Міністерство охорони здоров’я підготувало законопроект, щодо встановлення мінімальної заробітної плати медичним працівникам і прив’язати її до прожиткового мінімуму за аналогією з прокурорами.
Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час брифінгу в середу, 16 грудня.
„Минулого тижня я своїм колегам по уряду заслав на підпис відповідний законопроект, який підготовлений Міністерством охорони здоров’я, який встановлює мінімальну заробітну плату і закріплює її в законі”, – наголосив він.
За словами Степанова, ця зарплата буде прив’язана до прожиткового мінімуму.
„Ця практика існує в нашій країні. Це абсолютно нормально… Вона (зарплата, – ред.) прив’язана до прожиткового мінімуму. Є прожитковий мінімум у державі. І, наприклад, 10 прожиткових мінімумів повинна становити мінімальна заробітна плата лікаря. І таке інше для середнього медичного персоналу, і для молодшого медичного персоналу”, – пояснив урядовець.
На його думку, це стане гарантією для зарплат медиків під час формування наступних бюджетів України.
„Тому ми вважаємо, що такий законопроект повинен стати законом і в нас повинні бути встановлені мінімальні заробітні плати, які сплачуються нашим медичним працівникам. Абсолютно впевнений, що ця ініціатива буде підтримана, і що наші народні депутати теж підтримають цю ініціативу. Бо я навіть не уявляю собі, як можна це не підтримати”, – підсумував Степанов.
З 1 грудня в Україні зростає прожитковий мінімум. Через це виплати, які до нього прив’язані, зростуть. Це пенсії, допомога по безробіттю, допомога на дітей та аліменти.
Відповідно до Держбюджету-2020 з 1 грудня прожитковий мінімум з розрахунку на місяць складе 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей у віці до 6 років – 1921 гривень;
дітей у віці від 6 до 18 років – 2395 гривень;
працездатні особи – 2270 гривень;
облич, які втратили працездатність 1769 гривень.
Разом з прожитковим мінімумом з грудня зростуть:
сума оплати праці, яку індексують – оплата праці індексується в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, який складе 2270 грн;
мінімальний розмір пенсії за віком – пенсійні виплати для осіб, які отримують пенсію в мінімальному розмірі, збільшаться до 1769 грн;
максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 4 прожиткові мінімуми для працездатних осіб і складе з 1 грудня 9080 грн.
мінімальний гарантований розмір аліментів для дітей до 6 років складе 960,50 грн., а для дітей від 6 до 18 років – 1197,50 грн.(50% прожиткового мінімуму). Мінімальний рекомендований розмір аліментів складає розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто для дітей у віці до 6 років – 1921 грн., а від 6 до 18 років – 2395 грн.;
плата за видачу ліцензії. За видачу ліцензії стягується разова плата у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому з 1 грудня вона складе 2270 грн.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
З 1 січня до 1 липня прожитковий мінімум залишиться без змін на рівні 2189 грн, з 1 грудня він підвищиться до 2393 грн.
Прожитковий мінімум в Україні в 2021 році підвищиться з 1 липня до 2294 грн. Про це йдеться в проекті закону Про Держбюджет на 2021 рік, представленому Міністерством фінансів у понеділок, 14 вересня, пише korrespondent.net
З 1 січня до 1 липня прожитковий мінімум залишиться без змін на рівні 2189 грн. З 1 грудня він підвищиться до 2393 грн.
При цьому для дітей до 6 років: до 1 липня прожитковий мінімум залишиться 1921 грн, з 1 липня він підвищиться до 2013 грн, з 1 грудня – до 2100 грн.
Для дітей і підлітків від 6 до 18 років до 1 липня – 2395 грн, з 1 липня – 2510 грн, з 1 грудня – 2618 грн, для інвалідів до 1 липня – 1769 грн, з 1 липня – 1854 грн, з 1 грудня – 1934 грн.
Для працездатних громадян до 1 липня прожитковий мінімум залишиться 2270 грн, з 1 липня – 2379 грн, з 1 грудня – 2 481 грн.
Плани Кабінету міністрів підвищити розмір мінімальної заробітної плати збільшать податкове навантаження на оплату праці, а тому можуть збільшити частку тіньової економіки в Україні. Про це йдеться у коментарі Європейської Бізнес Асоціації з приводу планів уряду підвищити розмір мінімальної заробітної плати до 5 тисяч гривень та з приводу того, що бюджет 2021 року розробляється, виходячи із розміру мінімальної зарплати в 6-6,5 тисяч гривень.
На думку бізнес-спільноти, такі плани є тривожним сигналом про курс, взятий на збільшення податкового навантаження на оплату праці. Однак зазначений напрям не тільки не призведе до відчутних позитивних наслідків для бізнесу та громадян, а, навпаки – здатен спричинити погіршення існуючої ситуації.
У Асоціації наголошують, якщо озвучені плани реалізують, відчутно зросте максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску. І найвідчутнішого удару зазнають саме сумлінні платники податків, які відкрито виплачують заробітну плату своїм працівникам.
Також у бізнес-спільноті існують побоювання, що збільшення податкового тиску на оплату праці, та ще й в період економічної кризи, стимулюватиме зростання сектору «тіньових» заробітних плат. Адже збільшення «тіньового» сектору створить неконкурентні умови для сумлінних платників податків, а у гіршому випадку – ще й призведе до посилення тиску на сумлінних платників з боку державних органів.
«Внаслідок збільшення податкового навантаження на оплату праці можна очікувати зменшення офіційної зайнятості, скорочення витрат на оплату праці та, врешті-решт, скорочення бюджетних доходів. Тож навряд такі наслідки можна вважати позитивними», — заявляють в Асоціації.
З огляду на це, Асоціація наголошує, що вважає неприпустимим зростання податкового навантаження на оплату праці та наголошує на необхідності зниження такого навантаження.
«Відтак, у разі збільшення мінімальної зарплати спільнота буде наполягати, як мінімум, на пропорційному зниженні максимальної величини бази нарахування ЄСВ з метою недопущення зростання навантаження на сумлінних платників», — сказано у повідомленні.
Також Європейська Бізнес Асоціація повідомила, що очікує конструктивної дискусії щодо строків та механізмів подальшого зниження податкового навантаження на оплату праці, які б стимулювали платників добросовісно сплачувати податки і одночасно перешкоджали схемам ухилення від їх сплати.
Як відомо, 4 липня цього року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук написав наступне: «Уряд запланував 3 етапи підвищення мінімальної зарплати на наступний рік:
з 1 вересня МЗП зросте до 5000 грн (+277 грн або +5,9%);
з 1 січня 2021 року МЗП зросте до 6000 грн (+1000 грн або +20%);
з 1 липня 2021 року МЗП зросте до 6500 грн (+500 грн або +8,3%).
Наше бачення щодо необхідності підвищувати МЗП базується на 5 факторах, які ми аналізуємо (споживчий попит, інфляція, зайнятість, подолання бідності, нерівність). Активні дебати щодо мінімальної зарплати точилися і в 2016-2017 роках, а тому ми ретельно вивчили переваги та недоліки тодішнього рішення».
Як відомо, з 1 липня в Україні знову перерахують головний соціальний стандарт – прожитковий мінімум (ПМ). Тож, логічно, що пенсії підвищать усім – і біднішим, і багатим, повідомляють всеукраїнські ЗМІ.
Але як? Згідно закону, всі українці на заслуженому відпочинку повинні отримувати пенсії від одного (1638 грн.) до десяти (16380 грн.) прожиткових мінімумів. А вже з 01 липня – відповідно від 1712 до 17120 грн). Тобто у результаті нововведення підвищується як мінімальна і максимальна пенсії і, відповідно, всі передбачені законом надбавки.
Що буде з пенсіями?
Як розповіли у пресслужбі Кабміну, липневий перерахунок уже автоматично закладений у бюджет Пенсійного фонду України, тому жодних затримок не має бути.
Тож, до прикладу, за кожен рік понад нормативний (для жінок від 30 років, а для чоловіків від 35 років стажу) має бути надбавка у розмірі 1% прожиткового мінімуму. Всього підвищення можуть відчути на собі 6,8 млн пенсіонерів.
Але тут є один нюанс, адже фактичний прожитковий мінімум для звичайного українського пенсіонера становить 3 264 грн. Саме цю цифру озвучили після підрахунків у Мінсоцполітики. Тобто мінімальна пенсія повинна вирости не на 74 грн, а на 1626 грн, а це практично у два рази.
За таких підрахунків близько восьми мільйонів українських пенсіонерів отримали б значне збільшення (бо зараз отримують персія, яка є меншою 3264 грн). Але для цього потрібно було б різко збільшити і дефіцит ПФУ, а він компенсується із загальної скарбниці держави. А для цього коштів як завжди не вистачає.
Субсидії, податки, аліменти та виплати військовослужбовцям
У формулі розрахунку розміру знижки на субсидії також фігурує прожитковий мінімум. Середньомісячний дохід одного члена сім’ї ділять на два прожиткових мінімуми, множать на 15% і на загальний дохід сім’ї. Отримана сума і є обов’язковим платежем за комуналку, а решту повинна покрити субсидія. Для прикладу, з прожитковим мінімумом у 2027 грн обов’язковий платіж для сім’ї з чотирьох осіб із сукупним доходом 10 тис. становить 928 грн. А після підвищення прожиткового мінімуму 2118 грн ця ж сім’я з тим же доходом повинна буде віддавати за комуналку вже 885 грн.
Щодо податків, то тут все просто: «Для першої групи платників єдиного податку ставка встановлюється в межах 10% прожиткового мінімуму», – чітко повідомляєся у статті 293 Податкового кодексу України. Тож, до 01 липня показник ПМ для працездатної людини становить 2102 грн, а ставка – 210,2 грн. А вже після 01 липня прожитковий мінімум становитиме 2197 грн, а ставка – 219,7 грн.
«Розмір аліментів визначає суд, він залежить від багатьох факторів (матеріальне становище іншого з батьків, розмір заробітної плати того, хто буде платити аліменти тощо), законом визначено лише мінімальні розміри аліментів: не менше половини прожиткового мінімуму на дитину», – пояснює ситуацію юристка Діна Дрижакова.
Від розміру прожиткового мінімуму також залежить і разова матеріальна допомога українцям, яких призивають на строкову службу до Збройних Сил України (вона становить два ПМ).
В Україні можуть повністю змінити не тільки розмір прожиткового мінімуму, а й методологію його розрахунку. А також продовжити дитячий вік до 20 років і ввести поняття прожиткового мінімуму для родини.
За повідомлення сайту «Сьогодні», саме про це йшлося кілька днів тому на парламентських слуханнях на тему «Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні».
Скільки в Україні бідних
Сьогодні розмір прожиткового мінімуму в нашій країні визначається можливостями бюджету і не відповідає визначенню цього важливого соціального показника, закладеного в українському законодавстві – як фактичної «межі бідності».
Підходи до визначення бідності у світі різні. Світовий банк, наприклад, вводить поняття «абсолютна бідність». Це коли особа змушена жити менш ніж на 2 долари на день. В ООН та ЄС бідністю вважаються доходи на одну особу менше 5 доларів на день.
Якщо вірити Держстату, в Україні є не тільки бідні, але й абсолютно бідні. Мінімальна пенсія сьогодні становить 1638 грн. Отже, одержувачі таких пенсій змушені жити на 2,3 долара в день. Це з урахуванням пенсії, яку підвищили з 1 грудня, і курсу гривні, що зміцнився. На початку року, коли мінімальна пенсія становила всього 1497 грн, а курс – майже 28 грн, одержувачі таких пенсій мусили обходитися 1,78 доларом на день.
Офіційний прожитковий мінімум з 1 грудня зріс до 2027 грн. Таким чином, ті, чиї доходи дорівнюють прожитковому мінімум, змушені жити на 2,8 долара на день. Це дещо вище абсолютної бідності, але, втім, майже вдвічі менше, ніж поріг звичайної бідності – 5 доларів. За даними Держстату, доходи нижчі офіційного прожиткового мінімуму мають 1,8% українців.
Скільки ж потрібно отримувати – у вигляді зарплати, пенсії, соціальних виплат – щоб не вважатися бідним? Розрахунки прості: 5 доларів множимо на 30 днів – виходить 150 дол. За нинішнім курсом – це понад 3500 грн. Така сума мусить припадати на місяць на кожного члена родини, щоб родина не вважалася бідною за світовими стандартами. За українськими стандартами – дохід на кожного члена родини не має бути нижчий реального прожиткового мінімуму.
Водночас, за даними Держстату, в Україні 14,3% домогосподарств мають місячний дохід менше 3 тис. грн. Ще 20% − 3-4 тис. на місяць. Таким чином, виходить, що приблизно кожен третій українець сьогодні живе за межею бідності. А рік тому ситуація була ще гірша: 25,6% мали доходи менше 3 тис. грн, а ще 28,6% – від 3 до 4 тис. грн. Тобто бідними було більше половини населення України.
Прожитковий мінімум хочуть наблизити до реального
Однак незабаром, схоже, муситимуть вводити ще один «різновид» прожиткового мінімуму – реальний. Справа в тому, що навіть фактичний прожитковий мінімум (той, який 4218 грн) сьогодні розраховується за давно застарілою методикою і без урахування медичних і соціальних науково обгрунтованих нормативів. У листопаді цього року суд ухвалив рішення, що зобов’язує Кабмін перерахувати розмір прожиткового мінімуму відповідно до українського законодавства. Йдеться не тільки про «правильні» ціни. Необхідно переглянути також набір продуктів і послуг, які включені до споживчого кошика і на підставі яких і розраховується розмір прожиткового мінімуму.
Як заявила з парламентської трибуни під час слухань у ВР віце-спікер Олена Кондратюк: «До категорії бідних людей, за стандартами ООН та Євросоюзу, відносять не тільки тих, хто має мізерні заробітки. Бідність у сучасному розумінні – це недоступність цілої низки базових соціальних, медичних та IT-послуг, автомобілів, смартфона, пральної машини, комп’ютера і т.ін. Бідність – це коли родини витрачають більшу частину коштів на продукти харчування, на оплату тарифів, це життя від зарплати до зарплати, коли немає можливості відкладати гроші на майбутнє і непередбачені витрати».
Наразі до споживчого кошика українців і, відповідно, до прожиткового мінімуму не включені витрати на мобільні телефониі ноутбуки, на інтернет, навіть на пральну машину і пилосос. Водночас, як, наприклад, у Великій Британії до споживчого кошика входять навіть послуги садівника і квитки на футбол, у Франції – косметика, відвідування салонів краси і купівля корму для домашніх тварин.
Щодо структури витрат, то, за інформацією народного депутата Михайла Цимбалюка, в розвинених країнах частка продуктів харчування незначна. Наприклад, у США люди витрачають на їжу загалом 6,4% своїх доходів, у Канаді – 9,1%. У Кенії та Камеруні, які вважаються одними з найнужденніших країн, жителі витрачають на їжу 46,7 і 45,6% доходів. В Україні ж, за даними Держстату, середньостатистична родина виділяє на продукти харчування 49,4% доходів (за останніми даними за I півріччя 2019-го). Ще понад 17% йде на комунальні послуги.
Щомає намір змінити уряд?
Як заявила під час парламентських слухань міністр соціальної політики Юлія Соколовська, очолюване нею відомство «Рухається в напрямку того, щоб перерахувати прожитковий мінімум і знайти необхідний для цього ресурс». Вона підкреслила, що механічно збільшити цифру вдвічі неможливо. «Соціальна політика не живе окремо від всієї економічної ситуації в країні. І, коли ми говоримо про прожитковий мінімум і про все, що його стосується, ми мусимо розуміти, що від економічного розвитку країни будуть залежати ресурси, які ми можемо направити на ті чи інші соціальні виплати», – сказала пані Юлія.
Як перший крок зі зміни ситуації з прожитковим мінімумом Міністерство соціальної політики підготувало законопроєкт, яким пропонується «відв’язати» від прожиткового мінімуму цілу низку показників, з ним не пов’язаних. Відповідно до нього розміри штрафів та пені, які раніше вираховувались від прожиткового мінімуму, планується нараховувати виходячи з нових показників – «розрахункова одиниця» і «штрафна ставка», які будуть затверджуватися в законі про держбюджет щороку. А розміри зарплат «прив’яжуть» до «мінімального посадового окладу», який, щоправда, з’явиться тільки з 2021 року.
У Мінсоцполітики вважають, що «відв’язування» різних виплат від прожиткового мінімуму дозволить акумулювати кошти саме для допомоги малозабезпеченим і підняти прожитковий мінімум до реального розміру.
Зараз йдеться про підвищення прожиткового мінімуму до 3−4 тис. грн, залежно від соціальної групи. Однак, повторимо, реальний розмір прожиткового мінімуму мусить встановити науково-громадська експертиза. Підвищення відбуватиметься поетапно. «Ми будемо поетапно рухатися до того, щоб він (прожитковий мінімум) становив не менше 30−40% від розміру середньої зарплати», – зазначила пані міністр.
Як перший крок щодо підвищення прожиткового мінімуму планується підняти прожитковий мінімум в межах програми допомоги малозабезпеченим родинам. Як заявила на парламентських слуханнях Юлія Соколовська, зараз в цій програмі «Взагалі застосовується рівень забезпеченості, нижче встановленого прожиткового мінімуму, що, на нашу думку, абсолютно неправильний підхід …». Якщо для осіб, які втратили працездатність, рівень забезпеченості, згідно з цією програмою, становить 100% прожиткового мінімуму, то для дітей – тільки 85%, а для працездатного населення – всього 21%. Тепер же для дітей і для працездатних осіб прожитковий мінімум планується підняти.
До того ж, як заявила глава Мінсоцполітики, вже розпочато спільну роботу з Міністерством охорони здоров’я щодо перегляду продуктового набору, який входить до споживчого кошика. Однак, напевно, незабаром ми почуємо серйозніші новини, щодо визначення та застосування прожиткового мінімуму, ніж звичайний перерахунок нормативів і споживчого кошика загалом.
