Німеччина профінансує виробництво 15 тисяч українських дронів-перехоплювачів STRILA, які передадуть підрозділам Національної гвардії України.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомили в посольстві Німеччини в Україні.
Національна гвардія отримає сучасні дрони-перехоплювачі STRILA українського виробництва, профінансовані урядом Німеччини, в рамках нещодавно підписаної багатомільйонної угоди.
Домовленість також передбачає навчання підрозділів Нацгвардії, логістику та подальший розвиток безпілотних систем.
Дрон-перехоплювач STRILA створений для ураження швидких і маневруючих повітряних цілей, зокрема бойових БпЛА типу Shahed.
Зазначається, що виробництво дрона буде розширене завдяки спільним зусиллям німецької компанії Quantum Systems та українського виробника WIY Drones, які спеціалізуються на розробці безпілотних систем.
Система STRILA виготовляється в Україні задля оперативного постачання на поле бою, а виробництво фінансує уряд Німеччини.
Міністерка економіки Катаріна Райхе висловила занепокоєння, що тимчасовий дозвіл США на продаж російської нафти допоможе очільнику Кремля Владіміру Путіну фінансувати російсько-українську війну.
Про це вона сказала під час спілкування із журналістами у Берліні у п’ятницю, 13 березня, цитує Bloomberg, передає „Європейська правда”.
Коментарі Райхе пролунали після того, як Сполучені Штати зняли санкції з російської нафти, яка станом на цей час вже перебуває на танкерах у морі.
На думку міністерки економіки Німеччини, таке рішення США було спричинене „внутрішньополітичним тиском”. Відтак вона висловила занепокоєння, що тимчасовий дозвіл США на продаж нафти допоможе РФ у війні.
„Я побоююся, що ми можемо ненавмисно ще більше наповнити військову скарбницю Путіна”, – додала вона.
Надзвичайний і Повноважний Посол ФРН в Україні Гайко Томс передав українській стороні перші 13 автомобілів для ремонту залізничної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських обстрілів, наголосивши на стратегічному партнерстві та підтримці країни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію Міністерства розвитку громад і територій.
Німеччина передала Укрзалізниці перші 13 автомобілів із пакета допомоги, що включає загалом 18 транспортних засобів, 32 генератори та 18 одиниць спецтехніки.
Одинадцять автомобілів направлено в регіони для роботи ремонтних бригад колійників, енергетиків та зв’язківців, дві одиниці отримає локомотивна компанія для перевезення персоналу.
Заступник міністра розвитку громад та територій України Олексій Балеста зауважив, що постійні російські удари створюють гостру потребу в службовому транспорті.
„Завдяки нашим партнерам, залізничники отримали новий транспорт, який дасть змогу оперативно дістатися до місця російських атак і швидко відновлювати пошкоджену інфраструктуру”, – сказав він.
Нові автомобілі прискорять виїзд бригад на пошкоджені ділянки, забезпечуючи безперебійний рух поїздів і логістичні можливості країни.
Гайко Томс підкреслив, що підтримка України сприяє інтеграції залізниці в європейську мережу.
„Ми рішуче засуджуємо військові злочини Росії, включно з ударами по інфраструктурі та працівникам залізниці”, – заявив посол.
Він відзначив стійкість працівників галузі, які забезпечують евакуацію громадян і доставку гуманітарних вантажів в умовах воєнного стану.
На заході учасники оглянули пасажирський вагон поїзда „Барвінкове – Львів – Чоп”, знищений російськими дронамі-камікадзе 27 січня в Харківській області.
Унаслідок атаки загинуло шестеро цивільних осіб, що підкреслило ризики, з якими щоденно стикаються залізничники та пасажири.
У Німеччині планують активніше використовувати внутрішні джерела газу та розглядають можливість імпорту біогазу з України.
Про це повідомила міністерка економіки Катеріна Райхе.
Сьогодні Німеччина покладається на внутрішні джерела постачання газу. За словами Райхе, федеральний уряд не хоче додатково перешкоджати видобутку газу
Нещодавно Німеччина дозволила Нідерландам провести розвідку родовища в Північному морі. На її думку, аналогічні проєкти мають бути можливими й з німецького боку, попри екологічні застереження, адже передача складних рішень сусідам не є довгостроковою стратегією.
Водночас міністерка підкреслила, що ключовим залишається питання економічної доцільності видобутку. За її словами, у нинішніх геополітичних умовах необхідно знайти баланс між захистом довкілля та енергетичною безпекою.
Коаліційний уряд християнських демократів і соціал-демократів також домовився про зміни до закону про опалення. Зокрема, планується послабити вимоги для власників житла: норму про обов’язкове використання щонайменше 65% відновлюваної енергії при заміні систем опалення скасують.
Натомість передбачено поступове збільшення частки «зеленого» газу – біометану та синтетичного палива. У цьому контексті Райхе запропонувала імпорт біометану з України. За її словами, країна має значний потенціал виробництва біогазу. Водночас вона визнала, що наразі існують регуляторні бар’єри з боку України та ЄС, однак після їхнього врегулювання можна очікувати суттєвого зростання імпорту.
Законтрактований Групою Нафтогаз скраплений газ із США проходить через LNG-термінал Deutsche ReGas у Балтійському морі, потім потрапляє до України через ГТС Польщі.
„Група Нафтогаз у партнерстві з TotalEnergies забезпечила постачання скрапленого природного газу (LNG) із США через LNG-термінал Deutsche ReGas, розташований на острові Рюген (Німеччина) у Балтійському морі. Після регазифікації LNG на терміналі Deutsche ReGas, Нафтогаз доставить ресурс трубопроводами через Польщу до України, де він буде доступний для задоволення потреб країни в лютому”, – йдеться у повідомленні.
Наголошується, що команда Нафтогазу системно працює з міжнародними партнерами над диверсифікацією джерел та маршрутів постачання, щоб забезпечити стабільні поставки для українців.
Нове партнерство відкриває для України новий надійний маршрут імпорту на нинішній рік. Голова правлння Нафтогазу Сергій Корецький розраховує на довгострокове партнерство із німецькими компаніями.
Заплановане скорочення Німеччиною фінансування курсів інтеграції для іноземців суттєво вплине на шукачів захисту з України, які становлять близько третини від загальної кількості учасників програм.
Рішення міністра внутрішніх справ Александера Добріндта про обмеження доступу до курсів – лише для тих, хто має „позитивну перспективу перебування” в країні – пов’язане з фінансуванням.
За його словами, стандартний курс обходиться державі у близько 3 тис. євро на людину, а курси грамотності – близько 8 тис. євро.
Пояснюється, що стандартний інтеграційний курс передбачає 600 годин вивчення німецької мови та 100 годин громадянської освіти, що включає такі теми, як правова система Німеччини, цінності толерантності та гендерної рівності.
Наразі у Німеччині проводять близько 19,5 тис. курсів, де залучені близько 300 тис. учасників, із яких близько 31% становлять громадяни України.
Зазначається, що рішення про обмеження участі в курсах викликало критику з боку кількох федеральних земель. Регіональна влада звертає увагу, що обмеження можуть зашкодити інтеграції та залученості на ринок праці.
У сховищах Німеччини запаси газу впали до найнижчого рівня з 2013 року та продовжують швидко скорочуватися. Це пов’язано з холодною погодою та з перебоями в імпорті зрідженого природного газу (ЗПГ).
Найбільший у країні термінал ЗПГ не постачає газ до національної газової мережі з початку лютого. Крига завадила швартуванню газових танкерів, а криголам, відправлений на допомогу, вийшов із ладу. В результаті німецькі та інші європейські компанії втратили понад два мільярди кубічних метрів газу.
Згідно з даними асоціації Gas Infrastructure Europe, запаси в німецьких підземних сховищах газу в середині лютого впали до 5,7 мільярда кубічних метрів, що є найнижчим рівнем із 2013 року.
За нинішніх темпів споживання (понад 100 мільйонів кубічних метрів на день) запасів вистачить щонайбільше до середини квітня, коли зазвичай закінчується опалювальний сезон на півночі Німеччини.
Цієї зими Німеччина та значна частина Європи пережили холоднішу зиму, що змусило газові електростанції збільшити свою виробку. Але це був не єдиний фактор у лютому. Термінал ЗПГ «Мукран» на Балтійському морі вичерпав запаси та не постачав газ до газотранспортної системи країни з 2 лютого.
У результаті імпорт ЗПГ скоротився більш ніж на 40 відсотків – з 35 мільйонів кубічних метрів на день до приблизно 20 мільйонів. За два тижні німецькі та європейські компанії втратили понад 2 мільярди кубічних метрів природного газу.
Коли відновляться поставки ЗПГ на терміналі на острові Рюген невідомо, оскільки наразі танкери не можуть швартуватися через лід. Судно Minerva Amorgos, яке перевозить близько 100 мільйонів кубічних метрів ЗПГ, вже понад два тижні чекає біля ЗПГ «Мукран».
Для забезпечення підходу танкера був відправлений криголам «Нойверк» – найбільше судно, що перебуває на службі німецького судноплавного агентства, яке здатне пробивати лід товщиною до пів метра, але він вийшов із ладу.
Міністерство транспорту Німеччини схвалило державне фінансування низки масштабних проєктів із модернізації залізничної інфраструктури, яка потребує оновлень та розширення.
Про це повідомило агентство DPA.
Затверджене фінансування передбачає, зокрема, розширення ліній, оновлення вузлів та покращення шумозахисту в Берліні, а також у східних землях – Бранденбурзі, Саксонії та Тюрингії.
Близько 339 мільйонів євро буде інвестовано в райони Бранденбургу, які найбільше відчувають наслідки відмови від вугільної галузі: на низці станцій зведуть додаткові колії для вантажних перевезень.
У місті Лойна планують перенести колишню заводську станцію, зробивши її доступною для пасажирів місцевого громадського транспорту, тоді як на сході Берліна уряд виділяє 65 мільйонів євро на посилення шумозахисту вздовж зовнішнього залізничного кільця.
У Саксонії близько 200 мільйонів євро спрямують на залізничний вузол у Цвіккау для реновації головного вокзалу та електрифікації сигнальних постів із початком робіт у 2028 році, а в Тюрингії профінансують електрифікацію вантажної гілки.
Окремим стратегічним пунктом міністерство виділило будівництво тунелю Пфаффенштайг у землі Баден-Вюртемберг, на який виділено 1,69 мільярда євро федеральних коштів. Цей тунель має стати частиною масштабного проєкту „Штутгарт 21” і в майбутньому з’єднає лінію Гойбан із новим вокзалом далекого прямування в аеропорту Штутгарта.
Ситуація із залізницею в Німеччині останніми роками стала предметом національної самокритики та навіть мемів. На багатьох ділянках досі використовуються сигнальні пости та механізми, яким по 50–100 років. Електрифікація мережі також відстає від сучасних стандартів.
Інвестиції німецьких компаній у Китай у 2025 році досягли чотирирічного максимуму на тлі зміни торговельної політики США із приходом до влади президента Дональда Трампа.
Про це свідчать дані Німецького економічного інституту IW, з якими ознайомилося агентство Reuters, пише „Європейська правда”.
Дані IW свідчать, що інвестиції Німеччини у Китай з січня по листопад минулого року зросли до понад 7 млрд євро, що на 55,5% більше, ніж 4,5 млрд євро у 2024 та 2023 роках.
Загальна сума інвестицій на 2025 рік також перевищує середній показник у 6 млрд євро за період з 2010 по 2024 рік.
Ці цифри показують, як агресивна торговельна політика адміністрації Трампа в перший рік його перебування на посаді, включаючи далекосяжні мита на імпорт з ЄС, змусила компанії з провідної економіки Європи перенести свою увагу на Китай як альтернативу.
„Німецькі компанії продовжують розширювати свою діяльність у Китаї – і це відбувається прискореними темпами”, – заявив Юрген Маттес, керівник відділу міжнародної економічної політики інституту IW, посилаючись на тенденцію до зміцнення місцевих ланцюгів поставок.
За його словами, ця зміна була також викликана побоюваннями „геополітичних конфліктів”, які спонукали компанії нарощувати свій бізнес у Китаї, щоб він міг працювати більш незалежно в разі будь-яких серйозних торговельних порушень.
„Багато компаній кажуть: „Якщо я виробляю в Китаї тільки для Китаю, я зменшую ризик бути ураженим можливими тарифами та експортними обмеженнями”, – пояснив Маттес.
Варто зауважити, що цього тижня уряд Великої Британії відправляється до Китаю з делегацією, сподіваючись укласти більше ділових угод, від автомобілів до фармацевтичних препаратів, ЄС наближається до угоди з Південною Америкою, а Канада прагне розширити торговельні угоди з Китаєм та Індією.
