Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про Рахункову палату»( № 10044-д).
За інформацією Рахункової палати, законопроєкт має наблизити статус і правові основи роботи установи до стандартів Міжнародної організації вищих органів аудиту (INTOSAI).
Серед ключових змін:
Рахункову палату визначили вищим державним колегіальним органом фінансового контролю;
повноваження інституції розширили. Зокрема, на суб’єктів господарювання державного та комунального сектору економіки, кошти фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування;
Палата зможе здійснювати аудити консолідованої фінзвітності суб’єктів держсектору та бюджетів;
розгляд звітів Рахункової палати у профільних комітетах Ради став обов’язковим;
посилили процеси аналізу та моніторингу інституцією її рекомендацій.
Очільниця Палати Ольга Піщанська зауважила, що закон також гарантує стабільність діяльності установи навіть у часи криз і воєнного стану, а ще посилює вимоги до професійної компетенції аудиторів та запроваджує мотиваційні підходи до оплати праці.
Доходи від заморожених російських активів направлять на виробництво української зброї. Йдеться про близько мільярд євро з другого траншу ЄС.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на президента України Володимира Зеленського на пресконференції з президентом Ради ЄС.
Глава держави подякував партнерами, які вже інвестували у конкретні проєкти виробництва сучасної української зброї.
Зеленський наголосив на важливості збільшувати закупівлі в українських виробників, зокрема, за рахунок доходів від заможних російських активів
„Більша частина коштів від другого траншу з цих доходів із європейською частиною внеску, тобто щонайменше мільярд євро, буде спрямована на підтримку української оборонної промисловості”, – сказав президент.
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон № 11416-д „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану”.
збільшення податків для 1, 2, 4 груп ФОП, для них встановлюється військовий збір розміром 10%;
запровадження авансових внесків для АЗС;
встановлення 1% податку від прибутку доходів для ФОПів 3 групи;
встановлення 25% податку від прибутку для небанківських фінансових установ;
помісячна звітність щодо ПДФО.
Народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що президент понад 40 днів не підписував закон, що призвело до збитків.
„Якщо рахувати, що кожен день без закону коштував 270+ млн грн для бюджету, то ось ці 44 дні затримки = -12 млрд грн для бюджету армії”, – написав він.
Зазначається, що пріоритетом кошторису залишається захист нашої держави.
„Фінансування Сил безпеки й оборони, закупівля й виробництво зброї, дронів та техніки. На це виділяємо 2,23 трлн грн.
420,9 млрд грн направимо на соціальний захист, 217 млрд грн — на охорону здоров’я, 199 млрд грн — на освіту”, – йдеться у повідомленні.
Як додав Шмигаль, загалом видатки наступного року заплановані на рівні 3,6 трлн грн. Доходи — 2,05 трлн грн.
„Уряд чітко розуміє, що наступний фінансовий рік пройдемо впевнено. Маємо злагодженість гілок влади та міцну підтримку наших партнерів”, – наголосив голова уряду.
Президент Володимир Зеленський у понеділок, 25 листопада, провів Ставку верховного головнокомандувача. Темою було відновлення інфраструктури України після атаки 17 листопада.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал президента.
За словами Зеленського, на Ставці він заслухав доповідь від представників Міністерства енергетики, „Нафтогазу” та всіх ключових учасників галузі.
„Говорили про хід відновлення після російського обстрілу 17 листопада та подальший захист усіх критичних об’єктів”, – розповів Зеленський.
Він також розповів, що обговорювалось питання газової інфраструктури та генерації – атомної, гідро- та теплової. Було обговорено питання щодо того, щоб збільшити можливості для імпорту електроенергії в Україну.
„Була доповідь Повітряних сил щодо прикриття об’єктів критичної інфраструктури з неба. Ми беремо найефективніший досвід ешелонування засобів ППО та поширюємо його на інші регіони”, – написав Зеленський.
Президент зауважив, що на Ставці була також доповідь від Міністерства оборони щодо контрактування та авансування для українських виробників зброї, снарядів, ракет, дронів.
Експорт продовольства з України забезпечує 400 мільйонів людей у 100 країнах світу. А за час роботи програми Grain From Ukraine 20 мільйонів вдалося врятувати від голоду.
Про це повідомив Володимир Зеленський на Третій міжнародній конференції Grain from Ukraine у Києві.
«Програма дійсно успішно працює, буде розширюватись. Я хочу подякувати всім, хто це забезпечує… Це не тільки Європа, безумовно, що для нас дуже важливо. Це і Африка, і Азія – весь світ. Це країни, яким ми реально допомогли. Ефіопія, Сомалі, Судан, Ємен… Нігерія, Газа тощо», – сказав глава держави.
Президент наголосив, що Україна є одним із найбільших світових донорів продовольчої безпеки і продовжує експортувати продовольство попри війну з росією.
Зеленський сказав, що країна-агресор, блокуючи українські порти, могла поставити в залежність ті народи, які залежать від імпорту нашої агропродукції. Тому важливо обєднати зусилля для захисту продовольчої безпеки, безпеки маршрутів постачання продовольства й інших критичних експортних товарів.
«Тільки за час роботи експортного продовольчого коридору в нашому Чорному морі – від липня минулого року по цей місяць – 321 обʼєкт інфраструктури наших портів був пошкоджений ударами російських ракет та іранських дронів. Більше ніж 20 суден – звичайних цивільних суден – також під ударами було пошкоджено. І це ми говоримо про судна інших країн. Це не про українські судна. Більш ніж 60 цілеспрямованих ударів саме по продовольчій інфраструктурі», – зазначив глава держави.
В Україні з 1 грудня можна буде отримати фінансову допомогу у розмірі 1000 гривень. Однак українські біженці, які перебувають за кордоном, не зможуть отримати виплату.
Як вдалося уточнити РБК-Україна, за прогнозами уряду, з огляду на попередні програми з підтримки населення в період COVID, до нової програми „єПідтримка” долучиться не більш як 15 мільйон осіб.
„Ті, хто зараз живе за кордоном як біженці, не матимуть можливості отримати гроші. Їхнє перерахування проводитиметься після верифікації місця розташування претендента”, – ідеться в публікації.
Також відомо, що повністю юридично оформити програму виділення по 1000 гривень допомоги українцям, тобто ухвалити відповідне рішення Кабміну, планують до середини листопада. Це робиться для того, щоб у людей був час до 1 грудня оформити картки „Національного кешбеку”.
Ідея «єПідтримки» виникла через те, що Україна отримала закордонну допомогу, на яку навіть не розраховувала. Про це розповіла в ефірі «Київ24» розповіла народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, відповідаючи на запитання, звідки держава візьме гроші на виплати.
«Ця ідея виникла через те, що ми не розраховували, але отримали закордонну допомогу нашому бюджету. І так у нас з’явилися кошти, які ми можемо розподілити серед населення», – пояснила вона.
На сім’ю, за словами нардепки, це буде в середньому 5 тисяч гривень.
«Це не багато, але й не мало. Для того, щоб виділити якусь окрему категорію осіб, це дуже важко буде адмініструвати. Загалом, якщо я правильно розумію ідею президента, це створює внутрішній попит, це допомагає населенню, але на наступний рік я не знаю, чи варто розраховувати на таку допомогу», – зазначила Василевська-Смаглюк.
Президент Володимир Зеленський доручив уряду запровадити з 1 грудня нову програму допомоги українцям.
Про це він заявив у вечірньому зверненні.
«єПідтримка для всіх наших людей — дорослі, діти, кожна сім’я в Україні. Тисяча гривень на людину — на родину це вийде по кілька тисяч гривень, і кошти можна буде витратити на оплату українських товарів і послуг, зокрема комунальних послуг, електрики», — заявив президент.
Також кошти можна буде витратити на квитки «Укрзалізниці», українські лікарські засоби, українські книжки та культурні послуги. А також на донати на військових.
Президент додав, що всі деталі має визначити Кабмін і представити їх.
„Комплексна підготовка до зими. Доповіді всіх, хто задіяний у процесі: Нафтогазу, Укренерго, міністерств енергетики, внутрішніх справ, розвитку громад та територій, Повітряних сил, обласних військових адміністрацій.
Усі рівні захисту енергетичної інфраструктури: інженерний, засобами РЕБ та силами ППО. Активну участь братиме наша авіація. Також ухвалили рішення щодо посилення ППО в прикордонних і прифронтових регіонах”, – йдеться в повідомленні.
За словами президента, МВС представило план заходів реагування на обстріли та оперативного відновлення пошкоджень.
Також, додав Зеленський, триває робота зі створення розосередженої мережі когенераційних установок.
