Українській уряд працює над відновлення роботи чорноморських коридорів для експорту українського зерна та іншої продукції.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прем’єр-міністра Дениса Шмигаля в інтерв’ю румунському телеканалу Digi24.
„Вже маємо успішний приклад роботи такого коридору – перший контейнеровоз прибув у Туреччину. Для посилення експортного потенціалу Україна буде залучати наших партнерів та активно розвивати прикордонну інфраструктуру з Румунією, а також Дунайський портовий кластер”, – розповів Шмигаль.
Він також підкреслив, що Росія стала справжнім піратом у Чорному морі.
Раніше генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов заявив, що формат попередньої зернової угоди має піти в минуле, а Україні треба повернути її суверенне право на вільну морську торгівлю, адже до війни експорт зерна складав лише 40% від довоєнної вантажної бази українських портів.
Своєю чергою віце-прем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков заявив, що Україна потребує вільного морського експорту, і закликав міжнародну спільноту об’єднатися для розблокування українських портів.
Три цивільних вантажних судна (з Ізраїлю, Греції та одне з турецько-грузинською реєстрацією) пройшли російську блокаду в Чорному морі та стали на якір в одному з українських зернових портів у дельті Дунаю.
Згідно з повідомленням, кораблі рухались з ввімкнутими радіотранспондерами, зробивши своє місцеперебування та курс видимими для всіх, хто має доступ до Інтернету та вебсайтів для відстеження суден.
Літаки НАТО ретельно стежили за кораблями, коли вони прямували до Ізмаїла, невеликого українського порту на річці Дунай. Ймовірно, судна будуть завантажувати зерно в Ізмаїлі, а потім повертатися в Чорне море і далі йти до іноземних портів.
„Повідомлення про три цивільні кораблі, які безперешкодно пливуть до України, можуть свідчити про те, що росія або не бажає, або не в змозі здійснювати такі обшуки в цей час”, – повідомило видання з посиланням на Інститут вивчення війни у Вашингтоні.
Військово-Морські Сили Збройних Сил України разом з побратимами у складі угруповань докладають усіх зусиль із забезпечення безпеки судноплавства для подолання продовольчої кризи.
„За минулий тиждень в рамках Чорноморської зернової ініціативи 22 судна покинули українські порти на борту яких було майже мільйон тонн зерна та інших продуктів харчування”, – йдеться в повідомленні.
Окрім розвитку інфраструктури, російсько-українська війна відіграла важливу роль і в зростанні трафіку на Адріатиці. Cеред пасажирських перевезень лідирує Спліт.
Більшість суден були пасажирськими й перевезли майже 34 мільйони людей. У 2022-му порт Спліт обслужив рекордний пасажиропотік – 4,1 мільйона пасажирів, що на 14,5% більше, ніж за попередній рік. Другим за завантаженістю портом був Задар, який пропустив 2,5 мільйона пасажирів, що на 15,7% більше, ніж у 2021-му. Пасажиропотік в обох портах в основному складається з туристів, які відвідують Далматинський архіпелаг. Саме з цих міст відправляється більшість поромів. Тому не дивно, що Рієка (Rijeka), найбільший порт країни без поромного сполучення, минулого року обслужив лише 110 тисяч пасажирів, не потрапивши навіть до топ-10. Чого не можна сказати про вантажні перевезення.
СПГ, нафта та зерно
У 2022-му Рієка пропустила 16 мільйонів тонн вантажів, що на 6,3% більше, ніж попереднього року. Основна частина вантажопотоку – близько 8 мільйонів тонн – пройшла через термінали порту на острові Крк, де розвантажується скраплений природний газ (СПГ), а також стають на якір танкери з нафтою. Крім того, значно збільшився, приблизно на 3%, обсяг сухих сипучих вантажів – до 5,6 мільйона тонн.
Водночас обсяг контейнерних вантажів зменшився: у 2022 році в Рієці обслужили тільки 2,4 мільйона тонн контейнерів.
Але не лише в північноадріатичному логістичному вузлі спостерігається зростання вантажопотоку. Подібна тенденція характерна й для півдня, де порт Плоче, який в останні роки приймав у середньому 3 мільйони тонн вантажів, у 2022-му збільшив вантажообіг на 17,3%. За даними газети Novi List, російсько-українська війна стала причиною значного збільшення вантажопотоку, оскільки зріс попит на нафтогазові потужності кримського терміналу, побудованого кілька років тому, а Рієка стала основним експортним маршрутом для українського зерна.
Ситуація в річкових портах не райдужна
Незважаючи на те, що через Хорватію пролягає один із найважливіших річкових шляхів Європи – Дунай, прісноводне судноплавство в країні не дуже розвинене. Два з чотирьох річкових портів розташовані на Саві та по одному – на Драві й Дунаї. Ті, що на Саві, традиційно пропускають найменше вантажів, і минулий рік не став винятком: загалом було оброблено 54 тисячі тонн вантажів, що приблизно відповідає середньому показнику за багато років. Однак для Есека 2022-й виявився дуже поганим. Через низький рівень води в Драві порт був недоступний усе літо й пропустив лише 120 тисяч тонн зерна. Це на 41% менше, ніж у 2021-му.
Єдиний надійний річковий пункт навантаження в країні, який працює без проблем цілий рік, знаходиться у Вуковарі.
Як і раніше, минулого року через дунайський порт було перевезено 1,6 мільйона тонн вантажів, 90% з яких – на експорт.
Учора з портів Одеса та Чорноморськ вийшло 3 судна, якими відправлено 40 тис. тонн пшениці та кукурудзи до портів Єгипту, Румунії та Туреччини.
До кінця доби очікується заход до портів Великої Одеси 3 балкерів під завантаження пшениці, соняшника, та кукурудзи.
За ці вихідні порти Великої Одеси прийняли 13 суден під завантаження 290 тис тонн пшениці, кукурудзи та олії які попрямують до портів Ливії, Іспанії, Італії, Ізраїлю, Німеччини, Єгипту та Туреччини. В той же час 9 суден з 271 тис. тонн пшениці, олії, ячменю, ріпаку та кукурудзи було відправлено до портів Іспанії, Нідерландів, Єгипту, Туреччини, Франції та Китаю.
Загалом, в рамках реалізації Ініціативи про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування, за 29 днів роботи зернового коридору з українських портів вийшло 56 суден, які вивезли більш ніж 1,3 млн тонн агропродукції до 18 країн світу.
Про це інформує Адміністрація морських портів України
