У Німеччині розглядають можливість вилучення свого золотого запасу зі сховища в Нью-Йорку, через занепокоєння непередбачуваною політикою президента США Дональда Трампа.
Упродовж десятиліть Німеччина зберігала 1200 тонн свого золотого запасу — другого за величиною у світі після американського — в сховищі Федеральної резервної системи США на Мангеттені. Проте зараз політики з Християнсько-демократичного союзу (ХДС), який, ймовірно, очолить наступний уряд, розмірковують над поверненням цього золота додому через зростаючу недовіру до США як надійного партнера.
Колишній міністр уряду Німеччини Марко Вандервіц підтвердив, що питання збереження золота знову стало актуальним. Він давно закликає дозволити німецьким посадовцям перевіряти стан золотого запасу або ж повністю повернути його на територію Німеччини. У 2012 році йому відмовили у проханні особисто оглянути злитки.
Євродепутат від ХДС Маркус Фербер також наголосив на потребі регулярного контролю над запасами. Він вимагає, щоб офіційні представники Бундесбанку мали змогу особисто перераховувати золоті злитки і документувати ці перевірки.
Ці заяви пролунали ще до того, як Дональд Трамп цього тижня запровадив нові широкомасштабні мита на товари з Європейського союзу — фактор, який іще більше підкріпив позицію політиків.
Німецький золотий запас почали накопичувати після Другої світової війни завдяки активному експорту та великому торговому профіциту. У рамках Бреттон-Вудської системи надлишок валюти було обміняно на золото. На сьогодні золото, що залишається в США, оцінюється у 113 мільярдів євро, що становить приблизно 30% усіх німецьких запасів. Близько половини зберігається у Франкфурті, ще 13% — у Лондоні.
Раніше зберігання золота у США вважалося доцільним: у разі кризи його можна було швидко обміняти на долари — головну резервну валюту у світі. Але зараз дедалі більше політиків, як-от Міхаель Єгер з Європейської асоціації платників податків, вважають, що золото слід якнайшвидше повернути до Німеччини або принаймні до Європи.
Втім, Бундесбанк наразі не поділяє цих побоювань і запевняє, що не має сумнівів у надійності та безпечності Федеральної резервної системи США як партнера зі зберігання золотих резервів.
Федеральний уряд Німеччини фінансує надання супутникового інтернету в Україні через мережу французької компанії Eutelsat, яка є альтернативою Starlink.
Про це агентству Reuters повідомила генеральна директорка компанії Єва Бернеке.
За словами Бернеке, Eutelsat вже протягом приблизно року забезпечує високошвидкісний інтернет в Україні через німецького дистриб’ютора. При цьому фінансування здійснюється з боку німецького уряду.
На сьогодні в Україні використовується менше тисячі терміналів цієї мережі, однак компанія планує збільшити їхню кількість до 5-10 тисяч вже найближчими тижнями.
Як зазначається, чи продовжуватиме Німеччина фінансування додаткових терміналів – наразі невідомо. Речниця Eutelsat Джоанна Дарлінгтон зазначила, що це питання ще обговорюється.
“Ми ще не знаємо, як ЄС колективно або кожна країна окремо фінансуватиме подальші зусилля”, – додала Дарлінгтон.
Водночас офіційно уряд Німеччини не підтверджував таке фінансування, а МЗС країни не відповіло на запит Reuters.
Кількість банкрутств компаній рекордно висока за останні десять років, під загрозою опинилися сотні тисяч робочих місць.
Економіку Німеччини охопила масштабна хвиля банкрутств. Протягом кількох місяців стрімко зросла кількість випадків банкрутства юридичних осіб, повідомляє інформагентство V4NA.
«Економічна криза призводить до банкрутства дедалі більшої кількості компаній», – повідомив Фолькер Трайєр, керівник відділу та член правління Торгово-промислової палати Німеччини (DIHK), в інтерв’ю виданню Welt.
Федеральне управління статистики повідомило про майже 22 тисячі банкрутств компаній до кінця 2024-го, що є найбільшим показником за майже десятиліття. За даними влади, після 22-відсоткового стрибка роком раніше на сьогодні темпи зростання становлять 22,4%.
«Компанії стикаються зі значними проблемами», – пояснив Франк Шлейн, керуючий директор компанії – постачальника фінансових інформаційних послуг Crif. Серед проблем – брак замовлень, слабка національна економіка, висока вартість електроенергії, постійне зростання бюрократичного тягаря.
«Загалом до збільшення фінансової нестабільності компаній призводить не одна, а кілька паралельних криз», – каже Шлейн.
Економічні збитки значні. Тим більше, що кількість великих банкрутств минулого року значно зросла, вище середнього. У своїй оцінці кредитно-рейтингове агентство Creditreform оцінює суму втраченої дебіторської заборгованості приблизно в 56 мільярдів євро.
Дослідження показують, що в більшості випадків кредитори залишаються з порожніми руками і змушені відмовлятися від своїх претензій у понад 90% випадків.
За даними Creditreform, кількість робочих місць, які перебувають під загрозою, становить близько 320 тисяч.
Востаннє такий рівень спостерігався у 2020 році й був пов’язаний з епідемією коронавірусу.
Танкер Eventin і приблизно 100 000 тонн сирої нафти вартістю 40 млн євро переходять у власність ФРН.
Німеччина конфіскувала нафтовий танкер Eventin, який ходить під прапором Панами та є складовою “тіньового флоту”, який Росія використовує для обходу санкцій. Про це повідомляє Spiegel у п’ятницю, 21 березня.
Зазначається, що вартість конфіскованого вантажу корабля становить близько 40 млн євро.
Судно Eventin, яке з січня стояло на якорі біля узбережжя острова Рюген, заарештувала німецька митниця. Видано ордер на конфіскацію танкера.
Судно та його вантаж, який налічує близько 100 000 тонн нафти вартістю приблизно 40 млн євро тепер стають власністю Німеччини. Eventin буде перейменовано після того, як буде віддано наказ.
Танкер Eventin було включений до лютневого пакету санкцій ЄС проти Росії. У середині січня судно дрейфувало на північ від Рюгена, не маючи можливості маневрувати. Через неминучу небезпеку розливу нафти танкер був відбуксирований і цілодобово перебував під наглядом берегової охорони і поліції.
У Бундестазі голосуватимуть за зміни до Основного закону, щоб полегшити фінансування оборони та військової допомоги Україні. Планують виділити 4 млрд євро на підтримку України у 2025 році.
Депутати Бундестагу Німеччини готуються до історичного голосування щодо внесення змін до Основного закону країни, що дозволить значно полегшити фінансування оборони, зокрема військової допомоги Україні. Про це повідомляє Deutsche Welle.
Як повідомляється, депутати німецького парламенту збираються проголосувати за внесення великих змін до правил країни щодо запозичень.
Майбутній канцлер Фрідріх Мерц і його консерватори, а також їхні ймовірні партнери по коаліції, лівоцентристські соціал-демократи, підтримають ці заходи.
Зміни передбачають пом’якшення фіскальних обмежень, що наразі обмежують федеральні видатки на запозичення. Це дозволить збільшити обсяги фінансування для оборони, включаючи надання військової допомоги Україні. Однією з основних ініціатив є виділення 4 млрд євро на 2025 рік для підтримки України в її боротьбі з російською агресією.
Крім того, зміни передбачають, що витрати на оборону, цивільну оборону, захист цивільного населення, розвідку та кібербезпеку можуть фінансуватися за рахунок позик, що дозволить Німеччині не лише зміцнити свою власну обороноздатність, а й підтримати країни, які зазнали агресії, зокрема Україну.
[type] => post
[excerpt] => У Бундестазі голосуватимуть за зміни до Основного закону, щоб полегшити фінансування оборони та військової допомоги Україні. Планують виділити 4 млрд євро на підтримку України у 2025 році.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1742295802
[modified] => 1742295804
)
[title] => У Німеччині відбудеться історичне голосування: військова допомога Україні може отримати нове фінансування
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=58228&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 58251
[uk] => 58228
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 58229
[image] => Array
(
[id] => 58229
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/1742287065-4935-large.webp
[original_lng] => 130272
[original_w] => 1200
[original_h] => 675
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/1742287065-4935-large-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/1742287065-4935-large-300x169.webp
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/1742287065-4935-large-768x432.webp
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/1742287065-4935-large-1024x576.webp
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/1742287065-4935-large.webp
[width] => 1200
[height] => 675
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/1742287065-4935-large.webp
[width] => 1200
[height] => 675
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/1742287065-4935-large.webp
[width] => 1200
[height] => 675
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1742288679:2
[views_count] => 1176
[_thumbnail_id] => 58229
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 33850
[1] => 51
[2] => 37
[3] => 84406
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 63
[1] => 596245
[2] => 5206
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Німеччина
[1] => підтримка України
[2] => фінансування
)
)
[5] => Array
(
[id] => 58218
[content] =>
Китайський електромобільний гігант BYD розглядає Німеччину як можливе місце будівництва свого третього заводу в Європі. Про це з посиланням на джерела пише Reuters. Проте остаточне рішення поки що не ухвалене.
Наприкінці лютого виконавча віцепрезидентка BYD Стелла Лі анонсувала будівництво третього заводу китайської компанії в Європі на додачу до потужностей в Угорщині та Туреччині.
Німеччина – один із найімовірніших кандидатів для будівництва заводу BYD, враховуючи високий рівень технологічного розвитку. Проте всередині китайської компанії також обговорюють інші варіанти. Серед факторів, які можуть вплинути на остаточне рішення, – високі витрати на робочу силу, енергоресурси та обмежену гнучкість виробництва.
Продажі головного конкурента BYD – американської марки Tesla – в Німеччині впали на 76% у лютому після того, як гендиректор компанії Ілон Маск розлютив виборців підтримкою ультраправих. 94% опитаних німців заявили, що більше не купуватимуть Tesla. Лише 3% розглядають можливість купівлі електромобілів цієї компанії.
Представник одного з найбільших у світі виробників верстатів Trumpf заявив, що повернення не розглядається за жодних обставин. Автомобільний концерн Volkswagen також не планує відновлювати діяльність у росії. У Bosch зазначили, що наразі не мають таких планів і вважають, що обговорювати це поки що зарано.
Представник промислового концерну Siemens, котрий працював у росії 170 років і мав 2700 співробітників, зазначив, що участь у російському ринку наразі не передбачається. Виробник спортивного одягу Adidas закрив усі свої магазини в росії, зупинив онлайн-торгівлю та спонсорську діяльність після вторгнення російської армії в Україну. Представник компанії повідомив, що нічого не змінилося, і про російський ринок в Adidas навіть не думають.
Згідно з даними Єльського університету, після початку війни понад 1000 транснаціональних корпорацій зупинили діяльність у росії. Деякі компанії розглядають можливість повернення, але про масове повернення навіть не мовиться.
Глава Американської торгової палати в росії Роберт Ейджі припускає, якщо переговори про завершення війни будуть успішними, до кінця року роботу на російському ринку можуть відновити 4–5 іноземних компаній.
Новий уряд у Німеччині має намір реформувати систему соціального забезпечення, яка відома під назвою Bürgergeld. Хто повністю відмовляється від роботи, не зможе розраховувати на державну підтримку.
Про це пише BILD, посилаючись на домовленості між партією СДПН та блоком ХДС-ХСС, які ведуть переговори про формування уряду.
Згідно з планами майбутньої коаліції, назва нинішньої системи соціального забезпечення Bürgergeld (Грошове забезпечення громадянина) буде скасована, нова система отримає назву «Забезпечення для тих, хто шукає роботу». Головний наголос буде зроблено на жорсткі санкції та боротьбу із шахрайством.
У СДПН стверджують, що реформа спрямована на «підвищення кваліфікації та допомогу у працевлаштуванні», проте ХДС наголошує на «стимулюванні до роботи» та покарання для тих, хто відмовляється від запропонованих вакансій.
Найжорсткіше нововведення — повне скасування соцвиплат для тих, хто може працювати, але неодноразово відмовлявся від запропонованих вакансій. Це торкнеться 200 000 осіб без обмежень щодо здоров’я та мовного бар’єру.
«Хто повністю відмовляється від роботи, не може розраховувати на підтримку», – заявив лідер СДПН Ларс Клінгбайль.
Зараз залишається відкритим питання, хто очолить міністерство праці та соціальної політики: якщо це буде представник ХДС, заходи можуть виявитися ще жорсткішими.
[type] => post
[excerpt] => Новий уряд у Німеччині має намір реформувати систему соціального забезпечення, яка відома під назвою Bürgergeld. Хто повністю відмовляється від роботи, не зможе розраховувати на державну підтримку.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1741545840
[modified] => 1741544387
)
[title] => BILD: новий уряд Німеччини скасує виплати тим, хто не хоче працювати
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=58001&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 58012
[uk] => 58001
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 58002
[image] => Array
(
[id] => 58002
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/screenshot-2025-03-09-at-16-00-36-merz-klingbeil-plan-b-rgergeld-weg-hartz-iv-kommt-zur-ck-politik-bildde-png.webp
[original_lng] => 51544
[original_w] => 950
[original_h] => 626
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/screenshot-2025-03-09-at-16-00-36-merz-klingbeil-plan-b-rgergeld-weg-hartz-iv-kommt-zur-ck-politik-bildde-png-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/screenshot-2025-03-09-at-16-00-36-merz-klingbeil-plan-b-rgergeld-weg-hartz-iv-kommt-zur-ck-politik-bildde-png-300x198.webp
[width] => 300
[height] => 198
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/screenshot-2025-03-09-at-16-00-36-merz-klingbeil-plan-b-rgergeld-weg-hartz-iv-kommt-zur-ck-politik-bildde-png-768x506.webp
[width] => 768
[height] => 506
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/screenshot-2025-03-09-at-16-00-36-merz-klingbeil-plan-b-rgergeld-weg-hartz-iv-kommt-zur-ck-politik-bildde-png.webp
[width] => 950
[height] => 626
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/screenshot-2025-03-09-at-16-00-36-merz-klingbeil-plan-b-rgergeld-weg-hartz-iv-kommt-zur-ck-politik-bildde-png.webp
[width] => 950
[height] => 626
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/screenshot-2025-03-09-at-16-00-36-merz-klingbeil-plan-b-rgergeld-weg-hartz-iv-kommt-zur-ck-politik-bildde-png.webp
[width] => 950
[height] => 626
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/screenshot-2025-03-09-at-16-00-36-merz-klingbeil-plan-b-rgergeld-weg-hartz-iv-kommt-zur-ck-politik-bildde-png.webp
[width] => 950
[height] => 626
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1741537187:2
[_thumbnail_id] => 58002
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 1272
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 84406
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 4548
[1] => 63
[2] => 41665
)
[tags_name] => Array
(
[0] => виплати
[1] => Німеччина
[2] => скасування
)
)
[8] => Array
(
[id] => 57679
[content] =>
Імпорт канабісу в Німеччину для медичних і наукових цілей різко збільшився протягом 2024 року, причому щоквартальні обсяги зросли майже в чотири рази.
Як пише „Європейська правда” з посиланням на агентство DPA, про це повідомив у четвер Федеральний інститут лікарських засобів і медичних виробів (BfArM).
Імпорт канабісу зріс з 8,1 тонни в першому кварталі до 11,6 тонни в другому кварталі і 20,7 тонни в третьому кварталі до 31,7 тонни в четвертому кварталі.
Загалом у 2024 році для медичних і наукових цілей було імпортовано понад 72 тонни сушених квітів канабісу, повідомляє агентство.
Для порівняння, в самій Німеччині за цей період для цих цілей було вироблено близько 2,6 тонни.
Найбільше канабісу, імпортованого для медичних і наукових цілей, – понад 33 тонни – надійшло з Канади, на другому місці – Португалія (близько 17 тонн).
Далі йдуть Данія (трохи менше 7,4 тонни), Північна Македонія (2,7 тонни) та Іспанія (2,2 тонни).
BfArM не назвав жодних причин такого різкого зростання.
З квітня минулого року в Німеччині дозволено використання канабісу в немедичних цілях для повнолітніх, але з численними обмеженнями. Дозволено вирощувати до трьох рослин у приватних будинках і зберігати до 50 грамів канабісу.
Крім того, некомерційним „асоціаціям з вирощування”, які мають ліцензію, дозволено вирощувати канабіс колективно для своїх членів.
Результати виборів до німецького Бундестагу призвели до зростання європейських акцій, зокрема, контракти на німецькій біржі DAX зросли на 1,2%.
Новий канцлер Фрідріх Мерц має на меті сформувати коаліційний уряд за два місяці, а ЄС планує обговорити додаткову підтримку України на позачерговій зустрічі 6 березня.
Індекс EUROSTOXX 50 зріс на 0,66%, а курс євро піднявся до максимального рівня за місяць, наближаючись до січневого максимуму.
У найбільшій економіці Європи та одній із найсильніших у світі пройшли вибори до Бундестагу. Фондові ринки уже відреагували на результати волевиявлення жителів Німеччини.
Як світові біржі відреагували на вибори в Німеччині
Результати виборів до німецького Бундестагу спровокували зростання європейських акцій. Вибір громадян найбільшої економіки Європи виправдав очікування ринків, пише 24 Канал з посиланням на Reuters. Нагадаємо, що перемогу здобув блок ХДС/ХСС на чолі з Фрідріхом Мерцем.
Контракти на німецькій біржі DAX зросли в ціні на 1,2%. Для прикладу, подорожчали цінні папери компаній з оборонного сектору завдяки перемозі консерваторів. Акції Hensoldt, Rheinmetall та Renk подорожчали на від 1% до 2,8%.
Реакція ринків на вибори в Німеччині:
Схожу динаміку зафіксував й індекс EUROSTOXX 50, до якого входять акції найуспішніших компаній Євросоюзу. Цей показник зріс на 0,66%.
Позитивно на результати виборів відреагував й курс євро, який наблизився до пікового рівня за місяць. Ба більше, валюта схоже готова протестувати свій січневий максимум на рівні 1,0535 долара США.
Новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наразі повинен сформувати новий коаліційний уряд. Цей процес він планує завершити за два місяці. Тоді як в ЄС запланували позачергову зустріч на 6 березня, де вони планують обговорити додаткову підтримку України та варіанти оплати європейських оборонних потреб.
