Міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив у середу в Парижі, що уряд Угорщини звернувся до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) із проханням виступити проти внесення банку OTP до списку міжнародних спонсорів війни в Україні.
Сійярто повідомив, що на засіданні Ради міністрів ОЕСР він підкреслив, що наслідки війни в Україні дуже серйозно відчуваються в найближчому сусідстві, до того ж жертвами бойових дій стають і угорці.
«Тому Угорщина вкрай зацікавлена в якнайшвидшому припиненні війни», – заявив він. Міністр також відзначив, що Угорщина здійснює найбільшу гуманітарну операцію в своїй історії, що в країну прибуло більше мільйона біженців, а діти біженців навчаються приблизно в 1300 школах.
Сійярто наголосив, що угорський уряд підтримує програму ОЕСР щодо підтримки України, а також на двосторонній основі допомагає у відновленні лікарень і шкіл, а ще фінансово сприяє функціонуванню важливих установ. «Ми повинні усвідомлювати, що кожен день війни збільшує страждання людей, спричиняє невідому кількість нових жертв і створює масштабні видатки для майбутніх зусиль із відновлення», – підкреслив міністр.
Петер Сійярто також зазначив, що відповідні органи влади України внесли до переліку спонсорів війни банк OTP, який є основним із точки зору національної економіки Угорщини, найбільшим банком країни з близько трьома мільйонами клієнтів, що становить 30 відсотків населення.
«Це абсолютно несправедливо, немає нічого спільного з реальністю, банк не порушив ані українських, ані міжнародних правил», – зазначив Сійярто додавши, що у зв’язку з цим він звернувся до ОЕСР із проханням вжити заходів для видалення фінустанови з переліку. Він також застеріг, що збереження фінустанови в списку створюватиме перешкоди та виклики у поглибленні співпраці з Україною.
Роль Угорщини в організації транзитних перевезень схід-захід, що суттєво сприяє доставці українських сільськогосподарських товарів до країн Африки та Близького Сходу, посилюється, – заявив міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
Компанія Transit-Speed Kft. за підтримки угорської держави побудувала два нові складські приміщення, які надають можливість щодоби перевантажувати вміст 200 вантажівок із широкої колії, що прямує з України.
Значне збільшення перевантажувальної потужності значно посилює роль Угорщини в організації транзитних перевезень зі сходу на захід.
Таким чином Угорщина прагне допомогти країнам Африки та Близького Сходу, які опинилися у складній ситуації, уникнути продовольчої кризи, щоби звідти не почалися нові хвилі міграції.
«Найбільші залізничні перевантажувальні потужності створені на західному кордоні України, в Угорщині, незважаючи на те, що, порівняно з іншими, ми маємо коротший кордон з Україною», – зазначив міністр.
Компанія Mol продовжує вести переговори з оператором системи магістральних нафтопроводів України АТ «Укртранснафта» щодо рівня транзитних зборів, які підвищуватимуться в два етапи найближчими місяцями. Водночас 15 травня 2023 року гендиректор «Укртранснафти» Володимир Цепенда надіслав Mol ноту, в якій зазначив, що обмеження щодо української сільськогосподарської продукції вважають надто жорсткими, і вважають, що угорці не відкриті до подальшого послаблення правил, – повідомляє видання Magyar Nemzet.
За даними видання, у листі гендиректор Укртранснафти зазначив, що отримав наступне повідомлення від президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн: «Якщо в угорців таке ставлення, можете спокійно припинити транспортування сирої нафти до Угорщини по «Дружбі».
Водночас у листі також йдеться про намір вести переговори.
Ноту компанія «Mol» у середу передала міністру зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петеру Сійярто, а також зв’язалася з послом Угорщини в Україні для вжиття відповідних кроків щодо цього питання.
Як відомо, в середині квітня лідери п’яти країн ЄС – Угорщини, Польщі, Словаччини, Болгарії та Румунії – звернулися до Єврокомісії з проханням вжити заходів щодо безмитного ввозу до Європи українського зерна, що завдає шкоди місцевим фермерам. Напередодні Угорщина, Польща, Словаччина та Болгарія в односторонньому порядку ввели заборону на імпорт української сільськогосподарської продукції. Після цього Єврокомісія запровадила заходи щодо чотирьох сільськогосподарських продуктів українського походження: пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшника. Заходи набули чинності 2 травня і триватимуть до 5 червня. Протягом цього періоду пшениця, кукурудза, ріпак та соняшник, що походять з України, можуть продовжувати перебувати у вільному обігу в усіх державах – членах Європейського Союзу, крім п’яти прифронтових держав – членів ЄС: Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. Ці товари можуть надалі бути в обігу або постачатися транзитом через ці п’ять держав-членів за допомогою спільної процедури митного транзиту або відправлятися до країн чи територій за межами ЄС.
Минулого року приблизно зі 125 тисяч угод на ринку нерухомості Угорщини в 2524 випадках покупцями були іноземні інвестори, котрим довелося подати заявку на купівлю нерухомості, з огляду на те, що вони не громадяни країн Європейського Союзу, Європейської економічної зони, Швейцарії, – повідомляє агенція з нерухомості Duna House.
Найбільше заявок на придбання нерухомості, 73 відсотки, стосувалися будинків чи квартир у столиці. Слідом за Будапештом найпопулярнішими були об’єкти в областях Зала, Дьйор-Мошон-Шопрон.
Частка українських покупців зросла на 2,5 відсоткових пунктів порівняно з даними попереднього року. Українці стали четвертою за чисельністю групою покупців нерухомості в Угорщині у 2022 році. Частка російських інвесторів порівняно з 2021 роком зросла на майже 1 процентний пункт, вони переважно купували нерухомість у Хевіз та 13 районі столиці.
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський провів онлайн зустріч з міністром сільського господарства Угорщини Іштваном Надем. Сторони обговорили ситуацію з експортом української аграрної продукції в Угорщину.
Микола Сольський підкреслив необхідність продовження переговорів для досягнення домовленостей з приводу експорту української сільськогосподарської продукції та неприйнятність односторонніх рішень.
Зі свого боку міністр сільського господарства Угорщини запевнив, що транзит для української агропродукції зберігатиметься і надалі.
Сторони домовились провести консультації і найближчим часом зустрітися повторно.
Нагадаємо, що уряд Угорщини слідом за Польщею тимчасово заборонив ввезення з України зерна та насіння олійних культур, а також іншої сільськогосподарської продукції.
Про це інформує Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Угорщина слідом за Польщею тимчасово заборонила імпорт зернових та олійних культур, а також деяких інших сільськогосподарських продуктів з України.
Про це повідомив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь, якого цитує видання 24.hu.
“Уряд зобов’язується представляти інтереси угорських фермерів, і за відсутності дієвих заходів з боку ЄС, він, як і Польща, тимчасово заборонить імпорт зернових та олійних культур з України та деяких інших сільськогосподарських продуктів в Угорщину”.
У своїй заяві міністр зазначив, що продовження нинішніх ринкових тенденцій завдасть настільки серйозної шкоди угорському сільському господарству, що необхідно вжити надзвичайних заходів, щоб запобігти цьому. За його словами, українське сільське господарство, яке працює з виробничими практиками, що більше не дозволені в Європейському Союзі, і, як наслідок, з надзвичайно низькими виробничими витратами, почало експортувати на європейський ринок велику кількість м’яса птиці, яєць і меду, на додаток до зернових і олійних культур, що унеможливило збут продукції угорськими та центральноєвропейськими фермерами.
Він підкреслив, що обмеження на імпорт до Угорщини є тимчасовим і триватиме до 30 червня 2023 року, що може бути достатнім часом для вжиття значущих і довгострокових заходів ЄС для пошуку рішення.
У своєму останньому дослідженні Міжнародний валютний фонд (МВФ) склав рейтинг країн на основі очікуваних економічних показників на душу населення в 2023 році, ВВП Угорщини отримало несподіваний рейтинг.
Більшість найбагатших країн розташовані на двох найбагатших континентах: Північній Америці та Європі, де ВВП на душу населення становить 59 тисяч і 34 тисячі доларів відповідно.
Найбагатша країна Європи – Люксембург, із ВВП на душу населення майже 130 тисяч доларів.
Економічний успіх Люксембургу пояснюється не тільки виробництвом сталі, але й добре функціонуючим фінансовим сектором, який позитивно впливає на ВВП країни, який у 415 разів перевищує економічні показники найбіднішої країни в списку.
Завдяки низьким ставкам корпоративного податку, сприятливому діловому середовищу та висококваліфікованій робочій силі ВВП Ірландії в останні роки почав стрімко зростати і на даний момент на душу населення припадає 107 тисяч доларів. Далі йде Швейцарія з 94 тисячами доларів ВВП на душу населення.
У першу десятку найкращих також увійшли Катар, Норвегія, Сінгапур, США, Ісландія, Австралія та Данія.
Хоча Угорщина не потрапила на вершину списку, все ж опинилася на несподіваній позиції серед 190 учасників. Із 20 119 доларами вона посідає 57 місце, випереджаючи Румунію, Польщу та Хорватію. Незважаючи на те, що Угорщину випереджають Словаччина та Словенія, список, складений відповідно до ВВП країн, все ж свідчить про позитивні результати.
Водночас слід зазначити, що ВВП на душу населення не є точним показником добробуту, оскільки лише дає уявлення про економічні показники країни, не беручи до уваги фактори, пов’язані зі збільшенням виробництва, але які згубно впливають на загальний добробут. Такими є забруднення навколишнього середовища, проблеми зі здоров’ям і збільшення витрат, які, хоча і збільшують ВВП, не сприяють покращенню якості життя.
У кінці списку – найбідніші
Більшість найбідніших країн світу знаходяться в Африці. У Бурунді, найменшій країні Африки з населенням 13 мільйонів, ВВП на душу населення становить 308 доларів, країна посідає останнє місце в списку. Через постійні громадянські війни та високий рівень корупції, з країни до Європи масово вирушають мігранти.
Другий і третій найнижчі показники ВВП на душу населення – у Сьєрра-Леоне та Малаві, де показник ВВП на душу населення приблизно на 200 доларів перевищують показник Бурунді.
Усі 20 найбідніших країн світу, за винятком Ємену, розташовані в Африці.
Спілка фермерів області Веспрем вирішила використати кошти, зібрані на цьогорічному благодійному балі, для допомоги своїм колегам-угорцям на Закарпатті. Тож для фермерів області, які, незважаючи на складну ситуацію, активно долучаються до акції «Хліб угорців», закупили насіння кукурудзи. До ініціативи долучилася й компанія Marton Genetics, яка займається його виробництвом. Тож загалом було зібрано 500 мішків посівного матеріалу.
На Закарпаття вантаж особисто доставили віцеспікер угорського парламенту, президент Національної асоціації аграріїв Угорщини Іштван Якоб та голова угорської Національної сільськогосподарської палати Балаж Дєрфі. На їхню думку, важливо надсилати не зброю, а, наприклад, насіння, щоб фермери мали можливість виробляти те, що є необхідним для громади. За словами посадовців, цього разу вони привезли вантаж не як гуманітарну допомогу, а сплатили за нього імпортне мито.
«500 мішків насіння вистачить, щоб засіяти 500 гектарів землі. Ми привезли їх закарпатським угорським фермерам. Це насіння вони зможуть отримати через Закарпатську реформатську церкву, Спілку угорських підприємців Закарпаття, благодійний фонд Pro Agricultura Carpatika та Товариство угорської культури Закарпаття», – повідомив кореспонденту нашого видання Іштван Якоб.
«Сподіваємося, кукурудза дасть такий великий урожай, як наша любов, з якою ми привезли це насіння. Бажаємо, щоб закарпатські аграрії потребували такої допомоги якомога менше часу. А наразі хочу повідомити, зокрема й від імені своїх колег-аграріїв, що ми будемо підтримувати їх у міру своїх можливостей», – додав Балаж Дьорфі й подякував усім, хто долучився до благодійної ініціативи.
Відтак вдячність за допомогу висловив єпископ Закарпатської реформатської церкви Шандор Зан Фабіан. «Нехай Господь благословить аграріїв-благодійників і дасть щедрий урожай в Угорщині та на Закарпатті, щоб у кожного був хліб на столі», – наголосив він.
Гості з Угорщини відвідали й соціальну пекарню, яка діє на базі Діаконічного центру Закарпатської реформатської церкви, де хліб для тих, хто потребує допомоги, випікають із пшениці, зібраної в рамках акції «Хліб угорців». Затим оглянули будинок для літніх людей, котрий утримує церква. Там наразі перебуває 30 мешканців.
Іштван Якоб повідомив, що в рамках візиту після Берегова вирушать у Велику Добронь, де поспілкуються з місцевими фермерами, а після цього зустрінуться з керівниками сільськогосподарської компанії, яка працює в Сторожниці біля Ужгорода. «Ми подумаємо, як можемо співпрацювати в плані економічного розвитку таким чином, щоб давати не тільки рибу, але й вудку», – зазначив віцеспікер.
Вже зараз можна побачити, що площі під озимими зерновими в Угорщині значно збільшилися, а площі під кукурудзою, як очікується, скоротяться, – зазначив Габор Полгар, виконавчий директор Міжпрофесійної ради з питань організації та продукції Угорської насіннєвої асоціації (VSZT), у відповідь на запит Világgazdaság.
Втім експерти не впевнені в масштабах цієї втрати орних земель. Однак, найімовірніше, що не буде досягнуто рівня, на якому посіви були практично знищені минулого року, тобто це 240 000 га.
Ситуація на ринку кукурудзи багато в чому визначається станом українського сільського господарства, вважає експерт. Хоча його значення в національній економіці зростає, його показники стрімко погіршуються: торік було вироблено на 30% менше зернових та олійних культур, а цього року, за даними Української професійної асоціації, виробництво зерна буде на 37% нижчим, ніж торік, а це означає, що воно буде на 60% нижчим за рівень 2021 року.
Крім того, збирання минулорічного врожаю тільки-но завершилося, тому весняні роботи будуть відкладені або скасовані. Велике питання полягає в тому, що станеться із зерновим коридором, який, як повідомляється, все ще чекає на стадії переговорів. Чинна угода закінчується 18 березня, і Україна намагається прискорити рух суден, тоді як росіяни намагаються його сповільнити, щоб із портів могло вийти удвічі менше суден, ніж заплановано.
Якщо Росія порушить угоду, українська кукурудза експортуватиметься сухопутними каналами, які є вужчими і дорожчими. Це вужчий і дорожчий шлях, ніж морський, та й терміни не настільки важливі. Світовий ринок перебуває в процесі пошуку компромісу між бразильською та американською кукурудзою, тому ЄС, домінуючий імпортер, ще більше покладатиметься на українські товари. Міністерство сільського господарства США (USDA) переглянуло свій березневий прогноз щодо очікуваного врожаю кукурудзи та світових продажів у бік зниження: урожай становитиме 148 млн тонн, а використання – 1 157 млн тонн, тож запаси скорочуються.
Експерт вважає, що українська кукурудза на угорському ринку залишиться за низькими цінами, що не буде сприятливим для все ще потужного виробництва.
Вчора, 18 січня 2023, відбулася зустріч керівників митних та прикордонних відомств двох суміжних держав – України та Угорщини, а також представників національних асоціацій перевізників, на якій сторони обговорили питання вдосконалення Системи раннього повідомлення про виникнення надзвичайних ситуацій на українсько-угорському кордоні.
Як для України, так і для Угорщини залишається найбільш актуальним питання розвитку південно- та центральноєвропейських транспортних коридорів, основним форпостом яких на українсько-угорському кордоні є автомобільний пункт пропуску «Чоп – Захонь».
Як зазначив у своєму виступі очільник української делегації – заступник Голови Державної митної служби України Руслан Черкасський: «Унаслідок збройної військової агресії росії проти України припинили функціонування пункти пропуску на східному та північному кордонах, паралізована нормальна робота морських портів, що призвело до кардинального збільшення навантаження на пункти пропуску на західному напрямку. Ми маємо амбітні плани щодо розбудови нашого західного кордону, аби розвантажити ті 9 пунктів пропуску, які наразі здійснюють переміщення великовантажних автомобілів».
У своєму виступі директор Департаменту організації митного контролю та оформлення Держмитслужби Олег Гоя запропонував провести протягом лютого 2023 року пілотний проект, за результатами якого підписати положення оновленого Меморандуму про запровадження Системи раннього повідомлення про виникнення надзвичайних ситуацій на українсько-угорському кордоні.
Сторонам вдалося обговорити важливі та принципові питання, що стосуються однакової кількості пропускних операцій як на в’їзд до України, так і на виїзд з України. Говорили про залучення 4 контролюючих служб: митників та прикордонників української та угорської сторін для визначення дієвих механізмів взаємодії.
За підсумками проведених міжнародних зустрічей з угорською та словацькою сторонами Олег Гоя дав брифінг представникам ЗМІ щодо основних питань впровадження Системи раннього повідомлення.
«Одним із інструментів зменшення черг є підписання меморандуму з нашими колегами з Угорщини, який передбачає визначення мінімальної кількості транспортних засобів, які мають бути пропущені обома сторонами в обох напрямках», – зазначив Олег Гоя під час брифінгу.
