У понеділок, 1 вересня, президент Польщі Кароль Навроцький під час заходів з нагоди 86-ї річниці початку Другої світової війни заявив, що Варшава вимагатиме репарацій від Німеччини.
Про це повідомляє RMF 24.
«Щоб побудувати партнерство, засноване на фундаменті правди і добрих стосунків, ми повинні вирішити питання репарацій від Німеччини, яких я, як президент Польщі, однозначно вимагаю для загального блага», — сказав він.
Навроцький зазначив, що репарації не будуть «альтернативою історичної амнезії», але Польща потребує «справедливості, правди і чітких відносин із Німеччиною».
«Я вірю, що прем’єр-міністр і уряд Польщі підтримають голос президента на міжнародній арені, і ми разом із нашими західними сусідами побудуємо наше справжнє безпечне майбутнє», — наголосив президент.
Перед початком основних урочистостей Навроцький поклав квіти на цвинтарі солдатів польської армії на Вестерплатте в Гданську. Його супроводжували прем’єр-міністр Дональд Туск, маршал Сейму Шимон Головня і міністр оборони Владислав Косиняк-Камиш.
Традиційно ранкові заходи розпочалися о 4:45 зі звуку тривоги. Саме в цей час пролунали перші постріли Другої світової війни.
У Польщі заявили, що рішення президента Кароля Навроцького ветувати поправку до закону про допомогу громадянам України, вплине на допомогу Україні з послугами супутникового інтернету від Starlink.
Про це у понеділок, 25 серпня, заявив віцепрем’єр-міністр та міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський у соцмережі X.
Він стверджує, що президентське вето «наосліп відключає інтернет» від Starlink для України.
«Це кінець інтернету Starlink, який Польща надає Україні, що охоплена війною. Це також означає кінець підтримки зберігання даних українського уряду в безпечному місці. Я не можу уявити собі кращого подарунка для сил [російського диктатора Володимира] Путіна, ніж відключення інтернету в Україні, про що щойно ухвалив рішення президент, — написав Гавковський.
Віцепрем’єр Польщі також додав, що Навроцький повинен «припинити сліпо атакувати уряд [Польщі] в ім’я політичної боротьби.
«Ви шкодите людям, які борються за свою незалежність, одночасно допомагаючи росії», — звернувся Гавковський до президента Польщі.
Польща підписала контракт на суму 6,7 млрд доларів (25,1 млрд злотих) на придбання ще 180 південнокорейських танків K2, третина з них буде вироблятися вже на місцевих підприємствах. Таким чином країна матиме більше танків, ніж Велика Британія, Німеччина, Франція та Італія разом узяті, пише Notes From Poland.
Ця угода є новим етапом у швидкому розвитку військової галузі Польщі.
Після виконання контракту, який буде реалізовано до 2030 року, країна матиме близько 1100 танків, що перевищує сукупний парк Німеччини, Франції, Великої Британії та Італії.
Польща почала купувати танки K2 у Південній Кореї у 2022-му за попереднього уряду, очолюваного партією «Право і справедливість» (PiS), перші одиниці були доставлені ще в грудні того ж року.
У новому контракті йдеться про 180 танків, 81 допоміжний транспортний засіб, логістичний пакет, навчання, повний сервісний та ремонтний пакет, а також передачу технологій.
Польща отримає можливість виробляти танки, заявив міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш на церемонії підписання у Глівіце. Урядовець підтвердив, що 61 одиницю вироблять на заводі Bumar-Łabędy, де було укладено угоду.
Підписання відбулося майже на рік пізніше, ніж планувалося спочатку. Косіняк-Камиш визнав затримку. За його словами, переговори були тривалими, але зрештою дали набагато кращі фінансові умови, ніж якби угоду підписали минулого року.
Польська щоденна газета Rzeczpospolita зазначає, що згідно із сьогоднішнім оголошенням, до 2030 року Польща матиме понад 950 сучасних танків, зокрема 360 K2, 366 американських Abrams і 235 німецьких Leopard. Якщо додати до цього 150 танків PT-91 Twardy, вироблених у Польщі в 1990-х роках, загальна кількість бойових машин перевищить 1100.
Для порівняння: згідно з даними Global Firepower, Німеччина, Франція, Італія та Велика Британія разом мають менш ніж 950 танків. З них лише Німеччина активно прагне розширити свої бронетанкові сили.
У межах НАТО Туреччина (2238) і Греція (1344) мають найбільшу кількість танків у Європі, але в основному вони були виготовлені кілька десятиліть тому, і ці високі показники відображають, швидше, напруженість між Анкарою та Афінами, ніж слугують зміцненню східного флангу Альянсу.
З моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну 2022 року Польща має безпрецедентні військові витрати. Цього року вона збільшила свій оборонний бюджет до 4,7% ВВП, що є найвищим відносним рівнем у НАТО.
Польща здійснила значні закупівлі в Південній Кореї. Ідеться про ракетні артилерійські пускові установки K239 Chunmoo, легкі бойові літаки FA-50 та самохідні гаубиці K9.
Значна частина витрат на оборону пішла також американським виробникам. Крім танків Abrams, Польща уклала контракти на вертольоти Apache, артилерійські установки HIMARS, системи протиракетної оборони Patriot та літаки-розвідники з радарами.
Україна обговорює з Польщею можливість надання кредиту на 120 млн євро для того, щоб купувати продукцію польського ОПК.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це в інтерв’ю „Укрінформу” розповів міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
Сибіга зазначив, що на останній зустрічі з очільником МЗС Польщі говорив про інтерес України до низки систем польського виробництва та можливість отримання кредиту на суму 120 млн євро для таких закупівель.
Як приклад зброї, яка вже добре показала себе на полі бою, він навів польські ПЗРК Piorun, а також САУ Krab.
„Це очевидно, що під час війни у воюючій країні зброї ніколи не буде достатньо. Тому, звичайно, ми говоритимемо, у тому числі, і про співвиробництво як на території України, так і на території Польщі. Це спільний інтерес, це взаємовигідний інтерес, і це внесок у наше спільне майбутнє”, – зазначив міністр закордонних справ України.
Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш підпише в п’ятницю угоду про надання Варшаві кредитної гарантії в розмірі 4 мільярдів доларів на модернізацію польських Збройних сил.
Це в четвер анонсувало польське Міноборони, пише „Європейська правда”.
Зазначається, що Косіняк-Камиш та заступник державного секретаря США з питань контролю над озброєннями та міжнародної безпеки зустрінуться вранці у пʼятницю у Варшаві для підписання кредитної угоди.
Після підписання угоди заплановані заяви для ЗМІ, а потім відбудуться двосторонні переговори.
Кредитна гарантія з боку Сполучених Штатів буде надана в межах програми Foreign Military Financing і становитиме, як повідомляли в Міноборони Польщі, 4 млрд доларів. Кошти будуть спрямовані на модернізацію армії країни.
Польська сторона раніше говорила, що кошти будуть використані, зокрема, для часткової оплати підписаних з США контрактів на військову техніку, щокрема придбання 96 ударних вертольотів AH-64E Apache або 6 батарей систем протиповітряної оборони Patriot.
Foreign Military Financing – це програма Державного департаменту США, яка передбачає надання союзникам і партнерам Америки позик і грантів на придбання американського військового обладнання.
Станом на початок липня 2025 року у Польщі зареєстровано трохи більше 29 тис. компаній, відкритих українцями. Майже половину з них було відкрито вже від початку повномасштабної війни — 13 тис. бізнесів.
Загалом за останні 3,5 роки у Польщі було відкрито 208,2 тис. компаній. Тобто 6% нових бізнесів за цей час припадає на українців, повідомляє Опендатабот.
Найбільше компаній було зареєстровано українцями у 2022 році — майже 4,8 тис. бізнесів. Це на третину більше, ніж у 2021 році.
Найчастіше українці реєструють аналог українського ТОВ — spółka z ograniczoną odpowiedzialnością — 27,6 тис. або 95% усіх українських бізнесів у Польщі.
Також помітно зросла і кількість благодійних організацій, заснованих українцями: з 2022 року вони створили 486 фундацій. Це у чотири рази більше, ніж до початку повномасштабної війни.
Найбільше українських компаній сконцентровано у трьох воєводствах: Мазовецьке (зокрема, Варшава) — 11,5 тис. компаній, Малопольське (Краків та регіон) — 3,2 тис. бізнесів та Нижньосілезьке (Вроцлав та околиці) — 3 тис. компаній.
Більшість українських компаній, зареєстрованих після початку повномасштабної війни у Польщі, — це малий бізнес. Майже 10 тис. компаній мають статутний капітал менш ніж 10 тис. злотих. Лише у 133 бізнесів капітал понад 500 тис. злотих (1 польський злотий = $0,27 = 11,48 грн за поточним курсом, — ред.).
Загалом понад 7,34 млрд злотих складає капітал усіх українських компаній у польському реєстрі. З них 533 млн злотих припадає на бізнеси, відкриті після початку повномасштабної війни. Варто зазначити, що хоч 45% компаній було створено після початку війни, їхній загальний капітал у 12 разів менший, ніж у «довоєнного» українського бізнесу у Польщі.
Також повідомляється, що у 2024 році українці сплатили майже 1,65 млрд злотих ($414 млн) до держбюджету Польщі податків на доходи фізичних осіб та на прибуток юридичних осіб.
[type] => post [excerpt] => Станом на початок липня 2025 року у Польщі зареєстровано трохи більше 29 тис. компаній, відкритих українцями. Майже половину з них було відкрито вже від початку повномасштабної війни — 13 тис. бізнесів. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1753103220 [modified] => 1753098242 ) [title] => Скільки компаній відкрили українці в Польщі з початку повномасштабної війни [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=62121&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 62193 [uk] => 62121 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 62122 [image] => Array ( [id] => 62122 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da.webp [original_lng] => 64358 [original_w] => 900 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da-300x150.webp [width] => 300 [height] => 150 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da-768x384.webp [width] => 768 [height] => 384 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da.webp [width] => 900 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da.webp [width] => 900 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da.webp [width] => 900 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da.webp [width] => 900 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1753087444:2 [_thumbnail_id] => 62122 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 868 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 283335694002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 1740 [1] => 1844 [2] => 6131 ) [tags_name] => Array ( [0] => бізнес [1] => Польща [2] => українці ) ) [6] => Array ( [id] => 61098 [content] =>
Частину додаткової потужності буде запропоновано вже під час щомісячного аукціону на липень 2025 року, який відбудеться 16 червня.
Оператори газотранспортних систем Польщі та України вдвічі збільшать гарантовану пропускну потужність – з 6,4 до 12,4 млн м³ добу. Про це повідомляє Міністерство енергетики.
Зазначається, що частину додаткової потужності буде запропоновано вже під час щомісячного аукціону на липень 2025 року, який відбудеться 16 червня.
Оператори ГТС провели переговори та дослідження, спрямовані на визначення потенційних варіантів забезпечення додаткових можливостей транспортування газу до України. І в результаті досягли вищезазначену угоду.
За словами міністра енергетики України Германа Галущенко, роль цього маршруту лише зростатиме, адже газотранспортна система Польщі забезпечує доступ до диверсифікованих джерел природного газу, зокрема скрапленого газу з усього світу.
Десятки тракторів проїхали в четвер вулицями польського Щецина в рамках чергової акції протесту західнопоморських фермерів.
Про це повідомляє RMF24.
Близько 10:30 ранку колона транспортних засобів вирушила від Західнопоморського воєводського управління на Валах Хробрего до центру міста. Протест був спрямований проти аграрної політики ЄС, в тому числі проти торговельної угоди з країнами Меркосур (Південної Америки).
Проїзд колони тракторів, прикрашеної червоно-білими прапорами і символікою NSZZ Solidarność Rolników Indywidualnych (Солідарність індивідуальних фермерів), через центр міста зайняв близько двох годин.
„Сільськогосподарську техніку, що проїжджала містом, супроводжували наші співробітники, дбаючи про безпеку всіх учасників дорожнього руху, забезпечуючи проїзд через перехрестя”, – повідомила суперінтендант Департаменту поліції Щецина Анна Гембала.
У соціальних мережах організатори протесту підкреслили, що вони знову виходять на вулиці, щоб вимагати „повного скасування Зеленої угоди” – „зеленої” стратегії ЄС для сільського господарства. Вони також виступають проти запланованої торговельної угоди ЄС з Меркосур, організацією південноамериканських країн, включаючи Бразилію та Аргентину.
Протестувальники також підняли питання відсутності ефективного захисту польського сільськогосподарського ринку від напливу дешевих продуктів харчування з України, які, на їхню думку, часто не відповідають стандартам ЄС.
Це черговий етап сільськогосподарських демонстрацій у Західнопоморському воєводстві. Останніми днями кілька тракторів з прапорами були припарковані на набережній як форма постійного протесту.
У березні польські компанії закупили 2,1 тис. тонн російських огірків на суму 2,7 млн євро – це у 2,5 рази більше, ніж у лютому.
Про це повідомляє аналітична платформа EastFruit з посиланням на GrowHow.
Зазначається, що за місяць Польща загалом імпортувала огірків на 3,25 млн євро, з яких 83% надійшло з росії. Інші країни-постачальники – Туреччина, Білорусь та Україна.
Як наголошує видання, Польща стала найбільшим імпортером російських огірків серед країн ЄС.
Йдеться не лише про обсяги імпорту, а й про можливість реекспорту продукції до інших країн ЄС із приховуванням реального походження.
Повідомляється, що на тлі цього напливу Інспекція якості харчових продуктів Польщі (IJHARS) посилила контроль. У першому кварталі 2025 року було перевірено 125 партій нових огірків із Росії загальною масою понад 2 тис. тонн. Усі партії на момент перевірки відповідали вимогам законодавства, проте виявлено низку порушень у маркуванні країни походження.
Серед виявлених порушень — відсутність позначення країни походження у документах чи позначення іншої країни, а також реалізація огірків у великих обсягах без інформації щодо їх походження.
Польща скасовує європейський механізм автономних торгівельних заходів (АТМ), який дає змогу безмитного імпорту товарів з України. З 5 червня 2025 року знову почнуть діяти правила, що були впроваджені до вторгнення росії в Україну.
Про це повідомив прем’єр-міністр країни Дональд Туск, передає tvn24.
«Коли ми виграли вибори, одним із наших перших рішень було домогтися негайної корекції механізму ATM для запровадження деяких квот, але це був лише початок. Пізніше я разом зі своїми міністрами розпочав кампанію за те, щоб ЄС відмовився від механізму ATM, який лібералізував торгівлю з Україною», — сказав він.
Уряд країни хоче допомогти Україні у війні з росією, але це не може бути зроблено коштом польських виробників, особливо фермерів, зазначив Туск.
«І ми його отримали – з 5 червня цього механізму не буде. Ми повертаємося до довоєнної ситуації, коли йдеться про прикордонні правила», — сказав прем’єр.
Надалі уряд піклуватиметься про польські економічні інтереси, навіть якщо вони «конфронтують» з українськими інтересами.
«У мене немає з цим проблем, бо ніхто не скаже мені, що я антиукраїнський, коли йдеться про українсько-російську війну», – сказав прем’єр.
Євросоюз ввів механізм АТМ, або «торгівельний безвіз» 4 червня 2022 року, щоб підтримати українських виробників та економіку в умовах, коли країна змушена оборонятися на тлі російської агресії. Водночас ЄС запровадив так звані коридори солідарності на сухопутних кордонах, щоб надати Україні можливість продовжувати експорт сільськогосподарської продукції на зовнішні ринки в умовах блокування росією чорноморських портів.
У 2023 році термін дії механізму продовжили ще на рік, а у 2024 році Єврокомісія запропонувала запровадити квоти на деякі продукти, щоб захистити ринок ЄС (яйця, птиця, цукор, овес, кукурудза, крупи і мед).
13 травня 2024 року ЄС схвалив «торговельний безвіз» для України і продовжив безмитну та безквотну торгівлю, а оновлені АЗТ набули чинності 6 червня і діятимуть до 5 червня 2025 року.
Європейські фермери неодноразово протестували проти цієї програми Єврокомісії, адже, на їхню думку, українська продукція дешевша, і їм складно з нею конкурувати.
