Як зазначили у НБУ, динаміка була зумовлена валютними інтервенціями НБУ та виплатами за державним боргом в іноземній валюті. Ці витрати перевищили надходження від розміщення валютних ОВДП та коштів від міжнародних партнерів.
Валютний ринок і інтервенції
У травні Нацбанк продав на валютному ринку 3,13 млрд доларів. У порівнянні з квітнем обсяг чистого продажу валюти скоротився на 12,4%.
Надходження та боргові виплати
На валютні рахунки уряду надійшло 599,2 млн доларів, зокрема:
498,8 млн доларів — через рахунки Світового банку;
100,4 млн доларів — від розміщення валютних ОВДП.
Водночас на обслуговування та погашення держборгу в іноземній валюті було витрачено 126,2 млн доларів, зокрема виплати іншим кредиторам, Світовому банку та за валютними ОВДП. Окремо Україна сплатила МВФ 274,9 млн доларів.
Інші чинники
Додатково, міжнародні резерви зросли на 441,9 млн доларів за рахунок переоцінки фінансових інструментів та змін валютних курсів.
Попри зниження, обсяг резервів залишається достатнім для покриття 4,7 місяця майбутнього імпорту, зазначили в НБУ.
У 2025 році глобальний капітал, який належить заможним особам, зріс до рекордних 98,3 трильйона доларів.
Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на доповідь французької ІТ- та консалтингової компанії Capgemini, передає Укрінформ.
За даними Світового банку, цю цифру можна порівняти з левовою часткою світового ВВП, який у 2024 році досяг 111 трлн дол.
«Сто трильйонів доларів активів у світі — це просто величезна і приголомшлива сума грошей, і, чесно кажучи, величезна можливість», — сказав керівник відділу стратегічних клієнтів у підрозділі з управління активами BlackRock Inc. Джаред Мерфі, який брав участь у підготовці звіту.
Згідно зі звітом, зростання фондового ринку, спричинене оптимізмом щодо штучного інтелекту, було основним двигуном генерування багатства, що допомогло збільшити кількість мільйонерів у світі майже на 2 мільйони до рекордних 25,3 мільйона.
Активи, як і раніше, були в основному зосереджені в руках надзвичайно багатих людей. У осіб з надзвичайно високим рівнем чистого капіталу, тобто тих, чий статок становить 30 мільйонів доларів або більше, обсяг активів зріс найшвидше серед усіх сегментів багатства, а їхня кількість досягла рекордних 250 000 осіб.
2026 рік має всі шанси стати поштовхом для стрімкого зростання глобального багатства. Майбутнє первинне розміщення акцій SpaceX має призвести до появи нових мільйонерів та мільярдерів і майже гарантовано зробить Ілона Маска першим трильйонером у світі.
Згідно з доповіддю Capgemini, у 2025 році США створили найбільшу кількість мільйонерів порівняно з іншими країнами: їхня кількість зросла на 736 000 і становила загалом 8,7 мільйона. Статки осіб із високим рівнем доходу зросли на 10% порівняно з попереднім роком.
Однак саме Азіатсько-Тихоокеанський регіон зробив найбільший стрибок у створенні багатства на регіональному рівні. Багатство в цьому регіоні зросло на 10,5%, що перевищує темпи зростання в Північній Америці, оскільки стрімке зростання попиту на напівпровідники стимулювало азіатські ринки. Японія та Китай очолили зростання, створивши відповідно 436 000 та 154 000 мільйонерів.
Це контрастує з Близьким Сходом, де кількість заможних осіб скоротилася на 1,4%, частково через зниження цін на нафту та регіональні конфлікти. Дані опитування були зібрані до початку війни США та Ізраїлю з Іраном, яка спричинила зростання цін на нафту та завдала шкоди регіону.
Щодо Європи, то у 2025 році кількість заможних людей у цьому регіоні зросла на 6,5%, що переламало попередню тенденцію до спаду. Це зростання пов’язують зі зниженням інфляції та стабілізацією фондових ринків. Особливо високі темпи зростання продемонстрував ринок Люксембургу, де кількість заможних людей збільшилася на 13,5%.
Зі зростанням багатства зростала й нерівність доходів, що поглиблювало так звану K-подібну економіку. За даними Федеральної резервної системи США, у четвертому кварталі 2025 року 1% найбагатших домогосподарств США володіли майже 32% всього багатства країни. Це найвища частка з моменту початку збору даних ФРС у 1989 році.
Попри повномасштабну війну та заклики до повної економічної ізоляції держави-агресора, сотні російських торгових марок зберігають свої юридичні права на українському ринку. Понад 1,3 тис. торгових марок російського походження досі залишаються під юридичним захистом в Україні, а 16 із них змогли офіційно продовжити термін дії своїх свідоцтв в Українському національному офісі інтелектуальної власності та інновацій вже після початку повномасштабного вторгнення.
Найбільша кількість таких брендів зосереджена у сфері реклами та бізнес-послуг.
З початком великої війни в Україні запровадили суворий мораторій на будь-які реєстраційні дії для резидентів Російської Федерації та Білорусі. Ця заборона унеможливлює продаж брендів, передачу прав власності на ТМ чи проведення інших аналогічних комерційних операцій. Проте чинне законодавство містить суттєву прогалину: воно не забороняє автоматичне або планове продовження строку дії вже наявних свідоцтв. Саме цією юридичною лазівкою скористалися власники російського бізнесу.
За даними моніторингу, Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій від 24 лютого 2022 року офіційно подовжив державний захист для 16 російських торгових марок. Серед них:
Протиепілептичний медичний препарат «Альгерика»;
Алкогольний бренд «Смирновъ»;
Графічне зображення відомої марки молочної продукції «Простоквашино» (продовжено як окрему ТМ).
Зазначимо, що у 196 торговельних марок вже сплив термін дії свідоцтва, однак у реєстрах вони досі відображаються як чинні – до моменту офіційної публікації відповідних змін. Тож фактична кількість активних торгових марок може бути дещо меншою, але юридично ситуація виглядає саме так.
Україна та Туреччина зміцнюють партнерство в енергетичній сфері та розглядають можливість створення нового маршруту постачання газу з використанням української газотранспортної системи та підземних сховищ.
Про це після зустрічі з турецьким колегою Альпарсланом Байрактаром 2 червня повідомив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль у Телеграм-каналі.
«Маємо значний потенціал для поглиблення співпраці як на міждержавному рівні, так і між нашими компаніями. Зокрема, зацікавлені у створенні нового маршруту постачання газу з використанням української газотранспортної системи та підземних сховищ», – написав він.
За його словами, цей проєкт може забезпечити до 5 млрд кубометрів газу на рік не лише для України, а й для країн Центральної та Східної Європи. Шмигаль наголосив, що Україна та Туреччина вже працюють над його комерційною та технічною моделлю.
Також він повідомив, що політики обговорили потреби України в контексті підготовки до наступного опалювального сезону. А окрему увагу приділили реалізації домовленостей між президентами Зеленським та Ердоганом щодо енергетичного партнерства та зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні.
Окрім цього, Україна та Туреччина розглядають можливість спільної розробки газових родовищ у Чорному морі.
«Дякую Туреччині за відкритість до співпраці та готовність перетворювати наявний потенціал на конкретні рішення», – написав Шмигаль.
31 травня 2026 року Кабінет Міністрів України завершив дію програми кешбеку, який водії отримували за придбане пальне. Його запровадили у відповідь на паливну кризу через війну в Ірані.
За інформацією Кабміну, за час дії програми, з 20 березня, нею скористалися майже 2,3 млн українців.
Кешбек на пальне Уряд запровадив у березні 2026 року як тимчасовий антикризовий інструмент у відповідь на різке зростання світових цін на нафтопродукти через загострення ситуації на Близькому Сході. Програма була орієнтована насамперед на власників автомобілів масового сегмента, для яких витрати на пальне є відчутною частиною сімейного бюджету. 91% користувачів програми — власники автомобілів бюджетного класу з невеликим об’ємом двигуна.
“За трохи більше ніж два місяці роботи програми 2,3 млн українців отримали кешбек від держави. До програми також долучилися понад 220 операторів АЗС – від великих мереж до локальних заправок. Це підтверджує високу затребуваність такого інструменту підтримки в період цінового шоку”, – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів.
Кешбек нараховувався автоматично під час безготівкової оплати пального на АЗС, що брали участь у програмі. Розмір компенсації становив 15% на дизельне пальне, 10% на бензин та 5% на скраплений газ.
Запровадження кешбеку на пальне було частиною комплексної урядової політики реагування на паливну кризу. Паралельно держава працювала над забезпеченням безперебійних поставок нафтопродуктів на внутрішній ринок та недопущенням дефіциту пального.
Кешбек на пальне від початку розглядався як тимчасовий інструмент підтримки та завершується відповідно до затверджених строків.
Водночас програма “Національний кешбек” продовжує працювати. Нині нею користуються понад 5 млн українців, які отримують компенсацію за купівлю товарів українського виробництва.
Накопичені кошти кешбеку можна використати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книжок і товарів українського виробництва, а також спрямувати на благодійність чи підтримку ЗСУ.
Накопичені кошти кешбеку на пальне необхідно використати до 30 червня 2026 року включно. Після цього невикористаний залишок буде повернуто до державного бюджету.
У Астані проходять переговори керівників ЄАЕС: інтеграція штучного інтелекту, спільні цифрові ринки, торговельні коридори, 12-й рік існування блоку, обсяг торгівлі може перевищити рекорд 2025 року.
Завдяки цифровій трансформації та штучному інтелекту країни Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), лідери яких зібралися на дводенний саміт в Астані, мають намір поглибити свою економічну інтеграцію.
Під час переговорів на високому рівні держави-члени обговорили створення єдиного цифрового середовища, яке забезпечить безперешкодний ринок у спільному економічному просторі площею понад 20 мільйонів квадратних кілометрів.
Делегації зосередилися на торгівлі, спільних проєктах, а також на розробці спільних цифрових інструментів та систем штучного інтелекту, покликаних зміцнити співпрацю та зменшити роздробленість блоку.
Минулого року внутрішня торгівля в союзі зросла більш ніж удвічі, а товарообіг із третіми країнами зріс на 72 відсотки. Близько 90 відсотків розрахунків уже здійснюються в національних валютах, тоді як держави ЄАЕС також розглядають можливість запровадження єдиної транзитної системи.
За словами президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва, завдяки процесам, що відбуваються під впливом цифровізації, обсяг торгівлі між членами ЄАЕС цього року може зрости приблизно на 6 відсотків і перевищити 85 мільярдів євро після 80 мільярдів минулого року.
Він додав, що зростання ВВП країн ЄАЕС до 2026–2027 років оцінюють приблизно у 2,5 відсотка.
ЄАЕС, що існує вже дванадцятий рік, утворює єдиний інтегрований ринок та зону вільної торгівлі для п’яти своїх членів – Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану та Вірменії.
Блок уже уклав угоди з низкою країн, серед яких Сербія, В’єтнам, Об’єднані Арабські Емірати, Монголія та Індонезія. Китай є найважливішим партнером блоку, на який припадає близько третини зовнішньої торгівлі.
Інтеграція за допомогою штучного інтелекту
Токаєв зазначив, що Казахстан, як черговий голова ЄАЕС, запропонував практичне застосування штучного інтелекту для реалізації так званих чотирьох свобод блоку з метою зміцнення конкурентоспроможності держав-членів.
Країни-члени також запропонували спільні принципи відповідального використання штучного інтелекту, а також створення спільних обчислювальних потужностей і спільно розроблених моделей.
Тим часом Росія ініціювала проведення наступного року форуму високого рівня з питань штучного інтелекту з метою поглиблення співпраці щодо вітчизняних моделей ШІ, а також об’єднання інформаційно-комунікаційної та енергетичної інфраструктури, повідомив президент Росії Володимир Путін.
На практиці вже реалізуються пілотні проєкти на рівні ЄАЕС.
У Казахстані державні органи та стартапи розробили кілька цифрових асистентів, що працюють на основі штучного інтелекту, щоб мешканці могли легше орієнтуватися в правовому та регуляторному середовищі.
За словами Дмитра Муна, заступника міністра з питань штучного інтелекту та цифрового розвитку, ці юридичні ШІ-асистенти служать для спрощення законодавства, зменшення бюрократії та забезпечення більшої доступності регуляторної системи для громадян і підприємств.
Деякі з цих інструментів наразі також тестуються з метою спрощення процесів між державами-членами.
Торгові коридори та модернізація логістики
За офіційними даними, близько 85 відсотків товарів, що прямують з Китаю до Європи, проходять через Середній коридор.
Поряд із TDN, що пролягає вздовж транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, та цифровим транспортним коридором, все ширше застосовується штучний інтелект. Очікується, що разом ці заходи можуть збільшити експорт несировинних товарів приблизно на 30 відсотків протягом наступних двох років.
За словами Армана Саккалієва, міністра торгівлі та інтеграції Казахстану, мета країни полягає у створенні повністю інтегрованої логістичної екосистеми, спираючись на основні транспортні маршрути, що включають Середній та Північно-Південний коридори.
Мета, за його словами, полягає в тому, щоб Казахстан став ключовим регіональним вузлом, де перетинаються транспортні маршрути та зосереджуються великі експортні потоки.
Згідно з планом, до 2030 року має бути створена повноцінна система, в якій обсяг перевезених вантажів досягне близько 10 мільйонів тонн. Робота вже ведеться, зокрема, у напрямку модернізації залізничної мережі та нових інфраструктурних інвестицій.
Візит Путіна та двосторонні угоди
Саміт відбувся після державного візиту Путіна до Казахстану, під час якого дві країни домовилися про сім ключових напрямків співпраці та підписали ширший пакет угод у сферах енергетики, транспорту, фінансів, освіти та промислового розвитку.
Росія залишається найбільшим інвестором Казахстану, до цього часу вклавши майже 25 мільярдів євро, і має намір і надалі збільшувати цю суму. Крім того, Росія будує першу атомну електростанцію Казахстану вартістю близько 14 мільярдів євро.
За словами Путіна, електростанція покриватиме близько 20 відсотків споживання електроенергії Казахстану, а умови фінансування подібних проєктів відповідають міжнародній практиці.
Він зазначив, що проєкт також залучає російські промислові потужності через замовлення обладнання та довгострокові контракти на технічне обслуговування, одночасно зміцнюючи співпрацю двох країн у сфері уранової та ядерної технології.
На думку казахської сторони, інвестиція одночасно служить енергетичній безпеці країни та означає крок вперед від експорту сировини до технологічного співробітництва з високою доданою вартістю.
У 2026 році вартість хліба в Україні може зрости на 25%. Основний вплив на ціну має не вартість зерна, а витрати на виробництво.
Про це в коментарі РБК-Україна сказав заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
За словами експерта, частка пшениці у собівартості хліба становить лише 20-25%. Основні витрати формують:
енергоносії;
логістика;
заробітні плати.
В умовах війни всі ці складові суттєво подорожчали. Додатково на ринок впливає валютний фактор, адже частина обладнання та матеріалів закуповується за кордоном – у євро та доларах.
Коментуючи прогноз щодо можливого росту цін восени, Марчук підтвердив, що така тенденція є цілком реальною.
„У 2026 році ми будемо бачити здорожчання хліба в середньому на 25%”, – каже експерт.
Водночас перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко в коментарі РБК-Україна висловив іншу думку.
За його словами, причин для різкого стрибка цін чи дефіциту влітку немає. Через удари по енергоструктурі та використання генераторів під час спеки він не виключає лише незначне подорожчання всього асортименту в межах 5% (на 1-1,5 грн за буханку). Але якщо ситуація з енергетикою буде стабільна, то ціни вдасться втримати.
Водночас якщо ситуація на продуктовому ринку залишатиметься нерівномірною, частина товарів може подорожчати ще сильніше.
За словами Марчука, окремі категорії продуктів здатні зрости в ціні до 50%, тоді як інші – навпаки дешевшатимуть через сезонне збільшення пропозиції.
Світові ціни на нафту продемонстрували зростання після того, як Іран заявив про удар по американській авіабазі у відповідь на нові атаки США.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє агенція Reuters.
“Ціни на нафту підскочили на понад 3% у четвер після того, як Корпус вартових ісламської революції заявив про атаку на авіабазу США у відповідь на удари військ США поблизу аеропорту Бандар-Аббас”, – йдеться у повідомленні.
Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 3,51 долара, або 3,72%, до 97,8 долара за барель, тоді як активніший серпневий контракт зріс на 3,63% – до 95,6 долара за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) також додала 3,73%, піднявшись до 91,99 долара за барель.
Обидва еталонні сорти напередодні втратили понад 5%, досягши найнижчого рівня за місяць на попередній сесії через можливість угоди між США та Іраном про припинення війни та відновлення руху Ормузькою протокою.
Однак Корпус вартових ісламської революції Ірану заявив у четвер, що атакував авіабазу США після того, що вони назвали ранковою атакою США поблизу аеропорту Бандар-Аббас.
Представники КВІРу попередили, що будь-яке повторення “агресії” призведе до “ще рішучіших” дій.
Американські військові завдали нових ударів по цілях в Ірані, що, на думку офіційних осіб, становили загрозу для американських військ та комерційного морського сполучення в протоці, повідомив Reuters американський чиновник.
“Постачання нафти залишається обмеженим, і ключові суперечливі пункти ще не вирішені”, – заявив стратег компанії ANZ із сировинних товарів Деніел Гайнс.
Додатковим чинником зростання ціни стало скорочення запасів нафти у США.
Згідно з даними Американського інституту нафти (API), впродовж минулого тижня вони зменшилися на 2,8 млн барелів. Це стало шостим поспіль тижнем зниження запасів. Офіційні дані Управління енергетичної інформації США (EIA) очікуються пізніше сьогодні.
Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про зміни до державного бюджету, який передбачає збільшення видатків на 1,56 трильйона гривень.
Про це стало відомо із трансляції засідання парламенту: за законопроєкт №15224 проголосували 240 народних депутатів, повідомляє Цензор.НЕТ.
Документ передбачає суттєве збільшення фінансування сектору національної безпеки й оборони.
Кошти надходитимуть у межах зовнішньої фінансової допомоги від Європейського Союзу.
Також законопроєкт визначає цільове спрямування військового збору та вивізного мита на товари військового призначення. Їх планують спрямувати на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ, закупівлю озброєння та оновлення військової техніки.
Окремо, документ передбачає збільшення резервного фонду державного бюджету на 40 мільярдів гривень.
Ще 40 мільярдів планують виділити на реалізацію комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст.
Після голосування Верховна Рада доручила бюджетному комітету доопрацювати законопроєкт до другого читання за скороченою процедурою.
Україна разом з кількома десятками країн розгортає виробництво дронів за кордоном. Серед партнерів – Норвегія, Нідерланди, Румунія, Німеччина та інші.
Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна „”Дрон-дипломатія”. Як Україна запускає експорт зброї через Drone Deals та що це дасть”
Схема співпраці з Європою чітко поділена: українська сторона приносить бойовий досвід, готовий продукт і швидке оновлення технологій. Європейський партнер – гроші, виробничі потужності, сертифікацію та доступ до власних ринків.
„Іде процес, можна сказати, об’єднання, де до України ставляться не як до ресурсної бази, а як до рівноцінного партнера, а подекуди навіть до партнера, у котрого є більше досвіду і можливостей”, – описує ситуацію експерт у сфері дронів і робототехніки Валерій Яковенко.
Паралельно у червні минулого року з’явилася ініціатива Build with Ukraine. Вона передбачає відкриття виробничих ліній на території союзників – там, де немає загрози обстрілів.
Виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко виділяє кілька ключових напрямів.
„Перший – Німеччина. Це один із найбільш практичних треків саме по спільному виробництву. Дуже активні і наші північні партнери: Данія, Фінляндія, Норвегія, частково Латвія. Також я б назвав Велику Британію. Там співпраця також вийшла на рівень виробничих потужностей і довгострокових програм”, – зазначає він.
Серед конкретних прикладів:
Culver Aerospace і Copenhagen Global A/S – виробнича кооперація в галузі безпілотників;
TENCORE і фінська INSTA – наземна роботизована платформа TerMIT;
Remtecnology і фінська New Paakkola – наземна роботизована платформа LEGIT.
Київ і Осло запускають перше спільне виробництво українських безпілотників на норвезькій території. Йдеться про кілька тисяч дронів для Сил оборони України.
З Нідерландами вже є домовленість про спільний випуск дронів, а також ширшу взаємодію – по ракетах, засобах радіоелектронної боротьби та інших оборонних технологіях.
Румунія підписала з Україною заяву про намір виробляти українські оборонні системи, зокрема дрони, на своїй території. Там планується розгорнути складання безпілотників від „Диких Шершнів” та ряду інших компаній.
„З Францією трек більше політико-промисловий: є рамка для розвитку спільного виробництва і глибшої оборонно-промислової співпраці”, – додає Федірко.
На рівні Євросоюзу діє програма SAFE – вона дає змогу залучати українські оборонні підприємства до ланцюгів постачання та спільних закупівель ЄС.
„Drone Deals, інші формати спільного виробництва, в тому числі в рамках програми SAFE і інших моделей, дозволяють будувати довгострокові стратегічні партнерства”, – каже віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.
