У Кишиневі на Ярмарку вакансій 7 листопада відбудеться презентація першої в Молдові онлайн-платформи для працевлаштування українських біженців – DILO.MD.
Про це повідомили у Національному конгресі українців Молдови (НКУМ), передає Укрінформ.
„Ця ініціатива спрямована на полегшення соціально-економічної інтеграції біженців та сприяння їхньому працевлаштуванню в молдовському суспільстві”, – зазначили в організації.
Ярмарка вакансій відбуватиметься у Головному корпусі Академії економічної освіти у Кишиневі – з 10:00 до 14:00.
DILO.MD – це платформа, що з’єднує роботодавців з кандидатами, спрощуючи та прискорюючи процес підбору персоналу для молдовських компаній та допомагаючи біженцям знайти роботу.
Платформа забезпечує широкий доступ до актуальних вакансій і професійних курсів, що робить її важливим інструментом для молодих спеціалістів та тих, хто ще не володіє румунською мовою, підтримуючи їхній кар’єрний розвиток та адаптацію на молдовському ринку праці.
На ярмарку вакансій будуть представлені молдовські компанії та організації, а також запланована участь міжнародних організацій, що надають підтримку українським біженцям.
Оскільки війна з росією скорочують робочу силу, підприємства намагаються покрити гостру нестачу кадрів. Вони наймають більше жінок на традиційно чоловічі посади та звертаючись до підлітків, студентів та працівників старшого віку.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Аналітики заявляють, що оскільки мільйони людей, переважно жінки та діти, втекли від війни за кордон, а десятки тисяч чоловіків були мобілізовані в армію, криза робочих місць може поставити під загрозу економічне зростання та повоєнне відновлення.
За даними Національного банку України, з моменту вторгнення росії у лютому 2022 року Україна втратила понад чверть своєї робочої сили, йдеться у публікації Reuters.
За даними опитування, проведеного Міністерством економіки серед понад 3000 компаній, майже 60% підприємств заявили, що їхньою головною проблемою є пошук кваліфікованих працівників.
„Ситуація справді критична”, – заявила Тетяна Петрук, директор зі сталого розвитку металургійної компанії „Метінвест”, одного з найбільших роботодавців України з чисельністю персоналу близько 45 000 осіб. На підприємстві відкрито близько 4000 вакансій.
Агентство Reuters поговорило з представниками дев’яти українських компаній, від великих промислових фірм до роздрібних груп та дрібних приватних підприємців. Всі вони заявили, що нестача персоналу та зростаюча невідповідність навичок є великими проблемами.
Компанії заявили, що вони змінюють методи підбору персоналу та ведення бізнесу, автоматизують роботу, проводять ротацію існуючого персоналу та розширюють посадові інструкції, наймають пенсіонерів та пропонують більше пільг, особливо молодим працівникам.
Їм також довелося підвищити заробітну платню. Середня місячна заробітна плата зараз становить близько 20 000 гривень порівняно із приблизно 14 500 гривень рік тому.
„Спостерігається помітний відхід від гендерних та вікових упереджень при відборі кандидатів, оскільки роботодавці коригують критерії для залучення необхідних співробітників, – заявили у Київській школі економіки. – Ця тенденція поширюється і на бізнес, де частка жінок-підприємців суттєво зростає”.
Більше жінок
Центральний банк заявив, що галузі, в яких переважають чоловіки, найбільше страждають від нестачі кадрів.
Будівельний сектор, транспорт, гірничодобувна промисловість та інші постраждали через військову мобілізацію віком від 25 до 60 років. Щоб економіка продовжувала працювати, уряд надає критично важливим компаніям повну чи часткову відстрочку.
У секторах енергетики та виробництва зброї 100% працівників мають право на відстрочку від призову. У деяких секторах компанії можуть бронювати 50% чоловіків. Але процес отримання відстрочки довгий та складний.
За словами представників деяких підприємств, цього року уряд посилив правила мобілізації, і кількість чоловіків, які надають перевагу неформальній зайнятості, яка дозволяє їм не реєструватися, зросла.
У сільськогосподарській південній Миколаївській області жінок готують до трактористів. Жінки також дедалі частіше працюють водіями трамваїв та вантажівок, шахтарями, охоронцями та складськими робітниками, кажуть компанії.
„Ми пропонуємо навчання та роботу жінкам з мінімальним досвідом роботи”, – каже Любов Українець, директор з персоналу компанії „Сільпо”, що входить до Fozzy Group.
У компанії працюють шість жінок-водіїв вантажівок, і компанія дедалі активніше набирає жінок на інші посади, де раніше переважали чоловіки, включаючи вантажників, обробників м’яса, пакувальників та охоронців.
Частка жінок-співробітників зростає у таких галузях, як виробництво сталі. Петрук сказав, що жінки-співробітники становлять близько 30-35% робочої сили Метінвесту, і тепер компанія наймає жінок на деякі підземні роботи.
Молоді люди
Компанії та економісти очікують, що проблеми на ринку праці збережуться. Роботодавці звертають увагу на молодь, пропонуючи навчання, досвід роботи та цільові пакети пільг.
„Сільпо” найактивніше наймає підлітків на початкові посади в супермаркетах та запустило спеціалізовану програму стажувань для студентів.
Оператор мобільного зв’язку Vodafone переробив свою молодіжну програму, надавши можливість приблизно 50 підліткам у 12 містах здобути свій перший досвід роботи.
„Ми хочемо запропонувати цій молодій аудиторії перший повноцінний досвід офіційної роботи. Ще одна мета – сформувати кадровий резерв”, – сказала Ілона Волошина з Vodafone Retail.
Уряд та закордонні партнери запустили кілька програм, які допомагають українцям перекваліфікуватися.
„Ми надаємо можливість кожній людині за рахунок держави здобути нову професію, затребувану на ринку праці, або підвищити свій професійний рівень”, – зазначила заступник міністра економіки Тетяна Бережна.
Розвиток технологій може призвести до того, що майже 40% робочих місць в усьому світі будуть заміщені штучним інтелектом.
Про це йдеться в аналізі Міжнародного валютного фонду.
Директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва зазначила, що політики мають звернути увагу на „тривожну тенденцію”, щоб „запобігти подальшому розпалюванню соціальної напруги за допомогою технології”.
Аналіз МВФ передбачає, що штучний інтелект, ймовірно, вплине приблизно на 60% робочих місць у розвинутих економіках і на 26% – у країнах з низьким рівнем доходу.
У половині випадків працівники можуть розраховувати на користь від інтеграції штучного інтелекту, тоді як в інших ситуаціях ШІ виконуватиме завдання замість людей, знизивши попит на робочу силу.
За словами Георгієвої, багато країн не мають інфраструктури або кваліфікованої робочої сили, щоб скористатися перевагами ШІ, тому ця технологія може погіршити нерівність між націями.
Георгієва також вказала на можливості для збільшення виробництва та доходів у всьому світі завдяки використанню ШІ.
В Україні протягом останнього року звільнили 25% опитаних айтівців, а 54% – шукали нову роботу протягом двох місяців і довше.
Про це йдеться в опитуванні DOU.
Зазначається, що ситуація з роботою в ІТ помітно ускладнилася в 2023 році. Однак більшість тих, хто шукає нову роботу зараз, її знаходять.
„За останні 12 місяців 25% айтівців звільнили чи не продовжили контракт (пів року тому таких було лише 16%). Ще 16% фахівців пішли з роботи чи проєкту за власною ініціативою, а 8% відправляли на бенч чи в неоплачувану відпустку. Загалом 47% айтівців пішли з роботи чи проєкту протягом останнього року”, – йдеться в повідомленні.
Крім того, досвід ІТ-фахівця не завжди гарантував імунітет від скорочення, оскільки втрачали роботу як досвідчені айтівці, так і ті, хто лише недавно почав працювати в індустрії. Найчастіше протягом останнього року звільняли розробників (26%), QA (30%) і дизайнерів (28%).
На бенч чи в неоплачувані відпустки частіше за інших теж відправляють технічних фахівців — DevOps / SRE (11% за останні 12 місяців побували на бенчі), QA і Data Scientist /Data Engineer (по 10%), розробників (9%).
У DOU додають, ситуація з роботою відбивається на настроях айтівців. 42% тих, хто зараз працює, бояться втратити роботу, а серед фахівців з досвідом менш як три роки, таких 49%.
Уряд Німеччини 18 жовтня запропонував кроки для прискорення інтеграції десятків тисяч українських біженців на своєму ринку праці, зважаючи на їх збільшення через міграцію з Польщі. Задля цього він закликав компанії послабити вимоги до знання німецької мови і запропонувати українцям додаткове навчання.
Німецький уряд сподівається заручитися підтримкою компаній, агентств з працевлаштування та асоціацій, які взяли на себе добровільні зобов’язання, і призначив для координації зусиль спеціального представника Федерального агентства з працевлаштування Даніеля Терценбаха, повідомляє Reuters. Агентство зазначає, що європейські країни не в повній мірі скористались можливістю заповнити дефіцит робочої сили українськими біженцями – незважаючи на те, що багато з них мають вищу освіту або вкрай необхідні навички.
Німецька економіка гостро потребує робочої сили та кваліфікованих працівників, заявив 19 жовтня міністр праці Губертус Гайль. Він зазначив, за даними Федерального агентства зайнятості, рівень зайнятості українців у Німеччині наразі становить 19% (станом на вересень у Німеччині налічувалося 205 970 безробітних українців).
Терценбах заявив, що хоче встановити, які муніципалітети мають найбільше дитячих садків, щоб цілеспрямовано залучати українських жінок до роботи.
Нові кроки уряду Німеччини спрямовані на надання допомоги з працевлаштуванням десяткам тисяч українських біженців, які закінчили або збираються закінчити інтеграційні курси, запропоновані німецьким урядом. Очікується, що після завершення таких курсів біженці будуть шукати роботу, інакше вони ризикують втратити державну допомогу, зазначає Reuters.
[type] => post [excerpt] => Уряд Німеччини 18 жовтня запропонував кроки для прискорення інтеграції десятків тисяч українських біженців на своєму ринку праці, зважаючи на їх збільшення через міграцію з Польщі. Задля цього він закликав компанії послабити вимоги до знання німец... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1697660700 [modified] => 1697659191 ) [title] => Німеччина хоче якнайшвидше надати українським біженцям роботу [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=42739&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 42747 [uk] => 42739 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 42740 [image] => Array ( [id] => 42740 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/55-main-v1697644577.jpg [original_lng] => 48715 [original_w] => 630 [original_h] => 399 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/55-main-v1697644577-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/55-main-v1697644577-300x190.jpg [width] => 300 [height] => 190 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/55-main-v1697644577.jpg [width] => 630 [height] => 399 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/55-main-v1697644577.jpg [width] => 630 [height] => 399 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/55-main-v1697644577.jpg [width] => 630 [height] => 399 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/55-main-v1697644577.jpg [width] => 630 [height] => 399 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/55-main-v1697644577.jpg [width] => 630 [height] => 399 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1697648586:2 [_thumbnail_id] => 42740 [_edit_last] => 2 [views_count] => 1306 [translation_required] => 1 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 33850 [1] => 51 [2] => 37 [3] => 84406 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Світ [3] => Світ [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 11439 [1] => 63 [2] => 7006 ) [tags_name] => Array ( [0] => біженці [1] => Німеччина [2] => робота ) ) [5] => Array ( [id] => 37935 [content] =>
Станом на 1 квітня поточного року на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перебуває 254,6 тисяч пенсіонерів. Із загальної чисельності одержувачів пенсій 58,2 тисячі – працюючі (фактично це 23% усіх пенсіонерів області).
Середній розмір пенсії в пенсіонерів, які працюють, – 4771,03 грн. Середній розмір пенсії загалом становить 4164,47 грн.
Більшість закарпатських пенсіонерів отримують пенсію за віком, а саме – 71,8%. Пенсію по інвалідності отримують 15,6% осіб, у разі втрати годувальника – 5,6%, за вислугу років – 5,6%, соціальні пенсії – 1,3%, довічне утримання суддів – 0,03%.
Про це інформує Головне управління ПФУ в Закарпатській області.
У 2023 році не менше 10 тисяч внутрішніх переселенців зможуть пройти перекваліфікацію та отримати нову спеціальність за державний рахунок.
Про це в ефірі єдиного телемарафону повідомила міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.
Вона уточнила, що це відбуватиметься за програмою отримання спеціальних ваучерів на перепідготовку, набуття іншої спеціалізації, підвищення кваліфікації тощо.
„Ми розуміємо, що держава має докладати зусиль у питанні працевлаштування ВПО. Треба використати можливість перекваліфікувати їх. Для цього у нас діє програма ваучерів. Мої зусилля як віцепрем’єр-міністра зараз спрямовані на те, щоб розширити її. Щоб цьогоріч щонайменше 10 тисяч наших внутрішньо переміщених осіб отримали таку перекваліфікацію за рахунок держави”, – наголосила Верещук.
Через високі ціни на енергоносії найбільший у Словаччині виробник алюмінію – Slovalco – з вересня припиняє роботу, повідомило інформаційне агентство TASR з посиланням на заяву компанії.
Остаточне рішення про зупинку заводу акціонери – Norsk Hydro і Penta Investments – ухвалили у вівторок увечері. Згідно з планами, виробництво зупиниться у вересні.
Керівництво заводу обґрунтувало це рішення надзвичайно високою ціною на електроенергію та дозволи на викиди. А також зазначило, що енергоємному промисловому сектору не було надано достатньої компенсаційної підтримки від держави. У зв’язку з цим підприємство з початку 2022-го скоротило обсяги виробництва і наразі працює на 60% виробничих потужностей.
«Якщо Slovalco продовжить роботу й після завершення цього року, за нинішніх умов це призведе до значних фінансових втрат», – пояснив Ола Сатер, голова ради директорів Slovalco, заяву котрого цитує інформаційне агентство.
Генеральний директор компанії Мілан Веселі в коментарі TASR зазначив, що Slovalco є ключовим постачальником алюмінію для кількох словацьких та інших європейських компаній. Відповідно, через зупинку виробництва вони будуть змушені імпортувати цей метал із-за кордону, наприклад, з Китаю чи росії.
Завод, який уже понад 70 років працює в місті Жіар-над-Гроном, – найбільший у Словаччині виробник алюмінію, а також найбільший роботодавець у Банськобистрицькому краї. Зупинка виробництва Slovalco торкнеться 300 співробітників та понад тисячі працівників у мережі постачання.
Українські дипломати вже проводять переговори з McDonald’s щодо відновлення роботи мережі ресторанів в Україні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.
„Кілька тижнів тому ми встановили зв’язок з українським офісом, а потім і зі штаб-квартирою McDonald’s у США. Ми також порушили це питання в офіційних контактах з урядом США, адже McDonald’s є одним з найвідоміших американських брендів”, – заявив Кулеба.
Він зазначив, що процес відновлення роботи ресторанів „вже рухається”. За його словами, у МЗС упевнені, що зараз є всі умови для відкриття після тривалої перерви.
Варто зауважити, що компанія припинила свою роботу в Україні одразу після вторгнення Росії через безпекові причини.
У травні офіційні представники мережі ресторанів повідомили, що вони планують відновити роботу лише після встановлення миру між Україною та РФ.
„Наш український McDonald’s – глобальна мережа, головний офіс знаходиться в Америці… Ми теж хочемо відкритися, але через безпеку ми не можемо це зробити. Ми маємо правила, і ми не можемо працювати під час війни”, – заявляв тоді представник компанії.
Відновленню економіки Великобританії загрожує серйозний дефіцит робочої сили. Особливою проблемою для роботодавців є те, що іноземці, які поїхали додому через епідемію, не повернулися.
Робочої сили вкрай не вистачає в транспортній сфері, готельному бізнесі та інших галузях, оскільки економіка Великобританії поступово відновлюється після зняття карантинних обмежень. Роботодавці особливо потерпають у зв’язку з тим, що працівники, котрі поїхали додому через епідемію, не повернулися, наголошує президент Конфедерації британської промисловості (CBI).
Лорд Біліморія також приєднався до активістів, які закликають уряд негайно пом’якшити міграційні правила, прийняті після Brexit, і внести, наприклад, мулярів, м’ясників та зварювальників до списку дефіцитних професій.
У готельному бізнесі кожна третя компанія не має достатньо персоналу, ситуація настільки серйозна, що, за даними Sky News, ресторани доведеться зачиняти в обідній час. А логістичні організації небезпідставно побоюються, що цього літа серйозною проблемою стане доставка в продуктові магазини заморожених товарів, адже бракує водіїв та робітників.
За словами президента CBI, кількість тих, хто шукає роботу, скорочується найшвидшими із 2017 року темпами, британській промисловості загрожує «справжня буря», під загрозою опинилося й відновлення економіки.
Парадоксально, але причиною цього стала урядова система надбавок до заробітної плати, яка під час пандемії слугувала рятувальним кругом як для роботодавців, так і працівників. Тепер же багато хто вважає її недоліком. Держава виплачує 80% зарплати тим, хто перебуває у вимушеній відпустці, до 2500 фунтів на місяць. Програма діятиме до кінця вересня, тоді роботодавцям треба буде вирішити, повертати або звільняти їх.
Чим успішніша програма збереження робочих місць (а дотепер вона була дуже успішною), тим менша кількість людей шукає роботу, наголошує лорд Біліморія. Тому президент організації, яка об’єднує 1900 компаній, закликав роботодавців узяти на себе більшу відповідальність за подолання проблеми з нестачею робочої сили, інвестувати в інновації та розширювати можливості для навчання.
