Протягом наступних двох днів ветеринарний, санітарний та фітосанітарний контроль з українсько-польського кордону буде перенесено в порт Клайпеди у Литві для всіх аграрних вантажів, які прямують в цей порт.
Про домовленість повідомили Міністерство аграрної політики та продовольства України і міністр з питань сільського господарства Польщі Роберт Телус, пише „Європейська правда”.
Домовленість дозволить пришвидшити транзит територією Польщі.
„Ми домовилися про важливе питання. З середи перевірки українського зерна, яке йде транзитом через Литву, переносяться з українсько-польського кордону на литовську територію, в литовський порт”, – сказав польський міністр, якого цитує RMF 24.
Він зазначив, що „це хороша річ у побудові цього транзиту, у побудові цього коридору солідарності, який ми, як Польща, побудували в Європі”.
В українському міністерстві зазначили, що Україна запропонувала перенести ветеринарний, санітарний та фітосанітарний контроль з українсько-польського кордону до литовського порту, а уряди Польщі та Литви підтримали такий механізм контролю і вважають це конструктивним кроком.
Національний банк України 29 липня поновив планові виїзні перевірки банків і небанківських установ у сфері фінансового моніторингу, санкційного законодавства та валютного нагляду.
Про це повідомляє пресслужба НБУ.
Ці перевірки зупинили 15 червня 2022 року. Пресслужба зазначила, що на період дії воєнного стану їх поновлюють у дистанційному форматі — без безпосереднього перебування працівників НБУ в банках чи небанківських установах, за можливості надання цими установами віддаленого доступу.
Таке рішення ухвалили, щоб мінімізувати можливі ризики для життя та здоров’я працівників об’єктів нагляду та НБУ.
Окрім того, Нацбанк збільшив строк для ознайомлення з довідкою про перевірку та надання пояснень і заперечень до неї з 5 до 10 робочих днів.
Секретаріат Енергетичного співтовариства (Energy Community Secretariat) вирішив перевірити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП) щодо незалежності як регулятора через скасування рішень про підвищення тарифів на воду.
Про це йдеться в листі від ECS на адресу голови НКРЕКП Костянтина Ущаповського, з яким ознайомилось РБК-Україна.
„Секретаріатом розпочато ретельний аналіз незалежності НКРЕКП. Найближчими днями ми надішлемо Вам проект звіту, підготовленого Секретаріатом”, – йдеться в документі.
Виходячи з листа, перевірка викликана останніми заявами голови регулятора та представників уряду України. „Секретаріат пильно спостерігає за нещодавніми подіями і Вашими публічними заявами, а також за заявами високопосадовців уряду”, – йдеться в документі.
В ECS нагадують, що незалежність національних регуляторів у сфері енергетики є однією з ключових цінностей європейської моделі енергетики, яка застосовується до України через її членство у Енергетичному Співтоваристві. „Нещодавнє розширення повноважень НКРЕКП через транспозицію регламенту REMIT в Україні ще більше сфокусувало увагу на незалежності НКРЕКП, яку уряд, а також члени та працівники НКРЕКП мають оберігати від будь-якого неналежного зовнішнього впливу”, – йдеться у листі.
З 1 липня в Україні скасовують 2% податок, які сплачували ФОП на спрощеній системі оподаткування. Відповідний законопроект підтримали нардепи у першому читанні.
Coin stacker, businessman with stacked money in the office doing accountancy, budgeting and tax calculations
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну було введено низку пільг для підтримки українського бізнесу. Ставка оподаткування була знижена з 5 до 2% для платників єдиного податку третьої групи. Ба більше, було дозволено сплачувати цей податок всім підприємствам із доходом до 10 млрд грн. Тоді законотворці обґрунтовували таке зниження необхідністю вивести економіку з шокового стану та підтримати бізнес.
Однак зменшення податків негативно позначилися на бюджетних надходженнях. За словами Ярослава Железняка, заступника голови податкового комітету Верховної ради, щомісяця держбюджет недоотримує 500-700 млн грн від такого послаблення.
В Україні на 2% ставку оподаткування перейшло близько 313 тисяч підприємців, включаючи 40 тисяч юридичних осіб, пише Мінфін.
Штрафи і перевірки повертаються
Крім цього, законопроектом №8401 передбачено скасування мораторію на перевірки ДПС та на фінштрафи на порушення норм податкового кодексу України, включаючи спецгрупи єдиного податку і можливість не сплачувати єдиний соціальний внесок та єдиний податок підприємцями, тощо.
Це означає зелене світло для податкових органів на проведення документальних перевірок підприємств та повернення штрафів за порушення використання РРО.
Податки потрібно підвищувати
Законопроект є результатом умов співпраці України з МВФ та є одним із 19 структурних маяків 4-річної програми фінансування EEF для України. Розмір розширеного фінансування сягає $15,6 млрд та був ухвалений радою директорів МВФ 31 березня.
Після першого траншу Україні, згідно з плановим графіком програми, виділять ще три транші обсягом $893 млн. Вони надійдуть Україні у середині червня, жовтня та в кінці лютого наступного року. Після кожного траншу будуть оцінювати результати виконання зобов’язань України, передає Інтерфакс-Україна.
Від того, чи виконає українська влада вимоги МВФ, залежить отримання наступних траншів від МВФ.
Законопроект не передбачає запровадження нових чи підвищення існуючих податок податків,. Його норми спрямовані виключно на повернення українського податкового законодавства до довоєнного стану. В уряді очікують, що до кінця року бюджет отримає додаткові 8 млрд грн завдяки цим змінам.
Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснить перевірки НЕК «Укренерго» щодо припинення експорту електроенергії до Словаччини.
Про це йдеться на сайті НКРЕКП.
За словами голови Нацкомісії Костянтина Ущаповського, 21 квітня «Укренерго» зупинила експорт до Словаччини в односторонньому порядку, не погодивши це з органами державної влади.
Він підкреслив, що регулятор направив запит до компанії з вимогою пояснити свої дії, однак НЕК не надала потрібну інформацію вчасно.
«Це дуже важливе питання, адже кошти від експорту є одним з джерел для ремонтної кампанії. За нашими розрахунками, без експорту Україна втрачає близько 20 млн грн на добу у вигляді недоотриманих доходів», – пояснив Ущаповський.
Податкову систему України з 1 липня повернуть до того стану, як вона функціонувала до початку війни. Повернуться податкові перевірки та штрафи.
Про це заявив голова фінансового комітету Верховної ради Данило Гетманцев під час телемарафону.
Як зазначив депутат від „Слуги народу”, „в середньому на місяць збираємо податків 80 млрд гривень, а на війну ми витрачали 130 млрд гривень”.
„Тобто решту ми збираємо за рахунок запозичень, облігацій. Наші партнери не дають грошей на безпеку та оборону, це ті гроші, які ми повинні збирати всередині країни”, – сказав він.
Гетманцев повідомив, що конкретно пропонується скасування 2% податку з обороту, який ввели навесні минулого року та який є альтернативою загальній системі оподаткування.
„Ми вважаємо, що він відіграв свою роль і погоджуємося з МВФ, що його наразі треба відміняти з 1 липня”, – сказав депутат з президентської фракції.
За його словами, крім цього, це відновлення документальних перевірок на тих територіях, де не йдуть бойові дії та відновлення покарань за невиконання податкових обов’язків на тих територіях, де не йдуть військові дії.
„Власне цим і приводиться система податкова до того стану, тих правил, які існували в мирний час до початку активної фази війни”, – сказав Гетманцев.
Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, через недотримання графіків відключення електроенергії перевірить сімох постачальників.
Про це йдеться в заяві комісії.
Реагуючи на звернення споживачів, НКРЕКП позапланово перевірить:
«ДТЕК Київські електромережі»;
«ДТЕК Київські регіональні електромережі»;
«ДТЕК Одеські електромережі»;
«Полтаваобленерго»;
«Хмельницькобленерго»;
«Волиньобленерго»;
«Прикарпаттяобленерго».
Водночас комісія вирішила зняти з розгляду питання про проведення позапланової виїзної перевірки «Закарпаттяобленерго». У грудні комісія ініціювала позапланову перевірку 12 постачальників електроенергії.
Барвисте літо – на прилавках. Ужгородський центральний ринок, більше відомий містянам, як «зелений», тішить покупців свіжою городиною цілий рік. Взимку, в основному, фрукти та овочі привізні, а нині – у розпал сезону, вся продукція – місцевого виробництва.
З кожної партії овочів беруть проби усіх видів продукції. Перевірка робиться раз на 10 днів.
Скарги надійшли на ціноутворення тестів, які є обов’язковими в пунктах пропуску для іноземців
Антимонопольний комітет України вивчить скарги на завищення цін при тестуванні на коронавірус в пунктах пропуску через держкордон.Про це повідомляє пресслужба АМКУ.
Зазначається, що скарги надійшли на ціноутворення тестів, які є обов’язковими в пунктах пропуску для іноземців та осіб без громадянства, які прибувають з Індії, Великої Британії і Північної Ірландії, РФ, Португалії.
У зверненнях також йдеться про процедури визначення клінік або лабораторій, які отримують право надавати відповідні послуги.
У Комітеті вбачають, що зазначені вимоги створюють передумови для монополізації ринку експрес-тестування на кожному окремому пункті пропуску.
«Вже нині із звернень громадян та повідомлень ЗМІ можна зробити попередній висновок, що ціни на експрес-тестування у пунктах пропуску є вищими, аніж в інших місцях», – зазначили в АМКУ.
З огляду на поширення у світі та в Україні штаму короновірусу «Дельта», постановою КМУ від 23.06.2021 № 657 «Про внесення змін до Постанови № 1236» доповнено відповідну Постанову пунктом, відповідно до якого з 02.07.2021 забороняється перетин державного кордону на в’їзд в Україну іноземцями та особами без громадянства (крім окремого переліку осіб), які прибули з Індії, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, РФ, Португалії або перебували на цих територіях не менше семи днів протягом останніх 14 днів, без негативного результату експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, проведеного в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон.
