валюту з країною-агресоркою, та остаточно завершити грошову реформу. Власне, як це і планувалося зробити ще на початку 1990-х років, коли вже були створені ескізи розмінної монети шаг та викарбувані перші експериментальні зразки таких монет”, – йдеться у зверненні голови НБУ Андрія Пишного.
НБУ, який має право пропонувати зміни до законодавства, але не може самостійно реєструвати законопроєкти, попросив голову парламенту Руслана Стефанчука ініціювати внесення розроблених Національним банком пропозицій на розгляд парламенту.
Вони передбачають внесення змін до низки законів України: про НБУ, про ринки капіталу, про пенсійне забезпечення, щодо Податкового кодексу.
„Національний банк планує у 2025 році відкарбувати 20 млн монет. І лише від нас з вами зараз залежить, чи будуть це радянські копійки, чи наші українські шаги”, – йдеться в листі Пишного.
З 1 жовтня 2024 року починає працювати тимчасово на пів року ліміт від НБУ у 150 000 грн на місяць для переказів фізичних осіб з карти на карту (також відомі як P2P, C2С).
Нагадаємо, основні нововведення:
Ліміт діє лише на суму вихідних переказів за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб.
Ліміт не застосовується до рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним постановою, та осіб, щомісячні доходи яких із підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження. А також у разі переказу коштів між власними рахунками клієнта, відкритих в одному банку, та до переказів юридичних осіб.
Операції за реквізитами IBAN не обмежуються.
За даними НБУ, 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують зазначену суму, отже, встановлені обмеження в жодному разі не вплинуть на їхню фінансову активність.
Уточнюється, що запроваджений ліміт допоможе мінімізувати використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, зокрема з використанням рахунків «дропів», які є поширеним механізмом функціонування тіньової економіки.
Згідно з аналізом НБУ, через картки «дропів» (людей, які віддають у користування третім особам свої рахунки) може проходити близько 200 млрд грн на рік.
Національний банк визнав небездоганною ділову репутацію мікрокредитних компаній «Просто Позика» і «Тайм Кредит» та їхніх власників – Андрія та Наталії Манучарових. Подружжя приховало від НБУ, що мають громадянство та податкове резидентство росії.
Відповідне рішення ухвалилив Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг 22 серпня, повідомила пресслужба регулятора.
«Національний банк здійснить подальші дії щодо ТОВ «Тайм Кредит» та ТОВ «Просто Позика», пов’язані з визнанням ділової репутації фінансових компаній та їх власників небездоганною», – йдеться у повідомленні.
Раніше журналісти програми «Схеми» (проект Радіо Свобода) виявили, що власники українських мікрокредитних компаній «Просто позика» та «Тайм кредит» – Андрій та Наталя Манучарови отримали російське громадянство у 2014 та 2015 роках відповідно. Ба більше, Андрій Манучаров після анексії Криму працював у російських держорганах. Його представляли радником генерального директора «Росморпорту» – федерального підприємства рф, яке оперує всіма морськими портами країни-агресора. Син подружжя, Іван Манучаров – депутат підконтрольного росії парламенту окупованого Криму від партії «єдина росія». Підтримує російське вторгення в Україну, у своєму телеграм-каналі «Манучаров Крым Z» звітує про підтримку військовослужбовців рф.
«Просто Позика» була створена у 2014-му році, зараз має більше 30 філій по всій Україні. «Тайм Кредит» налічує щонайменше 11 представництв.
У готівковому обігу України станом на 1 липня 2024 року перебуває 800,9 млрд грн. Це на 36,5 млрд грн, або на 4,8 % більше, ніж на початок 2024 року. Темпи зростання готівки в обігу у 2024 році залишаються невисокими та пов’язані насамперед із сезонними факторами. Адже традиційно влітку пожвавлюється попит на готівку, повідомляють спеціалісти Національного банку України.
Серед причин, чому гривня у формі готівки є популярною серед користувачів, є планові та аварійні відключення електроенергії, нестабільне енергоживлення, яке є наслідком агресії росії проти України. Всі ці причини “стимулюють громадян мати певний запас готівки”, – вказують експерти НБУ.
За підрахунками Нацбанку, готівковий обіг складає 2,7 млрд одиниць банкнот. Загальна сума готівки – 793,5 млрд грн. До паперових грошей ще додається 14,7 млрд монет. В цій статистиці не включаються пам’ятні або інвестиційні монети. Їх вартість загалом становить ще 7,3 млрд грн.
Які банкноти і монети найпопулярніші серед українців?
Найбільше в готівковому обігу є банкнот номіналом 500 гривень. Щодо монет, то це номінал 10 копійок. “28,3 % та 28,1 % від загальної кількості в обігу відповідно”, – вказує НБУ. Найменша кількість банкнот має раніше популярний номінал 50 гривень. Набирає популярності банкнота номіналом 1 тисяча гривень. “Динаміка обсягів банкнот та монет в обігу свідчить, що найбільший темп приросту за перше півріччя 2024 року припав на банкноти номіналом 1 000 грн та монети номіналом 10 гривень. Їх кількість в обігу зросла майже в 1,2 та 1,1 раза відповідно порівняно з початком цього року”, – повідомляють спеціалісти регулятора.
За даними НБУ, найчастіше підробляли банкноти старого зразка, зокрема більшість – 93% – вилучених з обігу підробок це банкноти: 200, 500 і 100 гривень. Найбільше підробляли банкноти старого зразка номіналом 200 грн – 61% вилучених фальшивок.
[type] => post [excerpt] => У готівковому обігу України станом на 1 липня 2024 року перебуває 800,9 млрд грн. Це на 36,5 млрд грн, або на 4,8 % більше, ніж на початок 2024 року. Темпи зростання готівки в обігу у 2024 році залишаються невисокими та пов’язані насамперед із сез... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1721293200 [modified] => 1721250814 ) [title] => Нацбанк назвав найпопулярніші банкноти та монети у гривні: чому готівка має попит [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=51395&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 51406 [uk] => 51395 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 51396 [image] => Array ( [id] => 51396 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/44-main-v1721235115.webp [original_lng] => 27438 [original_w] => 630 [original_h] => 387 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/44-main-v1721235115-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/44-main-v1721235115-300x184.webp [width] => 300 [height] => 184 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/44-main-v1721235115.webp [width] => 630 [height] => 387 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/44-main-v1721235115.webp [width] => 630 [height] => 387 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/44-main-v1721235115.webp [width] => 630 [height] => 387 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/44-main-v1721235115.webp [width] => 630 [height] => 387 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/44-main-v1721235115.webp [width] => 630 [height] => 387 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1721240014:2 [_thumbnail_id] => 51396 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 754 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 4915 [1] => 553 [2] => 108 ) [tags_name] => Array ( [0] => готівка [1] => Нацбанк [2] => НБУ ) ) [4] => Array ( [id] => 49427 [content] =>
Правління Національного банку України ухвалило рішення знизити облікову ставку з 13,5% до 13% із 14 червня 2024 року, передає пресслужба регулятора.
Зазначається, що ураховуючи все ще стримані показники інфляції, триваюче поліпшення інфляційних очікувань та баланс ризиків для подальшої інфляційної динаміки, НБУ продовжує цикл пом’якшення процентної політики, щоб підтримати відновлення економіки.
Ще один крок зі зниження облікової ставки узгоджується зі збереженням захисту гривневих заощаджень від інфляції та водночас сприятиме подальшому пожвавленню кредитування, що важливо для відновлення економіки.
Після тривалого періоду зниження інфляція в квітні залишалася незмінною та незначно зросла в травні – до 3,3% у р/р. Такі темпи зростання були нижчими, ніж очікував НБУ. Натомість базова інфляція відповідала прогнозу і становила 4,4%. В наступні місяці очікується помірне пришвидшення інфляції та її вихід за межі цільового діапазону до кінця року.
Для збереження контролю над інфляційними очікуваннями, утримання помірної інфляції цього року та її повернення до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. НБУ продовжуватиме політику захисту гривневих заощаджень від знецінення, а також покриватиме структурний дефіцит валюти та згладжуватиме надмірні курсові коливання для стійкості валютного ринку.
Міжнародна допомога та внутрішні заходи з мобілізації фінансових ресурсів дадуть змогу забезпечити значні видатки державного бюджету. Так, найближчими тижнями очікується активізація надходжень зовнішньої допомоги, зокрема 2,2 млрд дол. США в разі схвалення Радою директорів МВФ четвертого перегляду за програмою EFF МВФ та 1,9 млрд євро від ЄС.
Перебіг повномасштабної війни залишається ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку. Крім того, додатковий внесок до показника інфляції цього року може мати потенційне підвищення непрямих податків і акцизів для фінансування бюджетних потреб. Водночас це підтримає обороноздатність країни та стійкість публічних фінансів.
Зберігається й імовірність реалізації низки сценаріїв, які сприятимуть зменшенню інфляційного тиску та пожвавленню відновлення економіки. Серед них – передача Україні коштів від знерухомлених російських активів. Зокрема, до кінця тижня очікується рішення щодо їх використання країнами групи G7.
Базовий сценарій квітневого макропрогнозу передбачав зниження облікової ставки до 13% у поточному році. Водночас у разі зміни ризиків для інфляції та стійкості валютного ринку НБУ може переглянути прогнозну траєкторію облікової ставки.
Пам’ятні монети «Орьнек. Кримськотатарський орнамент» номіналом 10 гривень виготовлено зі срібла тиражем до 7,5 тис. штук.
Національний банк презентував пам’ятні монети «Орьнек. Кримськотатарський орнамент», присвячені традиційному орнаменту кримських татар – одного з корінних народів України. Про це повідомляє пресслужба НБУ.
Зазначається, що у 2021 році орьнек був офіційно включений до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
«Нацбанк пишається різноманіттям нематеріальної культурної спадщини України, самобутністю та неповторністю її кримськотатарської складової. Як свідчення нашої глибокої пошани до корінного народу Криму та з нагоди 70-річчя членства України в ЮНЕСКО ми презентуємо монети, присвячені унікальному орнаменту, що є невід’ємною частиною національної ідентичності кримських татар. Віримо, що ці монети стануть своєрідним талісманом, що пророкує визволення Криму з окупації та відновлення вільного життя кримськотатарського народу на його батьківщині – в українському Криму», – заяви заступник голови НБУ Олексій Шабан.
На аверсі монет у центрі композиції зображено постать кримськотатарської вишивальниці наґишчи (nağışçı), майстрині, яка схилилася над вишивальним верстатом кергеф (kergef). Від наґишчи в різні боки розквітають паростки орнаменту, що символізує безперервність традиції, її невпинне продовження талановитими нащадками.
Угорі розміщено написи Україна, нижче Örnek/Орьнек, малий Державний Герб України, номінал та графічний символ гривні ₴, рік карбування – 2024.
На реверсі монет на дзеркальному тлі рельєфно відтворено орнамент, який уособлює сімейні цінності. У центрі орнаменту розташовані взаємопов’язані елементи, які відображають глибокий символізм родинних зв’язків.
Авторкою ескізу пам’ятних монет стала голова громадської організації «Алєм» Есма Аджієва, адаптацію дизайну здійснила Олександра Кучинська.
Пам’ятні монети «Орьнек. Кримськотатарський орнамент» номіналом 10 гривень виготовлено зі срібла 925 проби тиражем до 7,5 тис. штук, номіналом 5 грн – з нейзильберу тиражем до 75 тис. штук (у сувенірному пакованні).
Монети поступово реалізовуватимуться в інтернет-магазині нумізматичної продукції Нацбанку і банками-дистриб’юторами в міру їх відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ», – йдеться у повідомленні.
Ліміти на вихідні P2P-перекази можуть скласти 100 тисяч гривень та 30 операцій на місяць для одного рахунку.
Національний банк України готує проект рішення щодо обмеження карткових переказів і запровадження граничних лімітів переказу грошей з картки на картку між фізичними особами. Про це повідомляє LIGA.net у четвер, 23 травня.
Вказано, що ліміти на вихідні P2P-перекази можуть скласти 100 тисяч гривень та 30 операцій на місяць для одного рахунку.
Обмеження буде базуватись на квітневому рішенні РНБО щодо протидії нелегальному гральному бізнесу. Його мають намір впровадити впродовж місяця.
„За нашими розрахунками, 95% клієнтів банків цих обмежень навіть не помітять. Натомість проводити тіньові платежі зловмисникам, які користуються картками фізосіб для, наприклад, несплати податків та злочинної діяльності, стане складніше і дорожче”, – заявив заступник голови НБУ Дмитро Олійник.
При цьому регулятор не планує обмежувати вхідні транзакції, аби не ускладнювати діяльність, наприклад, волонтерам. До того ж за наявності підстав та підтверджень ліміти, як виключення, можуть і збільшувати.
За даними Нацбанку, обсяги подібних тіньових переказів можуть становити мільярди гривень. Водночас використовуються картки фізосіб, які свідомо надають зловмисникам свої персональні дані для цього. Потім через картки пенсіонерів чи студентів з місячним доходом у кілька тисяч гривень можуть проводити нехарактерні платіжні операції на мільйони гривень за день.
З осені 2023 року НБУ фіксує аномальне зростання обсягів P2P-переказів по системі, а також зростання кількості карток, з яких здійснюються такі перекази, та середніх сум переказу в окремих банків-емітентів.
Зокрема, один із найбільших банків-емітентів передав інформацію в НБУ щодо виявлених дропів (людей, які за винагороду надають зловмисникам/шахраям доступ до своїх банківських реквізитів: до карток/рахунків, включно з пін-кодами й доступом до інтернет-банкінгу) – це понад 10 000 клієнтів лише за жовтень-грудень 2023 року.
Інший банк виявив понад 4000 скомпрометованих карток за цей самий період.
Так, за оцінками аналітиків CASE Україна, держава втрачає орієнтовно не менше 100 млрд грн на рік через схеми з ПДВ, контрафакт, сірий ринок підакцизних товарів, заробітні плати „у конвертах” тощо.
У перспективі після зміни законодавства можливе створення реєстрів карток, які використовували для таких карток з подібними операціями.
Також у рамках протидії тіньовим платежам регулятор планує ввести для фінкомпаній вимоги щодо наявності уставного капіталу, який буде прив’язаний до відсотків операцій від суми платежів.
Національний банк перерахував до державного бюджету 38,64 млрд гривень зі свого прибутку за 2023 рік. Про це напередодні повідомила пресслужба регулятора.
Зазначається, що 26 квітня Рада Нацбанку затвердила консолідовану фінансову звітність регулятора за минулий рік. Загальний прибуток до розподілу склав 76,6 млрд гривень.
„Ця сума традиційно, відповідно до закону Про Національний банк України, частково спрямовується до Держбюджету, а частково – в загальні резерви Національного банку”, – додали у пресслужбі.
Упродовж 2023 року інфляція знизилась із 26% до рівня 5%, а економіка продемонструвала зростання.
Про це повідомив голова Нацбанку Андрій Пишний в інтерв’ю каналу “Ми – Україна”.
“На початку року інфляція – 26%, прогноз економічного зростання – 0%, колосальна невизначеність, рекордна облікова ставка. Завершуємо рік зі зростанням на рівні 5%, інфляцією – на рівні 5%”, – зазначив Пишний.
Він також нагадав, що НБУ торік завдяки макроекономічній стабільності розпочав процес зниження облікової ставки. Водночас у 2024 зберігаються ті ж самі ризики для економіки, які були й у 2023 році.
“Залишаються ризики ритмічності надходження міжнародної фінансової допомоги, ризики для публічних фінансів, адже Україна фінансує величезний бюджет війни”, – зауважив голова НБУ.
За його словами, отримані за підсумками року економічні результати свідчать, що Україна адаптується до ситуації, утримуючи курс долара та тримаючи золотовалютні резерви на високому рівні.
Національний банк наразі не бачить підстав для емісійного фінансування, але не виключає його необхідності в майбутньому.
Про це на брифінгу заявив голова НБУ Андрій Пишний, повідомляє Економічна правда.
„Ми не вбачаємо підстав для відновлення монетарного фінансування. Так ми бачимо, що ризики ритмічності фінансування реалізувалися до певної міри. Разом з цим відбувся другий успішний перегляд програми МВФ. Фундаментом програми є запевнення донорської коаліції щодо надання достатнього рівня фіндопомоги, щоб збалансувати бюджет”, – зазначив очільник регулятора.
Він додав, що на майбутнє в НБУ розглядатимуть ситуацію з огляду на ті виклики, які будуть стояти, та напрацьовувати варіанти рішення.
Голова НБУ підкреслив, що відповідно до поточних домовленостей між Нацбанком та Мінфіном, повернення до грошової емісії – це крайній захід.
