Кабінет міністрів у Бюджетній декларації на 2025-2027 роки пропонує відмовитися від підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, від яких залежать розміри соціальних виплат.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на члена фінансового комітету Верхової Ради Ярослава Железняка в Telegram.
Згідно з оприлюдненим документом, “у 2025-2027 роках розмір мінімальної заробітної плати становитиме 8000 гривень, що забезпечить досягнутий рівень гарантії з урахуванням значного підвищення у 2024 році”.
Оплата праці працівників бюджетної сфери здійснюватиметься на основі посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, що залишається на рівні грудня 2024 року.
Як зазначається в декларації, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я та освіти.
Прогнозні розміри прожиткового мінімуму та рівня забезпечення прожиткового мінімуму на 2025-2027 роки планується на рівні 2024 року.
У 2025-2027 роках прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становитиме:
Кабінет міністрів у Бюджетній декларації на 2025-2027 роки прогнозує уповільнення росту економіки у 2025 році та прискорення у наступні роки. Курс долара зросте на 10% у 2025 році.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на члена фінансового комітету Верхової Ради Ярослава Железняка в Telegram.
„Основним стримуючим фактором економічного розвитку є руйнація енергетичних потужностей України, відновлення яких вимагає значних ресурсів та часу”, – йдеться в декларації.
Згідно з оприлюдненим документом, уряд очікує зростання ВВП:
у 2025 році на 2,7%,
у 2026 році на 7,5%,
у 2027 році на 6,2%.
Прогноз зростання ВВП України на 2024 рік на рівні 4,6% закладений до державного бюджету на цей рік і не змінювався.
Крім того, уряд очікує зростання середнього курсу долара:
у 2025 році до 45 гривень (45,6 на грудень),
у 2026 році до 46,5 гривень (45,9 на грудень),
у 2027 році до 46,4 гривень (46,2 на грудень).
До бюджету на 2024 рік закладений середній курс 40,7 грн/долара та 42,1 грн/долар на грудень.
Також Кабмін прогнозує зростання споживчих цін (грудень до грудня):
У фінансовому комітеті Ради найближчим часом очікують від уряду пропозиції щодо ставок окремих податків з метою наповнення бюджету.
Про це в кулуарах парламенту заявив голова комітету Данило Гетманцев, пише „Укрінформ”.
„Ми чули неодноразово від міністрів фінансів та оборони про значне недофінансування військових видатків у бюджеті, яке вимірюється сотнями мільярдів гривень. Це настільки великі гроші, що їх не можна закумулювати лише якимось точковими рішеннями або шляхом детінізації”, – зазначив Гетманцев.
За його словами, ресурс від детінізації вже використовується, що сприяло перевиконанню планових показників бюджету.
„Але бюджет не співставний з наявними потребами. Тому найближчим часом ми очікуємо пропозиції від Кабінету Міністрів, яким чином маємо покрити видатки на оборону. Я не знаю при цьому, які розміри податків запропонує Кабмін.
Але, зважаючи на серйозність ситуації, очікую, що пропозиції будуть достатньо радикальними”, – резюмував нардеп.
У Кабміні очікують на максимальну ефективність у використанні виділених коштів. Роботи мають проводитися максимально швидко.
Кабінет Міністрів виділив 1,5 млрд гривень для відновлення Зміївської ТЕС в Харківській області й Трипільської ТЕС в Київській області. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram в п’ятницю, 17 травня.
“Сьогодні виділяємо 726 млн грн для державної компанії Центренерго, якій належать Зміївська ТЕС у Харківській області й Трипільська ТЕС у Київській області. Кошти для відновлення цих ТЕС буде виділено з резервного фонду державного бюджету”, – заявив очільник уряду.
Крім того, для відновлення цих же ТЕС Кабмін виділив ще 826 млн грн з фонду ліквідації наслідків агресії.
“Очікуємо на максимальну ефективність у використанні цих коштів. Роботи мають проводитися максимально швидко”, – наголосив Шмигаль.
Уряд планує прискорити роботу над поточними проектами та сфокусуватися на підготовці нових інвестицій ЄІБ, зазначив Денис Шмигаль.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) у поточному році року виділить Україні кредити на 560 млн євро для проектів в енергетиці, транспортній інфраструктурі і відновленні житла. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль в Telegram у п’ятницю, 19 квітня.
За його словами, відповідний меморандум був підписаний з головою ЄІБ Надією Кальвіно.
„Плануємо прискорити роботу над поточними проектами та сфокусуватися на підготовці нових інвестицій ЄІБ у критичні державні та приватні ініціативи. Меморандум сприятиме швидкому відновленню України та наблизить нас до Європейського Союзу”, – написав Шмигаль.
Кабінет міністрів додатково виділив 5,6 млрд гривень на будівництво фортифікаційних споруд, зокрема, у Донецькій та Запорізькій областях.
Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду.
„На зведення надійних фортифікацій цього року урядом вже виділено 20 млрд гривень. Сьогодні додаємо ще 5,6 млрд гривень”, – повідомив він.
За його словами, з них 1,1 млрд гривень виділяється для зведення фортифікацій в Донецькій області, понад 1 млрд гривень – для Запорізької області, 1,5 млрд гривень для Сумської та 300 і 400 млн гривень для Миколаївської та Херсонської відповідно.
„Робота йде в режимі 24/7. Все це потрібно, аби посилити нашу оборону та захистити наших воїнів”, – додав Шмигаль.
Укриття в школах та лікарнях
Як зазначив Шмигаль, в закладах освіти облаштовано 235 таких укриттів за кошти, спрямовані громадам в межах державної субвенції.
„Цьогоріч виділяємо ще 2,5 млрд гривень. Таким чином плануємо створити безпечні умови для офлайн-навчання орієнтовно для 300 тис. учнів”, – сказав він.
За його словами, ще 1 млрд гривень уряд передбачив на облаштування укриттів у лікарнях.
Бюджетні кошти можуть отримати фермери, які обробляють до 120 га земель сільськогосподарського призначення. Виплату збільшено з 3 100 грн до 4 000 грн на 1 га.
Також передбачені спеціальні бюджетні дотації для утримання:
великої рогатої худоби (корів) усіх напрямків продуктивності. Фермери, які утримують від 3 до 100 корів, зможуть отримати 7 000 грн на одну голову;
маточного поголів’я кіз та/або овець. Розмір підтримки – 2 000 грн на одну голову для тих, хто утримує від 5 до 500 голів кіз та овець.
Окрему бюджетну субсидію – 8 000 грн на 1 га – отримуватимуть аграрії з деокупованих територій та тих територій, на яких завершені бойові дії.
Про це інформує Закарпатська обласна обласна адміністрація.
Кабінет міністрів виділив додаткові 5 млрд гривень для потреб Сил безпеки й оборони. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram в понеділок, 18 березня.
Кошти будуть спрямовані на закупівлю дронів, необхідних для наших захисників на передовій – написав він.
Шмигаль пообіцяв, що кожна гривня, що надходить у держбюджет у вигляді податків, буде йти на посилення обороноздатності України.
Кабінет міністрів України в три рази збільшив розмір державної соціальної допомоги дітям загиблих українських захисників-добровольців.
Про це Міністерство у справах ветеранів України повідомляє на Урядовому порталі.
Як зазначається, за ініціативи Мінветеранів уряд збільшив розмір державної соціальної допомоги дітям загиблих захисників-добровольців.
«Йдеться про дітей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України з числа осіб, які добровільно брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, та не входили до складу добровольчих формувань територіальних громад», – повідомляє відомство.
Згідно з повідомленням, відповідне рішення у дає змогу вже з 1 квітня автоматично підвищити розмір виплати з 2361 гривні до 7800 гривень на одного неповнолітнього та до 6100 гривень – на кожного, якщо в сім’ї двоє і більше дітей.
Україна готова ухвалити нові обмеження на свою торгівлю з ЄС, щоб розрядити гостру політичну суперечку з Польщею, але також закликає блок заборонити імпорт російського зерна.
Про це заявив заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Financial Times.
Качка повідомив, що Київ виступає за нові обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції, хоча ЄС також необхідно заборонити експорт російської продукції, яка все ще надходить у блок через Білорусь та країни Балтії.
„Можливо, для перехідного періоду такого роду керований підхід до торговельних потоків між Україною та ЄС – це те, що нам усім потрібне”, – сказав Качка. Але він додав: „Щодо пшениці, то не Україна створює проблеми для польських фермерів, а Росія”.
Качка заявив, що Київ підтримує нові заходи, запропоновані Брюсселем: запровадити обмеження на імпорт яєць, птиці та цукру з червня та дозволити окремим країнам закрити свої ринки для українського зерна, за винятком подальшого транзиту до інших країн.
Він визнав, що виробництво цукру в Україні зросло до 500 тисяч тонн у період з 2022 до минулого року: „Те, наскільки швидко це було зроблено, може налякати всіх”.
Київ також нещодавно погодився перенаправити експорт кукурудзи до Італії та Іспанії через Чорне море, а не дорогою через сусідні країни, щоб знизити напруженість.
„Ми добровільно припинили експорт кукурудзи до всіх п’яти сусідніх країн-членів ЄС. Незважаючи на це, ми експортували ще один новий рекордний обсяг – 15 млн тонн кукурудзи у 2023 календарному році. Тому ми маємо великий попит в інших країнах. Україна заповнила прогалини в виробництві ЄС”, – сказав Качка.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року ЄС зняв тарифи на український імпорт. За попереднього уряду Варшава ввела односторонню заборону в порушення торгових правил ЄС, а протести, які тривають останніми тижнями, змусили прем’єр-міністра Дональда Туска добиватися від Брюсселя винятків і продовжувати дотримуватися обмежень. „Нам необхідно знайти рішення, яке ефективно захистить польський та європейський ринки від нерівної конкуренції”, – заявив Туск 4 березня під час візиту до Литви.
Він погодився з необхідністю заборонити імпорт сільськогосподарської продукції з Росії та Білорусі. Туск заявив, що обмеження на рівні всього блоку будуть ефективнішими після того, як Латвія нещодавно запровадила загальнонаціональну заборону на російський імпорт. Однак домогтися заборони на рівні всього ЄС буде складно, оскільки деякі держави-члени виступають проти такого кроку через побоювання, що він дестабілізує глобальні ринки і посилить економічну та соціальну кризу в країнах, що розвиваються. Експорт російського зерна до ЄС збільшився більш ніж на 50% до 1,5 млн тонн у період з 2022 по 2023 рік.
Качка звинуватив Москву у розпалюванні протестів у Польщі. Це звинувачення також висунув комісар ЄС із торгівлі Валдіс Домбровскіс. Качка заявив, що Москва „виразно” стоїть за нападом польських фермерів минулого місяця на потяг із українським зерном, який їм вдалося перевернути та висипати вантаж. Росіяни „замішані у випадках вандалізму чи диверсій, які можна розглядати як ворожі стосовно України загалом”, сказав він.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 4 березня назвав блокаду польського кордону „безглуздим”, оскільки 90% української аграрної продукції йде морем. „Абсурд цієї ситуації у тому, що Польща втрачає більше, ніж Україна”, – сказав він. Українські та польські офіційні особи збираються знову зустрітися 11 березня, щоб вирішити суперечку до кінця місяця.
