Минулого року Сполучені Штати збільшили імпорт деталей для літаків з росії, але запровадили санкції проти компаній з інших країн за ведення бізнесу з Москвою. Нещодавно Вашингтон ввів штрафні заходи проти сербської державної нафтової компанії.
У листопаді Сполучені Штати збільшили імпорт авіазапчастин з росії до найвищого за три роки рівня: імпорт США становив 7,6 мільйона доларів, що є найвищим місячним значенням з лютого 2022 року. Порівняно з листопадом позаминулого року імпорт зріс у 1,6 разу, повідомляє видання Magyar Nemzet.
За перші 11 місяців 2024 року сума закупівлі запчастин сягнула 31,4 мільйона доларів США. Для порівняння: роком раніше – 30,6 мільйона доларів. У листопаді американців найбільше цікавили шасі для літаків і частини до них (було здійснено закупівлю на суму 6,97 мільйона доларів), а також частини до вертольотів та безпілотників (провели закупівлю на 586 тисяч доларів).
Слід зазначити, що основними постачальниками запчастин до США позаминулого місяця були Велика Британія (281 мільйона доларів), Франція (195 мільйонів) і Канада (146 мільйона доларів).
Видання повідомляє, що Вашингтон веде значний бізнес з Москвою, накладаючи санкції на інших. Нещодавно Сполучені Штати запровадили штрафні заходи проти Сербської національної нафтової компанії (NIS), 50% якої належить російській «Газпромнафті», 6,15% – «Газпрому», 29,87% – сербській державі, а решта – дрібним акціонерам.
Цей крок також негативно впливає на компанію Janaf, яка управляє хорватською ділянкою Адріатичного трубопроводу і є найбільшим партнером сербської державної нафтової компанії. Президент Сербії Александар Вучич заявив, що його країна готова викупити частку росіян, якщо до цього дійде.
Україна готується відновити дипломатичні відносини з Сирією та взаємодію міжнародних організацій, повідомив Зеленський.
Президент Володимир Зеленський повідомив про підготовку до відновлення дипломатичних відносин із Сирією. Про це глава держави заявив у відеозверненні у четвер, 2 січня.
„Щойно доповідали міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністр агрополітики Віталій Коваль про їхні перемовини в Сирії та Лівані з новою сирійською адміністрацією, з ліванським бізнесом. Наші перспективи – як безпекові, так і торговельні загалом у цьому регіоні. У цьому році можемо додати ще країни до наших надійних партнерів. Зокрема Сирію. Готуємось відновити дипломатичні відносини з Сирією та взаємодію міжнародних організацій”, – зазначив Зеленський.
Окремо він додав, що також збільшуватимуть торгівлю з Ліваном.
„Наразі із цією країною у нас $400 млн тільки нашого аграрного експорту. Ми готуємось збільшити щонайменше вдвічі. Буде також у 2025 році більше активності в роботі з Африкою. Кожне таке нове партнерство це більші можливості для нашої дипломатії. Більше можливості для нашої економіки”, – додав президент.
Документ спрямований на спрощення торговельних процедур між двома країнами шляхом усунення бар’єрів у торгівлі, розширення доступу до ринків.
Україна та США готові підписати протокол до Угоди про торговельне та інвестиційне співробітництво на початку січня 2025 року. Про це повідомило Міністерство економіки України за результатами зустрічі першої віцепрем’єр-міністерки – міністерки економіки України Юлії Свириденко з торговою представницею США Кетрін Тай у Вашингтоні.
Сторони обговорили оновлення Угоди про торгівельне та інвестиційне співробітництво (TICA), яка була ухвалена 2008 року та висловили спільне бажання найближчим часом підписати протокол до Угоди, включаючи додатки щодо боротьби з корупцією та належної регуляторної практики.
Документ спрямований на спрощення торговельних процедур між двома країнами шляхом усунення бар’єрів у торгівлі, розширення доступу до ринків, стимулювання двостороннього товарообігу та створення прозорих умов для бізнесу.
Особливу увагу приділено захисту інвестицій та розвитку співпраці в енергетиці, інфраструктурі й аграрному секторі, а також наданню Україні технічної підтримки для реалізації економічних реформ та вдосконалення правової бази.
Крім того, сторони обговорили перегляд антидемпінгових заходів щодо імпорту української сталі у США.
Питання двосторонніх затримок платежів стояло на порядку денному ще під час візиту президента Володимира Путіна до Китаю в травні. Для розв’язання цієї проблеми було запропоновано низку рішень, повідомляє Reuters.
Ідеться, зокрема, про використання менших регіональних китайських банків, діяльність яких Вашингтону важко або навіть неможливо виявити.
Бартерна торгівля дозволить Москві та Пекіну обійти проблеми з оплатою, зменшити помітність двосторонніх транзакцій та обмежити валютний ризик.
Китай і росія продовжують розробляти правила для бартерної торгівлі, інформує Reuters, посилаючись на свої джерела.
Топ-менеджер одного з великих російських банків повідомив, що над програмою посилено працюють, але відмовився надати деталі. За словами джерела, наразі ведуться переговори про експорт продуктів харчування.
У міністерствах торгівлі промисловими товарами росії та Китаю на запитання Reuters про бартерну торгівлю не відповіли.
За даними джерел, прозорість більш традиційних торгових інструментів є стримувальним фактором для двосторонньої китайсько-російської торгівлі, особливо з огляду на те, що рф та КНР не мають механізму прямих платежів.
Так, угоду було підписано 3 лютого 2022 року, а президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган схвалив угоду та додатки до неї 1 серпня.
Обсяг двосторонньої торгівлі Туреччини та України у 2023 році становив 7,3 млрд доларів, повідомив 1 серпня міністр торгівлі Омер Болат після зустрічі з першим віце-прем’єр-міністром України Юлією Свириденко.
Він підкреслив, що очікується, що зона вільної торгівлі збільшить обсяги до 10 млрд доларів за короткий період. Болат зазначив, що Туреччина та Україна продовжуватимуть зміцнювати співпрацю та збільшувати взаємну торгівлю та інвестиції на основі спільних інтересів.
„Турецькі компанії братимуть активну участь у реалізації турецько-української робочої групи з відновлення України, яку ми спільно підписали в Стамбулі в січні цього року”, – додав він.
Як зазначила Свириденко, завершення ратифікації угоди про вільну торгівлю з Туреччиною об’єднає всі чорноморські країни, за винятком Росії, в єдиний економічний простір, взаємовигідний для всіх країн.
Туреччина, за її словами, фактично стала хабом для постачання українського зерна в інші країни.
„Ми відправили судна з зерном до країн Африки з Туреччини, включаючи 25 тисяч тонн до Нігерії та 15 тисяч тонн до Судану”, – зазначила міністр.
Серед інших ключових питань – регіональна торгівля, безпека судноплавства та розмінування акваторії Чорного моря. Основними сферами торгівлі між двома країнами є металургія, машинобудування, енергетика, автомобілебудування та зерно.
Genel Müdürümüz ve SAHA İstanbul Yönetim Kurulu Başkanı Sayın @Haluk Bayraktar’ın katılımıyla Ukrayna ile iş birliği imza töreni gerçekleştirdik. 🇺🇦🇹🇷
We held a signing ceremony for cooperation with Ukraine, attended by our General Manager Mr. @Haluk Bayraktar, who serves as… pic.twitter.com/LHib2AncYz
Анкара стала першим з головних комерційних партнерів Єрусалиму, що пішов на такий крок, зазначає Reuters.
Туреччина не відновлюватиме торгівлю з Ізраїлем, попри те, що та приносить 7 млрд доларів щороку, поти поки не буде припинено вогонь та забезпечено постійне постачання гуманітарної допомоги в Газу. Про це заявив міністр торгівлі Туреччини Омер Болат, повідомляє інформагентство Reuters.
Він наголосив, що „безкомпромісна позиція” Ізраїлю та погіршення ситуації в районі Рафах (в притулку для переміщених осіб), спонукали Анкару зупинити весь експорт та імпорт.
ЗМІ зазначає, що Туреччина стала першим з головних комерційних партнерів Ізраїлю, який пішов на такий крок.
Своєю чергою міністр закордонних справ Ізраїлю Ісраель Кац розкритикував такий вчинок президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, на який він пішов у четвер, 2 травня. За його словами, такими діями Ердоган порушує міжнародні торговельні угоди і зазначив, що так себе веде „диктатор”.
Бойовики ХАМАС привітали таке рішення Туреччини та додали, що це підтримує права палестинців.
Після п’ятничної молитви Ердоган заявив, що Туреччина не може бути осторонь „ізраїльських бомбардувань беззахисних палестинців”. Він запевнив турецьких бізнесменів у тому, що Анкара впорається з проблемами, які виникли через таке рішення, а саме „в координації і діалозі” з діловим світом. Турецький президент додав, що вважає, що це стане прикладом для інших країн, які „незадоволені теперішньою ситуацією”.
За словами Омера Болата, Туреччина веде перемовини з „палестинськими братами про альтернативні домовленості, щоб гарантувати, що вони не постраждають від цього рішення”.
Чотири турецькі експортери повідомили для Reuters, що таке рішення стало для них несподіваним. Вони були змушені шукати шляхи відправки товарів до Ізраїлю через треті країни.
Genel Müdürümüz ve SAHA İstanbul Yönetim Kurulu Başkanı Sayın @Haluk Bayraktar’ın katılımıyla Ukrayna ile iş birliği imza töreni gerçekleştirdik. 🇺🇦🇹🇷
We held a signing ceremony for cooperation with Ukraine, attended by our General Manager Mr. @Haluk Bayraktar, who serves as… pic.twitter.com/LHib2AncYz
Обґрунтуванням для блокування рублевих платежів влада Італії назвала можливе використання такої схеми для обходу санкцій.
Італія припинила приймати російські рублі для оплати товарів, що експортуються у РФ. Про це повідомив очільник Італійсько-російської торгової палати (ІРТП) Фердинандо Пелаццо, пише The Moscow Times.
За його словами, таке рішення ухвалив Комітет фінансової безпеки Італії, який об’єднує декілька міністерств.
„Ми почали проводити угоди, все було нормально, умови є прийнятними. Але потім Комітет… нам повідомив, що не рекомендує цю схему”, – розповів Пелаццо.
Обґрунтуванням для блокування рублевих платежів влада Італії назвала можливе використання такої схеми для обходу санкцій. Через це механізм розрахунків у рублях, запущений у лютому, пропрацював лише близько двох місяців.
За даними Центробанку РФ, минулого року російські імпортери оплатили рублями 30% усіх поставлених з-за кордону товарів. При цьому частка рубля в оплаті імпорту з Європи сягала 47,9%.
Загалом із європейських країн до Росії минулого року було ввезено товарів на 78,5 млрд доларів. Порівняно з першим роком повномасштабної війни проти України європейський імпорт до РФ упав на 12,3%, а порівняно із 2021 роком – на чверть.
При цьому імпорт до Росії з країн G7 – США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Японії та Канади – торік упав до мінімуму за два десятиліття. Щомісяця країни G7 постачали до РФ товарів на суму менше 2 млрд доларів, хоча у 2017-2019 роках він сягав близько 5 млрд доларів на місяць.
Комітет із питань міжнародної торгівлі Європейського парламенту на засіданні 9 квітня схвалив продовження на один рік дії угоди про безмитну торгівлю продуктами харчування з Україною з додатковими обмеженнями.
Про це повідомляє „Європейська правда”.
За продовження пільгового режиму торгівлі України з ЄС із урахуванням запобіжників для сільськогосподарських товарів проголосували 26 членів профільного комітету Європарламенту, проти висловились вісім.
Погоджена напередодні домовленість передбачає, що призупинення дії ввізних мит та квот на український експорт до ЄС буде продовжене до 5 червня 2025 року. Водночас вона містить два захисні механізми для захисту ринку Євросоюзу.
Перший механізм – це посилена версія вже наявних обмежень, яка застосовуватиметься на основі регулярного моніторингу Європейської комісії.
Другий, новий механізм зобов’яже Єврокомісію знову запровадити тарифні квоти на імпорт з України м’яса птиці, яєць, цукру, а також вівса, кукурудзи, круп та меду, якщо він перевищить середньоарифметичне значення обсягів, імпортованих у другому півріччі 2021, 2022 та 2023 років.
Дія цього механізму запускається автоматично через 14 днів після виявленого перевищення обсягу експорту, а не 21, як передбачалось раніше. Крім того, він тепер враховує дані про імпорт за довоєнний 2021 рік, а не лише 2022-ий і 2023-ий.
Європейський парламент має остаточно затвердити угоду на пленарному засіданні 24 квітня – останньому для цієї каденції. Потім формальну згоду має надати Рада ЄС. Угода набуде чинності 6 червня 2024 року терміном на один рік.
27 березня у середу 27 послів країн Європейського Союзу знову спробують ухвалити рішення про продовження угоди безмитної торгівлі з Україною.
Про це інформує Європейська правда.
Тиждень тому Європарламентом було попередньо узгоджено компроміс, який потім відхилили через спротив групи країн на чолі з Польщею та Францією. Зустріч представників країн ЄС 27 березня буде вже третьою за останні тижні.
При розрахунку обсягу квот на українську сільськогосподарську продукцію Франція та Польща, за підтримки деяких інших країн, прагнули включити 2021 рік, але тоді обсяг українського агроімпорту був значно нижчим.
Франція та Польща також досі намагаються застосувати кількісні обмеження щодо української пшениці, які наразі стосуються лише цукру та яєць, а після компромісу з Європарламентом – також птиці, круп, вівса та меду. Крім того, Франція пропонує включити до списку ще і ячмінь.
Однак, міністр сільського господарства Бельгії Девід Кларінваль дав зрозуміти у вівторок, що згоди від країн Європейського Союзу на це не було.
„Бельгійці дуже неохоче йдуть на поступки, оскільки внесення змін означатиме подальші переговори з Європарламентом і дуже стислий календар для затвердження угоди, яка має набути чинності 6 червня ще на один рік. Це все перевертає з ніг на голову”, – повідомило джерело у ЄС.
Компанії винесли урок з пандемії й тепер усувають прогалини в ланцюжках поставок з вищою готовністю. Однак їхні видатки також стали значно вищими.
Світова торгівля в біді. У зв’язку з найсильнішою посухою в історії судноплавства кількість переправ Панамським каналом скоротилася до мінімуму. А через напади хуситів компанії намагаються оминати Суецький канал. Минулого року цими шляхами пройшло 18% світової торгівлі. Тепер судноплавні компанії змушені обирати обхідні шляхи, повідомляє The Wall Street Journal.
Це перший випадок, коли судноплавство ускладнилося одночасно на двох ключових морських каналах. Єдине, у чому є впевненість під час планування маршруту, – значні додаткові витрати.
У зв’язку з цим через брак запчастин Tesla і Volvo в січні на два тижні призупинили виробництво автомобілів. Низка компаній з виготовлення одягу вирішила відправляти весняні моделі повітряним шляхом, а не морем, щоб сезонне вбрання вчасно дісталося на ринки.
Під час обмежень через пандемію відправники вантажів перекладали розрахунок за більш високу вартість морських перевезень на споживачів. Тоді тарифи на вантажні перевезення на маршрутах між Азією та Сполученими Штатами були в п’ять разів вищими, ніж сьогодні. Аналітики пояснюють менший вплив нинішніх перебоїв на ціни тим, що компанії винесли урок з пандемії і зберігають більші запаси, щоб зменшувати негативний вплив на ланцюжки поставок.
Ускладнення на Суецькому каналі подовжили середній час доставки приблизно на 10 днів, але це не вплине на споживачів, повідомив Джеспер Бродін, генеральний директор Ingka Group, яка управляє магазинами IKEA. Він додав, що внаслідок пандемії на складах було поповнено запаси.
Інтенсивність руху через Суецький канал на сьогодні знизилася на 40%. Водночас на Панамському, замість звичайних 36 переходів, дозволено лише 18, оскільки немає можливості забезпечити більше води.
