Один з найбільших у росії Рязанський нафтопереробний завод „Роснєфті”, який забезпечує пальним у тому числі московський регіон, призупинив роботу після атаки українських безпілотників в ніч на 24 лютого.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на три джерела у російській нафтопереробній галузі.
За словами співрозмовників агентства, внаслідок атаки загорілася головна установка перегонки сирої нафти CDU-6, а завод повністю призупинив переробку нафти.
За словами одного з джерел агентства, завод може відновити роботу протягом кількох днів, але лише частково.
Потужність установки CDU-6 становить близько 170 000 барелів нафти на добу, або близько 48% нафтопереробних потужностей НПЗ. Щоб продовжувати виробництво завод може підключити установки первинної перегонки CDU-4 і CDU-3, а CDU-6 знаходиться в ремонті, повідомили джерела.
Згідно із розрахунками Reuters, CDU-4 і CDU-3 мають загальну переробну потужність близько 145 000 барелів на добу, або приблизно 41% від встановленої нафтопереробної потужності заводу.
Агентство зауважує, що Рязанський НПЗ лише 11 лютого частково відновив переробку нафти та завантаження палива в залізничні цистерни після 18-денного простою, викликаного наслідками атаки українських безпілотників 24 січня.
У 2024 році Рязанський НПЗ переробив 13,1 мільйона тонн нафти (262 000 барелів на добу), або майже 5% від загальної переробки Росії. Підприємство виробило 2,3 млн тонн бензину, 3,4 млн тонн дизельного палива, 4,2 млн тонн мазуту і 1 млн тонн авіаційного палива.
НАТО планує побудувати нову систему паливопроводів із Німеччини до Польщі і Чехії, щоб забезпечити швидке постачання палива для винищувачів у разі конфлікту з Росією.
Нинішня трубопровідна система військового альянсу часів холодної війни закінчується в Західній Німеччині. Згідно з повідомленням німецького тижневика Der Spiegel, внутрішня службова записка німецьких збройних сил, Бундесверу, наголошує на значних проблемах у забезпеченні паливом сил, які в разі потреби можуть бути перекинуті до східного кордону, повідомляє Portfolio.hu із посиланням на статтю інформаційного агентства Reuters.
У доповідній записці для вищого керівництва Міністерства оборони Німеччини йдеться про те, що в результаті внутрішніх дискусій серед союзників по НАТО було зроблено висновок, що трубопровідні системи є основою паливного забезпечення НАТО.
Очікувана вартість проєкту становить 21 мільярд євро, і більша частина трубопровідної системи може бути завершена до 2035 року, повідомляє Der Spiegel.
За порушення обмежень щодо торгівлі з Росією Європейський Союз планує внести ще 25 китайських компаній до санкційного списку.
Як інформує Liga.net, про це повідомляє South China Morning Post.
За даними джерел, до списку потраплять компанії з материкового Китаю та Гонконгу. Якщо країни-члени ЄС погодять пакет санкцій, цим фірмам заборонять закуповувати товари з Євросоюзу. Компанії підозрюються в постачанні європейської продукції російським структурам, які вже перебувають під санкціями.
Також під санкції потрапить один китайський громадянин, якому заборонять в’їзд до ЄС, а його активи у 27 країнах блоку будуть заморожені.
Китайська влада раніше опинилася під тиском через нібито діяльність заводу з виробництва дронів у Сіньцзяні, який, за словами європейських чиновників, виготовляв безпілотники для російської армії. У листопаді 15 європейських країн, включаючи Велику Британію, направили Китаю офіційний запит щодо цієї справи. Пекін заявив, що “розв’язав проблему”, але водночас заперечив сам її факт.
“Китай ніколи не постачав летальну зброю жодній зі сторін конфлікту та суворо контролює експорт військових і подвійного призначення дронів”, – заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь.
За даними джерел, президент України Володимир Зеленський просив європейських лідерів, зокрема президента Європейської Ради Антоніу Кошту та голову дипломатії ЄС Каю Каллас, уникати надто жорсткої риторики щодо Китаю. В оточенні Зеленського вважають, що Пекін може відіграти роль у мирному процесі, а різка критика Китаю може ускладнити відносини України з країнами Глобального Півдня.
Попри попередні санкції, Китай залишається основним постачальником товарів подвійного призначення для Росії. За оцінками ЄС, 70% технологічної продукції, яка потрапляє до російського військово-промислового комплексу, надходить саме з Китаю.
“Китай залишається найбільшим порушником санкцій, а торгівля чутливими товарами триває на повній швидкості”, – зазначило високопоставлене джерело в європейських дипломатичних колах.
Це частина плану трьох Балтійських країн щодо виходу з єдиної енергосистеми з росією та Білоруссю (БРЕЛ) та синхронізації з електромережею континентальної Європи.
„Ми розірвали з’єднання”, – заявив представник литовського оператора енергомережі Litgrid.
Генеральний директор Litgrid Рокас Масюліс розповів, що все пройшло за планом. Компанія мала із росіянами підписаний протокол, в якому прописано, як відбуватиметься процес. За його словами, росіяни зв’язалися з литовцями за кілька хвилин до відключення і повідомили, що готові. Він додав, що відключення сталося трохи раніше запланованого часу, але Литва була готова до цього.
„Спочатку ми відключили одну лінію, потім через 10-15 хвилин – другу, а ще через такий самий час – третю. Приблизно через пів години ми також розірвали з’єднання з Білоруссю”, – додав глава Litgrid.
О 7:43 у Литві були відключені лінії з Калінінградом та Білоруссю. О 8 ранку з’єднання з російською енергосистемою розірвала і Латвія.
Слідом Естонія також успішно відключила свою енергосистему від контрольованої Росією частотної зони. Наразі енергосистеми трьох країн Балтії працюють в ізольованому режимі.
Відключення Балтійських країн від російської енергосистеми не вплинуло на споживачів – система продовжує працювати стабільно, запевнили в естонській енергокомпанії Elering.
Синхронізацію з континентальною європейською енергосистемою заплановано на другу половину неділі 9 лютого. До цього оператори енергосистем Естонії (Elering), Латвії (AST) та Литви (Litgrid) проведуть тестування автономного режиму роботи. У цей період енергосистема Балтійських країн функціонуватиме без зв’язку з іншими частотними зонами, а споживання електроенергії забезпечуватиметься шляхом місцевих електростанцій, а також з’єднань Естонія-Фінляндія та Литва-Швеція.
За оцінкою влади трьох балтійських держав, синхронізація з європейською енергосистемою забезпечить Естонії, Латвії та Литві незалежний, стабільний та надійний контроль частоти у їхніх електромережах, а також підвищить енергетичну безпеку регіону. Континентальна європейська частотна зона охоплює 26 країн та понад 400 мільйонів споживачів електроенергії.
Це також означає кінець так званого електрокільця БРЕЛЛ, до якого досі входили Білорусь, Росія, Естонія, Латвія та Литва.
Фахівці підрозділів Міністерства оборони України обстежили 61 військовий об’єкт, який зазнав екологічної шкоди внаслідок ракетно-бомбових та артилерійських ударів рф, та зафіксували такі збитки:
засмічення ґрунтів відходами від руйнування – 40 млрд 260 млн 446 тис. 746 гривень;
забруднення ґрунтів нафтопродуктами – 1 млрд 564 млн 980 тис. 137 гривень;
неорганізовані викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря – 96 млн 850 тис. 34 гривні;
збитки, завдані лісовому фонду – 145 млн 293 тис. 946 гривень.
Китай та Індія зупинили купівлю російської нафти після останніх санкцій США, які призвели до зростання витрат на доставку.
За даними агентства, торгівля російською нафтою з завантаженням у березні в Азії зупинилась, оскільки у Китаї виникла велика різниця у цінах між покупцями та продавцями. Це трапилось після того, як витрати на фрахт танкерів (плата за перевезення вантажу або за надання судна в користування за договором) різко зросли.
10 січня США запровадили нові санкції, націлені на постачання російської нафти. Як результат – різко зросли ставки фрахту танкерів.
Зокрема пропозиції на російську нафту марки ESPO Blend у березні, яку експортують з тихоокеанського порту Козьміно, зросли до премій розміром 3-5 доларів за барель щодо ICE Brent на умовах поставки з судна (DES) у Китай після того, як ставки фрахту для танкера Aframax на цьому маршруті зросли на кілька мільйонів доларів, повідомили три трейдери.
До цих санкцій стійкий зимовий попит та зміцнення цін на конкуруючі сорти з Ірану призвели до того, що спотові премії на нафту марку ESPO Blend у Китаї зросли майже на два долари за барель, що є найвищим показником від початку повномасштабної війни в Україні, яка, своєю чергою, призвела майже 6-доларової знижки.
Фінансовий директор індійської компанії Bharat Petroleum Corp Ltd того тижня повідомив агентству, що вони не отримали ніяких нових пропозицій щодо березневих поставок, як це буває зазвичай. Відтак компанія очікує, що у березні кількість вантажів зменшиться порівняно з груднем та січнем. Зазвичай Індія отримує пропозиції на російську нафту у середині кожного місяця.
У 2024 році росія імпортувала 36% своєї сирої нафти Індії та майже 20% – Китаю.
Останні санкції США, націлені танкери, які перевозять близько 42% морського експорту нафти здебільшого до Китаю, хоча танкери, які потрапили під санкції, зараз поступово вивантажують нафту як в КНР, так і в Індії. Це триватиме протягом періоду звільнення від санкцій.
США повідомили Індії, що танкери з російською нафтою повинні розвантажитись до 27 лютого. Платежі за нафту на борту підсанкційних танкерів повинні бути проведені до 12 березня.
У Китаї танкери, які нещодавно опинились під санкціями, зіштовхнулись з затримками під час вивантаження нафти, попри виконання вимог періоду звільнення від санкцій. Зокрема три танкери вивантажили російську нафту ESPO та Sokol з 15 по 17 січня, а танкер Olia розвантажив нафту 26 січня, після майже тритижневого перевезення.
Танкер Huihai Pacific все ще очікує розвантаження у порту Тяньцзінь, після того, як був завантажений 5 січня. Ще один танкер, Viktor Titov, рухається до порту Циндао після завантаження російською нафтою 6 січня.
В Індії дев’ять танкерів, які потрапили під січневі санкції, вивантажили нафту після 10 січня.
Санкції США та заборона китайської компанії Shandong Port Group, призведуть до того, що нафтопереробні заводи у провінції Шаньдун втратять до мільйона барелів сирої нафти у день у найближчій перспективі.
Аналітик Сюй Муюй прогнозує, що імпорт сирої нафти з РФ до КНР найближчими тижнями залишатиметься на низькому рівні після шестимісячного падіння до мінімуму у 717 000 баррелів за день минулого тижня.
Щодо Індії, то вона вже зазнає перебоїв з постачанням російської сирої нафти обсягом 450 000 баррелів за добу. Індія у грудні та січні почала отримувати менше російської нафти, порівняно з періодом з червня по листопад.
Зараз Індія шукає альтернативних поставок на березень та квітень з Близького Сходу, Африки та США.
"We want to see OPEC cut the price of oil and that will automatically stop the tragedy that's taking place in Ukraine. It's a crazy war, and we want to stop it. One way to stop it quickly is for OPEC to stop making so much money and to drop the price… https://t.co/fKeZiJqOBfpic.twitter.com/7Y6zVUbtjr
Акції російських нафтових компаній падають на Московській біржі вже другий день поспіль на тлі різкого посилення санкцій США, під які потрапили „Газпром нефть”, „Сургутнефтегаз” і понад 180 танкерів російського тінявого флоту.
Про це повідомляє The Moscow Times у понеділок, 13 січня.
Так, акції „Газпром нефти” подешевшали на 2,5%, до 588 рублів за одиницю. За неповні два дні торгів капіталізація компанії скоротилася на 34 млрд рублів. „Сургутнефтегаз” за цей же період втратив 29 млрд рублів капіталізації, а його звичайні акції подешевшали на 3,4% і торгуються по 23,2 рубля.
Одночасно на 4,9% знизились акції Роснефти, у якої під санкції потрапила ключова „дочка” РН-Ванкор, оператор проекту „Восток Ойл”. Акції Роснефти торгуються по 544,8 рубля за одиницю, а капіталізація компанії скоротилася на 298 млрд рублів, згідно з біржовими даними.
Загалом три нафтові компанії, які забезпечують дві третини всієї нафтовидобутку в Росії, подешевшали на 361 млрд рублів, або $3,54 млрд за офіційним курсом Центробанку РФ. Крім того, на торгах у понеділок різко подешевшали акції Совкомфлота: вони втратили 4,5% і торгуються по 86,81 рубля. З моменту запровадження санкцій найбільша танкерна компанія Росії втратила 9 млрд рублів капіталізації.
„Прощальний” санкційний пакет адміністрації Байдена, що став одним з найбільших з початку повномасштабної війни, ставить під загрозу близько 15% російського нафтового експорту, або до 800 тисяч барелів на добу, оцінюють аналітики.
Згдно з даними Bloomberg, Індія та Китай – найбільші покупці російської нафти, на яких припадає понад 80% усього російського нафтового експорту, вже припинили приймати в своїх портах танкери, що потрапили під санкції. НПЗ обох країн шукають заміну російській нафті на Близькому Сході та Африці, повідомляють трейдери Reuters. Щоб продовжувати продавати нафту, російським компаніям, ймовірно, доведеться підвищити знижки: дисконт сорту Urals до Brent може зрости, а фрахт танкерів – подорожчати.
Унаслідок енергетичної кризи, спричиненої припиненням транзиту російського газу через Україну, газопостачання припинено в більш як 120 населених пунктах сепаратистської Придністровської Республіки Молдова, заявив прем’єр-міністр невизнаної Придністровської Республіки Александру Розенберг, інформує MTI.
«Наразі повністю відімкнено від газопостачання 122 населені пункти. Без газу залишилися 51 507 абонентів у сільській місцевості, понад 20 тисяч домогосподарств у містах, 1,8 тисячі юридичних осіб і підприємців», – повідомив прем’єр-міністр на засіданні оперативного командування, створеного у зв’язку з кризою, під головуванням Вадима Красносельського.
Газ надходить до населення в обмежених кількостях у багатоповерхові будинки, у близько 118 тисяч квартир, де його можна використовувати лише для приготування їжі. З 11 грудня минулого року в Придністров’ї діє надзвичайний економічний стан, у 1500 багатоповерхових будинках припинено опалення та почалися відімкнення електроенергії.
Поставки газу до Молдови призупинені із січня – після того, як Україна припинила транзит, а уряд Молдови відмовився розрахуватися з «Газпромом» за спожите паливо, а такі збитки російська сторона оцінює в 709 мільйонів доларів. Влада Молдови та Придністров’я ввела надзвичайний стан і економить енергію до вирішення ситуації.
Молдова забезпечується газом і з інших джерел, тому дефіцит цього виду палива відчуває лише Придністров’я. Молдовська ГЕС на лівому березі Дністра переведена на вугілля, запасів вистачить до кінця січня або середини лютого.
З метою економії споживачам припинено газопостачання, централізоване опалення, гаряче водопостачання житлових будинків, електроенергію подають за графіком.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про заборону транзиту російських нафти та газу через територію України під час воєнного стану.
Про це йдеться у картці законопроєкту №12380 на сайті ВР.
Водночас текст законопроєкту поки не опублікували. Наразі він лише зареєстрували і його ще не передали на розгляд відповідному комітету ВР.
Ініціаторами законопроєкту, як зазначається на сайті Ради, стали 18 народних депутатів „Європейської солідарності”, зокрема й Петро Порошенко.
Наразі, Україна транспортує через свою територію російську нафту нафтопроводом „Дружба” до Європи. Чинний контракт передбачає строк дії до кінця 2029 року.
Транзит російського газу через Україну був припинений 1 січня 2025 року.
Російський «Газпром» заявив, що з 1 січня 2025 року припиняє поставки газу до молдовського Придністров’я у зв’язку з «невиконанням платіжних зобов’язань». Компанія поінформувала, що 28 грудня направила повідомлення Moldovagaz про намір припинити поставки газу.
Також в російській компаній звинуватили Moldovagaz у «регулярному невиконанні своїх платіжних зобов’язань за чинним контрактом, що є істотним порушенням його умов».
У пресрелізі йдеться, що 1 січня 2025 року о 08:00 за московським часом «Газпром» «обмежить» постачання газу в Молдову до 0 м3 на добу.
«Обмеження діятиме доти, доки «Газпром» не повідомить Moldovagaz про інше. «Газпром» залишає за собою всі свої права, включно з правом на одностороннє розірвання контракту і правом вимагати від Moldovagaz відшкодування всіх збитків і сплати штрафів за невиконання та/або неналежне виконання Moldovagaz своїх зобов’язань за контрактом», – ідеться у пресрелізі.
Своєю чергою тимчасовий виконувач обов’язків голови Moldovagaz Вадим Чебан повідомив, що компанія «взяла до відома» рішення «Газпрому», інформує NewsMaker.
Він нагадав, що з грудня 2022 року весь газ, який постачали з росії, передавали в придністровський регіон.
«Водночас природний газ для споживачів правого берега Дністра купували на регіональних і європейських ринках. Слід підкреслити, що Moldovagaz законтрактував необхідні обсяги газу, які повністю забезпечать усе споживання Правобережжя до кінця березня 2025 року», – уточнив Чебан.
Молдова отримує газ із росії за контрактом, який діє до кінця жовтня 2026 року. З осені 2022 року «Газпром» обмежив постачання газу до 5,7 млн кубометрів на добу, що значно менше, ніж споживання Молдови в зимовий період.
У підсумку з кінця 2022 року весь російський газ відправляють у Придністров’я, де його використовують для генерації електроенергії на Молдовській ГРЕС, а решту – для побутових потреб.
