Україна залишається гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн, адже українські аграрії змогли зібрати ледь не вчетверо більше пшениці, ніж споживання всередині країни
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, пише “Інтерфакс-Україна”.
“Українські аграрії вже зібрали близько 40 млн тонн нового врожаю. Урожай пшениці цього року становив близько 22 млн тонн. Внутрішнє споживання — близько 6 млн тонн. Тобто Україна зібрала пшениці ледь не вчетверо більше, ніж споживання всередині країни. Це дозволяє нам залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн”, — зазначив Шмигаль.
Крім того, набирає обертів ринок розмінування сільгоспземель.
“Уже є заявки на розмінування майже 5 тисяч ділянок загальною площею понад 21 тис. гектарів. Проходять перші аукціони в системі Prozorro”, — додає Прем’єр.
Цьогорічний урожай прогнозується на рівні понад 79 млн тонн. Це на 10% більше, ніж торік.
Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський у рамках участі в засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства провів зустріч з Міністром сільського господарства, рибальства та продовольства Королівства Іспанія Луїсом Планасом Пучадесом.
У переговорах також взяв участь заступник Міністра агрополітики Маркіян Дмитрасевич.
Сторони обговорили ситуацію в агросекторі України. Зокрема, експорт та транзит української сільськогосподарської продукції, підтримку аграріїв.
Микола Сольський повідомив, що ведеться активна робота щодо збільшення обсягів експорту сільськогосподарської продукції. За його словами, з портів Одеси у вересні-жовтні вже вийшло понад 20 суден з різним вантажем, в тому числі, агропродукцією.
Також, зазначив Міністр, збільшуються обсяги транзиту агропродукції через Дунайські і румунські порти, такі як Констанца.
Міністр агрополітики розповів, що цьогорічний урожай прогнозується на рівні понад 79 млн тонн. Це на 10% більше, ніж торік.
Водночас Микола Сольський зауважив, що через постійні обстріли портів страждає інфраструктура, тому Україна потребує посилення протиповітряної оборони. Крім того, потрібна підтримка українським аграріям, які постраждали через повномасштабне вторгнення росії.
Зі свого боку Луїс Планас Пучадес зауважив, що Іспанія уважно стежить за розвитком подій і буде надалі підтримувати Україну. У тому числі, підтримує розширення шляхів експорту, щоб українські аграрії могли продати сільськогосподарську продукцію.
Засідання Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства проходить 23-24 жовтня в Люксембурзі.
Погода цьогоріч була сприятливою для ярих посівів, тож хорвати задоволені врожаями. З іншого боку, закупівельні ціни виявилися настільки низькими через український імпорт, що, незважаючи на хороший урожай, багато фермерів боїться банкрутства.
Цього року хорватські фермери зібрали в середньому 7,4 тонни з гектара та загалом 2 мільйони тонн кукурудзи з полів, що вдвічі перевищує внутрішні потреби. Це на 21 відсоток більше, ніж минулого року, водночас, значно менше, ніж у рекордному 2020 році, коли в країні було намолочено понад 2,3 мільйона тонн зерна. Проте цьогорічний урожай, як і минулорічний, обіцяє стати кращим за якістю, ніж той, який отримали три роки тому, адже цього разу кукурудза не потерпала від хвороб, хоча через сильні дощі її вологість висока.
Найкращий урожай був у Східній Славонії, яка традиційно вважається коморою країни, де з гектара в середньому зібрали 8,1 тонни кукурудзи. Статистику дещо погіршила врожайність полів у Південній Далмації, оскільки там зібрали лише 5,4 тонни кукурудзи. Незважаючи на рясний урожай, хорватські фермери не задоволені, оскільки закупівельні ціни виявилися значно нижчими, ніж минулого року. Найбільший хорватський зернотрейдер цього року платить за кукурудзу 132 євро за тонну, що приблизно на 170 євро менше, ніж торік.
Закупівельні ціни падають
У Хорватії також добре вродили соняшник і соя. Аграрії зібрали в середньому 3,1 тонни соняшнику з гектара, сої – 3 тонни. Це приблизно на 10 відсотків більше, ніж минулого року. Проте закупівельні ціни на ці культури також різко впали. Минулого року за тонну соняшнику платили 550 євро, цього року – лише 280. Так само різко подешевшала соя, за яку в 2022 році платили 590 євро за тонну, а цього року – лише 356 євро.
Фермери засмучені
Більшість хорватських фермерів очікувала цін, подібних до минулорічних, до того ж розхідні матеріали та паливо також подорожчали. Однак закупівельні ціни настільки низькі, що більшість виробників цього року не отримають прибутку, багато хто боїться банкрутства. Аграрії звинувачують у тому, що відбувається, ситуацію щодо великої кількості зерна, котре надходить з України до Європи. У попередні роки хорвати продавали значну частину свого врожаю за кордон, але тепер європейські покупці воліють купувати менш якісне, але дешевше українське зерно.
Українська зернова асоціація оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її на 7,8 млн т – до 76,8 млн т зернових та олійних.
Про це повідомляє УЗА.
У 2022 році врожай, за оцінкою УЗА, склав 73,8 млн т зернових та олійних.
“Збільшення прогнозу цьогорічного врожаю викликане сприятливими погодними умовами і кращою врожайністю культур, аніж очікувалося, хоча засіяні площі менші у порівнянні з минулим роком на 2,2 млн га”,- йдеться в повідомленні.
Експорт з України за цих умов в новому сезоні 2023/2024 потенційно може скласти майже 48 млн т. У минулому сезоні (який закінчився 30 червня 2023) за оцінкою УЗА експорт сягнув 58 млн т. Виручка України від експорту зернових, олійних та олії сягнула за минулий маркетинговий рік становила близько 20 млрд доларів.
Міністерство аграрної політики України у зв’язку зі сприятливими погодними умовами поліпшило прогноз урожаю у 2023 році приблизно на 4%, повідомив міністр Микола Сольський в ефірі національного телемарафону.
“Ми скоригували прогноз нашого врожаю цього року порівняно з торішнім … на 10% вниз. Але погода дійсно цього року, станом на сьогодні, тьху-тьху-тьху-тьху, аби й далі так було, вона досить хороша, скажімо так, обережно. І ми вже скоригували в кращий бік цей прогноз: ми думаємо, що падіння буде на відсотків +/- 6 порівняно з минулим роком. Це попередньо, тому що попереду ще кілька місяців”, – сказав міністр.
Він уточнив, що початковий прогноз базувався на спричиненій логістичними проблемами зміні структури посівних площ на користь дорожчих культур, але з меншою врожайністю (наприклад, соя або соняшник замість кукурудзи), а також меншими вкладеннями в землю.
Сольський уточнив, що вже кілька тижнів триває збирання ріпаку, ячменю та пшениці.
“Ріпаку (буде) як минулого року, можливо, навіть трохи більше. Ячмінь – менше, оскільки менше посадили, відсотків на 15-20. І пшениці буде менше, оскільки менше посадили. Сподіваємося компенсувати яровими культурами восени, але не будемо загадувати”, – зазначив міністр.
Як повідомлялося, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький наприкінці червня спрогнозував урожай зернових цього року на рівні близько 46 млн тонн порівняно із 53,1 млн тонн у попередньому сезоні.
Водночас Укргідрометеоцентр на початку липня дав більш оптимістичну оцінку – близько 49,6 млн тонн.
Деякі українські фермери не змогли зібрати врожай цього року, оскільки їхні поля були заміновані або повністю знищені росіянами під час бойових дій.
Ситуація була висвітлена у великому звіті на сайті modernfarmer.com.
Україна є одним із найбільших у світі виробників пшениці, соняшнику та ячменю. Країна значною мірою залежить від сільського господарства, і втрати в цьому секторі зараз оцінюються майже в 9 мільярдів доларів. Пошкодження зерносховищ внаслідок бомбардувань і обстрілів були дуже серйозними, а втрати зерна оцінюються приблизно в 12 мільйонів тонн.
Під час посівної багатьом фермерам довелося вирішувати, чи варті їхні поля того, щоб ризикувати життям. Українських фермерів можна умовно розділити на три групи. Перші були змушені покинути свої господарства. Їхні землі були приведені в непридатність росіянами або знаходяться на окупованій території вздовж південного та східного кордонів країни. Друга група фермерів все ще має доступ до своєї землі, але не може вивезти свою продукцію з країни, оскільки звичні експортні порти заблоковані росіянами, що спричинило затори на транспорті та різкі коливання цін на зерно в Центральній Європі.
Андрій Дикун, голова Всеукраїнської аграрної ради, повідомив, що зернові склади переповнені, а відвантаження припинені, експорт зведений до мінімуму, а частина зерна на складах на окупованих територіях зіпсована або знищена в результаті бомбардувань складів і зерносховищ. Інформація про те, скільки зерна було викрадено, відсутня.
Серед труднощів, з якими стикаються фермери, є й такі: вони не знають, на яку кількість наземних мін і вибухонебезпечних предметів їм доведеться наткнутися по всій країні. Гуманітарні організації прибули до України, щоб розпочати розмінування, але вони не мають достовірної інформації про площу замінованих територій. Вони лише знають, що ця робота займатиме роки…
Однією з компаній із розмінування є FMC Corporation, глобальна агротехнологічна компанія, що базується в США, але має дочірні підприємства по всьому світу. Компанія працює у партнерстві з The HALO Trust, гуманітарною організацією, яка займається розмінуванням колишніх зон бойових дій. FMC надає фінансову підтримку команді HALO; 3% їхнього доходу в Україні йде на розмінування. За словами генерального директора Марка Дугласа, це лише початок підтримки, яку FMC має намір надавати.
На додаток до фінансової підтримки зусиль із розмінування, FMC згорнула всю свою присутність у Росії протягом двох тижнів після вторгнення. Дуглас каже, що це було частково гуманітарним рішенням, а частково – бізнес-рішенням. Близько 80 російських військовослужбовців залишилися в Росії. Такий раптовий вихід також мав фінансові наслідки – він обійшовся компанії приблизно в 25 мільйонів доларів.
„У мене ніколи не було зустрічі з президентом європейського підрозділу, на якій ми мали б домовитися про купівлю супутникових телефонів, бронежилетів та іншого спорядження для наших співробітників. Це не звичайний бізнес, – зазначає Дуглас. – Приємно усвідомлювати, що ми робимо правильні речі для наших співробітників і народу України”.
За словами голови Всеукраїнської аграрної ради Дикуна, найбільшою перешкодою для фермерів по всій країні на даний момент є замінована земля, а надалі постає також проблема з транспортом, а точніше нестача мікроавтобусів через війну. Фермерам потрібні вантажівки-пікапи, тому що з їхньою допомогою легко обробляти і транспортувати зерно. Зараз Рада звертається до Європи, США та Канади з проханням надати такі транспортні засоби, які можна було б доставити в Україну для надання допомоги.
У 2022 році врожай зернових в Україні може становити від 54,1 до 55,7 млн тонн у порівнянні з рекордними 86 млн тонн через російське вторгнення.
Про це повідомив аналітик „АПК-Інформ”, передає Reuters.
Зазначається, що цьогорічний врожай може складатись з 19 млн тонн пшениці, 30 млн тонн кукурудзи та 5,5 млн тонн ячменю. На думку експерта, менший урожай і логістичні труднощі можуть скоротити експорт у 2022/23 липні-червні до 22,6-38,8 млн тонн.
Водночас виробництво соняшникової олії в Україні може становити від 3,5 до 4,9 млн тонн у сезоні 2022/23 порівняно з 5 млн тонн у 2021/22, повідомив у суботу аналітик АПК-Інформ.
Прогнозується, що експорт соняшникової олії може становити від 3,0 до 4,6 млн тонн у 2022/23 роках залежно від урожаю насіння соняшнику та логістичної ситуації.
[type] => post [excerpt] => У 2022 році врожай зернових в Україні може становити від 54,1 до 55,7 млн тонн у порівнянні з рекордними 86 млн тонн через російське вторгнення. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1664104020 [modified] => 1664046836 ) [title] => Цьогорічний врожай зернових в Україні може зменшитись майже на 30 млн тонн у порівнянні з минулим роком [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=29781&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 29776 [uk] => 29781 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 29777 [image] => Array ( [id] => 29777 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/ukran-hajo-556171.jpg [original_lng] => 179224 [original_w] => 1125 [original_h] => 633 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/ukran-hajo-556171-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/ukran-hajo-556171-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/ukran-hajo-556171-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/ukran-hajo-556171-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/ukran-hajo-556171.jpg [width] => 1125 [height] => 633 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/ukran-hajo-556171.jpg [width] => 1125 [height] => 633 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/ukran-hajo-556171.jpg [width] => 1125 [height] => 633 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [translation_required] => 1 [views_count] => 1827 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 29777 [_edit_lock] => 1664036051:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_9b85e86e524b3feb15d997b7ec7f1c84] =>
A total of 165 ships with 3.7 million tonnes of agricultural products on board have left #Ukraine under a deal brokered by the United Nations and Turkey to unblock Ukrainian sea ports, the Ukrainian infrastructure ministry said https://t.co/rHmDQOwWfJ
Under the @WFP@UN the IKARIA ANGEL ? loaded w/ 40 K tons of grain was supposed to leave the ?? port today. These foodstuffs were intended for Ethiopians ??, that are on the verge of famine. But due to the blockage of the “grain corridor” by #Russia the export is impossible. pic.twitter.com/SoS7IborRL
Україна у 2022 році втратила до 10 млн тонн потенційного врожаю через окупацію територій.
Про це сказав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час пресконференції.
“Ми оцінювали, що з тих площ, які на окупованих територіях, можна було б зібрати близько 10 млн тонн. У цього врожаю різна доля: десь вкрадено, десь спалено”, – заявив він.
За словами Висоцького, завдяки інформації, зібраній через супутники, точно відомо про втрату 500 тис. тонн зерна.
Заступник міністра зазначив, що остаточні втрати можна буде підрахувати після деокупації територій.
В Україні вже зібрали 11,8 млн. тонн зернових та зернобобових культур із загальної площі 3,5 млн. га, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики у п’ятницю, 29 липня.
Так, намолочено 8 млн. тонн пшениці (+4,2 млн. тонн за тиждень) з 2,3 млн. га (+1,1 млн. га), 3,5 млн. тонн ячменю (+1 млн. тонн) з 1,73 млн. га (+0,92 млн га) та 193 тис. тонн гороху (+66 тис. тонн) з 96,5 тис. га (+21,5 тис. га). Крім того, зібрано 1,8 млн. тонн озимого ріпаку (+903 тис. тонн за тиждень) з 702 тис. га (+302 тис. га).
Понад мільйон тонн уже намолотили Одеська, Дніпропетровська, Миколаївська, Вінницька та Кіровоградська області.
Крім того, Вінницька та Закарпатська області закінчили збирання озимого ячменю. У Вінницькій, Волинській, Донецькій, Київській та Миколаївській завершили збирати горох.
У ході посівної 2022 року в умовах війни засіяли 14,16 млн га земель – це 83,7% від показників минулого року (16,92 млн га), пише Корреспондент.net.
[type] => post [excerpt] => В Україні вже зібрали 11,8 млн. тонн зернових та зернобобових культур із загальної площі 3,5 млн. га, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики у п'ятницю, 29 липня. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1659175560 [modified] => 1659132623 ) [title] => В Україні зібрали вже майже 12 млн. тонн урожаю [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=27362&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 27356 [uk] => 27362 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 27358 [image] => Array ( [id] => 27358 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/betakaritas-kombajn-termes-gabona.jpg [original_lng] => 169651 [original_w] => 610 [original_h] => 385 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/betakaritas-kombajn-termes-gabona-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/betakaritas-kombajn-termes-gabona-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/betakaritas-kombajn-termes-gabona.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/betakaritas-kombajn-termes-gabona.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/betakaritas-kombajn-termes-gabona.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/betakaritas-kombajn-termes-gabona.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/betakaritas-kombajn-termes-gabona.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 1695 [_thumbnail_id] => 27358 [_edit_lock] => 1659121823:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_9b85e86e524b3feb15d997b7ec7f1c84] =>
A total of 165 ships with 3.7 million tonnes of agricultural products on board have left #Ukraine under a deal brokered by the United Nations and Turkey to unblock Ukrainian sea ports, the Ukrainian infrastructure ministry said https://t.co/rHmDQOwWfJ
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
“Урожай пшениці очікується на рівні 18–20 мільйонів тонн, що в п’ять разів більше від потреби. Наше внутрішнє споживання для харчових цілей становить до 4 мільйонів тонн у рік, плюс на сьогодні ще є в запасах якісна пшениця з минулого року”, – йдеться в повідомленні.
У міністерстві зазначають, що обсяги врожаю пшениці, гречки, кукурудзи, ячменю, вівса, жита та інших культур цілком покриють потреби внутрішнього споживання України. За більшістю позицій матимемо експортну пропозицію, оскільки продовольства буде значно більше від потреби.
За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, цього року було посіяно значно більше гречки, ніж у попередні роки. Тож ми зможемо повністю задовольнити внутрішній ринок – ціна вирівняється. Аналогічна ситуація з житом, вівсом та іншими культурами.
«Із точки зору внутрішньої продовольчої безпеки навіть зменшених посівних площ більш ніж достатньо для забезпечення українців якісними харчами. Із точки зору посівних площ і якості посівів ми не очікуємо дефіциту. За основними групами зернових виробництво буде в рази більше, ніж споживання. Тому значна частина продовольства завдяки розблокуванню чорноморських портів зможе бути експортована», – зазначив Висоцький.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
