Апеляційний суд федерального округу США 29 травня тимчасово відновив чинність торговельних тарифів, запроваджених адміністрацією Дональда Трампа. Перед цим ці тарифи призупинив Суд міжнародної торгівлі США.
Відповідне адміністративне призупинення Апеляційний суд опублікував на своєму сайті.
У постанові апеляційного суду США вказано, що позивачі, які оскаржують запровадження тарифів, повинні подати свою позицію щодо призупинення до 5 червня.
Уряд США зможе подати свою відповідь на позицію до 9 червня, після чого апеляційний суд може продовжити призупинення рішення щодо тарифів.
Напередодні Суд міжнародної торгівлі США постановив, що Трамп перевищив свої повноваження, запровадивши масштабні тарифи, і призупинив їхню дію. Рішення також не дозволяло Трампу застосовувати тарифи, запроваджені раніше цього року проти Китаю, Мексики та Канади, спрямовані на боротьбу з фентанілом, що потрапляє до США.
Постанова Апеляційного суду означає, що тарифи знову набувають чинності.
Після запровадження більш жорстких митних правил у США це рішення компанії знаменує собою серйозні зміни на американському ринку електронної комерції.
Тепер Temu продає виключно через «місцевих продавців». Це означає, що замовлення від американських клієнтів виконуються зсередини країни. Згідно із заявою компанії, її мета полягає в тому, щоб допомогти місцевим продавцям розширити клієнтську базу та розвивати свій бізнес.
Зміни відбулися після посилення правил de minimis, які дозволяли компаніям відправляти до США товари невеликої вартості без сплати мита та податків на імпорт.
Ця безмитна лазівка для імпортних посилок вартістю менше 800 доларів, якою з великою вигодою користувалися Temu та ще один китайський гігант Shein, тепер буде фактично скасована. Адміністрації Байдена і Трампа неодноразово критикували цю пільгу, стверджуючи, що вона ставила в невигідне становище американських виробників і дозволяла ввезення нелегальних продуктів, зокрема синтетичних опіоїдів.
Паралельно з рішенням Temu були введені нові тарифи: пакунки, дешевші за 800 доларів, тепер можуть обкладатися податковою ставкою до 120%, а фіксований тариф може зрости в червні до 200 доларів, повідомили на BBC.
Раніше Temu вже попереджав, що очікується зростання цін у зв’язку зі змінами в правилах світової торгівлі.
Спочатку це відчули на собі Сполучені Штати, а потім Великобританія та Європейський Союз, оскільки ці країни також переглядають свої правила безмитного ввезення невеликих посилок.
За даними митної служби США CBP, понад 90% усіх вхідних посилок до цього часу були de minimis, але нова система збільшить навантаження на прикордонників, тож виникає питання, чи дійсно вона зменшить нелегальну контрабанду.
Таким чином, Temu та Shein, які змінюють еру онлайн-покупок, відкривають нову сторінку своєї присутності на американському ринку.
В Україні наразі діє обмеження на зростання тарифів на комунальні послуги, однак найближчим часом його можуть скасувати через критичний стан енергетичного сектору.
Як повідомляє РБК-Україна із посиланням на „Інфляційний звіт” Національного банку України за квітень 2025 року, наразі передбачається, що протягом поточного року тарифи на газ, опалення та гаряче водопостачання залишаться на чинному рівні.
Водночас, згідно з прогнозами НБУ, складна ситуація в енергетиці та потреба у фіскальній консолідації ймовірно призведуть до поступового перегляду тарифів у найближчі роки. Зокрема, очікується, що з 2026 року розпочнеться процес наближення тарифів до економічно обґрунтованих рівнів.
У Національному банку наголосили, що невизначеність щодо термінів і масштабів підвищення тарифів створює серйозні ризики для інфляційного прогнозу. Якщо рішення про підвищення буде й надалі відкладатися, це сприятиме нижчим темпам інфляції у короткостроковій перспективі, однак водночас посилюватиме економічні дисбаланси, що неминуче призведе до зростання цін у майбутньому.
В Україні під час воєнного стану продовжує діяти обмеження на підвищення тарифів на газ, опалення та гарячу воду. Водночас мораторій не поширюється на електроенергію та холодне водопостачання.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані Держстату, у січні 2025 року середні ціни на житлово-комунальні послуги, воду, електроенергію, газ та інші енергоносії в Україні зросли на 19,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше зросла вартість електроенергії.
Що буде з цінами на електроенергію?
Щодо перспектив вартості електроенергії, прем’єр-міністр Денис Шмигаль у коментарі під час телемарафону запевнив, що наразі уряд не планує підвищувати тарифи для побутових споживачів. За його словами, дискусій щодо зміни тарифів у Кабінеті міністрів наразі немає.
Станом на квітень 2025 року тарифи для побутових споживачів залишаються на рівні 4,32 гривні за кіловат-годину. Водночас власники двозонних лічильників оплачують електроенергію за диференційованими ставками: денний тариф (з 7:00 до 23:00) становить 4,32 гривні, а нічний (з 23:00 до 7:00) – 2,16 гривні за кіловат-годину.
Що буде з цінами за водопостачання?
Стосовно вартості водопостачання, експерт у сфері житлово-комунального господарства Олег Попенко повідомив, що уряд підготував проєкт рішення щодо підвищення тарифів на воду. Проте, за словами експерта, у травні 2025 року такі зміни ще не наберуть чинності, оскільки відповідне рішення поки не ухвалене. Він також зазначив, що державні органи наразі не вважають підвищення тарифів водоканалів нагальним питанням.
У квітні та липні 2024 року в Україні планувалося поетапне підвищення тарифів на водопостачання: спочатку на понад 12%, а потім ще на понад 14%. Згідно з інформацією, опублікованою на сайті „Українська Енергетика”, проєкти рішень були підготовлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) після призначення Валерія Тарасюка на посаду голови регулятора. Однак, як повідомляє „Еспресо”, комісія так і не затвердила ці рішення.
Третя платіжка за газ
Водночас із 1 травня 2025 року в Україні вводиться окрема плата за розподіл газу, що призведе до зростання комунальних витрат для споживачів. Про це інформує 24 Канал із посиланням на компанію „Газмережі”.
Відтепер мешканці багатоквартирних будинків отримуватимуть третю окрему квитанцію за технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж. Вартість цієї послуги варіюється від 100 до 1000 гривень на місяць, залежно від кількості мешканців будинку.
Перевірка технічного стану газових мереж проводиться з різною періодичністю: для будинків, яким менше ніж 25 років, технічний огляд передбачений раз на п’ять років, а для будинків старшого віку – раз на три роки.
До 31 жовтня зберігається єдина фіксована ціна на електроенергію для індивідуальних та колективних побутових споживачів на рівні 4,32 грн/кВт*год.
Кабінет Міністрів України продовжив дію Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії до 31 жовтня, залишивши незмінними тарифи для населення. Про це повідомляє пресслужба Міненерго у вівторок, 29 квітня.
Відтак, зберігається єдина фіксована ціна на електроенергію для індивідуальних та колективних побутових споживачів на рівні 4,32 грн/кВт*год.
Окрім того, „нічний тариф” для споживачів зі встановленим двозонним лічильником 2,16 грн за кВт*год також залишається чинним.
„Уряд ухвалив рішення зберегти незмінним тариф на електроенергію для населення з метою забезпечити доступність електричної енергії для споживачів. Ми пережили складну зиму й інтенсивні ворожі обстріли, які зруйнували і пошкодили близько 10 ГВт генеруючих потужностей. Енергетики продовжують масштабні відновлювальні та ремонтні роботи по всій країні”, – зазначив міністр енергетики Герман Галущенко.
В Україні діє частковий мораторій на підвищення комунальних тарифів. Але він буде скасований через проблеми в енергетиці.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Інфляційний звіт” Національного банку України (квітень 2025 року).
„Очікується, що в поточному році чинні тарифи на газ, опалення і постачання гарячої води не переглядатимуться”, – йдеться в документі.
Проте складний стан в енергетиці та фіскальна консолідація, імовірно, зумовлять поступове коригування цих тарифів у наступних роках.
„Зокрема, припускається початок поступового приведення їх до економічно обґрунтованих рівнів з 2026 року”, – заявили в НБУ.
У НБУ зазначили, що невизначеність із термінами та величиною коригування енергетичних тарифів є суттєвим ризиком для прогнозу інфляції. Подальше відтермінування рішень щодо їх підвищення зумовить нижчу інфляцію, але накопичуватиме дисбаланси, а ціновий тиск лише відкладатиметься на майбутнє.
У США 12 штатів подали до суду на адміністрацію президента США Дональда Трампа через впровадження нових мит. Вони вважають, що підвищення тарифів відбулось з порушенням закону.
Американський президент підвищив мита на іноземні товари використовуючи закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA). Цей закон дає президенту право підвищити мита у відповідь на незвичайні та надзвичайні погрози.
Водночас у позові штатів мовиться, що суд має скасувати тарифи згідно з цим же законом IEEPA, бо Трамп не має тих повноважень, щоб підвищити мита, про які він стверджує.
“За майже 50 років з моменту ухвалення IEEPA жоден інший президент не запроваджував мита на підставі існування будь-якої надзвичайної ситуації в країні, попри глобальні антинаркотичні кампанії, ініційовані США, і тривалий дефіцит торгівлі”, – вказано у позові.
Зазначається, що хоча Конгрес США ухвалив IEEPA, він “ніколи не збирався використовувати його для встановлення тарифів”.
На позов вже зреагували у Білому домі, назвавши такий крок “полюванням на відьом”.
“Адміністрація Трампа як і раніше віддана використанню своїх повних правових повноважень, щоб протистояти особливим надзвичайним ситуаціям, яких зараз зазнає наша країна, таких як нелегальна міграція та потоки фентанілу через наш кордон, а також щорічний дефіцит торгівлі товарами США”, – сказав речник Білого дому Куш Десай.
Своїм позовом коаліція штатів приєдналась до інших груп у США, які подали до суду на адміністрацію Трампа через нові мита. Зокрема минулого тижня позов подала група малих американських підприємств, а ще раніше – правозахисна група New Civil Liberties Alliance.
Позов подали генеральні прокурори таких штатів як Нью-Йорк, Арізона, Колорадо, Коннектикут, Делавер, Іллінойс, Мен, Міннесота, Невада, Нью-Мексико, Орегон та Вермонт.
Генпрокурорка Нью-Йорка Летиція Джеймс зауважила, що Трамп обіцяв покращити життя американців, але його дії з митами матимуть протилежний ефект.
“Його тарифи є незаконними і якщо їх не зупинити – вони призведуть до більшої інфляції, безробіття та економічної шкоди”.
У позові, який штати подали до Суду міжнародної торгівлі США, вимагається припинення взаємних мит по всьому світу, бо їхнє впровадження є порушенням конституції та закону про адміністративні процедури.
Понад 70% американців очікують зростання цін на більшість товарів внаслідок безпрецедентних тарифів, запроваджених президентом Дональдом Трампом.
Як пише „Європейська правда”, такими виявились результати опитування Ipsos на замовлення Reuters.
73% американців очікують зростання цін на широкий перелік споживчих товарів внаслідок запровадження президентом США тарифів проти майже всіх країн світу.
Лише 4% респондентів вважають, що ціни знизяться. Решта сказали, що не очікують суттєвих змін, або не захотіли відповідати.
57% опитаних (у тому числі чверть виборців, які голосують за Республіканську партію) сказали, що виступають проти таких тарифів.
39% респондентів заявили про підтримку такого кроку.
Збір даних для опитування тривав три дні, 4-6 квітня, всього опитали 1027 дорослих по всій території США. Можлива похибка складає три процентних пункти.
Половина опитаних, у тому числі майже всі прихильники республіканців, погодилися з твердженням, що навіть якщо рішення Трампа буде „болючим” у близькій перспективі, це вартує того, щоб США стали сильнішими у довгостроковій перспективі. Інша половина, у тому числі майже всі прихильники Демократичної партії, не погоджуються з ним.
Серед товарів, які підпадуть під мита, – широкий перелік: від діамантів, яєць і зубної нитки до ковбас та м’яса птиці.
Європейська комісія виступила з пропозицією накласти на низку товарів зі США зустрічні мита розміром 25% у відповідь на мита президента Дональда Трампа на сталь і алюміній. Про це у понеділок, 7 квітня, повідомив Reuters, посилаючись на документ, який потрапив їм у розпорядження.
Як зазначається у документі, частина мит набере чинності 16 травня, інші – 1 грудня.
Серед товарів, які підпадуть під мита, – широкий перелік: від діамантів, яєць і зубної нитки до ковбас та м’яса птиці. Мита на мигдаль і сою набудуть чинності з 1 грудня.
Єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович раніше у понеділок заявив, що ці зустрічні мита матимуть менший вплив, ніж раніше оголошена сума в 26 мільярдів євро ($28,45 мільярда).
Агентство додає, що бурбон, вино і молочні продукти були вилучені з початкового списку, який Комісія розглядала в березні.
„Комісія встановила 50% тариф на бурбон, що спонукало Трампа пригрозити 200% контртарифом на алкогольні напої ЄС, якщо блок піде далі. Погроза Трампа занепокоїла Францію та Італію, зокрема, через їхню значну виноробну промисловість”, – пишуть журналісти.
Крім того, на додаток до цих контртарифів, ЄС вже посилив чинні захисні заходи щодо сталі з 1 квітня, щоб скоротити її імпорт на 15%. Комісія також розглядає можливість введення квот на імпорт алюмінію. Країни-члени ЄС мають проголосувати за цю пропозицію 9 квітня.
Статки бізнесмена Ілона Маска вперше з листопада 2024 року опустилися нижче 300 млрд доларів через нову тарифну політику президента США Дональда Трампа.
Зазначається, що у понеділок, 7 квітня, після чергового падіння акцій Tesla Маск втратив ще 4,4 млрд доларів. Згідно з індексом мільярдерів Bloomberg, статки бізнесмена опустилися до 297,8 млрд доларів. Це стало продовженням втрат у розмірі 31 млрд доларів, які Маск зазнав минулого тижня.
Загалом від початку 2025 року мільярдер втратив вже 134,7 млрд доларів. За масштабами понесених збитків за понеділок Маск став шостим найбільшим аутсайдером серед 500 найбагатших людей світу за версією Bloomberg. Як повідомляється, загалом індекс впав на 271 млрд доларів – третій найгірший день за всю історію.
Видання нагадує, що раніше акції Tesla стрімко зросли після перемоги Трампа на виборах, що підняло статки Маска до рекордного рівня.
«Поляризуюча поведінка генерального директора-мільярдера і його активність у соціальних мережах відштовхують потенційних покупців і змушують власників автомобілів Tesla дистанціюватися від його політики і зіпсованого бренду компанії», – додає агенція.
За даними Bloomberg, загалом акції компанії впали більш ніж на 50% з моменту рекордного максимуму в середині грудня 2024 року.
Під оголошені президентом США Дональдом Трампом тарифи потрапила група безлюдних вулканічних островів поблизу Антарктиди, вкритих льодовиками, які є домівкою для пінгвінів.
Про це повідомляє The Guardian, пише „Європейська правда”.
Острови Херд і Макдональд, що є зовнішньою територією Австралії, потрапили під 10-відсоткові тарифи Трампа на товари.
Ці острови є одними з найвіддаленіших місць на Землі, куди можна потрапити на човні з австралійського Перта, а подорож до них триватиме два тижні.
Вони абсолютно безлюдні, і вважається, що востаннє люди відвідували їх майже 10 років тому.
Проте острови Херд і Макдональд потрапили до опублікованого Білим домом списку „країн”, щодо яких буде введено нові торговельні тарифи.
Трамп запровадив для них 10-відсоткові тарифи на товари.
Зовнішні території входять до складу Австралії і не є самоврядними, але мають унікальні відносини з федеральним урядом. До списку Білого дому увійшли такі території, як Кокосові (Кілінг) острови, острів Різдва та острів Норфолк.
Острів Норфолк із населенням 2 188 осіб США обклали тарифом у 29%.
Як зазначалось, у 2023 році острів Норфолк експортував до США товарів на суму 655 тисяч доларів, причому основний експорт становило шкіряне взуття.
Однак Джордж Плант, адміністратор острова Норфолк, заперечує ці дані.
„Немає жодних даних про експорт з острова Норфолк до Сполучених Штатів, і немає жодних тарифів або відомих нетарифних торговельних бар’єрів на товари, що надходять на острів Норфолк”, – сказав він у коментарі The Guardian.
Ще більший подив викликають цифри експорту з островів Херд і Макдональд. На цій території є рибний промисел, але немає ні будівель, ні людського житла.
Попри це, згідно з даними Світового банку з експорту, 2022 року США імпортували з островів Херд і Макдональд товарів на 1,4 млн доларів, майже всі з яких були „машинами та електротехнікою”. Що це були за товари, виданню з’ясувати не вдалося.
За п’ять років до цього обсяг імпорту з островів Херд і Макдональд варіювався від 15 тисяч доларів до 325 тисяч доларів на рік.
Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз висловив здивування тим фактом, що зовнішні території, включно з крихітним островом Норфолк і віддаленими островами, де мешкають пінгвіни, опинилися під прицілом тарифів президента США.
„Для острова Норфолк діятиме тариф 29%. Я не зовсім впевнений, що острів Норфолк є торговим конкурентом гігантської економіки Сполучених Штатів, але це просто показує і ілюструє той факт, що ніде на землі не застраховані від цього”, – заявив Албаніз у четвер.
