Тайвань зупинив постачання верстатів до росії після посилення правил експортного контролю, повідомляє Taiwan News з посиланням на Міністерство економіки острівної держави.
Відповідну заяву оприлюднили після публікації доповіді британського Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень та Open Source Centre, яка надає аналіз відкритої інформації для американських спецслужб. У доповіді Тайвань вказали як постачальника верстатів для рф.
У зв’язку з можливістю використання верстатів у військових цілях Міністерство економіки Тайваню реалізувало низку заходів для припинення їхнього експорту до росії. Зокрема суттєво збільшено штраф за первинне порушення санкцій – до 1 млн. тайванських доларів (31 310 доларів США).
У березні уряд Тайваню розширив список обмежень на експорт до росії та Білорусі високотехнологічної продукції, включивши туди 77 видів верстатів з числовим програмним управлінням.
За перші 9 місяців цього року російський газовий гігант «Газпром» зазнав збитків на 309 мільярдів рублів, тобто приблизно на 3,2 мільярда доларів. Підрахунки було зроблено згідно з бухгалтерським обліком та без урахування доходів дочірніх компаній. Така тенденція є серйозною негативною зміною в становищі компанії порівняно з прибутком у 446 мільярдів рублів, який вона отримала протягом перших 9 місяців минулого року.
Значні збитки виникли, незважаючи на те, що виручка енергетичного гіганта зросла на 8%, до 4,3 мільярда рублів, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У 2023-му сума втрат за весь рік становила близько 7 мільярдів доларів. Це були перші збитки, яких компанія зазнала з 1999 року. Така ситуація чітко показала, наскільки серйозною для «Газпрому» є втрата ключових європейських газових ринків.
Водночас в енергетичній компанії оптимістично дивляться на перспективи цього року. «Газпром» підвищив оцінку виручки від продажів на 6%, до 7,9 трильйона рублів, порівняно з попереднім прогнозом.
Компанія також заявила про збільшення інвестиційного бюджету на 2024 рік приблизно на 4%: з 1,57 мільярда рублів, затверджених у грудні минулого року, до 1,64 мільярда.
Інвестиції спрямовані на розвиток центрів видобутку газу на півострові Ямал та на сході росії. Серед визначних проєктів – газопровід «Сила Сибіру» (до Китаю), річна потужність якого до кінця року, за прогнозами, має збільшитися до 38 мільярдів кубометрів.
У 2024-му видобуток російського газу значно зріс, а ціна блакитного палива на голландському хабі TTF, який домінує в Європі, підскочила майже до річного максимуму.
У Росії вирішили, що штраф за блокування їх акаунтів на відеохостингу YouTube становить 2 ундецильйони. Цю суму вони вимагають від Google. Проте це значно перевищує всю суму грошей, яка існує у світі.
Про це пишуть російські ЗМІ.
Стверджується, що загальний розмір штрафу складав майже 13 децильйонів (одиниця із 33 нулями).
Цей штраф був призначений Google через те, що компанія не виконала вимоги щодо відновлення акаунтів 17 російських телеканалів YouTube, серед них „Звезда”, „Первый канал”, „Россия 1”, „Москва Медиа” тощо, а також YouTube-канал Маргарити Симоньян.
[type] => post [excerpt] => У Росії вирішили, що штраф за блокування їх акаунтів на відеохостингу YouTube становить 2 ундецильйони. Цю суму вони вимагають від Google. Проте це значно перевищує всю суму грошей, яка існує у світі. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1730384700 [modified] => 1730372832 ) [title] => Росіяни захотіли від Google всі гроші світу. Вимагають 2 ундецильйони рублів [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=54282&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 54243 [uk] => 54282 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 54244 [image] => Array ( [id] => 54244 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/google-1.jpg [original_lng] => 64706 [original_w] => 1024 [original_h] => 592 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/google-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/google-1-300x173.jpg [width] => 300 [height] => 173 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/google-1-768x444.jpg [width] => 768 [height] => 444 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/google-1.jpg [width] => 1024 [height] => 592 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/google-1.jpg [width] => 1024 [height] => 592 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/google-1.jpg [width] => 1024 [height] => 592 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/google-1.jpg [width] => 1024 [height] => 592 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 243 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 54244 [_edit_lock] => 1730365633:8 [_edit_last] => 8 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 172 ) [tags_name] => Array ( [0] => Росія ) ) [3] => Array ( [id] => 54152 [content] =>
Деякі країни-члени Європейського Союзу закликають блок підняти мита на російські сільськогосподарські й продовольчі товари, а також на добрива.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на співрозмовників, обізнаних із питанням.
Декілька держав-членів Євросоюзу, що прагнуть зменшити доходи Москви, закликають блок ввести мита на імпорт сільськогосподарської продукції та риби з росії та Білорусі, на додаток до раніше цього року ухваленого мита на російську зернову продукцію.
За словами співрозмовників, інші ж країни закликають спочатку оцінити будь-які наслідки таких заходів для європейського імпорту та вплив на ціни продовольчих товарів.
Зазначається, що на відміну від введення санкцій, процедура щодо запровадження торговельних обмежувальних заходів не завжди потребує консенсусу серед країн ЄС.
Нині в Євросоюзі аналізують, щодо яких товарів можуть бути введені додаткові мита.
Будь-яке рішення щодо добрив ймовірно привітають виробники у сфері сільського господарства, які лобіюють посилення захисту своєї галузі.
Джерела додають, що терміни введення нових мит ще не відомі, враховуючи юридичні та політичні аспекти цього питання.
росія є найбільшим у світі експортером добрив з часткою ринку 18%. Незважаючи на те, що ця галузь ще не перебуває під європейськими санкціями, за підсумками 2022 року внаслідок російського вторгнення в Україну російський експорт добрив скоротився через проблеми з логістикою та оплатою.
З того часу експорт відновився, і очікується, що цьогоріч експорт російських добрив досягне рекордного рівня 2021 року.
Сільське й лісове господарство, мисливство, рибальство і рибництво склали близько 2% ВВП росії в першому півріччі цього року.
Попри очікуваний крах росії після введення західних санкцій, російська економіка все ще працює, хоч і перебуває під загрозою „перегріву”.
Видання The Washington Post пише, що росія, завдяки значним доходам від продажу нафти, здатна фінансувати війну в Україні ще кілька років.
Економісти пояснюють, що втриматись на плаву росії вдалось завдяки продажу нафти, серед яких ключову роль грають країни Азії, зокрема Китай та Індія. Саме ці країни продовжують купувати нафту в росії, допомагаючи країні-терористу компенсувати економічні втрати від санкцій.
росія відчуває внутрішні кризи
Водночас серйозні внутрішні ризики для Кремля усе ще є. Перш за все, росія стикається з проблемою „перегріву” економіки. Видання пише, що швидке зростання заробітних плат може привести до інфляційного тиску, що ускладнює ситуацію.
Уряду доводиться піднімати зарплати, щоб підтримати рівень життя населення в умовах санкцій і мобілізації, що значно впливає на ринок праці. Крім цього, російська економіка зіткнулась з нестачою робочої сили, адже тисячі чоловіків були мобілізовані або залишили країну, рятуючись від призову.
Ефективність економіки росії падає
Це створило серйозний дефіцит на ринку праці, особливо у виробничому секторі. У результаті російські підприємства працюють на межі своїх можливостей, а це обмежує потенціал зростання економіки.
Ще однією відчутною проблемою є вичерпання виробничих потужностей. Санкції ускладнили доступ російських компаній до західних технологій та обладнання, які необхідні для підтримки стабільної роботи промислових об’єктів. Це обмежує можливості Кремля для модернізації виробництва та знижує ефективність економіки.
Попри те, що росія отримує значні доходи від продажу нафти, які дозволяють їй продовжувати війну, економічна ситуація всередині країни залишається нестабільною,
Україна продовжує боротьбу не тільки на фронтах війни, а й на енергетичному полі. Одними із найскладніших питань залишаються наша залежність від російських енергоресурсів і можливі шляхи забезпечення енергетичної незалежності. В умовах підготовки до зимового сезону 2024–2025 років предметні розмови навколо використання української газотранспортної системи (ГТС) для постачання азербайджанського газу набувають нового значення.
Ця тема викликає неабияку занепокоєність серед експертів, оскільки під прикриттям постачання азербайджанського газу існує реальна загроза продовжити транзит російського, що ставить під сумнів прагнення України до повної енергетичної незалежності від країни-агресорки.
Азербайджан давно позиціонується як важливий гравець на європейському енергетичному ринку. Через спеціально побудований Трансанатолійський газопровід (TANAP) до Європи постачається близько 13 млрд кубометрів газу на рік. І хоча в Європі зацікавлені в азербайджанському газі, існують великі сумніви щодо того, чи справді він зможе замінити російський газ після завершення 2024 року дії транзитного договору між Україною та росією.
Колишній генеральний директор ТОВ «Оператор ГТС України» Сергій Макогон зауважує: «Азербайджан наразі не має достатніх обсягів газу, щоб замістити 14 мільярдів кубометрів російського газу, що транзитується через Україну. Таким чином, будь-яка схема постачання «азербайджанського газу» через Україну може бути комерційним прикриттям для продовження експорту російського газу. Фактично це буде та сама російська молекула газу, яка, змінивши документи, з’явиться на європейському ринку під виглядом азербайджанського».
Індія стала другим найбільшим постачальником критично важливих технологій до росії.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на неназваних американських і європейських чиновників.
Зазначається, що індійський експорт заборонених товарів, таких як мікрочіпи, схеми та верстати, у квітні і травні перевищив 60 мільйонів доларів США, що майже удвічі більше, аніж було у попередні місяці цього року, а у липні цей показник зріс до 95 мільйонів доларів США. Наразі Індія поступається лише Китаю.
За словами деяких із чиновників, ще більше союзників України засмучує те, що посланці, які порушують це питання, отримують мало відповідей від своїх індійських колег. Міністерство закордонних справ Індії відмовилося коментувати наведену Bloomberg статистику.
Згідно із останніми даними, майже п’ята частина чутливих технологій, які надходять до російського військово-промислового комплексу, потрапляють до рф через Індію, розповіли чиновники.
У матеріалі йдеться, що нові дані підкреслюють труднощі, з якими зіткнулися США та їхні союзники, намагаючись обмежити спроби росії вести війну в Україні після двох з половиною років з початку повномасштабного вторгнення. Експорт більшості товарів подвійного призначення безпосередньо до росії заборонений, тому країна-агресор почала купувати їх у третіх країнах – іноді у випадкових дочірніх компаній західних фірм або мереж посередників.
Джерела Bloomberg додали, що поки союзники працюють над обмеженням деяких із маршрутів постачання заборонених технологій до рф, серед яких були Туреччина і Об’єднані Арабські Емірати, з’являються нові хаби. Серед них – Індія, Малайзія і Таїланд.
Російська компанія Астарта-Агротрейдинг уклала угоду на експорт нуту і сочевицю в обмін на пакистанські мандарини та рис.
Компанії Росії та Пакистану запустили механізм бартерної торгівлі на тлі труднощів у проведенні взаємних платежів, повідомляє The Moscow Times.
Російська компанія Астарта-Агротрейдинг експортуватиме нут і сочевицю в обмін на мандарини і рис від пакистанської Meskay + Femtee Trading Company. Зокрема, російська компанія поставить 20 тисяч тонн нуту, в той час, як пакистанська – 20 тисяч тонн рису, йдеться в угоді.
В межах іще одного контракту російська сторона поставить 15 тисяч тонн нуту і 10 тисяч тонн сочевиці в обмін на 15 тисяч тонн мандаринів і 10 тисяч тонн картоплі.
„Росія і Пакистан відчувають певні труднощі в проведенні взаємних платежів. Тому дві компанії прийняли рішення запустити механізм бартерної торгівлі”, – пояснив заступник міністра торгівлі Пакистану Насіра Хаміда.
Бартерні схеми торгівлі, за яких не використовують грошові перекази і банківські платежі, допомагають компаніям уникати зайвої уваги з боку західних контролерів, які відстежують дотримання санкцій.
Мінекономрозвитку РФ підготувало навігатор стосовно зовнішньоторговельних бартерних угод, де запропоновано різні варіанти бартеру і його оформлення, включно з тристоронніми бартерними угодами.
Російські активи в Японії залишатимуться замороженими, допоки рф не завершить агресію і не заплатить за завдану Україні шкоду, і Японія повністю готова надати Україні кредит із цих активів.
Про це заявив посол Японії в Україні Мацуда Кунінорі на Міжнародній конференції Make Russia Pay (Змусити росію заплатити), пише Укрінформ.
„Щодо заморожених активів росії Японія тісно співпрацює з партнерами з G7 та Україною, щоб просувати обговорення та реалізацію зовнішніх позик для прискорення доходів для України. І я знову наголошую на позиції Японії. Тобто Японія повністю готова надати цей кредит Україні”, – сказав він.
Крім того, Кунінорі упевнений, що репарації від росії будуть фундаментом для стримування майбутніх агресій. Він наголосив, що не росія буде вирішувати, коли і як вона заплатить за шкоду Україні: „Ніколи інша сторона агресії не отримає ініціативу”.
„Російські суверенні активи в наших юрисдикціях залишатимуться замороженими, допоки росія не завершить агресію і не заплатить за всю шкоду, завдану Україні. Це законна і політична гарантія”, – запевнив посол Японії.
Кремль наступного року на тлі війни з Україною планує збільшити витрати на оборону до 6,2% валового внутрішнього продукту країни.
Про це пише видання Bloomberg, якому вдалося ознайомитися з проєктом бюджету рф на 2025 рік.
Повідомляється, що згідно з документом, російський уряд має намір збільшити витрати на оборону до 13,2 трлн рублів (142 млрд доларів) у 2025 році із запланованих на цей рік з 10,4 трлн рублів, що становить 6,2% валового внутрішнього продукту.
Також зазначається, що військові витрати планується скоротити до 5,6% ВВП у 2026 році та до 5,1% у 2027 році.
У виданні вказують, що витрати на національну оборону та внутрішню безпеку росії складуть близько 40% загальних бюджетних виплат рф у 2025 році.Play Video
Таким чином, сума коштів, виділених на оборону, є більшою, ніж сукупні суми на освіту, охорону здоров’я, соціальну політику та національну економіку.
Також, згідно з документом,рф передбачає, що витрати на засекречені або невизначені статті зростуть до 12,9 трлн рублів у 2025 році з спочатку запланованих 11,1 трлн цього року, залишаючись на рівні близько 30% загальних бюджетних видатків.
При цьому уряд рф не відповів на прохання Bloomberg прокоментувати витрати бюджету.
