Школярі, які навчаються в польських школах, можуть претендувати на отримання соціальних виплат, якщо їхня сім’я переживає складні часи. Дітям можуть надати шкільну стипендію та допомогу.
Подати заявку можна з 1 до 15 вересня, повідомляє платформа “Спільно”.
Хто може претендувати на шкільну стипендію в Польщі
Допомога призначена для сімей з низьким рівнем доходів, щоб батьки могли забезпечити базові потреби учнів, які виникають під час навчання. На стипендію можуть претендувати й українські біженці.
Шкільну стипендію надають у двох формах:
повне або часткове покриття витрат, пов’язаних із навчанням у школі;
у натуральній формі – придбання одягу, навчального приладдя та матеріалів.
Рішення про допомогу приймають муніципалітети, на території яких розташована школа – державна або приватна.
Стипендію надають дітям за наявності таких факторів у дорослих членів сім’ї:
безробіття;
інвалідність;
тяжка (тривала) хвороба;
багатодітність;
алкогольна залежність;
відсутність одного з батьків.
Який розмір шкільної стипендії у 2023/2024 навчальному році
Місячний дохід на одну людину в сім’ї не має перевищувати 600 злотих (5400 грн). Розмір стипендії залежить від матеріального становища родини:
176 злотих (1583 грн) на місяць – якщо дохід у родині до 300 злотих на людину;
106 злотих (953 грн) на місяць – якщо дохід у родині від 300 до 600 злотих на людину.
Для отримання стипендії необхідно подати заяву до змінного або міського центру соціального захисту населення. Шкільні стипендії виплачуються на підставі платіжної відомості в касі Муніципального центру соціальної допомоги (MOPS) або переказом на банківський рахунок заявника.
Результати проведеної верифікації внутрішньо переміщених осіб показали, що допомогу на проживання безпідставно отримували близько 109 тисяч українців, що перебували за кордоном. Наразі ці виплати їм скасовані.
Про це повідомила перша заступниця міністра соціальної політики України Дарина Марчак в ефірі загальнонаціонального телемарафону, передає „Слово і Діло”.
«За результатами верифікації, яку проводить Міністерство фінансів, близько 109 тисяч осіб, що отримували допомогу як внутрішньо переміщені особи, насправді проживали за кордоном. Принаймні півтора місяця до 1 серпня вони постійно перебували за межами України. Ці громадяни, скоріш за все, отримують допомогу від інших держав, тому не підпадають під статус внутрішньо переміщених осіб. Їм виплати було припинено», – пояснила Марчак.
Посадовиця додала, що на першому етапі верифікації отримувачів державної допомоги з’ясувалося, що майже 10 тисяч громадян, яким нараховувались виплати, станом на 1 серпня вже померли. А ще близько 10 тисяч українців одночасно отримували допомогу в кількох громадах за місцем реєстрації.
Другий етап розпочнеться 1 вересня. Він буде сфокусований на виявленні тих громадян, які найбільше потребують державної допомоги. Так, нарахування виплат буде припинено отримувачам допомоги, які з середини липня до 1 вересня придбали новий транспортний засіб, нове житло чи земельну ділянку, облігації внутрішньої державної позики на суму понад 100 тисяч
Міністерство соціальної політики 15 серпня спрямувало 5,71 млрд гривень на виплату допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб. Загалом кошти отримають 2,5 млн осіб.
Там зазначили, що зараз виплати здійснюються за новими правилами. За рішенням уряду було запроваджено два виплатні періоди (15 та 28 числа кожного місяця) замість трьох, як це було раніше.
„Це означає, що Мінсоцполітики перераховує бюджетні кошти для виплати допомоги на проживання для ВПО після 15 і 28 числа щомісяця”, – йдеться в повідомленні.
Відповідно до постанови уряду, для всіх внутрішньо переміщених осіб, які отримують допомогу, з 1 серпня 2023 року вона автоматично продовжується тільки на 6 місяців до кінця січня 2024 року.
При цьому виплати були припинені громадянам, які перебували тривалий період за кордоном: мінімум місяць станом до 15 липня і не повернулися в Україну на 1 серпня 2023 року (понад 109 тис. отримувачів, за даними Державної прикордонної служби України).
Запровадження нових правил і верифікація, проведена Міністерством фінансів, дозволила припинити виплати громадянам:
по яких вже зареєстровано факт смерті – близько 9,5 тис. громадян;
особам, які отримували виплати в кількох громадах – майже 9,8 тис. отримувачів;
понад 25,6 тис. осіб – отримували допомогу як ВПО, перемістились з регіонів, в яких вже не ведуться активні бойові дії і не є окупованими РФ, а житло є неушкодженим.
Уряд України відстрочив до 1 листопада 2023 року зміну правил надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, повідомляє Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій у телеграм-каналі.
„У середині липня Кабмін змінив правила щодо надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Згідно з цими змінами, за оформленням допомоги на проживання має звертатись одна особа від всієї сімʼї, а не кожен член сімʼї окремо. Ці нововведення мали набути чинності з 1 серпня 2023 року і стосувалися внутрішніх переселенців, які вперше звертаються за допомогою. Але сьогодні Уряд відтермінував введення в дію цієї новації до 1 листопада 2023 року”, – йдеться у повідомленні Мінреінтеграції.
Країни Євросоюзу вирішили виплатити 100 мільйонів євро фермерам 5 країн для покриття збитків, пов’язаних з надмірним експортом агропродукції з України.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє RMF FM.
Зазначається, що ЄС схвалив розподіл загальної суми в 100 мільйонів євро між п’ятьма країнами – Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною та Болгарією.
Польські фермери отримають 40 млн євро з цієї суми. Тепер польська влада зможе збільшити допомогу фермерам на 200%, виділивши кошти з власного бюджету.
Рішення про виплату коштів стало можливим після того, як Польща та Угорщина зняли перешкоди для транзиту українських сільськогосподарських товарів, а Єврокомісія оцінила, що Варшава та Будапешт виконали умови угоди.
Брюссель погодився 5 червня продовжити заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику – до середини вересня. Транзит, однак, буде дозволений. Приймаючи своє рішення, ЄК попередила, що якщо сусідні з Україною країни перешкоджатимуть транзиту, вона може відкликати згоду на продовження обмежень.
Пізніше повідомлялося, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн нібито під тиском Києва гальмує виділення допомоги польським фермерам, аргументуючи це тим, що Польща ускладнює транзит українського збіжжя.
„Почалися перші виплати коштів у межах програми єВідновлення. Їх отримали люди з Київщини та Донеччини. Загалом українці подали понад 17,3 тис. заяв на допомогу з відновлення пошкодженого майна. Уряд уже виділив на це 4,4 млрд грн”, – зазначив прем’єр-міністр.
Шмигаль зауважив, що наразі створено 444 місцеві комісії, що займаються верифікацією пошкоджень.
„Маємо досягти показника в 700 комісій. Їхня робота повинна бути публічною й доступною кожному громадянину. Так само як і процес подачі заявок та відстеження етапів їхнього розгляду. Мінцифри та Мінінфраструктури працюють над створенням такої системи”, – повідомив прем’єр-міністр.
Нагадаємо, незабезпечені першочергові потреби України на відновлення цьогоріч становлять близько 6,5 млрд доларів.
У польському управлінні соціального страхування ZUS нагадали умови, за яких українці мають право на пенсійні виплати у Польщі, повідомляє УНН з посиланням на Уavp.pl.
„Правовою основою для виплати пенсій громадянам України, які перебувають у Польщі (але також громадянам Польщі, які перебувають в Україні), є вищевказана двостороння угода про соціальне забезпечення. Вона захищає інтереси людей, які працюють або працювали в обох країнах. Відповідно до цієї угоди при визначенні права на пенсію враховуються також періоди страхового стажу в іншій державі” – йдеться у повідомленні.
Отже, для визначення пенсійних прав необхідне визначення стажу роботи українців в Україні. А пенсії за віком з Польщі та України виплачуються після виконання умов для надання цих виплат у кожній із країн.
Вимоги для громадян України для отримання польської пенсії від ZUS:
відповідний вік: 60 років для жінок і 65 для чоловіків;
сплата внесків (соціального страхування або пенсійного страхування та страхування на випадок інвалідності) в Польщі, тобтолегальна зайнятість, наприклад, як працівник, підрядник або як особа, яка вела не сільськогосподарську діяльність.
Для осіб народжених до 1 січня 1949 року необхідний також стаж роботи – не менше 20 років для жінок і 25 для чоловіків. Проте за умови, коли стаж неможливо підтвердити документально, пенсія за віком буде призначена за наявності стажу не менше 15 років для жінок і 20 років для чоловіків.
Польське управління соціального страхування виплачує пенсію українцям пропорційно до тривалості страхового стажу в Польщі, а її український еквівалент (виплачується пенсійним фондом України) – за час, відпрацьований в Україні. Польська пенсія за віком може бути призначена лише за періоди страхування, набуті в Польщі. Ба більше, чим менший стаж у Польщі, тим менша пенсія від ZUS, тобто після місяця роботи вона буде символічною.
Якщо сума допомоги польського ZUS та українського еквівалента нижча від мінімальної польської пенсії за віком для громадянина України, який проживає в Польщі, польський ZUS виплачує різницю у якості доплати. До прикладу, якщо пенсія з України становить 300 злотих, а з Польщі – 100 злотих, то польський ZUS доплатить різницю: 1188,44 злотих до розміру мінімальної польської пенсії за віком, яка зараз становить 1588,44 злотих. ZUS вдається до тих же правил, що й для всіх інших осіб, які мають право на польську пенсію згідно з внутрішніми правилами Польщі, незалежно від громадянства цих осіб.
Вимоги до громадян України для отримання надбавки до мінімальної пенсії:
право на пенсію для іноземців (тобто необхідний вік, сплата внесків у Польщі, а також відповідний стаж – 20 років для жінок і 25 для чоловіків) ;
постійне проживання в Польщі;
право на законне перебування на підставі документа, виданого службою у справах іноземців, або на підставі законності перебування, отриманої шляхом запису в реєстрі Прикордонної служби.
Уряд ухвалив зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів щодо надання окремих видів грошової допомоги, пільг і житлових субсидій.
Про це у Телеграмі повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
За інформацією Мельничука, внесено зміни до Положення про порядок призначення житлових субсидій, до Порядку призначення і виплати державної допомоги сімʼям з дітьми, до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сімʼям, до Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі тощо.
Зокрема, ухваленою постановою пропонується врегулювати механізм подання документів для призначення:
допомоги при народженні дитини громадянам, які тимчасово перебувають за кордоном;
допомоги малозабезпеченим сім’ям та допомоги на дітей одиноким матерям, у роботодавців яких наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
житлових субсидій домогосподарствам, до складу яких входять особи, що перебували/перебувають у полоні;
житлових субсидій не лише за зареєстрованим, а й за задекларованим місцем проживання.
Крім того, документ унормовує порядок виплати у 2023 році зекономлених коштів пільг, які надавалися у грошовій безготівковій формі, накопичених пільговиками за опалювальний сезон 2021-2022 років.
Наголошується, що положення ухваленої постанови спрямовуються на посилення адресності надання державної підтримки вразливим категоріям населення із забезпеченням справедливого перерозподілу коштів між її отримувачами.
Як повідомлялося, Мінреінтеграції ініціює внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №1195, які спрямовані на вдосконалення механізму виплат особам, які евакуюються зі звільнених територій.
Грошове забезпечення військовослужбовців у березні поменшало у порівнянні із січнем і лютим.
За підсумками березня на грошове забезпечення військовослужбовців із загального фонду державного бюджету було направлено 67,3 млрд гривень. Про це повідомило Міністерство фінансів у вівторок, 18 квітня.
При цьому загальна сума касових витрат за січень-березень 2023 року становить 636,3 млрд гривень. У березні витрати становили 225,2 млрд гривень.
У структурі витрат найбільше направлено – 276,4 млрд гривень (у березні – 87,4 млрд гривень) – на оплату праці з нарахуваннями. Зокрема, на грошове забезпечення військовослужбовців направлено 216 млрд гривень (у березні – 67,3 млрд гривень).
Як уточнює РБК-Україна, видатки на грошове забезпечення військовослужбовців у березні скоротилися порівняно із січнем, коли на ці цілі було витрачено 71,8 млрд гривень, та лютим (76,9 млрд гривень).
За даними Мінфіну, за 2022 рік на грошове забезпечення військовослужбовців було направлено 721,9 млрд гривень (у грудні – 99 млрд гривень).
За 7 місяців у межах спільного проєкту Мінреінтеграції, Укрпошти та міжнародних організацій забезпечено виплату одноразової грошової допомоги мешканцям деокупованих територій на загальну суму більш як 323,7 мільйона гривень. Проєкт стартував у вересні 2022 року, і наразі виплати на звільнених територіях продовжуються.
Про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Так, станом на 23 березня 2023 року допомогу готівкою у розмірі 1200 гривень від Товариства Червоного Хреста України отримали понад 155 тисяч громадян на ДОТ Харківської, Херсонської, Донецької, Луганської та Миколаївської областей.
Крім того, за фінансової підтримки Міжнародної організації з міграції вже виплачено по 2200 гривень допомоги на місяць більш ніж 39 тисячам осіб, які проживають на звільнених територіях Харківщини, Херсонщини й Донеччини. Кожна людина отримує такі виплати протягом 3 місяців.
[type] => post
[excerpt] => За 7 місяців у межах спільного проєкту Мінреінтеграції, Укрпошти та міжнародних організацій забезпечено виплату одноразової грошової допомоги мешканцям деокупованих територій на загальну суму більш як 323,7 мільйона гривень
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1680098760
[modified] => 1680093300
)
[title] => За сім місяців жителям звільнених територій вже виплачено понад ₴300 млн допомоги
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=36582&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 36590
[uk] => 36582
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 36583
[image] => Array
(
[id] => 36583
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/28-main-v1667296424.jpg
[original_lng] => 52518
[original_w] => 700
[original_h] => 467
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/28-main-v1667296424-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/28-main-v1667296424-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/28-main-v1667296424.jpg
[width] => 700
[height] => 467
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/28-main-v1667296424.jpg
[width] => 700
[height] => 467
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/28-main-v1667296424.jpg
[width] => 700
[height] => 467
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/28-main-v1667296424.jpg
[width] => 700
[height] => 467
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/28-main-v1667296424.jpg
[width] => 700
[height] => 467
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1680082654:8
[_thumbnail_id] => 36583
[_edit_last] => 8
[views_count] => 1419
[_oembed_568eb03d8193932e51ad74765bf3baaa] =>
Сьогодні ми виплачуємо Україні останні 1,5 мільярда євро з нашого 18-мільярдного пакету підтримки на 2023 рік.
Ми повинні знайти угоду, щоб й надалі надавати Україні підтримку, необхідну їй для відновлення, відбудови та реформ.
