«Сьогодні, 1 липня 2020 року, починається новий етап розвитку небанківського ринку, який несе як великі можливості для ринку та для споживачів, так і великі виклики. «Спліт» – одна з найбільших реформ на фінансовому ринку і одна з найскладніших, адже вона вимагає одночасно й трансформації Національного банку, і переналаштування учасників ринку, а також паралельне напрацювання концепцій розвитку кожного сегменту небанківського фінансового ринку», – зазначив з цього приводу голова Національного банку Яків Смолій.
Що ж змінює «спліт»? «Спліт» дає Національному банку змогу продовжувати забезпечувати фінансову стабільність більш комплексно та ефективно завдяки регулюванню не лише банківського, а й небанківського сектору. Крім того, він має сприяти подальшій інтеграції України в ЄС у межах імплементації директив та інших документів ЄС та приведення національної нормативної бази у відповідність до міжнародних стандартів, повідомляє пресслужба фінансового регулятора.
Нове регулювання та нагляд у небанківському фінансовому секторі реалізуватиметься за міжнародними стандартами так само, як це відбувається і в банківському секторі.
Для досягнення цієї мети Національний банк визначив першочергові завдання: створення та впровадження інтегрованої моделі регулювання та нагляду за фінансовими ринками; подальше реформування та розвиток небанківського сектору згідно з провідними міжнародними практиками, Угодою про асоціацію між Україною та ЄС та іншими міжнародними зобов’язаннями України; відновлення довіри до ринку небанківських фінансових установ; посилення захисту прав та інтересів споживачів фінансових послуг; розвиток фінансових інструментів та інфраструктури фінансового ринку.
Разом із експертами та учасниками ринку НБУ активно розробляє пропозиції до ключових проєктів законів регулювання ринків небанківських фінансових послуг. Зокрема, ключовий проєкт Закону України «Про фінансові послуги та діяльність з надання фінансових послуг» вже переданий до профільного комітету ВРУ. Пропозиції нових редакцій цілого ряду проєктів законів дотичних до цієї проблематики уже перебувають у активній фазі розроблення і будуть презентовані найближчим часом.
Особливу увагу НБУ приділятимете захисту прав споживачів, оскільки саме коректна інформація про фінансові послуги та відповідно довіра споживачів формує попит та сприяє сталому розвитку ринку. Цей напрямок діяльності передбачає роботу зі зверненнями громадян до НБУ та систематизацію виявлених порушень і ключових недоліків у роботі небанківських фінансових установ й оперативного реагування на них. Крім цього, регулюватиметься чесність реклами та повнота розкриття інформації про послуги.
На основі зібраної інформації та відповідно до аналізу проблемних ситуацій, що виникли унаслідок неповного або прихованого розкриття інформації про послуги, будуть прописані рекомендації небанківським фінансовим установам щодо ефективного опрацювання скарг клієнтів та разом із представниками ринку розроблятимуться нові вимоги до розкриття інформації про послуги в рекламі та на вебсайтах.
Як регулюватиметься фінансовий ринок після впровадження «спліту»?:
модель регулювання та нагляду за фінансовими установами здійснюватиметься за ризик-орієнтованим підходом, тому будуть удосконалені вимоги до ліцензування, оцінки платоспроможності та ліквідності, корпоративного управління та системи управління ризиками, відновлення діяльності та виведення компаній із ринку;
регулювання кожного сегменту ринку буде відрізнятися залежно від того, чи залучає фінансова установа кошти клієнтів;
банки, страхові компанії та кредитні спілки працюють завдяки коштам, залученим від клієнтів – населення та бізнесу, а інші фінансові установи працюють на базі власного капіталу. Головне завдання регулятора – зробити нагляд за діяльністю цих організацій адекватним тим ризикам, які притаманні діяльності кожної з них;
водночас компанії, які працюють на базі власного капіталу, не мають відчувати надмірної присутності регулятора у свій діяльності.
Яка причина запровадження таких умов на ринку?:
«спліт» дає НБУ змогу продовжувати забезпечувати фінансову стабільність більш комплексно та ефективно завдяки регулюванню не лише банківського, а й небанківського сектору;
реформа має сприяти подальшій інтеграції України в ЄС у межах імплементації директив та інших документів ЄС та приведення національної нормативної бази у відповідність до міжнародних стандартів;
реформа небанківського сектору сприятиме стійкому розвитку економіки країни та створенню можливостей для подальшого розвитку і вдосконалення ринку.
Метою «спліту» є формування платоспроможного, стійкого, конкурентного ринку небанківських фінансових послуг в Україні з належним захистом прав споживачів цих послуг та клієнтів фінансових установ, повідомляють профільні ЗМІ.
До відома, 12 вересня 2019 року Верховна Рада України прийняла закон про «спліт». Тоді за нього проголосували 296 депутатів. А президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» (№1069-2), більш відомий як закон про «спліт» 16 жовтня 2019 року.
Закон передбачає ряд змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків. Крім того, документ вводить міжнародні стандарти податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементацію положень Плану протидії практикам розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (план BEPS).
Відзначається, що передбачені документом зміни забезпечують необхідні умови для реформування Державної податкової служби і відкривають можливість для перетворення її структури відповідно до концепції єдиної юридичної особи.
У період заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) зміни до закону про підтримку платників податків набувають чинності 18 березня 2020 року. Серед іншого, 533-IX. Це Закон про внесення змін до Закону про податок на соціальний внесок (Закон про ЄСВ).
Як результат, за період з 1 березня по 31 березня 2020 року та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року такі особи звільняються від сплати внесків на соціальне страхування:
– фізичні особи – підприємці, в т. ч. спрощенці;
– особи, які провадять незалежну професійну діяльність;
– члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Зважайте, що до таких періодів та для таких осіб не застосовують вимогу про сплату мінімального страхового внеску, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу. Тобто, призупинили на вказаний період дію абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ.
Закон № 533 не передбачає, аби самозайняті особи відмічали десь у звітності з ЄСВ або ж подавали заяви, щоб скористатися правом на тимчасове звільнення від нарахування та сплати ЄСВ.
Детально про усі нюанси податкових послаблень з ЄСВ, які передбачені Законом № 533, читайте у матеріалі „Кого звільнили від сплати ЄСВ за березень та квітень 2020 року”.
Бухгалтер завжди має бути в контексті останніх нововведень, тому важливо тримати руку на інформаційному пульсі, особливо в режимі карантину. Залишатися в професійному полі зору, бути в курсі останніх нововведень та об’єктивно оцінювати різні ситуації допоможе Антикризовий пакет інформаційно-аналітичних продуктів від ЛІГА.
The 25 richest Americans including Jeff Bezos, Mike Bloomberg and Elon Musk paid relatively little — and sometimes nothing — in federal income taxes between 2014 and 2018, according to an analysis of IRS filings by ProPublica. https://t.co/IsZyRbMT53
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду», який Верховна Рада ухвалила 12 грудня.
Про це йдеться на сайті глави держави: «Закон спрямований на зменшення
корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, а
також на посилення захисту споживачів у разі виявлення на ринку небезпечної
нехарчової продукції. Документ також сприятиме виконанню
зобов’язань України, передбачених Угодою про асоціацію з Європейським союзом, у
частині погодження українського законодавства у сфері державного ринкового
нагляду із законодавством ЄС».
«Законодавство для початку переговорів з ЄС щодо «промислового безвізу» повністю ухвалене та підписане. Тепер крок за Євросоюзом – чекаємо на оціночну місію», – прокоментував цю ситуацію віцепрем’єр-міністр України Дмитро Кулеба.
Ухвалення цього закону стало останнім пунктом із законодавчого
домашнього завдання для початку переговорів про отримання Україною так званого «промислового безвізу» – одного з вагомих призів асоціації з ЄС. Нею
передбачено укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність
промислової продукції (ACAA).
Спочатку АСАА може
охоплювати один або кілька секторів, з поступовим розширенням на всі
передбачені в Угоді 27 секторів. Потенційно ACAA може охопити до п’ятої частини
українського експорту до ЄС, передусім продукцію машинобудування, полегшивши
торгівлю і піднявши імідж української продукції на глобальних ринках.
Закон
спрямований на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під
час здійснення перевірок, а також на посилення захисту споживачів у разі виявлення
на ринку небезпечної нехарчової продукції.
Закон усуває дублювання контролю за окремими видами продукції та уніфікує різновиди перевірок нехарчової продукції, що дасть змогу уникнути зловживань; встановлює чіткі й прозорі вимоги до інспекторів органів ринкового нагляду та суб’єктів господарювання щодо переліку та строків надання документів під час проведення перевірки.
Згідно
з документом, перевірка характеристик продукції у її виробників здійснюється
лише в разі, якщо наявні документально підтверджені підстави вважати, що
продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає визначеним
вимогам унаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції.
Під час проведення
перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється
перевіряти іншу продукцію. Це дасть змогу сфокусувати перевірку та запобігти
зловживанням.
Закон також передбачає відповідальність суб’єктів господарювання у вигляді штрафів за порушення законодавства у сфері ринкового нагляду.
Водночас встановлюється
чіткий термін надсилання суб’єкту господарювання постанови про накладення
штрафу (16 днів після проведення перевірки), що допоможе уникнути випадків
надсилання постанов про накладення штрафу заднім числом.
З-під
дії ринкового нагляду виводяться: ядерні установки, об’єкти, призначені для
поводження з радіоактивними відходами, ядерні матеріали, радіоактивні відходи,
інші джерела іонізуючого випромінювання; об’єкти будівництва, визначені Законом
України „Про регулювання містобудівної діяльності”; дорогоцінні
метали, дорогоцінне каміння та вироби з нього (ювелірні й побутові).
Цей закон набирає
чинності через три місяці з дня його опублікування.
Верховна Рада ухвалила 297 голосами в другому читанні та в цілому законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідкладних заходів у сфері охорони здоров’я.
За інформацією Укрінформу, у пояснювальній записці до закону пропонується встановити пільговий період для перетворення закладів охорони здоров’я з бюджетних установ у казенні та комунальні некомерційні підприємства. Цей пільговий період триватиме до 31 грудня 2020 року та передбачатиме: звільнення від виконання кредиторських зобов’язань при реорганізації та необхідності отримання згоди на зміну боржника у зобов’язаннях, від необхідності проведення обов’язкової оцінки майна; спрощену процедуру передачі нерухомого майна; можливість використання власних надходжень для формування статутного капіталу утворених підприємств тощо.
Як зазначив голова Комітету ВР з питань здоров’я
нації, медичної допомоги
та медичного страхування Михайло Радуцький, цей документ передбачає вирішення
низки проблем, які ускладнюють запровадження нових механізмів фінансування
закладів охорони здоров’я. Передбачається, що Кабмін отримує право
розробляти та реалізовувати державні цільові програми розвитку комунальних
закладів охорони здоров’я, а також може затверджувати у кожному регіоні перелік
опорних закладів охорони здоров’я.
Крім того, в Основах законодавства про охорону здоров’я
України та Законі України «Про екстрену медичну допомогу» уточнюються
повноваження органів місцевого самоврядування в частині управління закладами
охорони здоров’я, які належать відповідним територіальним громадам або є
об’єктами права спільної власності територіальних громад, формування та
розвитку їх мережі, організації їх матеріально-технічного, кадрового та
фінансового забезпечення. Пропонується надати комунальним закладам охорони
здоров’я можливість утворюватися та функціонувати як спільне комунальне
підприємство.
Проєктом закону передбачено поширити на водіїв бригад
екстреної медичної допомоги умови оплати праці та заходи соціального захисту,
передбачені для медичних працівникв системи екстреної медичної допомоги.
Законопроєкт передбачає також перенесення встановленого
Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»
терміну запровадження програми медичних гарантій для усіх видів медичної
допомоги на 1 квітня 2020 року, що дасть змогу закладам охорони здоров’я
завершити процедуру реорганізації.
Загалом, «в областей є ще місяць для завершення підготовки медичних закладів до другої ланки реформи. До 31 січня 2020 року голови ОДА мають забезпечити автономізацію та комп’ютеризацію медзакладів у себе в областях. Наразі комп’ютеризовано лише 40% лікарень. Це катастрофічно мало», – зазначив прем’єр-міністр Олексій Гончарук сказав під час наради із головами облдержадміністрацій.
За його словами, вже з лютого Національна служба здоров’я
розпочне укладати договори з лікарнями. Без цього документа лікарня не зможе
отримати фінансування. Власником лікарень є місцева влада і це – її відповідальність.
«Всі втомилися від обіцянок. Людям потрібні результати.
Особливо в такій надважливій сфері як охорона здоров’я», – підкреслив глава уряду.
Він також зазначив, що реалізацію медреформи тримає на
особистому контролі. «Ми запровадимо чіткі показники ефективності для всіх
керівників областей і будемо контролювати їх виконання», – додав пан Гончарук.
Сьогодні, 21 грудня, закон про верифікацію пенсій та інших державних виплат набув чинності. Документ вчора був оприлюднений у парламентській газеті „Голос України”.
Законом, зокрема, вводиться верифікація державних виплат – пенсій, допомог, пільг, субсидій, стипендій (крім академічних), інших виплат, що здійснюються шляхом коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Таким чином держава буде контролювати призначення соцвиплат, їх передачу отримувачам, а також перевірить підстави отримання грошей від держави, які виплачуються на поточний момент. Це може призвести до того, що деякі з пенсіонерів та одержувачів субсидій будуть змушені повернути повну суму одержаної суми в державну скарбницю.
Згідно з новим законом, з’явиться три етапи перевірки соцвиплат:
превентивна верифікація — перевірка при зверненні фізичної особи за призначенням виплат (її запуск відкладено до 1 січня 2021 року);
поточна верифікація — перевірка при наданні держвиплат фізособам;
ретроспективна верифікація — перевірка після завершення держвиплат фізособам.
Відзначимо,
закон був опублікований з правкою президента, яка необхідна для того, щоб
зберегти надання Національному агентству з питань запобігання корупції
безпосереднього автоматизованого доступу до держреєстру речових прав на
нерухоме майно та Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб –
підприємців та громадських формувань відповідно.
„Закон
набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім частини
третьої статті 8, яка набирає чинності після впровадження системи електронної
взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у промислову
експлуатацію, та крім частини першої статті 10, яка набирає чинності з 1 січня
2021 року”, – сказано у тексті документу.
Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет на 2020 рік. Відповідні відомості містяться на сайті Верховної Ради.
14 листопада 2019 року Верховна Рада ухвалила у другому та третьому читаннях закон про державний бюджет на 2020 рік.
За
відповідне рішення 14 листопада проголосувало 279 депутатів. У третьому читанні
за бюджет проголосувало 280 депутатів.
Бюджет
на 2020 рік базується курсі 27,5 гривні за долар. Доходи бюджету мають скласти
1,09 трильйона гривень, а видатки — 1,18 трильйона гривень.
Мінімальна
зарплата зросте до 4723 гривні на місяць, прожитковий мінімум — до 2102 гривень
на місяць (водночас його підвищать з 1 липня та 1 грудня). Дефіцит бюджету
складе близько 2,09% від ВВП.
