Кабінет Міністрів продовжив термін, протягом якого громадяни можуть використовувати кошти, нараховані в межах програми «Національний кешбек». Гроші будуть доступні до 31 липня включно.
Уже 3 липня на картки надійдуть виплати за квітень, а також кешбек за пальне, який був запроваджений як тимчасовий інструмент підтримки водіїв навесні.
Водночас усі кошти, включно із залишками «зимової тисячі», можна використовувати до кінця липня. Після цього невикористані кошти автоматично повернуться до державного бюджету.
Окремо уточнюється, що нарахування за травень, червень та наступні місяці належать до другого етапу програми. Для цих коштів діють інші правила: їх можна буде витратити до кінця місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, але не пізніше 30 квітня 2028 года.
«Національний кешбек» продовжує стабільно працювати. Щомісяця виплати отримують понад 5 мільйонів українців. До ініціативи приєдналися майже 1,5 тисячі продавців та понад 2 тисячі виробників, які додали в систему понад 422 тисячі українських товарів», – розповіли в Мінцифри.
Міненерго доручило енергетичним компаніям на тлі навантаження на енергосистему через спеку збільшити ряд дій на забезпечення стабільного проходження пікових періодів споживання.
Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.
Серед доручень — переглянути графіки ремонтів на енергоблоках атомної генерації, щоб збільшити виробництво електроенергії в години максимального споживання.
Також Міненерго хоче у найкоротші терміни завершити аварійно-відновлювальні роботи на тепловій генерації та повернути в роботу обладнання загальною потужністю не менше 300 МВт.
Ще близько 300 МВт доступної потужності планують отримати за рахунок активнішого використання установок зберігання енергії для покриття пікових навантажень.
Окремо Шмигаль доручив посилити залучення когенераційних установок, зокрема газової генерації, та підготувати пропозиції щодо подальшої лібералізації умов для їхньої роботи.
Міненерго також має опрацювати додатковий імпорт електроенергії з країн ЄС, зокрема можливість збільшення імпорту державними підприємствами.
Шмигаль закликав споживачів обмежувати використання електроенергії у пікові години з 17:00 до 22:00, щоб знизити навантаження на систему.
Українські військовослужбовці отримуватимуть додаткові гроші за знищення живої сили ворога або взяття окупантів у полон.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Міністерства оборони.
Згідно з постановою Кабміну від 12 червня 2026 року №768, за взяття в полон російського військового передбачена винагорода у розмірі 100 000 гривень. Якщо ворога захопили одразу кілька українських захисників, цю суму розподілять між ними пропорційно.
За знищення окупанта у стрілецькому або рукопашному бою виплачуватимуть 15 000 гривень. Проте для нарахування цих грошей обов’язково потрібно надати підтвердження у вигляді відеофіксації.
Ці доплати військовослужбовці отримуватимуть разом із основним грошовим забезпеченням. Підставою для нарахування є наказ командира військової частини.
Такий наказ видається до 5-го числа поточного місяця за минулий. Самі ж додаткові гроші захисникам виплачуватимуть до 20-го числа цього ж місяця.
Потреби України у фінансуванні відновлення та модернізації водного сектору на найближчі десять років становлять 17,5 млрд доларів.
Про це інформує Міністерство розвитку громад та територій України.
Про це під час Конференції з відновлення України (URC 2026) заявила заступниця міністра розвитку громад та територій Альона Шкрум.
“Відповідно до RDNA5, прямі збитки у водному секторі вже сягнули 7,8 млрд доларів США, економічні втрати оцінюються у 14,4 млрд доларів, а потреби у відновленні та модернізації становлять 17,5 млрд доларів на наступні десять років”, – зазначила вона.
За словами Шкрум, через масштаби руйнувань відновлення галузі потребує значних інвестицій, зокрема приватних.
У Мінрозвитку повідомили, що нині визначено понад 30 проєктів із потенційним обсягом інвестицій понад 5,7 млрд доларів. П’ять із них реалізовуватимуть саме у водному секторі.
Також триває реалізація Програми відновлення водопостачання і водовідведення України спільно з Європейським інвестиційним банком. У межах програми попередньо відібрано проєкти на 100 млн євро.
Під час конференції URC 2026 Мінрозвитку та ЄІБ підписали грантову угоду на 25 млн євро для співфінансування цих проєктів. Крім того, сторони домовилися розпочати роботу над залученням нового пільгового кредиту ЄІБ на 100 млн євро, який також планують доповнити грантом у 25 млн євро.
На липневому саміті НАТО в Анкарі союзники планують затвердити нові контракти на мільярди доларів, передбачити підтримку України і розширити виробництво зброї.
Також у спільній декларації лідери планують підтвердити відданість статті 5 про взаємну оборону та знову оголосити Росію довгостроковою загрозою, повідомляє Politico.
Саміт відбудеться 7–8 липня в турецькій столиці на тлі критики з боку США через те, що європейські союзники не підтримали Вашингтон у війні з Іраном. Текст спільної заяви, як і минулого року, буде коротким, проте посли країн НАТО все ще узгоджують його деталі, тому фінальний варіант може змінитися.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте прагне зосередити саміт на нарощуванні оборонно-промислового виробництва. Це рішення має об’єднати Альянс і згладити внутрішні розбіжності. Крім того, укладання нових оборонних угод принесе вигоду США, що є важливим економічним аргументом для президента Дональда Трампа.
Раніше Рютте зазначав, що європейські країни та Канада торік збільшили витрати на оборону на 139 мільярдів доларів порівняно з 2024 роком після домовленості виділяти 3,5% ВВП на армію до 2035 року.
У чернетці декларації зафіксували допомогу Україні. Союзники зобов’язуються виділити 70 мільярдів євро на військову підтримку України цього року та обіцяють щонайменше таку ж суму на наступний рік. За даними дипломатів, США не братимуть участі в цьому фінансуванні, а саме питання допомоги Києву може стати найбільш суперечливим на переговорах.
Крім того, через зміну пріоритетів США Європа бере на себе більше відповідальності за власну оборону. Раніше очільник Пентагону Піт Гегсет оголосив про шестимісячний перегляд американської військової присутності в Європі, а Вашингтон скоротив кількість техніки (літаків, підводних човнів і дронів), яку НАТО може використовувати в разі війни. У відповідь європейські члени Альянсу обіцяють інвестувати у системи протиповітряної оборони, безпілотники та засоби глибокого ураження (далекобійні ракети).
Євросоюз виплатить перший транш на суму 3,2 мільярда євро в межах масштабної позики Ukraine Support Loan загальним обсягом 90 мільярдів євро.
Виплата відбудеться у четвер, 25 червня, у день відкриття Конференції з відновлення України у польському Гданську, повідомила єврокомісарка з питань розширення Марта, передає «Інтерфакс-Україна».
Кос також висловила сподівання, що до літніх канікул ЄС встигне відкрити решту п’ять переговорних кластерів з Україною на додаток до першого, який відкрили 15 червня.
Єврокомісарка підкреслила, що жоден офіційний процес розширення не здатний повноцінно охопити те, що Україна зараз робить для Європи, адже в правилах немає розділів про мужність чи стійкість. Вона зазначила, що це рух із двостороннім рухом, і Україна обов’язково стане членом ЄС.
На думку Кос, 90 мільярдів євро мають допомогти Україні скористатися вікном можливостей для перемоги на полі бою. Вона закликала максимально ефективно використати наступні шість місяців, поки Росія не адаптувалася.
В Україні власники житла почали отримувати повідомлення про нарахування податку на нерухомість. Сплатити його мають громадяни, площа квартир або будинків яких перевищує встановлені норми.
Про це повідомляють в Державній податковій службі.
Йдеться про так звані «зайві» квадратні метри: для квартир оподатковується площа понад 60 кв. м, для будинків – понад 120 кв. м, а для комбінованої власності (квартира плюс будинок) – понад 180 кв. м.
За даними податкової служби, розмір податку становить до 1,5% від мінімальної зарплати за попередній рік. У середньому це близько 120 гривень за кожен «зайвий» квадратний метр, однак остаточну ставку визначають місцеві органи влади.
Наприклад, якщо квартира має 65 кв. м, оподаткуванню підлягають 5 «зайвих» метрів. За максимальною ставкою власнику доведеться сплатити близько 600 гривень.
Податкові повідомлення надходять до 1 липня через електронний кабінет платника або рекомендованим листом. Після отримання документа громадяни мають 60 днів для сплати.
У разі несвоєчасної сплати передбачені штрафні санкції.
Водночас законодавство визначає низку винятків. Податок не нараховується на житло, розташоване на тимчасово окупованих територіях або в зонах активних бойових дій, а також на зруйновані чи пошкоджені об’єкти внаслідок війни.
Також звільняються від оподаткування дитячі будинки сімейного типу, житло дітей-сиріт і дітей з інвалідністю, які перебувають під опікою одиноких батьків, а також об’єкти, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю.
Окремі пільги передбачені для багатодітних і прийомних сімей, які виховують п’ять і більше дітей.
Європейський Союз продовжує надавати підтримку Україні: наступного тижня він виділить Києву 2,3 млрд євро у вигляді кредиту, а також готує новий пакет санкцій проти Росії, повідомив у середу в Страсбурзі Марош Шефчович, комісар з питань торгівлі, економічної безпеки та міжінституційних відносин.
Під час дебатів на пленарному засіданні Європейського парламенту, присвячених темам, що обговорювалися на дводенному саміті ЄС, який розпочався у четвер, Шефчович сказав щодо Вірменії: лідери держав-членів розглядають можливість надання підтримки з боку ЄС у зв’язку з політичним та економічним тиском, який чинить Росія на цю країну. У пакеті підтримки, насамперед, передбачено можливість негайного фінансування у розмірі 50 мільйонів євро.
За інформацією MTI, він заявив, що зміцнення конкурентоспроможності «починається вдома», зокрема зі зниження витрат на енергію. З цією метою у липні Європейська комісія перегляне запроваджену у 2005 році систему торгівлі викидами ЄС (ETS1), спрямовану на скорочення викидів парникових газів у промисловості та стримування зміни клімату.
Він наголосив на важливості того, щоб Європа також протистояла зовнішнім викликам у контексті конкурентоспроможності, зокрема, як він підкреслив, через порушення глобальної макроекономічної рівноваги. У цьому контексті, що стосується Китаю, Шафчович звернув увагу на комплексний підхід до європейської безпеки, підкресливши, що Китай залишається ключовим партнером ЄС.
ЄС має й надалі працювати над тим, щоб його політика торговельного захисту була ефективною завдяки диверсифікації та укладанню ще більшої кількості угод про вільну торгівлю. Лише так Європа зможе зміцнити стійкість своєї економіки та сприяти конкурентоспроможності своєї промисловості, додав у своїй промові комісар ЄС.
Українські аграрії підтримують вступ України до Європейського Союзу, однак євроінтеграція не повинна перетворюватися на процес, у якому виробники лише отримують нові вимоги без належної підтримки.
«Ми не заперечуємо проти європейських правил. Навпаки, розуміємо, що це наш шлях, але наполягаємо: аграрний сектор повинен отримати 10-річний перехідний період після вступу України до Євросоюзу. Не зараз, коли навіть немає визначеної дати членства, а саме з моменту вступу. Інакше виробники нестимуть витрати вже сьогодні, не маючи доступу до тих можливостей, які мають фермери країн ЄС», — зазначив Денис Марчук.
Він також повідомив, що під час нещодавніх зустрічей у Брюсселі представники українських аграрних асоціацій озвучили європейським партнерам ключові пропозиції вітчизняного агросектору щодо переговорного процесу. Зокрема, йдеться не лише про необхідність перехідного періоду, а й про доступ українських аграріїв до інструментів підтримки в межах Спільної аграрної політики ЄС, а також до структурних фондів, які можуть бути спрямовані на розвиток переробки, енергоефективності та модернізацію виробництва.
Окремо заступник голови ВАР наголосив на необхідності забезпечення повноцінного доступу української продукції до європейського ринку.
«Якщо ми беремо на себе зобов’язання виконувати всі європейські вимоги — щодо безпечності продукції, захисту рослин, простежуваності виробництва, — то повинні мати доступ і до тих інструментів підтримки, які працюють для фермерів ЄС. Сьогодні європейські виробники отримують субсидії на гектар у межах Спільної аграрної політики, тоді як український аграрій такої підтримки не має. І, безумовно, виконання правил має супроводжуватися повною лібералізацією доступу української продукції на європейський ринок», — підкреслив експерт.
Цей документ відкриває прямий ринок для пасажирських та вантажних перевезень без бюрократичних перешкод.
Раніше жодна українська вантажівка чи автобус не могли легально та за доступним механізмом заїхати в Албанію (і навпаки). Потрібно було отримувати складні додаткові дозволи. Тепер цю проблему вирішили.
Угода також лібералізує вантажні автомобільні перевезення. Албанія стала 37-ю країною, з якою Україна уклала такий безвізовий режим для транспорту.
Документ чітко прописує умови для двосторонніх і транзитних перевезень пасажирів і вантажів територіями обох держав.
Для координації практичних питань країни створять спільну змішану комісію. Вона стежитиме за порядком перевезень, обмінюватиметься статистикою та координуватиме роботу профільних органів.
Офіційно угода набере чинності одразу після того, як Україна та Албанія завершать усі необхідні внутрішньодержавні процедури затвердження. Цей крок дозволить суттєво розширити присутність українських перевізників у Південно-Східній Європі та побудувати нові надійні торговельні маршрути.
