Уряд Японії вирішив виділити майже 1 трильйон єн (приблизно 6,34 мільярда доларів) за п’ять років для підтримки нової компанії, яка займається розробкою власного штучного інтелекту.
Про це повідомляє Kyodo News із посиланням на проінформованого співрозмовника.
Створення підприємства планується спільно із 10 компаніями, серед яких SoftBank Group Corp.
Програма підтримки стартує в 2026 році з метою створення найбільшої в країні базової моделі ШІ.
Ця ініціатива відповідає прагненню Японії конкурувати з провідними світовими гравцями, такими як США та Китай.
Для реалізації проекту, близько 100 інженерів із SoftBank та стартапу Preferred Networks Inc. приєднаються до нової компанії, сподіваючись поліпшити позиції країни у глобальній боротьбі за напівпровідники та технології штучного інтелекту.
Генеральний директор SoftBank Масайосі Сон також анонсував угоду з OpenAI про створення спільного підприємства в сфері штучного інтелекту, що додає нові можливості для Японії в цій конкурентній галузі.
Японія надасть Україні 6 млрд доларів додаткової фінансової допомоги у 2026 році.
Про це Президент Володимир Зеленський повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Дякую Японії та Прем’єр-міністерці Санае Такаїчі за рішення про додаткову фінансову підтримку для України на наступний рік», – зазначив глава держави.
За словами Зеленського, загальна сума підтримки становить майже 6 млрд доларів, що допоможе захисту України від російської агресії.
«Дуже цінуємо, що Японія має таку лідерську позицію не лише в Тихоокеанському регіоні, а й глобально. Це вагома підтримка нашої стійкості, а завдяки цьому – і міжнародного порядку, що заснований на правилах. Міжнародний порядок потрібен для того, щоб хвора російська політика воєн ніде не мала продовження», – наголосив Президент.
За його словами, Японія взяла на себе зобов’язання в рамках Світової організації торгівлі не застосовувати мита понад встановлені ліміти «і ставитися до всіх країн-членів справедливо».
«Нам було б складно підвищити тарифи, скажімо, на 50%, тільки на тій підставі, що конкретна країна імпортує нафту з росії», – сказав Като.
Журналісти також зазначають, що у червні лише близько 1% імпорту нафти в саму Японію припало на росію.
Україна та Міжнародний банк реконструкції та розвитку уклали угоду про позику в 246,5 млн доларів. Кошти будуть залучені з фонду, що підтримується урядом Японії.
Про це повідомляє пресслужба Кабміну.
Ключова мета проекту – підтримати зусилля уряду України, спрямовані на створення системи управління інвестиціями в умовах післявоєнного відновлення та відбудови.
Планується, що до кінця 2025 року до держбюджету буде залучено 229,7 млн доларів. Частину позики у сумі 16,8 млн доларів спрямують на капіталізацію відсотків з метою зниження вартості обслуговування кредитних зобов’язань України.
Проект SURGE реалізується в Україні з 2024 року. За цей час Світовий банк уклав з Україною угод на 760 млн доларів.
“Співпраця в межах проекту SURGE дозволяє нам не лише ефективніше управляти державними інвестиціями та ресурсами, а й підвищувати фінансову стійкість громад, прозорість використання коштів і довіру платників податків”, – зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко.
[type] => post [excerpt] => Україна та Міжнародний банк реконструкції та розвитку уклали угоду про позику в 246,5 млн доларів. Кошти будуть залучені з фонду, що підтримується урядом Японії. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1757840760 [modified] => 1757801224 ) [title] => Новий проект Світового банку: Україна отримає від Японії понад 246 млн доларів [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=63624&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 63619 [uk] => 63624 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 63620 [image] => Array ( [id] => 63620 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/japan.jpg [original_lng] => 41942 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/japan-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/japan-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/japan.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/japan.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/japan.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/japan.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/japan.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 2224 [_thumbnail_id] => 63620 [_edit_lock] => 1757790425:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 392017320002 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 39 [1] => 1591 [2] => 33850 [3] => 51 [4] => 13 [5] => 37 [6] => 84406 [7] => 43 [8] => 19 ) [categories_name] => Array ( [0] => Világ [1] => Актуально [2] => Війна [3] => Новини [4] => Новини дня [5] => Світ [6] => Світ [7] => Статті [8] => Терміново ) [tags] => Array ( [0] => 1777 [1] => 7902 ) [tags_name] => Array ( [0] => Світовий банк [1] => Японія ) ) [4] => Array ( [id] => 63591 [content] =>
Японія та Нова Зеландія посилять санкційний тиск на росію. Країни знизять прайскеп на російську нафту до 47,60 долара США за барель.
Про це заявив у Telegram президент України Володимир Зеленський у п’ятницю, 12 вересня.
Країни долучилися до нового пакету санкцій проти країни-агресорки. Так, лідери узгодили зниження цінової стелі на російську нафту з 60 до 47,6 долара за один барель.
Крім того, Японія запровадить санкцій проти ВПК РФ. До списку потрапили ключовий виробник ракет “Іскандер”, декілька операторів “тіньового флоту” та постачальники для російського ВПК із Китаю, Туреччини та ОАЕ. Також санкції поширюються на осіб, причетних до депортації українських дітей.
Тим часом, 32-ий пакет санкцій Нової Зеландії передбачає обмеження проти 19 юридичних та фізичних осіб, а також 19 суден російського “тіньового флоту”. Вони стосуються й російської військової розвідки — підрозділу ГРУ 29155, причетного до кібератак проти України.
“Кожне санкційне рішення партнерів наближає реальний мир. Маємо й надалі робити все можливе, щоб змусити росію відчувати наслідки та ціну її агресії”, — наголосив Зеленський.
Йдеться про угоди з реалізації спільних проєктів в галузі сільського господарства та харчової промисловості, інфраструктури та будівництва, технологій та інновацій.
У рамках форуму в Японії між бізнесами підписано меморандумів і договорів на майже 1 млрддоларів. Про це заявив віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка в ефірі телемарафону.
Як відомо, 3 серпня делегація на чолі з віцепрем’єр-міністром України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарасом Качкою прибула до Японії, щоб взяти участь у заході, присвяченому Національному дню України на виставці Expo 2025 в Осаці, Японія.
Раніше в Офісі віцепрем’єра повідомили, що на полях форуму Україна та Японія підписали 29 важливих домовленостей, зокрема угоди з реалізації спільних проєктів в галузі сільського господарства та харчової промисловості, інфраструктури та будівництва, технологій та інновацій.
Нафту із Сахаліну обсягом 600 000 барелів 9 червня доставив танкер Voyager, який раніше потрапив до санкційного списку зі 180 танкерів тіньового флоту РФ.
Японська нафтопереробна компанія Taiyo Oil отримала вантаж, доставлений російським танкером, що входить до чорних списків США і Євросоюзу. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на дані про відстеження суден.
Зазначається, що нафту із Сахаліну обсягом 600 000 барелів 9 червня доставив танкер Voyager, який раніше називався Проспект Вернадського і потрапив до списку зі 180 танкерів тіньового флоту, проти яких адміністрація експрезидента США Джо Байдена ввела санкції 10 січня. У лютому так само вчинив ЄС. Власник судна, який перебуває під санкціями Совкомфлот, передав управління ним двом фірмам, зареєстрованим в ОАЕ.
Як повідомляється, токійська компанія Taiyo перевантажує 600 тисяч барелів сахалінської нафти з танкера Voyager, доставлених з терміналу Пригородне на острові Сахалін.
Представник компанії підтвердив Bloomberg факт поставки і заявив, що компанія придбала нафту за запитом Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії. За його словами, якби Японія не змогла відвантажити сиру нафту, це вплинуло б на виробництво скрапленого природного газу.
Як відомо, до вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року японські нафтопереробники імпортували в середньому чотири партії на місяць з проекту Сахалін-2.
До лютого 2022 року японські нафтопереробні заводи імпортували з проєкту Сахалін-2 в середньому чотири партії нафти на місяць. Mitsui & Co. і Mitsubishi Corporation зберегли в проєкті свої частки в розмірі 12,5% і 10%, коли пізніше того ж року Росія провела його реструктуризацію.
Як пише видання, Японія дозволила імпорт сахалінської суміші з міркувань енергетичної безпеки. Цей виняток було продовжено до кінця червня 2026 року в 17-му пакеті санкцій ЄС проти Росії 21 травня. Існує також виняток США, термін дії якого закінчується 28 червня і який зазвичай продовжується.
Показовим є те, що вантаж на судні з чорного списку приймає країна Великої сімки.
“Ця поставка – перша за останні два роки з Росії – свідчить про те, що покупці в усьому світі дедалі легше ведуть справи з Москвою, оскільки війна в Україні триває вже четвертий рік”, – йдеться у публікації.
Зазначається, що “деякі імпортери російської нафти неохоче приймають вантажі, що перевозяться на суднах, які потрапили під санкції OFAC, і багато з них простоюють місяцями після внесення до чорного списку. Але з приходом до влади Трампа ці вагання, схоже, зменшуються”.
Водночас, як пише Bloomberg, поставки до Індії, наприклад, залишаються практично необмеженими, незважаючи на попередні обіцянки цієї країни дослухатися до заходів США. А з кінця січня щонайменше 20 партій російської нафти було доставлено покупцям до Китаю та Сирії на суднах, що потрапили під санкції США.
Японія досягла певного прогресу в п’ятому раунді торгових переговорів з представниками США.
Про це заявив головний переговорник Токіо з питань мит Рьосей Акадзава.
Японія зіткнеться з митною ставкою у 24% з липня, якщо не зможе домовитися з Вашингтоном.
«Тарифи вже введені на автомобілі, автозапчастини, сталь і алюміній, а деякі з них подвоїлися до 50% разом із 10% загальним тарифом. Це завдає щоденних збитків економіці Японії», – зазначив Акадзава.
Головний переговорник Токіо відмовився повідомити, якого прогресу сторони змогли досягти.
Пʼятий раунд переговорів може стати останньою особистою зустріччю між високопоставленими японськими та американськими чиновниками перед самітом лідерів «Групи семи».
«Ми хочемо досягти угоди якомога швидше. Ми стежимо за самітом G7, і якщо наші лідери зустрінуться, ми хочемо показати, який прогрес було досягнуто. Проте ми мусимо збалансувати терміновість із необхідністю захищати наші національні інтереси», – додав Акадзава.
Україна підписала з японським агентством JICA угоду, за якою Київ отримає $3 млрд за ініціативою ERA. Кошти погашатимуть із заморожених активів рф.
Про це повідомив український премʼєр-міністр Денис Шмигаль.
“Україна та японське агентство JICA підписали угоду, необхідну для отримання 3 млрд доларів за ініціативою ERA”, – поінформував він.
За словами Шмигаля, зазначені кошти погашатимуть із доходів від заморожених російських активів. Ресурс спрямують на пріоритетні бюджетні видатки для розвитку економіки й посилення України.
“Вдячні японським друзям і партнерам G7 за механізм, який примушує росію платити. Загалом у межах реалізації ERA до України надійшло вже 14,7 млрд доларів”, – резюмував глава уряду.
Nippon Steel прогнозує зниження чистого прибутку на 43% у фінансовому році. Він завершиться в березні 2026-го.
Про це повідомляє Reuters.
Серед причин: надлишкова пропозиція на ринку, зокрема з боку Китаю, та нові американські тарифи. Компанія очікує, що прибуток за рік становитиме 200 млрд єн, тоді як у попередньому періоді він скоротився на 36% – до 350,2 млрд єн. Президент Nippon Steel Тадаші Імаї на пресконференції пояснив, що надлишкове виробництво та збільшення експорту з Китаю, спричинене розривом між попитом і пропозицією на тлі економічного спаду, не демонструє жодних ознак послаблення.
