Кількість польських компаній, які готові взяти участь у відновленні України, зросла і зараз перевищує 3 тисячі.
Про це директор Київського бюро Польської агенції інвестицій та торгівлі Кароль Кубіца розповів в інтерв’ю “Мінфіну”.
“Зараз у нас близько 3 тисяч заявок, 60% із них – від малого та середнього бізнесу. Це конкретні компанії, які знають, що в Україні війна, що може бути ризик корупції, але, попри це, хочуть працювати на українському ринку і брати участь у відбудові. Є сім основних секторів, в яких зосереджений інтерес польських підприємців. Це – медичний та фармацевтичний, ІТ, машини й обладнання, переробка сільськогосподарської продукції, транспорт та логістика. Але найбільша частина – 47 % – будівельна галузь”, – сказав він.
Він відзначив, що бізнес, який працював в Україні перед війною – не закрився та інвестує у розвиток.
“Одному підприємству у Львові завдано шкоди на 10 млн євро. Численні збитків зазнали також “Бляхи Прушинські” у Київській області, у яких частково зруйновані й виробничі приміщення, й склади. Проте, всі вони відновили свої бізнес-процеси і продовжують працювати», – розповів Кубіца.
За його словами, відновлення роботи підприємств – гарний сигнал для інших польських компаній, який свідчить, що в Україні можна працювати.
“До нас надходить багато запитань від польських підприємців, як відкрити в Україні представництво або започаткувати власну справу. Тож бізнес уже готується, щоб із початком великої відбудови відразу включитися до процесу”, – розповів він.
Говорячи про перевагу польських компаній, Кубіца зазначив, що польські послуги та товари дешевші, ніж західні, і мають високу якість.
“Ми сусіди України, що зменшує витрати на логістику. Важливо також, що Польща останні 20 років була в процесі трансформації після вступу до ЄС. Увесь цей час країна була суцільним будівельним майданчиком. Тому у нас є багато компаній, які вміють працювати у будівництві, інфраструктурі та, загалом, у процесі використання ресурсів європейських фондів для нових членів. Увесь цей досвід ми можемо передати не лише бізнесменам, але й місцевому самоврядуванню»”, – зазначив він.
Стосовно блокування кордону польськими перевізниками, Кубіца відзначив, що це призвело до ускладнень не тільки для України, але й для польських підприємців.
“Вони втратили кошти через неможливість поставити продукти до України. Вважаю, це питання – для широкого обговорення з усіма дотичними до цієї проблеми сторонами”, – сказав він.
Японія виділить 106 мільйонів доларів на підтримку відновлення України від наслідків війни. Гроші будуть розподілені в семи областях, таких як відновлення інфраструктури та розмінування.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Kyodo News.
За даними видання, очікується, що уряди двох країн домовляться про участь Японії в післявоєнній відбудові європейської країни та підпишуть понад 10 меморандумів про співпрацю на японсько-українській конференції зі сприяння економічному відновленню, запланованій на 19 лютого в Токіо.
За словами джерел, допомога буде використана для надання обладнання для розмінування та тимчасових мостів, а також інших ресурсів, терміново необхідних для сприяння зусиллям з відновлення зруйнованої війною країни.
Японія прагне продемонструвати свою відданість підтримці України через державно-приватне співробітництво та підтримуватиме японські фірми, які розпочинають бізнес в Україні.
Меморандуми про співпрацю, які будуть підписані на зустрічі, включають проекти, пов’язані з:
Війна з росією вже дорого коштувала Україні. Наслідками протистояння стало повсюдне руйнування процвітаючих громад і значне пошкодження критично важливої інфраструктури по всій Україні.
Як пише The Hill, хоча точної інформації про військові та цивільні втрати немає, достовірні повідомлення вказують на те, що з моменту вторгнення українські військові втратили близько 200 000 осіб, а щонайменше 12 мільйонів українців були змушені покинути свої домівки.
Водночас, пише видання, настав час подумати, як Україна та її союзники планують післявоєне відновлення.
Передусім, як зазначають аналітики, величезні регіони зруйнованих війною та окупованих територій потребуватимуть значного розмінування, що включатиме очищення сільськогосподарських угідь, полів та околиць від смертоносних бомб, розтяжок та мін-пасток.
“Незалежно від того, коли бойовики та знаряддя війни зникнуть, тисячі й тисячі мін і боєприпасів, що не вибухнули, гальмуватимуть зусилля з відновлення регіонів, які були окуповані арміями Росії та України”, – йдеться у статті.
Водночас, пишуть експерти, при визначенні параметрів відновлення України варто враховувати ще й соціальний чинник, адже окрім фізичних руйнувань і прямих жертв війни, життя багатьох сімей стало нестабільним через російські атаки, фінансові проблеми і горе від втрати близьких.
Також важливою проблемою є вплив війни на дітей.
“П’ять мільйонів дітей перервали навчання в перший рік війни, а 72% українських батьків заявили, що їхні діти потребують додаткових зусиль, щоб компенсувати прогалини в освіті… Психологічні травми серед дітей, які зазнали руйнівних наслідків війни, є широко розповсюдженими”, – пишуть аналітики.
Таким чином, зазначають експерти, для повноцінного відновлення України необхідно буде вирішити проблеми, пов’язані з масштабним руйнуванням суспільних і громадянських інститутів, спричиненим війною, включно з відродженням яскравої культури, мистецької сцени, науково-технічного потенціалу світового класу та економіки України, зокрема, сільськогосподарської продуктивності.
Водночас у статті вказується на ще один важливий нюанс.
“Діти можуть бути справжніми “глашатаями відновлення”. Це означає, що якщо діти в громаді, яка постраждала від стихійного лиха, нарешті живуть у постійних, безпечних будинках, регулярно відвідують школу, мають доступ до необхідних медичних послуг і можливість брати участь у відповідних їхньому віку іграх і соціальних заходах, ми можемо бути відносно впевненими, що громада в цілому оговтується від травми, яку вона пережила”, – йдеться у статті.
Щодо вартості відновлення, то, зазначає The Hill, за оцінками Світового банку, лише фізична відбудова промисловості, інфраструктури, шкіл та житлових кварталів може сягнути майже 500 мільярдів доларів США. Аналогічні оцінки надають Європейський Союз та Організація Об’єднаних Націй.
Німеччина надасть Україні 24 мільйони євро на відновлення енергетичної інфраструктури. Укренерго підписало кредитну угоду з німецький державним банком розвитку.
У дописі зазначають, що Німеччина продовжує підтримувати відновлення та підвищення стійкості енергетичної інфраструктури в регіонах України, що постраждали від атак російських військових.
У посольстві зауважують, що напередодні, 29 грудня НЕК «Укренерго» та німецький державний банк розвитку KfW підписали кредитну угоду на 24 мільйони євро та грантову угоду на 0,5 млн євро для фінансування проєкту.
Коли завершиться війна, що буде з економікою та яким буде післявоєнне відновлення України? Прогнози міжнародних агенцій та фондів дають змогу уявити ті варіанти розвитку подій, які найбільш імовірно відбуватимуться з країною протягом наступних двох років.
Міжнародне агентство Fitch Ratings прогнозує, що війна між Росією та Україною триватиме протягом 2024 року за нинішніми параметрами, тобто без суттєвих прорирів чи змін із жодного боку. Україна, за словами агентства, зберігає стратегічну військову перевагу завдяки рішучості та підтримці Заходу.
Безпекові ризики знизяться на початку 2025 – НБУ
Національний банк України та Кабінет міністрів передбачають помітне зниження „безпекових ризиків” на початку 2025 року, порівняно з попередніми очікуваннями на середину 2024 року. Про це йдеться в Інфляційному звіті Нацбанку, передає РБК-Україна.
Як відзначено в „Інфляційному звіті” Національного банку України (НБУ), тривалість та інтенсивність війни, більші за базовий сценарій, погіршать перспективи відновлення економіки України, призведуть до додаткових втрат потенціалу розвитку та перешкодять активнішому поверненню мігрантів.
Відповідно, відновлення виробничих активів та ринку праці буде сповільнене. Бізнес-настрої гірші, ніж у базовому прогнозі, що обмежить інвестиційну активність та скоротить пропозицію. Зростуть видатки бюджету, створюючи тиск на державні фінанси.
Експорт залишиться обмеженим довше, ніж передбачається наразі, створюючи додатковий тиск на валютний ринок та цінову динаміку. Продовження мораторію на підвищення тарифів на окремі ЖКП в умовах тривалої війни лише частково компенсує вплив проінфляційних чинників. Таким чином, для збереження помірної інфляції НБУ може застосувати жорсткішу монетарну політику, ніж передбачено базовим сценарієм.
НБУ наголошує на високих ризиках серйозних пошкоджень енергетичної та портової інфраструктури в умовах повномасштабної війни. Це може призвести до дефіциту власних потужностей з виробництва електроенергії, більшого, ніж передбачено базовим сценарієм. Технологічні можливості та імпортні поставки можуть бути недостатні для покриття цього дефіциту. Це призведе до відключень для побутових та промислових споживачів, обмежуючи економічну активність, та зменшить темпи зростання ВВП порівняно з базовим сценарієм.
Варто відзначити, що готовність бізнесу та населення до відключень електроенергії вища, ніж минулого року. Продовження обстрілів портової інфраструктури може негативно вплинути на судноплавство, ускладнити експорт, призвести до зниження валютних надходжень та вимагати значних інвестицій для відновлення експортних можливостей.
Державні фінанси стають надзвичайно вразливими в умовах війни. З урахуванням непередбачуваного характеру конфлікту ризики непотрапляння до бюджету планових доходів залишаються значними, а можливості оптимізації витрат – обмеженими. Існує серйозна загроза примусового збільшення видатків, зокрема в разі погіршення безпекових обставин або пошкодження критичної інфраструктури. Це може призвести до збільшення дефіциту бюджету та вимагатиме пошуку додаткових джерел фінансування, як вказано у звіті.
Водночас зросла невизначеність стосовно обсягів зовнішньої фінансової допомоги, що може призвести до нерегулярних надходжень. З урахуванням обмеженої ємності внутрішнього фінансового ринку це може викликати необхідність в емісійному фінансуванні бюджету з боку НБУ. В такому випадку НБУ буде вимушений застосовувати жорсткіші монетарні умови, ніж передбачається зараз.
Три сценарії розвитку подій в Україні від МВФ
Міжнародний валютний фонд розробив три сценарії для України в залежності від тривалості конфлікту: базовий, негативний та позитивний. В негативному сценарії передбачається подовження та загострення війни з завершенням до кінця 2025 року, що суттєво вплине на настрої бізнесу та населення та призведе до подальших руйнувань інфраструктури.
В такому випадку реальний ВВП може знизитися на 5% у 2024 році (порівняно зі зростанням на 3-4% у базовому сценарії) та залишитися на нульовому рівні у 2025 році. Валютний ринок також може виявити дисбаланси, передбачаючи погіршення експортних показників та вищий номінальний знецінення в подальший період.
За оновленими розрахунками, сукупний дефіцит фінансування у негативному сценарії на 2023-2027 роки становитиме 140 млрд доларів за програмою EFF, що на 18 млрд доларів більше, ніж в базовому сценарії. Це потребуватиме додаткових заходів для забезпечення стабільності боргу.
МВФ розробив також позитивний сценарій, в якому передбачається швидше відновлення економіки та значне збільшення інвестицій.
Існує ризик поширення воєнних дій на територію ЄС – Bild
В одній з європейських розвідок висловлено припущення, що Російська Федерація може атакувати Європу взимку 2024-2025 року. Згідно з інформацією Bild, розвідка вважає, що Росія може скористатися моментом відсутності лідера у США в період між відходом нинішнього президента в листопаді 2024 року та приходом нового наступника в січні 2025 року. Російська влада, зауважують у розвідці, може розраховувати на можливий повернення Дональда Трампа до Білого дому, оскільки за його керівництва „все може трапитися”.
